Підтримати Гуманітарку: Патреон: www.patreon.com/undergroundhumanities Приватбанк: 5168 7456 0994 1148 Мерч: ua.gifts/underground-humanities

@Dr.Liwsy.

2 жыл бұрын

Тільки не "русизми". Підберить інше визначення. Русь - це ми. Ми русини. Русизми - це уся українська мова.

@dmytrobrytskyi9573

2 жыл бұрын

Мішанина зі словами Дякую і Спасибі. Зустрічав осіб які мені стверджували що казати Спасибі не можна бо це русизм

@Lesia-Arda

2 жыл бұрын

Мій жирнючий лайк за групу Цвинтар

@pidpilnahumanitarka

2 жыл бұрын

@@natalie_banderova завжди чули її через "надейся", а не "пеняй". Ну і значення в них дещо різні.

@lidialidia61

2 жыл бұрын

@@dmytrobrytskyi9573 я теж так думала!!Мені пояснили:,,спасибі- спаси,Боже,,,В розмовному варіанті- спасибі,,

Зробіть випуск про "різко устарівші" слова, які ще 70-100 років тому були у вжитку.

@aj-lx7vb

2 жыл бұрын

о так, це було би дуже круто

@yuliiaboiko9931

2 жыл бұрын

Так! І наприклад, чому П. Грушевський писав "ріжне", а не "різне".

@user-hy1kb9fm6z

2 жыл бұрын

Чудова ідея! Дуже потрібне таке відео!

@vladyslavpidlisnyi

2 жыл бұрын

@@yuliiaboiko9931 західноукраїнська літературна традиція

@Vic-Ukraine

2 жыл бұрын

Підтримую. Теж звертала увагу на різкі зміни

Коли дивлюсь ваші відео, завжди думаю скільки ж це треба було перечитати літератури. Дякую, що робите це замість мене, мені лишається лише уважно слухати)

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

Не обов'язково читати багато літератури, що б зрозуміти походження якогось слова. Є етимологічні словники є, все компактно і зрозуміло

@user-rc6ho3th5c

2 жыл бұрын

Один словник не надасть стільки інформації. Та і словник теж треба пошукати.

@vitpav1164

2 жыл бұрын

@@user-rc6ho3th5c словник плюс корпус мови плюс 1-2 наукові праці максимум. Іноді можна обійтися без наукових праць. Не применшую праці творців, але це, все-таки, об'єктивніше, ніж "скільки літератури перечитати треба".

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

@@vitpav1164 є ресурси які агрегують всю цю інформацію. Нічого шукати не треба, заходиш і дивишся походження слова з посиланнями на джерела. PS: Якщо раптом що, я в жодному разі не принижував заслуг авторів відео. Вони молодці що доносять цю інформацію в маси.

@mobilecoolish2233

2 жыл бұрын

Ти ба як воно є. Етимологія - цікава річ.

Це ідеальний контент для мене, людини, яка перейшла на українську і хоче бути впевненим у чистоті своєї мови. Зробіть цілу серію таких відосів. Це просто прекрасно!

@JanPrahne

2 жыл бұрын

Також вам варто читати літературу, ци допоможе

@alejandroviajero6130

2 жыл бұрын

Читайте більше української літератури, різних авторів різних часів, казки, співайте пісні. Тільки так ви почнете відчувати українську.

@Datvi_911

2 жыл бұрын

Дякуємо автору!

@vvshevchenko

2 жыл бұрын

+1

@bohdanvelemyr8775

Жыл бұрын

@@JanPrahne Це допоможе більше, ніж приватні міркування, що подаються, як безапеляційний академічний висновок. Кружка, гвіздок і криша - повіяло золотими часами брєжнєва. Вся палітра відчуттів.

Хіба захочеться чути будь-яку іншу мову після такого взірцевого синтаксису і акустики, що дарує нам наш молодий філолог. Найкращих побажань в вашій справі долучення громадян до рідної мови.

I don't know why, but i got this in my recommended, i didnt understand any word of what he said, still watched the intire thing. Thanks youtube!

@artemkatelnytskyi

2 жыл бұрын

Hopefully they roll out closed captions. Thanks for watching!

@HwitazBero-Istoria-Movy

2 жыл бұрын

Why???

@lucaslogmans4201

2 жыл бұрын

@@HwitazBero-Istoria-Movy don't know, it sounds interesting, just by sound

@NK-vi1yw

2 жыл бұрын

@@lucaslogmans4201 Our Ukrainian language is beautiful☺️ Thank you for watching our content ☺️

@ukrainian4072

2 жыл бұрын

Hello

Я подивився це відео сьогодні зранку і знадобилось вісім годин щоб до мене дійшло, що "не переходьте на червоне" - це не про алкоголь

@salsachess

2 жыл бұрын

хвилина знадобилося щоб доперти який зв'язок у речення з алкоголем :-/

@user-pl7to1we4q

2 жыл бұрын

Цікава аналогія) - теж не відразу дійшло, що в коменті йшлося про червоне 🍷...

@katerynakutchmarenko7979

2 жыл бұрын

Як то пишуть: це був короткий тест алкоголік ви чи законослухняний пішохід😂 Я теж тільки з коменту зрозуміла, що мова не про вино.

@l.u.7834

2 жыл бұрын

Хах 🤣

@tatvynry6978

2 жыл бұрын

Найкращий ланцюжок коментарів під цим відео)))) Дякую, панове, ви зробили мій вечір))

I just study Ukrainian but I amazed with amount of effort and scrutiny you take to restore the historical truth, I I wish my people would do the same. I will always have high level of respect to . suych kind of work. Thank you a lot buy the way there is word Filizhanka in meaning of kruzhka or Ghornya,m but still well done, appreciate your work.

