Як дружина моряка, а зараз військового, можу порадити ще : - чек листи побачень (похід, побачення на даху, пікнік, велопрогулянка) - роздруковуюте прислані фото в сімейний альбом чи в рамки - робіть щось вдома для затишку коханого. Я купила гарний посуд, постіль, ортопедичну подушку. Щоб він знав, що для нього все готово вдома - можете купити домашній одяг йому, щоб чекав його. Або хоча б прикольні шкарпетки - можна робити хеш теги або рубрики в спілкуванні, наприклад рубрика "сусідський пес" знов мене злякав, "чорний список" з адресами, хто вас ображає поки ви беззахисні, чи "руки не з плечей" коли ви самі намагаєтесь щось полагодити без нього )) Сподіваюсь когось надихнуть ці ідеї

Моїм стосункам вже 24 роки,були і відстані,тому їх складно чимось налякати,але мені приємно слухати розумну людину❤️💙💛☀️ Дякую,ваша робота дуже потрібна

@U_MOII_HOLOVI

Жыл бұрын

Ох 24 роки ! Це ви маєте розповідати про стосунки! Пишаюсь! Дякую, що бережете один одного!

@user-nv8nm6bv7c

Жыл бұрын

@@U_MOII_HOLOVI дякую вам,пане Андрію,ви дійсно робите велику роботу,ваші поради важливі,бо вони професіональні❤️

Андрій, розкажіть як підтримувати кохану людину на відстані в такий складний час. Чи показувати свою стурбованість і страх, чи вдавати з себе сильну людину. Як підтримувати, якщо трапляються ситуації, коли йому страшно чи важко?

Інколи стосунки бувають і не на відстані, як на відстані. Дякую за випуск. Комунікація - це важливо.

Будь-ласка, розберіть детальніше ситуацію з жінками з дітьми, які виїхали за кордон, рятуючись від війни. Як не відчувати провину і зраду. Як з часом не ставати відірваним від суспільства, яке залишилось вдома і які змінені війною інакше, ніж ті, що виїхали. Що робити, коли стикаєшся з нерозумінням і звинуваченнями, мовляв, що ви можете розуміти, якщо вас тут не було.

Дякую за відео. Завжди стискається серце, коли бачу такі заголовки. Боюся знову і знову почути кліше про те, що стосунки на відстані нежиттєздатні. Ми з коханим на відстані вже рік, тож я наслухалася мудрих людей, які запевняли, що нічого не вийде. А тепер в аналогічній ситуації опинилися мільйони пар. То що ж? Дійсно нічого не вийде? Всі покинуть одне одного і побіжать зраджувати? Сподіваюся, після такого випробування, коли ми переможемо, дане кліше в суспільстві зникне, а кохані знову будуть разом - незламні в своїй єдності попри кілометри.

@katenkakatusha1752

Жыл бұрын

Як ваші стосунки зараз? Мої тріщать по швах. За місяць у коханого день народження на який я маю приїхати до України. А вчора почула від нього, що то не є стосунки, що ми сваримось, а сварки чого, бо він навіть не хоче говорити зі мною. Я зі своєї сторони зробила все можливе. Заради цих стосунків поставила своє життя на паузу. І тепер чую, що він відвик. Я теж. Але ,якщо дійсно людина дорога і є кохання, то можна подолати все. І зараз дуже боляче розуміти, що почуття були, але зовсім не ті. Людина надала мені крила, а тепер просто зриває їх з мене.

@Arina-yb4nh

11 ай бұрын

​@@katenkakatusha1752ну так іди від нього, чи ти страшна в нікого не знайдеш? То терпи, співчуваю

@user-px8gv4ig5w

10 ай бұрын

​@@katenkakatusha1752 з коханим вже більше ніж півтори роки на відстані, за весь цей час бачилися один раз лише на тиждень. також нещодавно з'явились труднощі і непорозуміння. але як би складно не було, намагаємось все вирішувати і не дивлячись на втому йти далі і робити щось, щоб рятувати наші стосунки. дуже сподіваюсь і вірю в те, що все вийде і вже дуже скоро будемо разом, і вам також бажаю сил та щастя. але знайте, що якщо хтось із вас здасться, то це цілком нормально- скоріше за все, просто не ваша людина. у такому разі, ліпше за все подякувати за досвід і жити своє життя далі. все буде добре!

