З жахом виявив, що у відео попав старий список подяк наприкінці відео 😯 Тому додатково ще подяки: Asya, дякую! Vladyslav Sokolenko, дякую! Roman, дякую! Ultron, дякую! Святой Сосипатр, дякую! Чорт, дякую! Варвар-степовик, дякую! Мандрівничок, дякую! У наступному відео обов'язково додам до списку 💟

@googleevil

Жыл бұрын

Сосипатр :) лол

@user-lk7dw7ex2n

Жыл бұрын

Христос воскрес

@rosopat

Жыл бұрын

Відос цікавий, тільки та от мапа на фоні дуже якась вже непослідовна, Білорусь - вся зафарбована як наче там всюди там панує білоруська, а Україна там чуть не в третину російською залита, хоча регіони півдня та слобожанщини це переважно україномовні регіони, принаймні територіально, а ще й буковина і закарпаття, коротше дуже дивна карта

@vladyslavserdiuk2893

Жыл бұрын

Лайк за музыку из Mass Effect 2 в видосе, которая из клуба Afterlife что на Омеге. Узнал сразу же.

@Saymakk

Жыл бұрын

Skjold, вітання з Казахстану! З радістю тільки зараз виявив, що у тебе є живий канал. Думав, що ти зовсім пропав з ютубу. Велика подяка тобі за твою дійсність! Учив українську ще до війни, от і знадобилась! Багато каналів перейшли на українську, але мене навіть радісно з цього. Перемоги України!

Це не відос, а чиста база, треба кожному українцю дивитись та передивлятись

@SkjoldSkefssonOfficial

Жыл бұрын

Розповсюджуйте)

@user-cr8bn1ph2w

Жыл бұрын

Абсолтна маніпуляція .російський наратив.

@AndrewKramerenko

Жыл бұрын

@@user-cr8bn1ph2w та де

@olehlv1731

Жыл бұрын

@@user-cr8bn1ph2w Бебик чи Білінський?

@darkstormheute

Жыл бұрын

@@user-cr8bn1ph2w деее?

Обожнюю такі детальні відео де все одно без профільної освіти все зрозуміло.

Такого контенту україномовний ютуб вельми потребує.Успіхів автору.

@treebiushi

Жыл бұрын

українськомовному*

@AleseiSmirnov

11 ай бұрын

Даже когда скеффсон делал русскоязычный контент, это был лучший контент по лингвистике в рутубе.

@Iskatel.Priklyucheniy

6 ай бұрын

​@@AleseiSmirnovбольше нет

@ratne_ua

3 ай бұрын

"вельми"💀

Я філолог , романо германська тусовка ) і я неймовірно щаслива що знайшла Ваш контент ! Мед на душу ❤ дякую 🤩

Просто чудово! Докладно, з прикладами і цифрами

💛💙🇺🇦🇺🇦🇺🇦✌️✌️✌️ На мій погляд , чим менше змінюється мова з часом , тим довше вона проживе ! Тобто , як раз значна змінність ( так би мовити - швидкість змін) і є ознакою не того, що мова «жива», а як раз того, що ця мова скоро зникне або по іншому помре ! Так , зміни відбуваються постійно, але стверджувати , що це є добро - не треба. Навпаки , часті зміни - це зло, велике зло ! І особливо в словарному запасі . Як на мене , одна з причин , чому зʼявилось те, що називають каноном мови - це намагання заморозити ,в якійсь мірі , непотрібні зміни в мові. Щоб канон захищав від похабщини , голохвастовщини і іншої дурні. Всілякі «гелікоптери» , «амбасади», «готелі» і інші подібні - це ознака Голохвастова . Не треба боятися що деякі слова будуть співпадати з кацапською мовою, тим більше що ці слова часто є запозиченими з нашої мови в старі часи ! Таке боягузтво і є ознакою меншовартості ! Вибачте за граматичні помилки, я не мовник і маю право на помилки. Колись давно , або навіть вірніше дуже давно , коли вступав до університету то отримав за екзамени з математики і фізики три пʼятірки , а з мови трійку ( і це була російська ). Ледве став студентом . Буду вдячний за зауваження. Автору велике спасибі за працю !🇺🇦✌️

Дякую за роз'яснення багатьох питань з даної тематики. До слова, я сам з Бойківщини і важкість в розумінні більше зв'язана з місцевою вимовою. Наприклад: "було б добре піти на базар з тобою" і "било би файно піти на базар з тобоу". Ніби не складно зрозуміти, але при розмові розгублюєшся. Ще раз дякую за файний контент :)

@sokolov7961

9 ай бұрын

Я думаю розуміння в живій мові ще залежить від близькості діалектів,якщо сусідні розуміння більше,та й в діалекті є свої піддіалекти здається

Ви проробили величезну роботу за що вам величезна повага! Мовознавство - шикарна наука.

Чудове відео, красно дякую! Послідовний науковий підхід та виваженість оцінок - ці риси роблять ваші відео цінним освітянським матеріялом, корисним, ефективним та потужним знаряддям боротьби з обскурантизмом та упередженістю, які останніми роками ширяться загалом. Так тримати!