@faina_yevheniia

2 жыл бұрын

Excuse me, where are you from?

@bohdanvelemyr8775

Жыл бұрын

Кухоль і чашка- різні речі. Кухоль - товстостінна посудина. Кухлем також називають і тонкостінну посудину, але виготовлену з металу. Горня, горнятко - маленький горщик. Без ручки. Чашка - невелика посудина з ручкою, виготовлена переважно з фаянсу або порцеляни. Кружка - частина гончарного круга.

БРИТИСЯ / ГОЛИТИСЯ - обоє питомі українські слова слов'янського походження. Але "бритися", "брити", "бритва" часто не виправдано відносять до росіянізмів.

@tsrurturts9448

Жыл бұрын

Слов'янізм це і є моссковитський імперський росіянізм!

Дуже дякую, що ви руйнуєте міти про суржик та росіянізми

@alejandroviajero6130

2 жыл бұрын

Міти.😂 Ох вже ця нова "орфографія". Яке паскудство отак калічити мову: поліціянти, потяг, міти, етер, членкиня, політикиня... Пробі, рятуйте мову!!!

@user-nu8sw5fu9n

2 жыл бұрын

@@alejandroviajero6130 ця орфографія старша за тебе

@alejandroviajero6130

2 жыл бұрын

@@user-nu8sw5fu9n , та ну? Ця реформа задумана задля того, аби розвалити мову зсередини. Нагадаю, що за літературну українську мову була взята полтавська говірка української мови. Де там "етер"? Або "потяг" у значенні поїзда??? Чи там є поліціянти з політикинями і медикинями??? Це словоблудство - звичайнісіньке втручання політики в гуманітарну науку. Коли фемінізм доводять до рівня дебілізму. Як можна змінювати слова іншомовного походження??? Бо фемінітиви слів українського походження існують органічно самі по собі: гусак - гуска, качур - качка, дурень - дурепа, вчитель - вчителька, учень - учениця, москаль - москалиха. А "членкиня" старша за мене? 😂 Я сам українець і літературну українську вчу з дитсадка, я сам з Чернігівщини, нізвідки сюди не переїжджав, мати й батько теж корінні жителі, бабусі, дідусі з обох ліній, навіть точно знаю, що мій пра-пра-пра-прадід Олексій був місцевим. Якби мої покійні діди почули слово "медикиня", вони б плювалися.😁 Більш того, я й по Україні поїздив, і ні на Волині, ні на Черкащині, ні на Київщині подібного не чув. Тож це штучне спотворення мови виникає саме зараз завдяки "діячам" профільного міністерства, призначеним туди міністром, який у свою чергу поставлений теперішнім антиукраїнським керівництвом держави. Та й взагалі зараз треба займатися обороною країни по всіх фронтах, а не займатися казна-чим.

@rednose692

2 жыл бұрын

"про суржик та росіянізми" - угу, є суржик і є росіянізми, а Мови нема. Є тільки "міти" :( Вибачаюсь, якщо то у Вас палець не туди трапив/натиснули не туди.

@user-nu8sw5fu9n

2 жыл бұрын

@@alejandroviajero6130 по-перше, коли за основу літературної мови брали полтавську балачку, то не було ще таких понять, як етер, чи ефір, потяг, чи поїзд. По-друге, якщо вам болять фемінітиви, маєте право на це, але для чого їх туди туди, де я про це зовсім не писав?

З пацюком зрозуміло тепер, бо свиней ще паця називають, хоча я не розумів чому

@spravedlnost8420

2 жыл бұрын

Пацє)

@volnomov

2 жыл бұрын

Та й пацан від нього ж )

@yuliiaboiko9931

2 жыл бұрын

Пацьорка туди ж

@KRomRoKoT

2 жыл бұрын

мої дiд з бабою називали порося - паця

@user-rc6ho3th5c

2 жыл бұрын

@@volnomov хіба?

Божечки, дякую за рекламу гурту Zwyntar. Завдяки вам знайшов їх, послухав - і закохався...

Клас. Дуже порадували примітки про "не варто". Обожнюю ваш гумор!

Лайк! Якби ще пояснили по "склянка-стакан", то взагалі б ціни цьому відео не було.

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

"Стакан" - запозичення з тюркських мов, ще за часів Русі. Тобто на Русі було це слово, тільки мало іншу дуже цікаву форму - "достаканъ". Але потім початкова "до-" відпало. А "склянка" це похідне від "скло". А слово "скло" це запозичення з готської мови.

@evdokiya6595

2 жыл бұрын

@@AshFoxUA дякую ! цікаво і пізнавально !!!

@rusllanbell3031

2 жыл бұрын

я можу пояснити

@user-rc6ho3th5c

2 жыл бұрын

Наче "склянка" більш українське. Але береш до рук пластиковий, і думаєш, як же правильно сказати? Чи він стакан, чи ще щось...

@MrsRomashka

2 жыл бұрын

Склянка від скло Стакан від рус «стекло»

Напис "Не варто: ігнорувати творчість гурту Zwyntar" - у самісіньке серденько) Zwyntar круті)

@Oleksa-Derevianchenko

2 жыл бұрын

Якраз накидав їхніх пісень до плейлисту. ТПГ бозна чого не радить

@orlyatko

2 жыл бұрын

Піду і я послухаю :)

@tatvynry6978

2 жыл бұрын

@@orlyatko І я, мабуть) Бо на свій сором почула вперше..

@user-yb5mu1zs8t

Жыл бұрын

Так! Коли тобі хтось каже "не варто цього робити....", то якось автоматично хочеться прислухатися. І мені прям Дуже сподобалося, у них відчувається така глибина, досліджувати і досліджувати.