@iryshavo4899

5 ай бұрын

Я вам так розумію, така сама ситуація, не хоче говорити, хоча нещодавно був у відпустці і все було чудово. Через тиждень як бачились мій хлопець військовий не хоче говорити (((​@@katenkakatusha1752

@user-um6qb4dd9r

4 ай бұрын

на жаль, життя на відстані повністю роз'єднує людей. зникають спільні теми, у кожного своє життя, в яке ви вже не вписуєтеся. попереду "вибач, так сталося". і це не тому, що людина погана, просто ми так влаштовані, просто людина, яку ти бачиш поруч із собою в майбутньому, має бути поруч і сьогодні і завтра і завжди. а як що вже рік живете окремо, тоді ви вже не потрібні одне одному (звісно, як що причиною розлучення не є мобілізація). хай вам щастить.

Дуже життєво необхідна тема

Дякую. Нашому подружжю 24 роки і +2 роки побачень. За цей час було 2 роки служби чоловіка в Косово, 15 місяців АТО, за які ми бачились 15 діб, 4 піврічні місії в Африці і півтора роки клятої війни. З впевненістю можу сказати, що там де є любов, там відстань не перешкода. Так, після кожної тривалої відсутності був період ніби « притирання», але дійсно головне балакати. Балакати про все, ми не вміємо читати думок один одного, і щоб не накопичувати в собі негатив від нездійснених очікувань треба просто говорити, чого ти хочеш і чути чого хочуть від тебе. Ой тепер окреме дякую за пораду. Зі мною також стався стрес після початку війни я не могла собі дозволити елементарного, кави в місті, лягти в тепле ліжко, коли знала що чоловік і син в березні в полі Донецької області, я досі не крашу вії, нігті, я перший раз зробила зачіску в жовтні, спитавши чоловіка дозволу і взявши з нього обіцянку що з ним за цей час нічого не станеться. Мене почали дратувати людські голоса.Тоді в жовтні я зрозуміла, що я в глибочезній депресії, пішла в пошуках психолога, але наше місто маленьке і психолога виявилось немає. Тоді я прийшла додому і дістала зза шафи папку з фарбами і пензлями, бо не чипала їх від початку війни. Я вмію чекати, найстрашніше не чекати

@andriana229

Ай бұрын

Зверніться до психіатра мені допомогло , раджу клініку Скрипника Євгена , знайдіть його це доказова медицина ! І будете себе відчувати по-іншому

Хочу подякувати за пораду, здається з першого ще випуску: сказати людині, яка на війні, що ти її кохаєш. Я зізналась у коханні чоловіку, з яким тільки-тільки почались стосунки після відносно тривалої дружби, його призвали і все підвисло, нічого не було проговорене і це мене вбивало. Але після моїх слів і його адекватної реакції (хоч це кохання і невзаємне) мені стало набагато легше і спілкування на відстані змінилося на краще. Дякую, Андрію 💛💙

Мені дуже допомагае пробіжка ! Я коли злюсь чи маю якийсь негатив то пробіжка мене розріджує.

Є питання: що робити з безсонням і кошмарами у військового? Чим сім'я може допомогти впоратись з такими речами?

@A.L.beeeee

Жыл бұрын

Психіатрія, психотерапія, препарати допомагають. Сім'я- любов і розуміння, відчуття надійного тилу

Дуже актуальна тема для мене, подивилась на одному подиху. Дякую вам за допомогу в цей непростий час, коли моментами здається, що весь світ проти тебе і цьому немає кінця 😢.

Актуальна тема. Ми зараз з партнером у різних країнах, як довго це ще триватиме - невідомо( Ваші поради дуже корисні!

Про родичів,, зрадників,, за кордоном і ставлення до цього... . Якщо ваша ласка.

