Банош або бануш ‒ національна українська страва, родом з Гуцульщини, власне у карпатському регіоні вона й найбільш поширена. За традицією, страву повинні готувати лише чоловіки й лише на відкритому вогні. Згідно з переказами переказами, перший банош приготував гуцул, коли в домі не залишилось ніякої їжі, окрім сметани й кукурудзяного борошна. Звали того ґазду Банош, звідти й виникла назва страви.
Гуцули вважають, що страву, яку подають у ресторанах або готують вдома гріх називати баношем, бо справжній гуцульський банош має готуватися у казані й на відкритому вогні, аби пропах димом. Попри те, що страву готують вже дуже давно, вона й досі вважається повсякденним гуцульським наїдком.
Однією з умов приготування вишуканого баноша є використання триденних вершків. Їх треба перемішувати дерев’яною ложкою, щоб не зіпсувати смак й слідкувати за температурою приміщення, де вони вистоюються, аби не прокисли. Справжній гуцульський банош готують тільки на вершках з овечого молока.
Подається страва гарячою разом з бринзою.
Якщо "офіційно", то бануш або банош - страва із кукурудзяного борошна і сметани, заправлена шкварками, грибами та бринзою. Поширена в карпатському регіоні України. Слово "бануш", "банош", "балмуш" походить від румунського balmoș, balmuș, що, в свою чергу, запозичене через болгарський "балмуш" з турецького bulamaç - "борошняна каша для дітей".
Проста і, в той же час, надзвичайно складна страва з'явилася на світ у період, коли не було, що їсти, а з продуктів залишилася лише сметана (тоді корови були як не у всіх, так багато у кого) і трішки кукурудзяного борошна. Чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: "їж, Банош, їж, Банош". Так, за народними легендами, і виникла назва тепер усім відомої страви. Правда, є й інші варіанти історій виникнення назви гуцульської страви, але суть кожного однакова: "банош" походить від імені чоловіка - чи то господаря, котрий вперше його приготував, чи то торгаша, який продавав борошно жовтого кольору.
Банош, як і бринзу, готують виключно чоловіки, бо вівчарство і все, що з ним зв'язано, - справа чоловіча. У кожного поважного газди на подвір'ї є місце для приготування бануша. А як же без нього? Двічі-тричі на тиждень ця страва потрапляє на стіл. А ще вона стала по-справжньою святковою: як тільки гості на поріг, газда - до ватри та казанку, бо банош мусить пропахнути димом та вогнем. У доброї газдині для таких випадків завжди є хороше кукурудзяне борошно (не з пакетиків, а дрібно перемелене у млині) і домашня сметана або вершки. Вони повинні бути обов'язково триденні, а щоб не прокисли, їх зберігають в комірці. У холодильник цю баношну смакоту не ставлять - кажуть, що зіпсується.
Правда, час і прогрес вносять свої корективи і до приготування баноша. Його нашвидкуруч готують на газовій плиті і не завжди в чавунному казанку. Гуцули кажуть, що те, що подають в ресторанах або барах, те, що готують вдома на плиті, називати баношем гріх. Аби хоч якось долучити до справжнього гуцульського баношу якомога більше охочих, на Закарпатті гуцули організували "Берлибаський банош" - фестиваль, який проходить щороку у травні у с. Костилівка Рахівського району.
Головне - мати чавунний казанок, дерев'яну ложку, кукурудзяну крупу (найкраще - середнього помолу), домашню сметану, молоко, копчене сало і бринзу, бо що то за банош без бринзи. І, звісно, бути закоханим.
На дві добрі порції знадобиться: 200-250 гр кукурудзяної крупи, 500 гр домашньої сметани, 400 гр молока. Спосіб приготування наступний.
На дно казанка вилити грамів 50 води, аби сметана не пригорала. Коли вода закипить, вилити молоко, додати сметану і, помішуючи, довести до кипіння. Кукурудзяне борошно засипати тоненькою цівкою і, постійно помішуючи деревяною ложкою обов'язково за годинниковою стрілкою (гуцули кажуть "за сонцем"), готувати на слабому вогні до загустіння.
Сало чи бекон порізати шматками і посмажити на пательні до шкварочок. Любителі грибочків окремо обсмажують (попередньо відваривши) ще і їх - з цибулею і сметаною. Готовий банош розкласти по тарілках, викласти (зверху чи поруч) шматочки шкварок, гриби і посипати бринзою і зеленню, не перемішуючи. Банош їдять гарячим, набираючи кашу, шкварки і бринзу окремо. Дуже добре до баноша пасують малосольні огірочки та квашена капуста.
Таймкод:
00:00 - Як приготувати смачний банош
00:25 - Інгредієнти баноша
01:21 - Ріжемо підчеревину на шкварки
02:49 - Готуємо шкварки для баноша
04:21 - Готуємо гуцульський банош
07:31 - Подача банош по-закарпатськи
Усім смачного перегляду, підписуйтесь на канал, ставте лайк та чекаємо зворотній зв’язок пишіть своє враження та щоб ви хотіли, щоб ми приготували.
Нас також можна знайти:
Instagram - / maxifoodkazan
TikTok - / maxifoodkazan
#банош #бануш #баношзшкварками #баношзбринзою #баношпозакарпатськи #гуцульськийбанош #гуцульськакухня #українськийбанош #українськакухня #2023 #мамалига #бринза #сало #шкварки