@tetyanadonets4895

11 ай бұрын

​@@user-yb5mu1zs8t не слухала виступи цього гурту через назву, для мене досить неприємна.

І насміялася, і натішилася, всього й побільше!! Ви чудовий канал, з гумором подаєте інформацію!!

Це і добрий приклад, як комплекс неповноцінности перед сусідами, різними зайдами та бездумне запозичення, псує, занехаює свою мову, що зараз відбувається через свідоме засилля англізмами. Як втрачаються знання та способи власного словотворення, яких в українській мові не бракує. Раджу познайомитись із українськими словами у царині рільництва, скотарства, але не в інтернеті. В цих царинах, певно, найбільше притомих українських слів та добре видно способи їх творення. Тему цього видива можна розширити на сферу дієприкметників, якими дещо бідна сучасна українська мова, на противагу тій же москальській чи польській. Дієприкметники дуже потрібні у богослів'ї. Зворотів як "той, що...", недостатньо для задовільного перекладу і розуміння.

До "красний" є ще приклад "крашанка" - і червоне ( переважно), і прикрашене.

@galbrunfranck9960

2 жыл бұрын

Думаю треба відокремити "черв'як і червень а мабуть ще черешня" від "червоний". Із "червоний" можливий й корінь кров < kry, krъve. Про краса, красивий думаю є зв'язок із коренем kerti який дає російською чертеж, тобто українською риси.

@valmakar

2 жыл бұрын

@@galbrunfranck9960 це звучить дивно, але черешня - не від червоного кольору, а від латинського слова, яке в свою чергу грецького походження. Звідси споріднені англійське "чері" і сучасне грецьке "керасія".

@valmakar

2 жыл бұрын

Так, мені завжди подобається, шо є слово крашанка, але красити і краска - це фу, поганий стиль. Тоді де слово фарбанка?

@user-xy8zv5et8c

2 жыл бұрын

@@valmakar "Фарба"- це запозичення з Німецької. Варто вернути слов'янську "барву".

Остап: слово "пеня", яке ми теж дуже часто вважаємо русизмом... Я: хто так взагалі вважає? перший раз таке чую🤔

@oleksandrblonsky548

2 жыл бұрын

Теж вперше почув, що хтось вважає це слово русизмом

@bogdanbolviv

2 жыл бұрын

Зате бачу в дії від вас слово "пеняти"

@bogdanbolviv

2 жыл бұрын

@@VictorYarema Нас багато і нас не подолати!

@user-df8uv3mz7h

11 ай бұрын

я всегда считала слово "пеня" не русским, а латинским

Російська мова це штучна мова и не слов'янська, а штучно слов'янизована.

Дякую. Буде цікаво почути ще.

Ще треба випуск про протилежне явище: гадані галицизми, які насправді вживаються на значно ширших теренах. Одвічний срач до будь-якого українського перекладу.

@user-nu8sw5fu9n

2 жыл бұрын

Так. Наприклад, думають, що «філіжанка» і «лапАти» - це галичанізми, а вони, насправді, є у Котляревського

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

@@user-nu8sw5fu9n не уявляю хто може думати що «філіжанка» це галичанізм, коли це тюркизм. Запозичене, чуже слово.

@user-nu8sw5fu9n

2 жыл бұрын

@@AshFoxUA є така категорія людей, яка думає, що це галичанізм

@user-xx3bk7kq7p

2 жыл бұрын

Двірець. Виявляється, використовувалося на Наддніпрянщині.

@xjax8519

2 жыл бұрын

@@user-nu8sw5fu9n Потому что только во Львове говорят "філіжанка кави" в Киеве говорят "кухоль кави" как и Полтаве !

Дякую за розкриття цікавої теми) А щодо слів, то пропоную наступні: лоб - чоло, носок - шкарпетка, рів - фоса - окіп, корзина - кошик, коц - одіяло, стид - сором, штани - брюки - наговиці, бачити - видіти, звізда - зірка

@vladyslavpidlisnyi

2 жыл бұрын

Звізда це на та, що на різдво?

@user-zf7jz2kv9d

2 жыл бұрын

@@vladyslavpidlisnyi в принципі, так. Крім цього, старші люди часом говорять про "звізди" на небі або перед очима) Цікаво дізнатися трансформацію цього, як на мене, давнього слова у теперішню "зірку". Можливо тут мала місце наступна трансформація "зоря - зірка" Але це тільки здогадки)

@AnnA-ok3nf

2 жыл бұрын

Одіяло це ковдра

@romangrim5781

2 жыл бұрын

@@AnnA-ok3nf Якщо воно вовняне - тоді це не одіяло/ковдра, а саме коц.

@kakvaszovutkakvaszovut5745

2 жыл бұрын

Лобовое стекло-чолове скло, нос на лице - шкарпетос, коленная чашечка-колiнне горнятко, фiлижанка, кухоль,, не штаны, а надупнянi рукава.

Я чула про слова «свято» і «праздник», що згадується в колядці «Добрий вечір тобі, пане господарю»

Жиє слово уж виками: гай, галуже, гвизди, рики... После нас як и пред нами, бо у слове жию вики. Це останнє четверостишшя русинського віршу "Руске слово", де ми бачимо, як раз, гвизди, тобто ліси. Авторові подяка!

Список "не варто" прям ++. Хто тут у вас пашутєйками займався? Окремо дякую

@pidpilnahumanitarka

2 жыл бұрын

Остап на монтажі. Сценарій їх не передбачав.

@HwitazBero-Istoria-Movy

2 жыл бұрын

"прям" - це сучасне російське слово, запозичене в українську (з усіченням кінцевого "-о" внаслідок російської редукції голосних. Українською буде "аж", "геть", "чисто" - залежно від контексту.