Дуже дякую, дуже корисне відео, зараз намагаємось підтримати стосунки з моїм хлопчиком (він військовий)

Доброго дня! Цікавить питання: як спілкуватися з тривожними рідними людьми, які постійно знаходять інформацію про «судний день» і від того самі переживають та ближніх накручують? Особливо незрозуміло, куди ховатися від тих, з ким живеш в одному домі. Навіть коли просиш не ділитися інформацією, все одно зовнішній вигляд людини передає усі її емоції та почуття.

Дуже й дуже вдячна за корисний контент! Якщо Ваша ласка, прошу висвітлити чутливу тему, як правильно висловлювати співчуття батькам в яких загинув дорослий син-воїн, та взагалі із ними спілкуватися, щоб необачно не зробити іхній біль ще важчим?..

Дякую. Дуже класна метафора про "пошук сигналу" и батарейку що сідає.

Я дружина військового, в перші місяці війни ,коли він був на передовій - мені психологічно було луже складно. Почав підійматись тиск, зайва вага і потім апатія. Потім мені дійшло,що якщо я стану хвора і нещасна бідося я ні собі ні чоловіку ні батькам,які досі ще в окупації не зможу допомогти. То почала займатись спортом ,правильне харчування і т.д

Сьогодні провела своє безсоння з користю: передивалася усі відоси, підписалася і поставила дзвіночок😉 Дуже дякую Вам) Хотілося б більше розкрити тему саме стосунків на відстані із військовим (бо це є болюча тема для моїх батьків, після 25 років спільного життя як нерозлий вода їм зараз неймовірно важко). І також цікавить «правильна» комунікація з рідними

Дякую за цей випуск, знайшла багато відповідей га свої питання, хоч інтуїтивно здогадувалась про більшість речей. Але є одне питання і думаю буду така не одна. В день початку війни я поїхала з рідної домівки, вагітна, було вирішено їхати закордон, чоловік вступив до ЗСУ. Виходить так, що він ще досі не тримав свого сина і бачить його тільки на фото, інколи відео, якщо вдаєтесь їх загрузити, ще рідше по відеозвязку. Як в цих обставинах виховувати дитину, що ще можна придумати для їх комунікації з батьком, та як не загнутися самій, бо відчуваю, що післяпологова депресія накриває і я не я, працювала онлайн з психотерапевтом, та сказала почекати поки це минеться… третій місяць тримаюсь, як та шафка😕 але здається що стає тільки гірше, я хочу додому, я хочу до чоловіка, я просто не витримую, покричати в подушку, поплакати в душі просто більше не допомагає.

Дякую, пане Андрію, дуже класно розповідаєте. Кайфував від ваших лекцій ще на підготовці патрульних у Запоріжжі. Слава Україні!

@Vic-Ukraine

Жыл бұрын

Героям Слава! 🇺🇦

@greenstone5374

11 ай бұрын

Запоріжжя рідненьке ❤

Дякую. Ви мене заспокоїли. Бо я тут розповідаю йому як донька поїла, як поспала, який фільм подивились з сином, іноді здається все так недоречно, особливо коли нию йому про свої проблеми)). Але дійсно є відчуття, що він бере активну участь у сімейному житті, що додає сил

Блін, чого цього відео не було роки три-чотири тому? 😅 Я стільки помилок наробила, як і в стосунках на відстані, так і в реальному житті. Досі корю себе за те, що дозволяла іншим мною та моїм тілом користуватися, просто тому, що не усвідомлювала, що в мене є взагалі-то власні кордони, і все, що я робила, я мала би робити не для задоволення партнера в шкоду собі, а для збереження свого комфорту та гідності. Дякую за це відео!