@stepovyk01

Жыл бұрын

Невже хтось крім мене пише коментарі правописом 1928-29 року) Дуже радий бачити, що я не сам!

Вперше в житті пожалів, що в ютубі можна ставити тільки один like. Все більше звичайних людей хочуть розібратися в таких темах. Дякую за допомогу

Ну це - ґрунт на всі боки! А про множину рук, в нас же є, хоч і рідко використовується, форма - руці. Я розумію, що то двоїна, але закінчення підходить під польський варіянт множини :)

Це набагато цікавіше та змістовніше, ніж нам розповідають на парах з мовознавства в університеті 🥲

вау, я випадково клацнув на відос і мене так затягнуло! вподобайка, підписка, цікавий контент, дякую!

Дуже продумана праця, якраз добрий баланс, щоб хоч трохи пояснити тему профану, але без якогось надмірного "научпоперського" спрощення. Сам хотів просто перевірити перші хвилини і зберегти собі послухати на потім, але не зміг відірватись і залпом продивився повне відео. Загалом респект

Дуже круте та цікаве відео, дякую

Дуже цікаве відео. Один зі згаданих факторів змусив замислитися над тим, що й загалом чим більш людина налаштована щось розуміти, тим краще вона це сприймає. Цікаво часом за характерними словами чи особливостями вимови здогадуватися, звідки саме родом людина. До прикладу, коил чую слова з закінченням -ия/-ія, то одразу думка про полісся, як от в слові "тия" (ті), що відповідає білоруському "тыя". Але це далеко не завжди вдається точно визначити. До прикладу, хоч я сам і з Гуцульщини та мову пізнав саме там, я не зберіг значну частку характерних рис місцевого мовлення. Вдячний за вашу діяльність, ясновельможний пане 😁

Дякую Вам. Просто надзвичайне відео. Подивився на одному подиху.

Лепське0 відео! Cтавлю вподобайку і трохи понаписую дописів аби просунулося в топах UA KZread. Хай квітне Український Ютуб! 💙💛 P.S.: Агов, народ, глядачі ютубо-завсідники, понаписуйте трохи коментарів, хоч аби яких, задля алгоритмів ютубу, щоби відео вище в топах і рекомендаціях піднялося!

Вже після півгодини відео можна зробити висновок, що питання про діалекти зависло над проваллям Даннінга-Крюгера. Фокус в тому, що на нативному побутовому рівні це питання не має ніякого змісту, люди інтуїтивно відрізняють одні мови від інших і можуть вказати яка мова є діалектом а яка ні. На якомусь науковому рівні це питання супроводжується складною теоретичною базою, що може з великою точністю дати визначення і розділити мови на діалекти або окремі самостійні мови. А от на середньому профанському псевдоінтелектуальному рівні це питання зводиться до найтупіших відомих всім тейків про те що одна мова є діалектом іншої (раптом), що насправді просто має політичну мотивацію, або емоційну - тобто рівень на якому зосереджуються люди які Щось десь знають у цьому питанні в міру своїх лінощів заглибитись більш основно.

@katsunoku

11 ай бұрын

Хороший коментар

@inkm2644

3 ай бұрын

😯😯😯

Має бути цікаво

Дуже круто! Дякую за відео!

Це просто неймовірна робота. Так грамотно та головне цікаво подати матеріал. Дивився з величезним задоволенням... Що стосується русинської мови, то я дуже сподіваюсь що після закінчення війни та приходу відносного спокою русинська мова вже не встигне повністю зникнути. Тому що я сам русин. Но говорити по-русинськы ми ся дає дуже тяжко. Чим далі тим більше слів забувається і виходить з повсякденного вжитку. А це дуже погано, адже таким чином втрачається одна з родзинок української культури. Якось не хочеться щоб було як у московитів, тіки московитська суха, картонна мова. Визнання русинської може привернути культурну цікавість в наш регіон, та покращити туристичний галузь економіки. Щодо білоруської, то висловлю напевно дуже не популярну думку але на мій погляд (звичайно за умови якщо білоруси зможуть відстояти своє право бути білорусами і перейдуть на рідну мову), то було б чудово влаштувати політичний та соціокультурний союз між Україною та Білоруссю по типу Європейського союзу, а то і того ближче. Це б посилило нашу військову міць в протидії московитів, а також дало б поштовх на подальший розвиток країни. Хоча звичайно зараз це звичайно виглядає абсолютно нереалістично

@FlexKavana

Жыл бұрын

Теж хотілося б щоб українці, русини і білоруси змогли відстояти свої права на те щоб говорити рідною мовою. Передаю привіт із Самбора :)

@D.S.handle

Жыл бұрын

@Цукер Цукер власне це бажання зберегти родзинку української культури можна розглядати з декількох сторін. Найбільш очевидними для мене є два погляди - розгляд української культури саме як культури української держави, яка хоч й походить з руху навколо здобуття державності для україномовних, але є перш за все державою для котрої всі громадяни є українцями, та розгляд української культури як культури виключно україномовних та тих хто має україномовних предків. Я можу уявити що першим ваше бажання зберегти місцеву лінгвістичну особливість буде легше підтримати, ніж другим.