@Vic-Ukraine

2 жыл бұрын

Я дивилася зранку спросоння і аж зупиняла відео, щоб усвідомити про що були ті "не варто". Чудовий спосіб прокинутися 🤣

@juliaviter08

2 жыл бұрын

@@Vic-Ukraine аналогічно )))🤣

Дяка за цікаве відео. Що до подібних слів цікаво дізнатися про: Достойний/гідний Поїзд/потяг

@mikkimaus

2 жыл бұрын

лайк. "поїзд" нормальне слово. я завжди кажу "поїзд", бо потяг може бути і статевий, то нашо оце страждати безпідставним пуризмом?.. чим люди часто і займаються, кажучи "потяг"

@mykolaserdiukov3158

2 жыл бұрын

@@mikkimaus мені здається, якраз поїзд і, наприклад, курити - пуризм. Бо потяг ну дуже нагадує польський відповідник:) А ще такі слова як люстро, пуделко.

@VictorYarema

2 жыл бұрын

@@mykolaserdiukov3158 а відколи це "польський відповідник" став орієнтиром для українських слів?

@VictorYarema

2 жыл бұрын

@@mykolaserdiukov3158 о, я вас повністю підтримую. Тільки "поїзд", і тільки "курити". Все решта звучить якось "гидко".

@mykolaserdiukov3158

2 жыл бұрын

@@VictorYarema власне, як часто і російський.

Дуже цікаве відео, вперше наштовхнулася на ваш канал і мені сподобалося) Кладу вподобайку

Я родом з закарпаття, каблучку там називали жуковина; в якомусь російському тексті натрапила на таке ж слово з тим же смислом, текст був про щось давньоруське з північних територій європейської частини.

Дякую Вам за Вашу роботу! Дуже цікаві та корисні відео. Після того як підписалася на ТПГ, почала абсолютно інакше сприймати мову з усім її різноманіттям. Єдине, як юрист мушу сказати, що пеня та штраф в юриспруденції позначають різні поняття та санкції.

@annaslavko6930

2 жыл бұрын

Так, теж чесались руки написати що штраф і пеня - то різні юридичні поняття)

@HymenTor

2 жыл бұрын

Навіть не юрист, я не зрозумів, що ці два слова роблять у парі. Адже штраф це покараня за порушеня, а пеня це відсоткова надбавка, то того ж штрафу. Виправте, якщо помиляюсь

@Vic-Ukraine

2 жыл бұрын

Просто, як не юридичні вони майже синоніми - обоє покарання. І пеня це більш словесне покарання. А що в договорі пеня за невиконання термінів, а на дорозі за порушення плати штраф - то так - різні значення.

@ludadraganova5712

2 жыл бұрын

Я б сказала, що парою є стягнення vs. штраф. Здається, років так 40-30 тому вважалось, що треба вживати «стягнення» і уникати «штраф», але зараз я такої тенденції не відчуваю

@user-rc6ho3th5c

2 жыл бұрын

Теж подумала, що це різні речі.

Про пацюка цікаво було, хоча ніколи б не здогадалась попри те, що в дитинстві читала казку про зачаровану Пацю.

@user-tf6cu4fk4w

2 жыл бұрын

а я читав пр Віні-Пуха українською, так його приятеля кабанчика там звали Паць

@Tevi_L7151

2 жыл бұрын

А у мене в селі старші поросяток маленьких, молодих називали пацями, пацятами, або пацюнятами

@user-rc6ho3th5c

2 жыл бұрын

Так, паця це свинючка. Але ніколи не замислювалась, що паця і пацюк - споріднені слова.

Слово КРАСНИЙ ми не позичали з російської. В нас була й весна-красна, й красне Сонечко. Бо це слово означає не стільки колір, скільки те, що він був ЯСКРАВИЙ та ГАРЯЧИЙ. Розігрітий до КРАСНА, то не до кольору, а до того, що предмет дуже розжарений й горить. ДІВКА-КРАСНА - то є дівка ЯСКРАВА та ПРИМІТНА, наче розпечене вугілля, що одразу примітне між іншим або уночі, тобто КРАСИВА. Червоний - то колір не від черв'яків, а від ЧЕРЕВА. Коли ті черв'ячки знаходяться ще у стадії лялечок, вони прибувають під природним захистом, наче плід у череві. Від слова ЧЕРЕВО йде й ЧЕРЕП, й ЧЕРЕПАХА, тобто все, що дає захист від зовнішнього середовища. Князів на Русі♡ завжди називали червоними, не з того, що вони мешкали під землею, як хробаки, а з того, що вони були нашими захисниками. Доречі, коли в Україні візьмуться за справжню граматику? Мабуть ще років через 100-200. Скільки вже можна шукати коріння з грецької або латинської? Це ж ми й придумали всі слова, бо ми не СЛАВянє, а СЛОВ'яніни - що у перекладі - язычники, что придумывали языки, або створювали слова. А слово SLAVE самі перекладіть з ангійської...

Пане Остапе, багато наших мовознавців використовують тепер запропонований мною термін - росіїзм. До основи прикметника україн-, американ-, росій-, герман-, англій- тощо додаємо суфікс -ізм чи -изм. Ось виходить: україн-ізм, американ-ізм , росій-ізм (росіїзм), герман-ізм, англій-ізм і т.д. Бо русизм - від руський, а це не цілком правильно. Передачі Ваші цікаві і дуже потрібні! Дуже дякую Вам! Микола Лесюк.

Держати - Тримати.

@chandraomega

2 жыл бұрын

порідне державка, в сенсі пристосування для тримання чогось. в танку наприклад, чи свічки в церкві.

@artemkatelnytskyi

2 жыл бұрын

@@chandraomega ба більше слово держава має корінь держ. Тому це цілком наше слово.