Цікавлять стосунки з військовим - нещодавно одружилися, хоч разом і були багато років, але до шлюбу були у нього "теплі відносини" із такмед-дівчиною з їхнього підрозділу. Та й тепер для нього я "недостатньо" роблю в порівнянні з нею - вона рятує життя, а я лише волонтерю. І він про це мені говорить. Останнім часом дуже агресивний, відкрито каже що не подобається моя зовнішність, моя чутливість, що я досить мало для нього роблю. Коли він приїзджає раз на півтора місяці - почуваю себе "м'ясом", якось різко пропала ніжність та турбота... Але каже що любить мене. Чому так відбувається? Як поводитися з військовим, як показати що "тилом" бути теж нелегко - ані фізично(бо таскаю всі його тактичні замовлення та відправляю йому туди, і вони часто важки), ані морально (тут якраз порівняння з телефоном, шо шукає wi-fi дуже доречно) ?

Дуже вдячна,дякую за влучні поради! ❤️ Не можливість виговоритися,розповісти поділитись чимось,бо банально друзі і родина не зрозуміють.Не мають можливості вислухати.А я просто не маю можливості розказати що гризе,бо чоловік на війні.Психолог це дійсно дуже гарна порада.І пошук заняття для себе,це спасає і дає можливість поділитись чимось.Дякую за поради ❤️❤️❤️❤️

Чекала з війни хлопця, він одружився на іншій( так мати йому порадила). Типу фіктивний шлюб + почав менше телефонувати, та писати. Хоча й був часто в онлайн. Плюс наші стосунки стали токсичними. Я віддавала, а натомість нічого не отримувала. Всі свої проблеми вирішувала сама. Навіть не могла просто поговорити... Відпустила), та живу далі, і знаю що на світі є багато чудових чоловіків. Знайдеться той що цінуватиме. Дякую за ваше відео❤️ дуже цікаво, та пізнавально👍🫶

Андрію, після перегляду відео хочеться сказати лише дві речі: 1. Це офгезний контент для поціновувачів побутової психології та для саморозвитку. Дуже дякую!!!!❤️‍🔥 2. Я нарешті побачив уривок відео та причину, за що ви зловили хвилю хейту, адже на початку цього я взагалі не вкурювував що і чому. І мушу вам сказати, що це нонсенс, тому що я теж дивився той ефір Телебачення Торонто і тоді ж хихикнув з вашого жарту. Питання для роздумів виникає: Невже жарти про нюдси табуйовані суспільством? Чи можливо справа у тотальній хвилі поп-фемінізму, що супроводжується забороною секзуалізації абсолютно всього жіночого. Єдине слід додати, що смішно, смішно з того, що жарти про жіночу сексуальність, (хоча насправді про чоловічу, тому що чоловіки теж мають право висловлення власних бажань), сприймаються дико. Дякую!

Класне відео. Дякую. Подивилась і впевнилась, що все робимо з чоловіком правильно. Хоча і раніше про це знала. Дуже приємно і цікаво слухати: конкретні речі, дієві, життіві, без води і з гумором.

Пан Андрій в описі проблеми і порівняні просто бог) Завжди піднімає настрій. Дякую)

@DocNastya

Жыл бұрын

Це точно, обожнюю🤣🤣🔥🔥

Дякую за якісне пояснення) Маю важливе питання, і буде чудово, якщо ви зможете дещо прояснити . Нещодавно познайомилась з хлопцем, він військовий. В нас було доволі цікаве спілкування вживу, приємне проведення часу, втому числі і фізична близькість. При тому, обом дуже комфортно в плані емоцій , спокою , безпеки поруч. На деякі речі маємо різні смаки , але це не суттєво. Проблема полягає в тому ,що зі слів хлопця я йому подобаюсь ,але він зараз не може до мене сильно прив'язуватись, і щось обіцяти більш серйозне , оскільки це заважатиме йому там на війні, як додаткове навантаження і причина хвилюватись . Проте ,він не проти, далі бути на зв'язку ,листуватись ,читати мої вірші і просить вірити у краще. Ініціатива йде майже щоразу з мого боку, але він активно відповідає і цікавиться моїм життям. Наскільки це правильно і чи може з подібного бути щось серйозне.