@supercrow7533

11 ай бұрын

З ким об'єднуватися? Білорусів вже немає, є тільки зросійщена біомаса. Якщо російськомовні українці стараються переходити на українську мову, поважають українську культуру, то "білоруси" все білоруське вже забули. А саме білорусів дуже мало залишилося.

@D.S.handle

11 ай бұрын

@@supercrow7533 Не бачу сенсу вдаватися до такої забарвленної мови. Синдром вищевартості то небезпечна штука. Білоруси пройшли через інші історичні процеси, які вплинули на загальне знання білоруської білорусами. Мова не є єдиним маркером національності.

@Iskatel.Priklyucheniy

6 ай бұрын

Ахахха, а зачем вам противостоять злым московитам если вы славяне Русь европейцы христиане? Я бы понял если бы вы были татарами чеченцами бурятами якутами, НЕ славянами, но зачем вам эта борьба

Чекаююююю, дуже цікава тема

Топовий контент ❤

Геніально , вельми дякую!

Дякую, дуже цікаво!

Дякую за контент!

Дуже цікаво, дякую!

Видана база від автора👍

Дякую за відео! Дуже пізнавально!

Лайк! Дякую за твої старання!

Super, Щиро дякую

Чудове відео, але на Слобожанщині уривається континуум. Там була пізня колонізації з заходу і з півночі. Місток від української до російської йде через Білорусь.

@Ahorfandi-ex1uw

8 ай бұрын

Так, фактично формула білоруської мови - переважно українська лексика і граматика плюс здебільшого російська фонетика, з переходом "о"→"а", "і"→"е", "і"→"ы" в іноземних словах і навпаки у наближеніших (як "освіта" vs "асвета", "свідомість" vs "свядомасць", "національний" vs "нацыянальны", "мирний" vs "мірны").

Дякую брателло 😎

Дуже класне відео!!!

Перфектно!!!

Ох і довге відео, я втомився слухати. Дякую, дуже цікаве)

@katrinfilipicheva7836

Жыл бұрын

То поставте на швидкість 2.0

Дуже інфотмативне відео. Дякую за контент.

Дякую за вашу працю. Дуже цікаво! ❤️🖤

Дякую!

Дякую за аналіз.

Дякую за супер крутий та пізнавальний контент.

7:06 а з огляду на цей приклад можна сказати які зміни нині відбуваються в українській. Та чи можливо спрогнозувати якою буде мова в майбутньому? Ну і звичайно ставлю вподобайку 👍 Дуже чекаю на відео про Одіна та Локі😅

Дякую за грунтовне відево!

це просто казка, а не контент)) Дякую за роботу

суперова лекція

Слухала Вас до війни, а наразі знову побачила Вас на KZread і відразу підписалась знову на Ваш чудовий канал. Бажаю Вам всього найкращого! Слухати Вас -це не лише насолода, але і надзвичайно цікава та захоплююча подорож у глибини мовознавства!

Дуже круте відео. Як раз такою мовною темою я зайікавився останні півроку

Дуже цікаво.

Радий, що нарешті ютуб рекомендував мені цей канал. Дуже цікавий та якісний контент.

Цікава знахідка, вподобав/підписався. Хай живе і квітне український ютуб!

дуже приємний контент

Надзвичайно цікаво)) Велика подяка . Щодо дискусії з того чи можна говорити про східнослов'янську групу, ви привели кілька досліджень які не співпадають з думкою Шевельова. Цікаво , чи взагалі є хоть якісь дослідження відмінні від них взагалі? Чи це тільки два протистояння? Для мене було відкриттям що на визначення діалектів (так так я пам'ятаю що вони неактуальні для науки в сенсі виокремлення) впливає політика і соціум. Вірніше не так - це було очевидно, але я сприймала це як недолік і несправедливість)) - ну як це, має бути "чиста" наука)) Але мова-меч і мова-ніж - і це так, бо за слова вбивають, за слова відповідають... Можливо ви цікавились здобутками вчених на межі досліждень з нейробіології людини, психіатрії та мовних наук...Було б цікаво послухати. Дякую.

Відео дуже цікаве і пізнавальне автору респект підписуємося, ставимо лайки і пишемо гарні коментарі👍👍👍❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️

Дякую за вашу працю! 🎉

Як завжди база

Вкрай круте відео! Дякую вам за вашу працю

Просте людське дякую за твою діяльність!

Спасибо, великолепный разбор

Дуже цікава і потрібна інформація, величезне дякую за роботу! Окрема подяка за музичний супровід, ніби дивився відео в каюті «нормандії»))

Дякую за твій контент, та чітку позицію!

Змістовний огляд.

От вам і сюрприз діалектів. Множиною слова рука, для жителя заходу України, можуть бути не тільки руки, а й руці) А загалом, дуже важко зрозуміти, які діалекти є природними, а які насадженими імперією. Бо коли до вашого села переселяють кілька десятків "братських" сімей із тайги, то нічого дивного, що з часом місцевий діалект отримає спільні риси з їхньою мовою.