@genadijdrugoj9835

2 жыл бұрын

держак ( лопати)

@ukurainajin

2 жыл бұрын

Держати є старішим, тримати - пізнішим. Перше в сучасній нормативній мові посунулося в бік урочисто-ділового словництва, друге заступило його в широкому вжитку. Дехто з-за порєбріка вважає, що слова «держати» в українській немає, і тоді розважає нас «мовознавчими» стендапами.

Пане Остап, дякую за прекрасний урок. Вашу українську мову просто дуже приємно слухати. Бажаю успіхів у подальшій діяльності.

мої діти питають, чому сорок, бо двадцять, тридцять, вісімдесять. Дуже цікаві випуски!

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

Сорок, тому що в сорочку були загорнуті 40 шкур куниць. Тому і "сорок".

Дякую! Дуже корисна та цікава інформація!!!

видіти, ждати, жарити, путь - те що поки спало на думку. Усе ж насправді наше питоме :). Іще "іскати" (ськати), але саме з формою "іскати" не впевнений, що вона правильна

@besconst

2 жыл бұрын

шукав у словниках про іскати - ськати - це вишукувати вошей

@tymofii.lytvynenko

2 жыл бұрын

хоча зиск же в нас є - то чом не можна іскати, і чи коректною тоді буде форма поїск?.. Цікаво

@vidjmazkreidovychuzgirj

2 жыл бұрын

@@besconst Бо се діалектизм, того й бачите тілько про вошей у звичних словарях. Он в моєму говорі є і "(и)ськати", і "обиськати", і "зиськати". Прикладом перших двох можно легко взяти Григорія Квітку (той, що Основ'яненко) "Перекотиполе": "Коли б подозволили по дворам обиськати"; "Тут вже Денис пошле парубків на хату ськати, а сам забіра хазяйство, руки їм зв'язує, і старого, і малого: усіх шле до волости". У записах Пантелеймона Куліша "Записки о южной Руси" можно ви́никати (теж синонім до "шукати", але вже старанніше): "Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати".

@hlyadach_10

2 жыл бұрын

@@besconst ні, є в Панаса Мирного в значенні шукати

@hlyadach_10

2 жыл бұрын

А шлях, бачити, шукати - це і зовсім не питомо українські слова

Публiкувати 0:45 Спiлкуватися 0:55 Держава 1:04 Баба 1:04 Поганка 1:04 Щур - пацюк- крыса 2:25 ФОНАР (греч.свiтло)-лiхтар 4:27 Изюм-родзинки 5:00 Красний -червоний 6:57 (червень-червь-колiр червця) Криша-дах 8:36 Пеня-штраф 9:34

@user-cl7zb5ff1f

2 жыл бұрын

Кружка - чашка-горня 11:01 Кладовище-цвинтар 12:00 Гвоздь-цвях 15:08

Відео чудове, тема давно мене хвилює, тому впевненна, що слів, які ми ввадаємо русизмами, насправді сміоиво можна використовувати в українській мові. Наприклад спасибі і багато інших, але зараз не згадаю

Хвала! Робіть більше таких видив.

В описі відео не вистачає таймкоду, тому я сама його зроблю 2:23 - щур/пацюк/криса 4:26 - фонар/ліхтар 5:35 - родзинки/ізюм 6:55 - красний/червоний 8:36 - криша/дах 9:34 - пеня/штраф 11:00 - кружка/чашка/горня 13:58 - кладовище/цвинтар 14:49 - гвіздок/цвях

@magnum_fennec

Жыл бұрын

Вельми дякую

@GAREXO1

11 ай бұрын

Що таке пеня? То російською штраф, як і українською...

@aleksandraromakhova9528

10 ай бұрын

Кружка ,чашка ,горня . Кружка---кварта 😊

@user-py4yo7kd6d

10 ай бұрын

Дякую дуже!

@kostyak7

9 ай бұрын

ХОХОЛ --з кримсько- татарського Син Неба.

Ждати, держати, город, лучче. Перше що спадає на думку.

Мої улюблені слова на суржику: больниця, отчьотне (навіть не знаю, як це правильно писати), та саме улюблене - підожди.

@VolodymyrNekrasov

9 ай бұрын

Ждати це не суржик. Відповідно всі похідні слова теж не можуть бути суржиком.

Це була одна з найкращих лекцій від вас, що я бачив. Дуже вдала.

Слухав спочатку в режимі аудіо подкасту, а потім побачив геніальний текст в перебивках, довелось передивлятися.

я думала, що слово "прожогом" російське. Виявилося, в Росії такого слова навіть не знають)

Слово "криси" в українській не лише було, але і Є! І мій капелюх таки крислатий, тобто з великими крисами! 🙂 Хоча тут воно, схоже, ближче саме до "кришки"! Щодо "кружка/чашка/горня" - гадаю, ще забули КУХЛИК! То не я такий розумний, то так зветься гумореска Павла Глазового! А вам (з малої літери - то не неповага, то множина!) дякую за велику роботу! Те, що лишаються якісь питання - то цілком нормально і навіть добре!