@Eugenia_446

6 ай бұрын

В мене схожа ситуація з вашою

Вітаю, Андрію та тих, хто перечитує коменти ін. Маю три питання щодо яких хочу отримати поради від Андрія: 1. Для того щоб було легше пережити розлуку з чоловіком (він ЗСУ, я в Польщі), свою біль від розлуки я 'консервую' (як емоцію, щоб не впливала негативно на мій загальний емоційний стан). Але він накопичується, коли проривається - халепа. Як його (біль душевний) випускати частинами чи трансформувати чи розібрати. Що з ним зробити? 2. Я проживаю в Польщі, тут дуже багато родин українців (тато,мама) та одиноких українських чоловіків. Не можу дивитись на останніх - виникає питання до них Чому вони ситі, холені, п'яні, з кобітами закордоном а не захищають Батьківщину, як мій чоловік? Що робити з такою емоційною позицією?

Цікаву тему ви підняли! Дякую! Коли у нас почалися стосунки на відстані, ми багато сварилися! Я страшенно обіжалася на чоловіка за все! Я і гордилася що мій чоловік захищає країну і водночас злилась, що він мене залишив з купою проблем. Знаю, дитяча позиція, але... Мені далі хочеться більше спілкування, уваги від чоловіка, а він як сухар... Емоцій з нього мало виб'єш! Інколи я відчуваю себе дуже нещасною, і від пустоти думаю про розлучення. Але розходитися з ним під час війни, здається мені зрадою..

Дякую за відео із такою важливою темою, особливо до вподоби Ваше харизматичне, легке, із жартами подання інформації! Зраділа, що Ви відкрили свій канал, підписалась одразу і дивлюсь всі випуски 👍❤️

Андрію! З Вашими жартами ))) думаю про них, доводиться передивлятись, щоб поглинути інфо по темі. Ну, блін. Я люблю Залужного, а жінка моя чого? В нього ж своя є! Якщо серйозно, є два питання, що мене мучить. 1. Жінка в Європі з дитями. Бачились тиждень у липні (вони приїжджали), тепер хочу, щоб приїхала тільки вона. Мені треба побути з нею. Дітей люблю, але тре, вибачте, і за цицю-попу мені потриматись. Мучить совість, чи можна тільки дружину (без дітей) на побачитись? І питання 2. Кума не стало, Герой України посмертно. Як комунікувати із кумою і похреснецею, щоб максимально підтримувати і не ранити? Так вийшло, що все наше спілкування було кругом нього.

Пане Андрію, дякую, підписалась на ваш канал - і не можу зупинитись, передивляюсь всі випуски. Окрема подяка за ваш здоровий гумор і позитив)

У мене такий шлюб: 5 років йому, а разом останні півтора місяці, ну і в сумі до того півроку життя разом. Мене вистачило на 3 роки. А потім, під час ковіду, мене вимкнуло. І зараз ми возз'єдналися, і я ніколи не була більш нещасною, навіть в Україні з лютого. Він чужа людина, я чужа людина, мене навіть секс не цікавить. Плачу щодня (і це в мене ще гідазепам не закінчився). Хочу скоріше піти на роботу лише, щоб мати змогу донатити ЗСУ і відкладати на зворотній квиток.

Ех, я людина, що чекає і так, в мене є та штука - забороняти собі розваги тощо 🙄, і дика напруга також є. Але на противагу - в мене ще є моя психотерапевт😇

Бажаю здоров'я, пане Андрійю, вельми вдячна за такий важливий контент, хотіла б дати кілька запитання по цій темі.. Що робити, якщо хлопець, у зв'язку з тим, що знаходиться в військах України з підліткового віку і бачив багато чого на цій війні, має сталеві нерви, але його неможливо нічим здивувати, складається таке враження, ніби я йому не цікава й ніколи такою не буду, що не зможу його порадувати чи викликати будь-які інші емоції та почуття, котрі є фундаментом у відносинах. І ще одне питання, яке бентежить мене найбільше, що робити по закінченню війни, коли він поверниться до цивільного життя, яке є чужим та ворожим для нього, я чула багато історій й розповідей про те, як військові повернувшись до цивільного життя, або вбивались борячись за справедливість, або закінчували життя самотужки.. Як підтримати його у цей момент, як і чим допомогти?