@coolmint8479

3 ай бұрын

Як кажуть: ось ці руки нічого не крали.

Це добре виконано

Роблю вигляд що зрозумів

Канал неймовірно цікавий для мене! Дякую за вашу працю! (Фінансово теж подякувала. Ну, вже - скільки змогла.)

Блін, замало переглядів на такий шикарний матеріал ((

Добра інфрормація

Вау, це монументальна праця, дякую тобі велике Скйольд!

Українська мова має величезну кількість рис, які роблять її несхожою на російську, зокрема: 1) закінчення -у в род. відмінку однини іменників чол. роду з давньою основою на u: солоду, мéду, дóму, вéрху, пóлу; 2) закінчення -ові, -еві (-єві) в дав. відмінку однини іменників чол. роду цієї самої групи типу сóлодові, мéдові, дóмові, а потім - і всіх інших іменників чол. роду; 3) чергування приголосних г, к, x зі свистячими з, с, ц у дав. та місц. відмінках однини іменників: дівці, слузі, на березі, на ріці, в книзі. 4) кличний відмінок іменників: друже, княже, брате, земле, владико, учителю; 5) закінчення -ої в род. відмінку однини прикметників жін. роду: великої, доброї, святої, згубної; 6) форми дав. відмінка займенників мені, тобі, собі. Взагалі займенники більше схожі на сербські: mene, meni, tebe, tebi. В болгарській теж: мене, тебе, в чеські - tebe. 7) форми 3-ї особи дієслів теперішнього і простого майбутнього часів І дієвідміни: мóже, убивáє, ідé, живé, поучáє; 8) закінчення -мо в дієсловах 1-ї особи множини теперішнього і майбутнього часів: даємó, постáвимо, не питáємо, помагáємо та ін. 9) Відсутність палаталізації приголосних перед е: небо (твердий н) 10) Ікавізм: перехід голосних звуків [o] і [е] у закритих складах у [i]. Пов'язане з явищем редукції голосних звуків. На думку І. Огієнка, чергування [о/і], [е/і] - «найхарактерніша ознака української мови». Розвиток змін відбувався через стадію дифтонгізації. Це явище було в полабській (мертвій мові), є в серболужицькій, сербській, хорватській, польській та чеській мовах 11) Паралельний розвиток кв і цв: квітне цвітне. 12) Праслов’я­нський рефлекс dj дав дж, на відміну від російської ж: ходжу, але хожу в російській, сиджу, але сижу в російській. 13) Відсутність акання, о завжди вимовляється як о. 14) Інфінітив на -ти: ходити, знати, чути, казати, бігти, 15) Синтетичний майбутній час: чутиму, казатиму, бачитиму. 16) Перехід "л" у "в" у дієсловах минулого часу: знав, думав, а не знал, думал, а також вовк, вовна. І це ще не всенький перелік

@oqoobo8456

5 ай бұрын

найважливіша відмінність - ФОНЕТИЧНА

Дякую Вам за Вашу роботу!

Не сказати, що це скарб, то.... Та краще промовчати. Рафінові знання. Щиро вдячний за Вашу роботу

Велика дяка за таке цікаве і детальне відео. Питання. Чи вважає автор, що мова - це базовий чинник в формуванні етнічної приналежності людини?

Шикарний розбір питання! Привелике Дякую!

Коментар в підтримку каналу, ви неймовірні!

ґрунтовно та з посиланнями. Якісно й цікаво. Допомагає врівноважено підходити до мовних питань.

@olgakhilko4620

Жыл бұрын

Могла б - поставила б Вам декілька лайків! і цьому матеріалу теж

❤❤❤

О мій коментар у відео показали.🤗👍

Господи, яка ж це база, дякую за відос 😘

12:30 вже зрозуміло, яким чином італійське fratello стало "брателлом" у 90х... :) Вподобайка каналу!

Дуже важливо знати, дякую вам за працю

розвитку тобі

*ПРОСТИЙ КОМЕНТАР ДЛЯ ПРОСУВАННЯ ВІДЕО В РЕКОМЕНДАЦІЯХ* Я сподіваюся, що це працює з прем'єрами)

Оце тепер я буду просунутий у суперечках на мовні теми))

Була дуже здивована коли потрапила випадково на блог білоруською і зрозуміла буквально все. А коли я була мала і російськомовна, білоруська здавалась смішною тарабарщиною.

@user-nz1vl8rl7z

Ай бұрын

А книга "Майн Кампф" теперь кажется образцом мудрости?

@user-je5fe9xt1f

Ай бұрын

@@user-nz1vl8rl7z не проецуйте ваші реаліі на нас, будьте ласкаві

@user-je5fe9xt1f

Ай бұрын

@@user-nz1vl8rl7z давайте пошукаємо логіку у вашому коментарі? Людина яка розуміє мову іншої краіни має читати працю гітлера?

