Шановні глядачі! Хочеться вас застерегти, щоб ви не думали, що я вільно володію (або повинен володіти) усіма тими мовами, які звучать у відео. Прочитав так, як за правилами читання і вимови все це повинно звучати, і виходячи з того, як на мій погляд, говорять носії. Зрозуміло, що у багатьох випадках буде виразний акцент та не дуже точне вимова. Тому що точна автентична вимова формується тривалою практикою спілкування з носіями цих мов. Проте хотілося донести хоча б наближено звучання різних мов. Майте на увазі, що мовознавство займається перш за все теоретичним вивченням будови мов та взаємозв'язків між мовами. А практичне володіння різними мовами - це заняття для поліглотів.

@maxbennandi8770

2 жыл бұрын

Ну я не думаю, що такі персонажі (хто буде вимагати ідеальну вимову) дуже часті гості... хоча не буду стверджувати й зворотнє

@Germankacyhay

2 жыл бұрын

Любий друже, Ви, знаєте на мою думку виходячи з того що в Україні дуже багато діалектів та вимови у всіх вимова індівідуальна та своєрідна. Моя вчителька каже ще й те що в українській діалектів навіть більше ніж у російській.

@serhiishvets1336

Жыл бұрын

хотів би я так вміти "прочитати".)

@viktoriajacobs-rabina183

8 ай бұрын

Сорі . Спочатку написала свій коментар а потім тільки прочитала твій. Але не буду видаляти, може для чогось згодиться . Але я писала ж з розумінням того що це нормально що неможливо знати ідеально всі ці мови. Сподіваюся на щось мій коментар і згодиться. Хочаб на просування відео

Надзвичайно змістовна розповідь із цікавим відеорядом

велике дякую вам, Ск'йольде, що робите такий цікавий контент для україномовної аудиторії ! приємно бачити, як молоді РОЗУМНІ люди вкладаються в розвиток українського сегменту. це тішить, справді тішить *пускаю скупу чоловічу сльозу*

Дзякуй за ўкраінскі варыянт лекцый. Даўняя Ваша слухачка. Ведаючы беларускую мову, проста разумець украінскую, і наадварот. Зычу поспехаў і Вам асабіста, і Ўкраіне!

@spukster9086

7 ай бұрын

❤

Вподобайка, дяка та коментар для підтримки крутого та якісного контента.

Круто, що тепер ці лекції є українською! Дякую 🙏🏼

дуже дякую за вашу роботу. дуже цікаво дивитися

Дякую за відео, круто, що все більше якісного контенту українською з'являється.

Підтримую вподобайкою та коментарем, як і будь-який якісний контент українською.

Дивилась цей канал російською і залюбки передивляюсь українською! Чудовий контент!!

Дякую, за якісний і пізнавальний контент!

Дякую за відео!

Яка ж цікава тема, слухаю і дивлюсь з відкритим ротом

Дякую ! Ваші відео надихають мій інтерес до мовознавства, а етимологізація моя пристрасть!

чекав на появу вашого каналу, як на друге пришестя

У нідерландській довгі голосні мають особливості, вони відрізняються від голосного до голосного так якщо довгий [А] то він не тільки довший а ще й більш відкритий. Я це до чого: в словах geef та vergeef звучить дещо схоже на [ей] де [е] це така [æ] тількі ще тоньше з максимально розтягнутими куточками губ і [й] прям наше {й тількі дивовижним чином злите з тим [æ] . Дуже дякую за відео. Дивовижно фундаментальна робота в кожному твоєму відео! Супер!

Дякую за видива українською!

відео - круть, концентрат інформації

Подивлюся вечором, обов'язково.

Оооо так!

паредивився це відео після довгої паузи - таке відчуття що перший раз дивлюсь. Ви цікаво розповідаєте про мови, дякую за контент.

Дякую Вам за працю та цікаве відео.

Дякую! Сподіваюся буде і переосмислений випуск про мову та діалект

Несподівано було дізнатись, що автор українець. Дякую за контент, йду підписуватись на патреон!

Дуже інтересно

Успіхів!

Дякую за відео. Розвитку вашому каналу!

Неймовірно

Дізналася багато цікавого. Дякую.

@user-up4ek7me6x

2 жыл бұрын

+

Дякую!

Хороший контент, спасибо за информацию

Лайк не дивлячись

@choboltovski

2 жыл бұрын

Варто подивитися таки.

@user-tr5hf5yk6x

2 жыл бұрын

Патріоту "жопа" напишуть вкраїнською, то він вже вподобайкає.

@asuran8116

22 күн бұрын

​@@user-tr5hf5yk6xСказала людина, яка має в підписках Wylsakom)

Лайк заранее)

Вітаю ! А хто це на заставці ? Це зв'язаний Локі ? Якщо так , то чому в нього німб над головою ) ? І ще питання від профана - а не могло так бути що по староіндоевропейськи хліб був "ліп" ? А "к" і "х" вже подобавлялися пізніше , з часом , у різних мовних групах ... Почав дивитися ваші відео , - подобаеться! Складно правда кажучи , але цікаво ! )

👍✌️🇺🇦

єдине зауваження - то не бордовий), а маджента

Ти ба, в житті б не подумав, що "хліб", який звучить так рідно, по-слов'янськи😂 виявляється хлайваз. У ті часи гарантовано і у слов'ян був приблизно такий же еммм... випечений продукт, як у їхніх германських сусідів і тим не менш, ми запозичили у них, а не навпаки. Знаю, питання спекулятивне, але чому, на Вашу думку саме так? Германські племена - агресивніші і більш схильні до експансії?