Питання №2. Багато з нас когось втратили від 24-го Лютого. Мої втрати почались ще після 14-го року. Це була спецефічна така втрата. Я не поїхав зі своїм товаришем добровольцем в мед.евакуацію. Мав на те сімейні обставини. Товариш після повернення скоїв самогубство. Я був старший, я був досвідченіший, мене часто накриває думка що я мав би зробити якось інакше і усе було б інакше. Цього року подібних історій (коли ти розумієш що ти недостатньо зробив і ніби як тепер винний) тільки збільшилось. Як з цим боротись чи як з цим жити?

Кльовий розбір польотів по темі! 👍 Як завжди чітко, влучно і з фірмовим гумором. 😁 Дяка за Працю! 👏👏👏

Дуже дякую за контент! Мені здається, я дивилася всі ефіри Андрія Козінчука. У відповідь на ваш запит щодо питань, то мені здається, що треба більше контенту саме про стосунки з військовими. Так склалося, що Андрій саме військовий психолог, і хоча Андрій просто потрясний психолог, компетентний в різних темах. Але тема військовий є запотребованою. У вас є знання особливостей специфіки та психології військових. І ця інформація зараз дуже актуальною. Бо дуже багато чоловіків і жінок стали військовими. І думаю, ще довго ними будуть. Тому я б очікувала від вашого каналу як мінімум 40-50% контенту саме про стосунки з військовими.

Якщо ви й так сварилися і на відстані сваритеся - ну молодці - ви стабільні 😀

Ви такий класний, чуйний та життєрадісний! Дякую за теплий, душевний контент!

Як щодо стосунків з родичами з якими не хочеться спілкуватися, але ж це родичі?

Дякую за вашу працю. Надзвичайно важливою та корисною інформацію ділитесь, і так просто, легко і з гумором. Обожнюю 😉 Дуже хотілося б дізнатись про те, як військовим адаптуватись до життя не на війні, як жити далі звичайне життя, як бути вдома, коли приїздять на короткий термін, та як рідним та друзям підтримувати та допомагати їм в адаптації. Дякую.

ДЯКУЮ.За дуже корисні поради.!!🤗💙💛👌😍😎🤩

Дякуємо за ваші відео! Вони виконують дуже важливу місію!

Блін! Вже місяць висять мої непроглянуті циці. Андрію, Ви безсовісний!

Дуже вдячна за відео❤. Гумор неперевершений😂. Тільки зараз, коли почула Ваші слова про телефон, який весь час шукає мережу, зрозуміла одну з причин свого виснаження та більш зрозумілим стало бажання регулярно ходити на манікюр 😊

Обожнюю слухати про стосунки. Гарні поради і настанови. Погоджуюсь з усім)) дякую за цікавий випуск!

Розкажіть про стосунки втрьох

Єх, пізно. Давайте вже відео про те, як пережити розрив стосунків на війні.

Дякую, дуже актуально, дотого ж весь час і не тільки під час війни 💞

Порівняння - вогонь 🔥 Відео я звичайно додивлюсь, але два ангела з одним крилом... Майже як дві люди з половинкою парашута. Щось десь глибоко пішло не так 😅 Лайк можна тільки за це ставити.

Просто коментар для просування якісного українського контенту у тренди ютуба 💞

чоловіче, так добре, що я аж підписався! дякую тобі за твою працю)

Андрію, величезне Вам дякую за Ваші відео і те, що Ви у них вкладаєте! Це супер класна і потрібна інформація, яка донесена таким приємним, зрозумілим і добрим чином) Ви - супер!)

Це капєц..., кран потік, Андрію, ви думки читаєте 🙄😅🤦‍♀️

смішно було почути, як автор заговорив про їду: " там було дуже багато піци, але я її всю з'їв")) ..це було з натяком на надлишкову вагу?) поважаю людей, які можуть із себе посміятися.. А загалом дуже цікаве відео, надіюся, що воно пригодиться лише на нетривалий час

Дякую за відео! Зніміть, будь ласка, відео на тему методів виходу з психологічної кризи матері сина, який воює на передовій. Вона не спить, не їсть, поки син не напише, що живий. І так щодня..до його виходу на зв’язок

Дякую Андрій . Зараз на часі всі теми про які Ви говорите. Мій комент стандартний, але емоційно щирий і потужний. Дякую.