@kezgoblair

Ай бұрын

​@@user-je5fe9xt1f Незважаючи на те, що (через найбільшу близькість двох мов) українець який би ніколи не чув російської все одно краще б розумів білоруську ніж ту ж російську чи польську, вже а ж такого "блискавичного" розуміння білоруської як тепер зі звиклістю до російської не мав би. Потрібен був би більший час звикання. Адже, зі знанням російського слова "кот" ми блискавично перекладаємо білоруське "кот". А те, що ми маємо родовий відмінок "кота" - це мало що може допомогти. Бо різні відмінки - це штука яка не покращує, а погіршує розуміння іншої мови. А, що говорити про білорусів, у яких "кіт" - це лише морський ссавець "кит". Там уже й близько нічого не допомогло і навіть тепер викликає труднощі розуміння там чи сям. Тому автор відео трохи поспішно заговорив про ледь не діалектну близькість білоруської та української. Бо він взяв до уваги вже розум сучасного українця, а не того який би міг майже взагалі не чути російської мови. За твердженням німецьких учених з проекту "Incomslav" фонетичні відмінності між подібними українськими та білоруськими словами з однієї з байок "Езопа" були більші ніж між чеськими та словацькими між собою. Хоча вони були й меншими ніж скажімо між українськими чи російськими або українськими і польськими.

Дякую за впевнений і достатньо системний виклад матеріалу, чудова лекція )

Лайк не глядя, предвкушаю суперский контент

Настільки корисне, гарно деталізоване пояснення, дуже дякую!

Коли почали говорити про політичний контекст диференціації мов і діалектів. думав одразу буде про Югославію, а от ні, розказали про Урду, я взагалі цього не знав, цікаво. А з хорватською і сербською ще важливо про контекст війни, а також існування боснійської

Це дуже чудовий та цікавий випуск! Дуже дякую Вам за такий детальний розгляд та екскурс в історію

До речі, Шевельов теж пише про давній східнослов'янський діалектний масив, але мовою його не називає.

Спочатку першою думкою було: нічого не зрозуміло, але дуже цікаво.

👍

Скйольде, дякую за відео. Ви дуже послідовно та доступною мовою подаєте матеріал, мені було дуже цікаво слухати!

Супер корисний контент!

Щодо споріднености східнослов'янських мов, по-перше - є таке поняття як конвергенція, коли мови у процесі набувають рис подібних одна одної, і що більше минає часу, то більшою кількістю рис вони обмінюються, це стосується української та російської мов. По-друге, коли ви порівнювали лексему рука в українській, польській та російській, і наголосили, що ось в польській є носовий звук, а в українській та російській він відсутній, ви зманіпулювали, бо носові звуки відсутні й в інших слов'янських мовах, це не доводить особливу спорідненість між українською та російською. Ви також не сказали, що в українській мові є закінчення ові в давальному відмінку в іменниках чоловічого роду однини як у західнослов'янських мовах, що зближує українську до тих мов, цього немає в російській. І росіяни боролися з цим закінченням в радянському союзі, намагаючись уніфікувати українську з російською. Українські питомі форми - братові, псові, Богові. По-третє, ви проігнорували систему палаталізації в російській та польській мовах, яка майже ідентична, але якої немає в українській, що теж розмиває цю класифікацію. Повноголосся - так, це особлива риса східнослов'янських мов, але ж є багато рис, які руйнують цю класифікацію. Щодо лексики, я десь читав дослідження, вже зараз не пригадаю де, треба знайти, в якому доводилося, що українська, російська та білоруська мови мають лише 70 з гаком спільних слів із 11 тисяч, які є спільними тільки для цих трьох мов і немає в жодній іншій слов'янській мові. А це ставить під сумнів спільний розвиток східнослов'янських мов, бо вони навіть не мають великого спільного лексичного матеріялу, як і фонологія досить помітно різниться. Зокрема доведено, що праслов’я­нські рефлекси часто по різному розвивалися у східнослов'янських мовах, що теж дає підстави вважати, що не було єдиної спільносхіднослов'янської мови, та й чому б вона бралася, коли писемна і розмовна мова - це різні мови

@user-ey8zz7cj1n

Жыл бұрын

Та з перших хвилин відео якось є сумніви на чиєму боці автор, бо карта мов і діалектів на початку відео є маніпулятивною: кордони України і мовні не збігаються, і окей, можна погодитися, що це правда, але Білорусь, де взагалі майже ніхто не говорить білоруською, а то і часто її не знають виділена окремим кольором відмінним рід російської. По-друге автор маніпулює я показує слово о полку Ігоревім в оригіналі і в сучасній мові і каже, що от подивіться як українська мова змінилася, проте слово о полку Ігоревім не написано українською(староукраїнською, прауераїнською тощо), тобто сучасна українська не походить від тої, якою написано слово. Всі прекрасно знають, що слово написано діалектом староболгарської, церковнослов'янської на основі Солунського діалекту Київської редакції.