21:09 Ну історична назва не Бровари, а Броварі.

+

Здравствуй, автор. Для демонстрации молитвы "Отче наш" на древнеанглийском языке ты привёл текст манускрипта из библиотеки Колледжа Корпус-Кристи. Что очень удивило при детальном рассмотрении, так это написание буквы "s". Потому что в рукописи она совсем не похожа на современную. Это больше похоже на латинскую "r" с очень длинной ножкой. Очень интересно, почему так получилось.

@user-ou3qj1nk6g

2 жыл бұрын

@Skjold Skefsson Я перед своим вопросом честно пересматривала Беовульф часть 1, так как там у тебя разбирался древнеанглийский алфавит, и там длинная "s" выглядела по-другому, больше была похожа на f без поперечной черты. Наверное, это были два использовавшихся варианта написания этой буквы.

@SkjoldSkefssonOfficial

2 жыл бұрын

@@user-ou3qj1nk6g Обратите внимание, здесь после последнего слова фрагмента (gyltas) дальше написано одно и то же слово swa swa два раза - и с таким вариантом длинной s, и с эдаким.

@user-ou3qj1nk6g

2 жыл бұрын

​@@SkjoldSkefssonOfficial Творческие люди, пишут как чувствуют :) Возможная тема для ролика - Lord's Prayer. Какие древние слова использовались в тексте молитвы, как они видоизменялись либо заменялись на другие (и остались ли они в современном английском языке).

Слава Україні

@user-tr5hf5yk6x

2 жыл бұрын

Воїстину не вмерла!

А як правильно присати українською першу частину Вашого нікнейму з апострофом чи через м'який знак?

@SkjoldSkefssonOfficial

2 жыл бұрын

Скьольд

А українське "даруйте" споріднене з германськими "фогівами" чи є прикладом паралельного словотвору?

@SkjoldSkefssonOfficial

Жыл бұрын

Оскільки люди взагалі сприймають світ більш-менш схоже, то не дивно що в різних мовах бувають ось такі семантичні паралелі. Наприклад, також - наше вікно - від слова "око", і англійське window - теж "вітряне око". Але це не означає, що ці слова неодмінно повязані - просто в різних мовах відбувся схожий паралельний розвиток.

Не можу не підтримати канал.

те, що "хліб" слов'яни запозичили у готів - схоже, безсумнівно. а от, судячи з чистої логіки і законів палеолінгвістики, початкове вірогідне піє *klab(?) згодом перейшло в праслов'янське *klab, тоді в давньоруске "колобъ" і, зрештою, стало казковим колобком. ))

@SkjoldSkefssonOfficial

2 жыл бұрын

У колобка зовсім прозора навіть не етимологія, а дериватологія. Коло+бок, тобто істота круглої форми. Обидва корені - типово слов'янські. Та й повноголосній формі з -оло- відповідає праслов'янська форма на *-ol, а не на *-la. Але, я думаю, це ви пожартували )

@user-ym1nf8ix1r

2 жыл бұрын

@@SkjoldSkefssonOfficial ні, не пожартував. ця "народна етимологія" з "коло + бок", скоріш за все, помилкова. як на мене, найбільш вірогідна етимологія - від праслов'янського *klǫbъ (я банально помилився, написавши удруге *klab) uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA а цей *klǫbъ цілком міг бути запозичений, як і германський *hlaibaz та грецький κλίβανος, з субстратної доіндоєвропейської мови або восходити до піє *kʷel-. хоча, ви праві, закон повноголосся тут не працює

@SkjoldSkefssonOfficial

2 жыл бұрын

У даному випадку це не народна етимологія, а досить прозора нормальна дериватологія. Коли чуємо стук копит, все ж таки, варто припускати коня, а не зебру (якщо тільки ми не знаходимось у африканській саванні). До так званих "доіндоєвропейських" запозичень я ставлюся досить скептично і насторожено, адже це найлегший шлях - усе, що ми не розуміємо, записувати у доіндоєвропейський субстрат (як це робить Феннеман, наприклад). Звідки походить *hlaibaz, та чи має він відношення до грецького κλίβανος - це теж дуже складне питання, там багато різних лінгвістичних проблем із таким здогадним зв'язком між цими словами.

@user-ym1nf8ix1r

2 жыл бұрын

@@SkjoldSkefssonOfficial авжеж, складне. я тому й просто висунув версію, але наполягати на ній не можу. тим паче, що я не тільки не етимолог, а навіть не філолог і, нажаль, не лінгвіст. дякую за дискусію

Якби слово хліб було слов'янським, то звучало б "колоб". Але хліб з германської - це бездрожевий хліб. Складно уявити, що у слов'ян не було свого визначення хліба, і вони його не вміли пекти до готів.

@SkjoldSkefssonOfficial

4 ай бұрын

Звісно, вміли, і були свої слова для позначення хліба. Скоріш за все германське слово було спочатку запозичено як якийсь різновид хліба, а вже потім воно розштовхало у мові усі інші терміни та стало основним.

@sergii2945

4 ай бұрын

@@SkjoldSkefssonOfficial Була версія, що готи принесли саме дрожевий хліб, але оскільки не слово брод було запозичене, а хліб, то ця версія не має підгрунтя.

@SkjoldSkefssonOfficial

4 ай бұрын

Приикол у тому, що слова часто запозичуються не в тому значенні, яке вони мають у вихідній мові. Тому цілком могло бути, що слов'яни запозичили це слово, але для позначення іншого виду хліба, для якого в них свого позначення не було.