КОЛЬОРИ УКРАЇНСЬКОЮ. Діалог з HwitazBero.
Діалог/подкаст з мовознавцем, блогером HwitazBero.
Фахівець розповідає про історію виникнення назв кольорів в Українській мові.
Звідки ці слова пішли, що означали напочатку, як проходила трансформація їх значень з раннього середньовіччя по сьогодення.
Ну і трохи про русь, половців і усе це.
Посилання на канал співрозмовника - @HwitazBero-Istoria-Movy
Пікірлер: 25
Ваш контент - унікально цінний ❤
Дуже цікаві факти! 👌🧐
Дуже цікаво послухати. Дякую за відео!
Раніше щось неоподатковане було біле, а тепер зовсім навпаки - чорне 😀
Ого, я звикла думати що червень так назвали через червоні ягоди, що достигають у цей період
@veni5344
2 ай бұрын
Типу утворене схоже до слова зелень
Кров - червоний (різні ступені чергування), а червень від того що черв'яки появляються в плодах як в черешні.
веселка - це чудово, а як щодо "екзотичних" назв? брунатні багряні прюнелеві - такі назви вживалися чи були якісь відповідники? також багато суперечок стосовно коричневого та помаранчевого - як їх називали у давнину?
@user-ik1fm3ku9g
2 ай бұрын
Надо довгий ролік вийшов би. Може потім 2 серію ще зробимо, про нетипові кольори. Про багряний та помаранчевий в роліку є. З коричневим все банально, це безпосередньо пов'язано з коліром спеції.
@lestom100
2 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g що коричневий від кориці то зрозуміло. а до того як почали завозити корицю? якісь назви були?
@user-ik1fm3ku9g
2 ай бұрын
@@lestom100 Якщо і було, то достеменно це не відомо. Або люди, яки вивчають писемні джерела, не можуть пов'язати використані слова з сучасними поняттями, бо як? Можна хіба що розводити здогадки, що до вживання яких конструктів по типу жовтогарячий наприклад, стосовно 🍊. Взагалі то ролік в першу чергу про те, що люди в першому тисячолітті н.е. не розуміли ці поняття так, як ми зараз, й не мали такого різномаїіття назв. Наприклад овочі - це було слово, яке співставне з сучасним поняттям плоди. Овочами називали як безпосередньо овочі, так і фрукти, не роблячи між ними різниці. Все рослинне, що не зерна й не коріння. Тому для означення складних відтінків, як то наведений вами приклад з помаранчевим, використали загальні поняття, як наприклад рудий, це просто відтінок. На коричневий, могли казати синій, або чорний, бо це просто якийсь темний колір. Бурий могли казати, це досить раннє слово (споріднення з германським brown).
@lestom100
2 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g дякую.а про назви. місяців у вас щось було? бо там теж "міграції" назв та сенсів
@user-ik1fm3ku9g
2 ай бұрын
@@lestom100 Про назви місяців є якраз велика серія роліків у HwitazBero.
32:29 та він просто надихався пряністю, все ж ясно
Назва кольору червоний походить від терміну черево. В череві черви - кишки.
@user-ik1fm3ku9g
2 ай бұрын
Не виключено. Але де можна детальніше ознайомитися з такою версиею?
@user-iy5jt9ot6x
2 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g Це моя особиста версія. Я кольори не досліджував а досліджував творення українських слів. Загальний висновок з моїх досліджень - українська мова творилась сама з себе. Було десь приблизно 50 первісних українських термінів з яких і утворювалась наша мова. А ці первісні терміни творилися з уявних симолів які предки бачили на тілі людини і цим символам давали своє звучання. А тому термін червоний утворений з терміну черево, а в череві є черви у вигляді кишок. Знизу черева є печера (родовий отвір у жінки) з якого раз у місяць виливаєтися червона кровь (Покрова). А в це черево чоловік вставляє свій черенок. А в череві є черінь нижня стінка піхви. І тому наша піЧка - це піСька. Ну, я думаю ви зрозуміли як приблизно створювалися українські слова. Але була ще й методика їх творення як із первісного слова творити наступне и вони творились по різному. Наприклад слово Гони творилось із слова Ноги. Є дуже складні приклади тволрення. Наприклад в слові Меридіан читається Є Міра Дні. В слові Україна читається - ЇЇ Н (арод) Рака. Це дуже довго пояснювати. Пишу книгу.
@user-ik1fm3ku9g
2 ай бұрын
@@user-iy5jt9ot6x Дасте потім почитати. 😀
@user-ik1fm3ku9g
2 ай бұрын
@@user-iy5jt9ot6x Взагалі то ми користувалися діючими на поточний момент етимологічними словниками. І вони кажуть нам наступне - Слова кров та черево, однокорінні з англ. raw - сирий. Наприклад у дінд. kravih - сире м'ясо. А червень - однокорінне з лат. vermis - черв. Незважаючи на досить схожи форми червень та черево, ранні форми, з яких вони виникли - kry і verm зовсім не схожі. І у слові Піч, приголосний Ч чергується з К і є його вторинною пом'якшеною формою. Як у словах Пекар, Пекти тощо. Буква С, та усі інші піськи тут абсолютно ні до чого.
@user-iy5jt9ot6x
2 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g "Наприклад у дінд. kravih - сире м'ясо. А червень - однокорінне з лат. vermis - черв." Українська мова творилась сама з себе. А з неї вже творились мови япетових племен. Ясно, що це особисто моє переконання. Термін ЧЕРЕВО походить з українського ВЕРЕ - те що повертає. Черево повертає життя. Березень - Бере Сень тобто забирає тінь а через пів року настає місяць Вересень - вертає тінь. ШЛЮБ - Злюб. ДОСИТЬ - До Ситі. КІЛЬКІСТЬ - Кіл + Кисть (палець плюс 5 пальців). Це досить прості приклади творення.
Цікаво, навіщо когось зспрошувати якщо вони сидять та тільки головою кивають.
@user-ik1fm3ku9g
26 күн бұрын
Ну, це ж не чат рулетка. Говорив хто скільки хотів. Кому що було сказати. ДІАлог же ж. 2 людини говорять.
@Olek969
26 күн бұрын
@@user-ik1fm3ku9g де ви там бачите діалог, гість час від часу вставляє два три реченя. Якщо ви такий розумний навіщо ви їх запрошуєте.