@D.S.handle

Жыл бұрын

@@user-ey8zz7cj1n то автор має погані наміри, бо на карті зображене поширення російської мови на сході, але не зображене поширення російської в Білорусі? На кого ж він тоді працює на Тіхановську, чи Лукашенка - я вже й не знаю. Чи просто більш ймовірно що ця карта не є ідеальною і має певні помилки? Навіть цілком можливо що поширення російської в Україні є на ній дещо применшеним. Я особисто не є лінгвістом і не знайомий з текстом до «Слово о Полку Ігоровім», але на вікіпедії мовою цього твору позначена давньоруська, тобто стара східнослов‘янська мова, а не церковнослов‘янська.

@user-ey8zz7cj1n

Жыл бұрын

@@D.S.handle ОМГ. Треба ставитися відповідально до свого і не виправдовувати свої прой...би тим, що хронометраж буде більшим. Карту можна знайти нормальну , натомість так, складається враження, особливо з інших висловлювань, що автор за "вєлікій і могучій" і "старшего брата". "Давньоруська" абсолютно гіпотетичний термін, який означає ПИСЕМНУ мову Русі, і так якщо це не уточнювати, то по-перше це не професійно і антинауково, по-друге граєш на москалів. Он в Польщі все латиницею, чи в Німеччині тоді писали, ми ж не називаємо це "давньонімецька" і "давньопольська" це просто маніпуляція яка прикочувала з москви. Ну а взагалі подавати вікіпедію як наче те, що там сказано - правда це взагалі треш.

@D.S.handle

Жыл бұрын

@@user-ey8zz7cj1n перепрошую, ви пишете про відповідальність, при цьому звинувачуючи автора в прихильності до Росії. Як на мене таке твердження потребує більших доказів ніж підтримка теорій, що є в науковому мейнстрімі. Чи не має існувати певна розумна межа перед тим, щоб звинуватити людину в маніпуляції через такі речі як карта, що особливо погано зображує одну з країн Європи, але при цьому використовується лише фоном і не має очевидних причин на те щоб бути маніпулятивно, та той факт що ви не знали, що «Слово о Полку Ігоревім» було написано не на церковнослов‘янській? Стосовно ж давньоруського, то так, напевно, в якомусь сенсі це дійсно гіпотетичний термін. Гіпотетичний ж в тому самому сенсі, що і прото-індо-європейський є гіпотетичним, просто на нього ми маємо якісь письмові докази. Доречі, давньопольська мова та середньопольська це реальні терміни, як і давньоверхньонімецька, середньоверхньонімецька та ранньоверхньонімецька.

@user-ey8zz7cj1n

Жыл бұрын

@@D.S.handle Окей, добре, погоджуюся. Просто 2 корисних ідіоти: автор і Ви.

1:15:02 цікаво буде ознайомитися з цими дослідженнями. Мені траплялося дослідження характерних фонетичних і морфологічних рис української мови (їх виявилося 82) у контексті інших слов'янських. Рис, не унікальних виключно для української, виявилося 48, і кількісний розподіл аналогій у цих рисах показав, що з російською подібних рис лише 11, а от з білоруською, верхньо- та нижньолужицькими - 29, 31 та 27 спільних рис відповідно. Зроблено висновок, на основі не лише цього порівняння, що розподіляти (літературні) слов'янські мови доцільно на центральні та періферійні (північні та південні). Але там не аналізувалася кількісно масовість збігів у словоформах. Таблиця рис доступна у статті "Всеслов'янськість мови українців" (Український Тиждень, №39 (256), 2012), там само й мапи. Ще таблиця рис доступна у Вікіпедії, здається, у статті про книгу "Іншомовна історія українців" Є й відеозапис лекції з висвітленням дослідження: kzread.info/dash/bejne/anyoutFtYaqphNY.htmlsi=_lDQuxFKLrclP8IN Там висвітлююється і проблема існування спільної мови сходу слов'янства