Дуже цікава тема. Я давно почала помічати походження звиклих нам українських слів з інших мов. Вивчаючи мови

О, хороша тема! Саме "хороша".І це не може не радувати. Жду й надіюся. Робите хороше діло. Надмірне й нерозважливе "полювання на суржик" збіднює українську мову й дарма псує нерви учасникам спонтанних дискусій. Це прикро. Виходить, що російська мова знову викривляє сприйняття української якимось новим чудернацько перекрученим способом. Це знову залежність. А тим часом схожі слова в українській і російській є і їх не може не бути, і це не може слугувати свідченням "неповноцінності" жодної з цих двох мов. Просто про будь-яке слово, яке нібито схоже на російське, можна мислити й навпаки: у російській мові є слово, схоже на таке-то українське і обидва схожі ще й на якесь інше, давніше від обох літературних норм. А навіть якщо прямі запозичення з російської мови є в українській мові, це не злочин і не привід соромитися, якщо таке запозичення належно вмотиваване. З російської принаймні раз свідомо запозичив і Рильський, бувши загалом поборником української мови в Україні. Українська запозичила дещо з німецької, польської, з тюркських мова, і з російської, мабуть, теж - і це нормальний процес. (Водночас я ні в якому разі не применшую шкоду від радянської політики русифікації. Зайві й коструботі кальки, звісно, були і є). Найбільшої гнучкості й виразності досягають якраз ті, хто не цурається жодних мовно-стилістичних засобів, коли це доречно. Отоді перемагає сама мова - незалежна й безбережна.

@jey3770

2 жыл бұрын

Нажаль, проблема не тільки в кальках, які чи не в кожне речення вставляють навіть освічені українці. Суржику, саме суржику, в нас дуже багато і з ним треба щось робити. Проблема ускладнюється через те, що багато людей, котрі балакають суржиком, уважають, що це їхня місцева говірка, і подеколи це є правдою, а подеколи їхня мова все ж є наслідком русифікації. Тому "полювання на суржик" має бути, але й необхідно позбавити суспільство "псевдоекспертів", які самі не знають мови, проте повчають инших.

@viktorsuvorov2600

2 жыл бұрын

@@jey3770 Полювальнику а не пішов би ти ліпше полювати на шось інше.

@jey3770

2 жыл бұрын

@@viktorsuvorov2600 звернення треба виділяти комами, але хоча б кличний відмінок використали, багато хто про нього чомусь забуває, а Ви молодець ;)

@user-tf2dl4gx8j

2 жыл бұрын

@@jey3770, "на жаль" треба писати окремо. Багато хто про це чомусь забуває)

@jey3770

2 жыл бұрын

@@user-tf2dl4gx8j на щастя, ми не диктант пишемо)

Мвй улюблений канал. Дякую, що ви є і маєте натхнення. Шикарний епізод. Дзякуй!

Прекрасне відео! Для нового відео: 'час' в значенні 'година', 'врем'я' в значенні 'час', 'минута' в значенні 'хвилина', 'судьба' в значенні 'доля'

Дякую за працю ! Важливу справу робите.

"Варто: ізюм, родзинки Не варто: запихати пальці в розетку" 😂😂😂😂😂

@tatvynry6978

2 жыл бұрын

Так, поради, як не треба робити, прекрасні)))

@genghiskhan8835

2 жыл бұрын

Ага, а в мене родзинка випадково в розетку залетіла. Що я повинен робити? :))

@good-sofa

2 жыл бұрын

@@genghiskhan8835 :0

@tatvynry6978

2 жыл бұрын

@@genghiskhan8835 )) використати виделку?)))

@user-zc2fp6zp9x

2 жыл бұрын

@@genghiskhan8835 дістати язиком 😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂

Врем'я, вірьовка, ждати, держати, бочка, которий, крОвать, гОрод. Деякі очевидно, що не русизми, а деякі настільки в' їлися в мову мою і оточення (як крОвать), але ж ніби русизм.

@oleksander

2 жыл бұрын

КрОвать і конхвета з італійської

@user-dt9je4eu5g

2 жыл бұрын

Город це від град, щось огорожене, просто ... не розуміють, що не кожне місто було градом.

@kakvaszovutkakvaszovut5745

2 жыл бұрын

@@user-dt9je4eu5g град-крижанi кульки що падають з неба

@olesmartinenko

2 жыл бұрын

Моя бабця вживала «врем‘я» у значенні «погода», переважно погана погода. Казала «погане врем‘я». Ніколи не чував від неї про «добре врем‘я»

@user-rr8tv2mm6b

2 жыл бұрын

@@oleksander кровать есть в Слове о полку Игореве, эпизод сон Святослава,по этимологическому словарю из греческого языка

Дякую що підняли таку тему давно помічав що у старих козацьких піснях відносно часто зустрічаються так звані русизми. Тепер більш менш розумію як це працює.

Таке враження,що ми взагалі всі слова запозичили.ТОМУ СЛУХАТИ ЦІКАВО, але увагу варто привернути (наприклад кладовище, а не кладбище, молодчина, а не молодець...)

Цікавий факт: на мазурському діалекті в Сибіру (Мазури приїхали туди в кінці ХХ століття з України, куди вони потрапили ще раніше з Пруссії) чашка також називається garnusek - тобто маленький garnek (горщик).

@user-yb5mu1zs8t

Жыл бұрын

Ооо. Начебто він їм настільки подобається, що вони його так лагідно називають гарнюсик!

@user-yv7xd2st7n

10 ай бұрын

Старі гуцули називають "чашку" го'рщем. Го'рщі, род. горщьити (горщати).

Бистро, трудно, много, лучче, город (той, що місто), ждати - гадаю, можна було продовжити ще...

@genadijdrugoj9835

2 жыл бұрын

Кжгород,Вишгород.....---!!!??

@user-cr5jw6pc2g

2 жыл бұрын

А "город" точно означає те саме, що "місто"? Бо город у давнину як от Вишгород назва, це ж мабуть не про місто, а укріплення, замок

@genadijdrugoj9835

2 жыл бұрын

@@user-cr5jw6pc2g Я о том,что слово "горол" - наше ,украинское, славянское, а не рк СС кое.

@user-cr5jw6pc2g

2 жыл бұрын

@@genadijdrugoj9835 Так, але мабуть означало воно не місто в сучасному розумінні

@genadijdrugoj9835

2 жыл бұрын

@@user-cr5jw6pc2g Ну це ж так просто --- город -- огорожа.