Козінчук то Бог у викладенні матеріалу! Настільки доступно, настільки КРУТО. Відчуваю тебе на відстані. Капєц як хочу тебе обняти. Ти моя нова ЛЮБОВ 😉. Пробач що на "ти" - в моїй голові у нас же стосунки. Ти просто красун. Ну ок, це все лірика. Насправді мій чоловік військовий ще до нашого знайомства. Ми разом більше 20 років і стосунки на відстані то більша норма ніж не на відстані. Відрядження, навчання, АТО, ООС і зараз війна то нереально складно буває. Але кожне слово то 100% правда. Дуже вдячна за відео, за всі. КРУТИЙ! Обняла!

Дякую за випуск! Тема близька мені. А, от питання: як відповідати тим, що кажуть особисто в очі: ,,твій чоловік дурний бо пішов воювати, міг і відсидітись в Польщі, в нього ж діти", підкажіть? Бо це образливо для мене.

@maryrever6985

Жыл бұрын

Я вважаю, що маєте повне право посилати їх на х*й. Бо це просто жесть, як люди дозволяють собі щось таке говорити.

Дякую за це відео

Дякую за класне відео! Хлопець на фронті, то ж, намагаємось доступними методами підтримувати стосунки близькими, теплими і ресурсними. Буває важко обом, але у цій ситуації просто не може бути нікому. Відвідую групи психологічної підтримки дівчат, які чекають, і це моє коло адекватності у порівнянні із тим, що я спостерігаю на вулицях щодня або можу від інших дівчат чути у свою сторону. А іще хочу сказати, що сьогодні ми з хлопцем майже півгодини говорили по відеозвʼязку, і це для мене був справжній подарунок. Дівчатам дуже важливо своїх воїнів бачити, чути. Ми цього дуже хочемо. Хоча розуміємо, шо можливості і бажання не так багато. Але ми справляємось і продовжимо це робити 😊 радію, що знайшла ваш канал, тут купа всього цікавого для мене і не тільки є

Дякую вам!

Дуже дякую Вам за відео)

Дякуємо за це відео!

Класний випуск, дякую!

Дякую, було дуже цікаво

Дякую

дякую за контент

Дякую вам за вашу работу!❤️

Дякую за відео💙💛

Дякую!

Спасибі за відео. Дуже вчасно

Дякую! Ти як завжди на висоті!

обожнюю слухати Андрія! дуже сподобалось його нове інтерв‘ю на каналі «Сміливі», особливо про фб-срачі 💪

Дякую за вашу працю❤

Дякую за чудове відео!)

Щиро дякую за відео!

Дякую за відео і взагалі за все, що Ви робите!

Дякую Андрію, ви чудові❤️

Дякую, чудовий випуск!

Це щось неймовірне ! Дякую !

Блін.... Чому мені не потрапило на очі це відео раніше? Як же мені було важко, коли мій чоловік пішов захищати нашу землю, та й зараз буває. Сама шукала відповіді, сама себе піднімала, почувалася як лимон, але коханому про це ні ні! Дякую за поради!

Дякую за дуже актуальну тему

дякую

Дякую за ваші поради)))

Беззмістовний коментар на підтримку контенту Дякую за відео ♥️💛💙

ДЯКУЮ

Дуже вам вдячний за поради, адже я людина яка потребує багато уваги і через це в мене стаються конфлікти між собою, дякую що дали мені краще зрозуміти про спільні кордони про загалом стосунки на відстані, адже вони в нас тільки розпочинаються!

Дуже цікаво і корисно.

Дуже цікаво слухати!!

Дяка тобі земляче, суперово

Дякую Вам! Супер актуально 💛💙

Дуже вдячна за актуальну тему.

Щиро дякую Вам за роботу.

дякуююю, це відео допомогло) зробила конспект