@kezgoblair

4 ай бұрын

Так. Щоправда, як відомо, на 1:15:02 мова йде, про лексичні відміності між мовами - відсотки "подібної" й "не подібної лексики". Тоді, як у тих 82 специфічних українських рисах, 11 російсько-українських "спільних рисах" і т.д. "Всеслов'янські чинники..." проф. К.Тищенка йдеться про фонетичні й граматичні відмінності лишень "подібної лексики". Воно є ближче вже до тої частини цього відео на 1:09:05. Але у "Всеслов'янські чинники..." таки пише й про "лексичні відмінності" - там де про 38 % лексичної відстані між російською та українською. Однак, результати між підрахунком західних вчениих і Тищенка можуть відрізнятися через те, що: 1) Тищенко міг більше підрахувати слів використовуючи частотний словник Я.Шайкевича, а не список Сводеша. 2) Західні вчені могли порахувати "неподібну лексику" як подібну (наприклад вони помилково вважають слово "як" подібною лексикою до слова "как", а "громадянин" до слова "гражданин". А ці всі слова мають повністю різне коріння між собою. Треба лінгвістам бути уважними аби не наткнутися "фейкових родичів". 3)Тищенко, на відміну від багатьох лінгвістів зараховував до "неподібної лексики" не тільки ті слова, які мають повністю різний корінь чи неоднакове значення. Але й він вважав "неподібною лексикою" і ті слова де значення однакове й корінь не повністю різний. Але ці слова є "неповноцінними родичами", бо: а) Походять "прямо" не від одного праслов'янського слова-предка, а від двох таких предків-родичів. Та ще й, здається, до того ці предки мали достатню різницю в значенні або до інших граматичних форм належали ("жінка" походить від іменника, а "женщина" від "прикметника"), або мали серйозні великі нерегулярні зміни в коренях, суфіксах і т.д. (польське "вантроба" (печінка) і чеське "ятра" (печінка). б) Два слова з двох мов мають "пряме" походження але так звані класичні "нерегулярні" звукові зміни у коренях між собою. Ці зміни сталися не у праслов'янських словах-предках, а вже у сучасних російських чи українських словах. Відомо, що Тищенко вважав, що така нерегулярна звукова зміна перестановка складів ("метатеза") робить слова "неподібною лексикою".Тому "долоня" і ладонь є "неподібною" лексикою. Там є й інші "нерегулярні" зміни звуків - додавання зайвого звуку ( англ. - addition), пропущення звуку (omission - треба, можливо, згадати про російське "пойти" й українське " піти", замість старого "пійти"), "ассиміляція" чи "диссиміляція" звуку та інші класичні "нерегулярні зміни звуків у коренях слів могли бути у Тищенка причиною того, щоб слова оголосити "неподібною лексикою". Слова "він" і "он" у нього є теж "неподібною" лексикою. Я не знаю всіх цих причин. А лексична відмінність між російською й українською в Тищенка очевидно могла бути завжди більшою ніж у тих авторів для яких вистачало близького коріння й однакового значення щоб оголосити слова "подібною лексикою". Хоча, в західних країнах є вчені які можуть проголосити цю лексичну різницю ще більшою бо можуть вимагати, наприклад, для всіх слів прямого походження або "регулярних" звукових змін не тільки в коренях але й у префіксах і суфіксах. Також вони можуть вважати "неподібною" лексикою запозичені одною мовою споріднені слова з іншої (з третьої). Тому слово "завжди", запозичене з діалектної, яке польської і яке витіснило зі вжитку споріднене з ним українське "завсігди" буде "неподібною" лексикою як до старого російського "завсегда" як і до російського "часткового" родича "всегда". Та ще й деякі можуть оголосити польське "завжди" й українське "завжди" "неподібною" лексикою між собою теж і на підставі того ж, що одне з них "запозичене".

@kezgoblair

4 ай бұрын

Що ж до кількісного підрахунку масовості збігів фонетичних чи граматичних змін у словоформах, то такий підрахунок справді має велике значення. Але, очевидно, не стільки для питання "спільного" походження мов чи хоча б їх теперішньої фактичної "спільності" (це вивчає історична лінгвістика і подекуди й там "кількісний аналіз" має вагоме значення) стільки для взаємозрозумілості між мовами ("розумільна лінгвістика" , а точніше - "сприймальний мультилінгвізм", Receptive Multilingualism). Бо справді, хоч між українською, білоруською та верхньо-лужицькою мовами є однакова чи приблизно кількість "спільних рис", між українською й білоруською ці спільні риси будуть далеко частіше проявлятися і у величезній кількості слів, тоді, як у верхньолужицькій - часто в "декількох словах". Тому білоруська буле більш зрозуміла без її вивчення. Окрім того, якщо в української є свої 82 специфічні риси, то величезну кількість таких рис мають також інші слов'янські мови і вони часто набагато переважають "спільні" риси. І це може бути теж причиною того, що верхньолужицька далеко менше буде зрозуміла ніж білоруська. Деякі спільні риси не були вказані Тищенком (наприклад вставка звуку "й" в українському "м'ясо" і польському "м'єньсо" тоді як у російському "мясо" звуку "й" немає (можливо науковець вважав цю подібність історично менш значною). З огляду на те все, кращим способом "передбачення" зрозумілості між мовами є не "спільні риси", а підрахунок "Нормалізованої відстані Левенштейна" між усіма словами які мають повністю однакове значення і хоч не спільний але близький корінь. Цей підрахунок якраз ближчий по суті до тієї процедури, що показана в даному відео на 01:09:05 . "Читальна" взаємозрозумілість між російською та іншими слов'янськими мовами (в тому числі й українською) доволі сильно вивчалася німецьким проектом "Incomslav"з Саарландського університету (є в Інтернеті їхні публікації), трішки менш "повно" і з сильною точніс на мій погляд, лінгвістами з університету м.Тарту (Естонія) та іншими вченими

@kezgoblair

4 ай бұрын

Також, на 1:15:02, там є підрахунок польського вченого Манчака, як я гадаю, взятий з певного релігійного тексту. Манчак застосовував такий метод поділу на подібну й неподібну лексику який є чимось подібний до Тищенка. І насправді лексична подібність українського й польського тексту з одного боку й українського і російського приблизно однакова, що говорить про те, що воно є важко віднести українську мову як до східнослов'янської так і до західнослов'янської підгрупи.