Нарешті!!! Давно пора було підняти це питання.

дякую! підкину трохи слів: вітка/гілка наглий/швидкий/нахабний лице/обличчя спасатель/рятівник стакан/склянка курити/палити смисл/сенс включати/вмикати дзвонити/телефонувати жара/спека стид/сором

Заставки з словами дуже скоро міняєте.залишти на пару сек.довше щоб правильно можна розібратися

@ArtridPol

2 жыл бұрын

Хаха , я теж повільно читаю))

@Onoofree81

2 жыл бұрын

А кнопка "павза" навіщо? 😉

@loveyann7130

2 жыл бұрын

@@Onoofree81 навіщо нажимати паузу зупиняючи відео і аудіо?можна просто довше на екрані залишити тексти😀

@Onoofree81

2 жыл бұрын

@@loveyann7130 От я дурний! Натискаю на павзу, та ще й відмотую назад. 😂😂😂

@loveyann7130

2 жыл бұрын

@@Onoofree81 простіше сказати щасливий)часу багато свобідного🤓

В документах Гетьманщини 18 ст. "ліхтарями" називали підсвічники

@vitaliibruelov9490

2 жыл бұрын

Суть та ж сама - світло.

Дякую за праслов'янський корінь "gvozdь", на 35 році життя отримав притомну версію походження свого прізвища))

Требо гарно роздивитьсь на слова, що і досі вживають русіни, свадьба, видів і т і.

Город/ місто. Ми можемо поїхати в город, бо колись у стародавні часи міста огороджували частоколом. Такі міста називали городищем, бо вони огородженні, тому слово "город" не є росіянізмом.

@romangrim5781

2 жыл бұрын

Але "го́родів" в Україні не має вже десь з кінця 17 століття, тому "го́род" - стало не потрібним, і є архаїзмом.

@romangrim5781

2 жыл бұрын

Хоча не вельми освічені люди можуть вживати й "го́род", "какаяразніца", що той ж Київ не є огородженим вже купа століть?

@kififir

2 жыл бұрын

@@romangrim5781 В нашій країні багато говорів та діалектів, так чому всі повинні на один манір розмовляти? Ми ж не російська влада при Петрі I, щоб вбивати своє багатство і різноманітність мови.

@user-tv3dt6ki1l

2 жыл бұрын

@@kififir це не лише при Петрі І, це і зараз продовжується.

@user-tv3dt6ki1l

2 жыл бұрын

@@romangrim5781 я розмовляю так, як розмовляють мої батьки. До чого тут освіта?

Чудове відео) дякую)) приємно знати про власну мову більше, ніж... Ну, не будемо про сумне))

Ви маєте рацію, гурт Zwyntar - це просто скарб! Я давно шукаю пісні такого стилю, в мене до цього були лише польські та чеські) Прикольно, прикольно, дякую. Це диво, як вам вдалося зробити випуск на тему коло-шкільної-програми таким цікавим. Я вже йду гуглити, чому саме не можна заливати чай окропом.

дякую за вашу працю , кожен ваш випуск це гвіздок в труну мого невігластва !

моя бабця ніколи не казала кружка - завжди це був кухоль або кухлик

@marianna7589

2 жыл бұрын

А моя казала - фінджя.

@vitaliibruelov9490

2 жыл бұрын

Кухоль запозичено з німецької.

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

@@marianna7589 з якої мови це запозичення?

@fantastbg7894

2 жыл бұрын

@@marianna7589 не з Закарпаття бабця? У нас завжди саме фінджя й кажуть

@yuriim.2228

2 жыл бұрын

До 16 століття слово кухоль уже вживався в Україні. А кружку запозичили згодом з Росії, яка у 15 ст її запозичила або з польської, або середньонімецької

Просто неймовірно щирий, повний захват від відео! Це настільки цікаво! Тема просто зобов'язана бути продовженою! Наснаги Вам!

цікава тема, з радістю послухав би ще... дякую! 👍🇺🇦

Дякую, дуже цікавий випуск. Чекатиму продовження

Підтверджую: таки не варто порушувати закон та ігнорувати творчість гурту "Цвинтар"☺

@Liuba_tay_take

2 жыл бұрын

Також хотіла саме це написати)

@user-kq2zm2wr6d

2 жыл бұрын

@@Liuba_tay_take ☺

Дякую, що нагадали про те, що не варто запихати пальці в розетку. Бо пальці туди швидше за все не влізуть. А ось цвяхи...

@fritzmortadella938

2 жыл бұрын

оу-оу, легше, не спокушай, похмурий незнайомцю

@paperman3304

2 жыл бұрын

@@fritzmortadella938 а що такого?! Перекриваєш вхід струму і можеш навіть своїм дзендзеликом по проводах водити хD

@fritzmortadella938

2 жыл бұрын

@@paperman3304 а в цей час хтось вмикає електрику, і бамц - блискавка з піструна!

@paperman3304

2 жыл бұрын

@@fritzmortadella938 щоб пускати блискавки з піструна потрібно, як мінімум Зевсом бути. А так, то хіба можна зіграти в чорний ящик, або отримати пошкодження

Дуже цікаве відео. Саме в такий спосіб, за допомогою з'ясування походження слів легше вивчати і розуміти будь які іноземні мови.

Дякую. Це просто насолода--- слухати рідну мову в такому чудовому " виконанні".