@Oleksa-Derevianchenko

4 ай бұрын

@@kezgoblair Дякую за цікавий коментар. Ви згадуєте деталі наукового підходу К. Тищенка до конкретних слів, тому хочу поцікавитися: як ви про це дізналися? Я не бачив такі подробиці ані в досяжних онлайн статтях, ані в монографії "Метатеорії мовознавства", ані у підручнику "Основи мовознавства" (2007). Може, то була якась старіша стаття? Було б дуже цікаво почитати. Я ж бачив лише вже готову схему лексичної відстані та короткі коментарі у книжках автора. До речі, про обчислення К. Тищенком лексичних відстаней між мовами. Він спирався на сучасні частотні списки слів (5000 найчастотніших у кожній мові) і порівнював _морфеми_ слів - у підручнику на стор. 56 рис. 24 демонструє графік розподілу сотень слів частотного словника на 3 категорії: морфемно тотожна лексика, морфемно подібна лексика, відмінна лексика. Себто, походження слів до уваги не бралося. Тому, вірогідно, долонь і ладонь опинилися, як Ви пишете, у відмінній лексиці. Не впевнений, що порівняння відмінності лексики у перекладах релігійних текстів (якщо я правильно зрозумів і п. Манчак робив саме це) є достатньою надійною і може стати підґрунтям для категоризації мов. К. Тищенко, попри більшу надійність частотних списків, сформованих на великих корпусах текстів, до таких висновків не йшов, в нього лексична відстань є другорядним арґументом у поділі слов'янських мов, проведеному за іншою ознакою (збіг характерних рис). Ви справедливо зазначаєте, що сукупна кількість специфічних рис усіх слов'янських мов може набагато перевищити кількість спільних. Однак це є природним, бо кожна мова має унікальні риси, що відрізняють її від інших. Матриця рис української К. Тищенка демонструє 34 унікальні риси української без аналогів в інших слов'янських мовах і 48 рис, що наявні хоча б у одній з інших слов'янських. Себто, більше половини рис таки спільні. Подібні підрахунки для інших мов мені не траплялися, але можу припустити, що ситуація буде подібна. Що ж до переліку рис та "критеріїв відбору", то тут питання відкрите. Можливо, їх можна нарахувати, не десятки, а сотні, а порівняння відкриє нові цікаві факти. Це перспективний напрямок для досліджень.

@kezgoblair

4 ай бұрын

@@Oleksa-Derevianchenko Ви правильно підмітили про те, що Манчак використавши євангельські тексти (там, як я побачив у статті лінгвістів Аlan J. Redd і Mark L.Greenberg "Familiy tree or map-like approaches to Slavic languages?" 900 слів(47.56 %) є спільними як між українським і польським так і між українським і російським варіантами євангельського тексту) не може претендувати на точність підрахунку, позаяк дані тексти дійсно є проблемно "репрезентативними" для лексичної схожості чи відмінності. Щодо можливих критеріїв поділу на "подібну" й "відмінну" лексику, запропонованих професором Тищенком, то деякі натяки на це є в цій же публікації "Всеслов'янськість української мови" на сторінці 54 там де є рис.20 (фрагмент одного з варіантів списку М.Сводеша для слов'янських мов). Звісно, там не має слів "відмінна лексика" і т.д., і можливо, саме через це читачі не дуже й приділяють увагу цій сторінці. Адже К.Тищенко застосовував там своєрідне слово "інновації" на означення (як я зрозумів) лексичної несхожості. Отже (деякі пояснення там є й на сторінках 53 і 55) слова спільної для всіх слов'ян лексики написані на білому чи то пак прозорому полі в рисунку. А от клітинки ле є слова-"інновації" (спільні тільки для однієї чи декількох мов) , відмінна лексика забарвлені у будь-який інший ніж білий колір (починаючи з сірого). Ймовірність того, що "інновації" є саме відмінна лексика я запримітив помітивши подібний поширений підхід як в зарубіжни етимологічних словниках (скажімо в німецьке слово "zwischen" не подається як подібна лексика й етимологічний відповідник для англійського слова "between", хоча вони обидва так чи так частково походять від прагерманського слова що означає "два") так і в "Етимологічному словнику української мови" (дієслово "мати" має там за "етимологічний відповідник" не російське "иметь", на відміну від російського діалектного чи застарілого "имати" або "мати". Подібний підхід був у тій чи тій мірі характерний для угорського лінгвіста Іштвана Фодора, радянських лінгвістів Арапова і Герц, західних лінгвістів Robert Lawrence Trask, Kirschen Peust, Icidore Dyen, Johanne Mattis-List. Була й присутня подібна інформація й на деяких анонімних форумах Хоча єдиних критеріїв поділу на "подібну" й "відмінну лексику" не було встановлено, ця вся інформація дещо пояснює підхід проф. К.Тищенка.

🎉

В тебе дуже круті відео але які вони довгі. Моя порада, жартуй час від часу бо слухати хочеться але дуже складно 😂