У нас досі лагідна назва поросяти - паця😉 І кличуть поросят паць-паць-паць. А цікавлять мене слова: МНОГОГРАННИК - багатогранник ОСІ КООРДИНАТ - вісі координат

@user-pj2hy1oc3x

Жыл бұрын

О яке гарне слово! Я буду свою свинку називати так! Коли вона в мене буде 😄

дякую за чудову роботу! Неймовірно цікаво, пізнавально і насміялася з текстових слайдів)))

Просто чудова інформація. Дякую. Чекаю надалі.

"У кожного своя доля і свій шлях широкий..." Т.Г. Шевченко.

Як завше, дуже цікаво. Тепер амністія на деякі слова, які намагалася прибрати зі словникового запасу.

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

Оу, а ви з Польщі? Бо чому використовуєте польське слово "zawsze"? Це теж саме якби спілкуючись українською паралельно використовувати слово "всегда".

@user-cr5jw6pc2g

2 жыл бұрын

@@AshFoxUA А воно точно польське? Може це як з русизмами, що не русизми?

@dyka_olenka

2 жыл бұрын

@@AshFoxUA а ви з москов!ї, що калькуєте використовувати замість вживати?

@indgeus

2 жыл бұрын

І завжди і завше запозичення з польської, заспокойтесь.

@dyka_olenka

2 жыл бұрын

І відколи запозичення - це щось погане? Усі мови світу мають запозичення з інших мов. Коли запозичення органічні і не псують притаманні риси мови, то чому це має сприйматися негативно? Ми ж кажемо комп'ютер, а не рахівник. Можна замість завжди, завше вживати усігди, завсіди, а можна піти далі і замість грати в футбол казати грати в ногомя'ч.

мука, первий, зонтик, бастувати, воняти, цвіт-цвісти(бо цвети в рос), "да" врешті решт.

@genadijdrugoj9835

2 жыл бұрын

?

@oleksander

2 жыл бұрын

І цвіти

@strunindmytro

2 жыл бұрын

З перелічкних слів більшість зустрічається в інших слов'янських мовах: мука - mouka (чеськ. борошно), первий - prvni (чеськ. перший), воняти - voni (чеськ. пахне - антонім але теж аро запах, думаю Остап краще за мене пояснить чому), да у значенні так є в боснійській, принаймні підслухав якось розмову двох боснійців, дакали вони так що аж гай шумів. Взагалі думаю в нас нездорова анальна фіксація на російській, в нас більше сусідів ніж один, всі вони мають свої багаті, самобутні мови, більшість з них подібні до нашої, і зі всіма ними ми контактували та взаємодіяли.

@chandraomega

2 жыл бұрын

@@strunindmytro це питомо українські слова

@strunindmytro

2 жыл бұрын

@@chandraomega Я цього не заперечую, а лише кажу про те що такі самі слова існують принаймні у ще одній мові. І пояснювати схожість самими тільки запозиченнями з російської нмд наївно.

Дякуємо за цікаве й вельми пізнавальне відео 👏👍🤝

Як завжди все чудово . Дякую вам за працю

"Черствий" у чеській означає "свіжий".

@strunindmytro

2 жыл бұрын

А "худий" - бідний.

@Vyacheslav_

2 жыл бұрын

@@strunindmytro бідний, поганий, худий - у багатьох мовах одне й те саме і це логічно, бо в старовину той, хто був бідним зазвичай був також і худим та поганим.

@strunindmytro

2 жыл бұрын

@@Vyacheslav_ Худий чеською губений :) а би доповнтти ваш ряд.

@wladjarosz345

2 жыл бұрын

Čerstvé potraviny на расєї без перекладача зрозуміють навпаки, бо "травлення" там це як "отрута"!

@strunindmytro

2 жыл бұрын

@@wladjarosz345 Сладкий жівот - менш мейнстрімне.

Неймовірно вдячний! Допомогли не паритися з вживанням слова ізюм.

Спасибі! Велике Спасибі за Вашу кропітку роботу. Хоча, доводиться задумуватись над кожним словом. Та ще раз Дякую!

Спасибі - дякую

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

СПАСИБІ - питоме слово давньоруського походження. ДЯКУЮ - запозичення з германських мов через західнослов'янське посередництво.

Дуже цікаве відео! Завдяки ТПГ намагаюся переходити на українську

Вітаю!)) Я ще згадав про Шлях / дорога / путь

@AshFoxUA

2 жыл бұрын

ШЛЯХ - німецьке запозичення. ДОРОГА / ПУТЬ - питомі спільнослов'янські слова.

Дякую. Цікаве відео. "Як не варто" - взагалі вогонь.

Я Вас люблю! Настільки зрозуміло все розповіли, що в голові всі слова по поличкам розклались)

Каса́тися, каза́тися, предложи́ти, коне́чно, і́менно, жда́ти, спеси́вий, пошти́ (присл.), ли́бо (спол.), теря́ти або втеря́ти.

@user-cr5jw6pc2g

2 жыл бұрын

Та то ви щось занадто))

Дякую за відео. Привчив себе казати "чашка", а не "кружка" і ось маєш:) Люди в коментарях писали про город - місто, ще цікаво про "пойняв", походження слів "ждати - чекати". Поки все наче.

Я ЖДАВ цього випуску!!! Дякую!

Дякую,це цікаво! Вподобайка 👍👍👍

Гарний випуск! Може варто як нову рубрику періодично випускати відео з такої теми?)

@HwitazBero-Istoria-Movy

2 жыл бұрын

У моєму відео тут трохи більше про "росіянізми": kzread.info/dash/bejne/hmSWytFrosy4hbQ.html

@user-mh5mi1zw4l

9 ай бұрын

Так, було би чудово. А зараз на фоні ненависті до росії дуже легко можна нищити власну мову та культуру. Дуже багато рідних слів записують до російської мови, навіть ті самі матюки

Сподіваюся, що буде цікаво. Очікую з нетерпінням.

дуже пізнавальне відео, дякую