Рицар - історичний (науковий) термін, Лицар - літературний і побутовий, на означення носія благородних (лицарських) цінностей. Але загалом допускається синонімічне використання.
@MorgenSieg7 күн бұрын
Ваш контент - унікально цінний ❤
@georgearson572713 күн бұрын
👉 Привіт всім. Пропоную всім подивитися фільм на тему Асів, хто вони, звідки вони та хто їхні нащадки сьогодні. Фільм дуже цікавий і пізнавальний для всіх, це "Північні Алани", вам сподобається. Ви тут дізнаєтесь багато нового, всього того, що ви ще не знали. Приємного для перегляду. P.S. Подивіться ще цей фільм, також із цієї ж серії, "Алани, дорога на Захід", вони жили всі, до приходу слов'ян у 8-9 століття, по всій нинішній території України. Приємного для перегляду.
@Olga-fp7vv16 күн бұрын
Дякую вам за надзвичайно цікавий контент😊 Будь ласка, продовжуйте записувати нові цікавинки.
@user-ik1fm3ku9g15 күн бұрын
Спасибі. Працюємо над наступними роліками.
@user-kn8zd7hv7s17 күн бұрын
У польської мові є слово ізба. Кімната
@Olek96921 күн бұрын
Цікаво, навіщо когось зспрошувати якщо вони сидять та тільки головою кивають.
@user-ik1fm3ku9g21 күн бұрын
Ну, це ж не чат рулетка. Говорив хто скільки хотів. Кому що було сказати. ДІАлог же ж. 2 людини говорять.
@Olek96921 күн бұрын
@@user-ik1fm3ku9g де ви там бачите діалог, гість час від часу вставляє два три реченя. Якщо ви такий розумний навіщо ви їх запрошуєте.
@user-ff4kq7qj9i24 күн бұрын
Слухаю і дивуюсь,розміркуванням цих панів-товаріщєй ,де вони нахвитались такої нісенітниці,європейські мови з незапам'ятних часів завжди перепліталися переплітаються і будуть перепліталися,терміни і назви більш розвинутих країн до менш розвинутих,як приклад комп'ютер, у нас в Словаччині наприклад то є почитач.
@user-ff4kq7qj9i24 күн бұрын
Хлопе дякую існування з прадавніх часів в мовах Польщі, Чехії, Словаччини, ітд.нести нісенітниці не треба,спорідненість звучання не означає що походження однокорінне, наприклад на мові мандарин хуйня це не те що на мові наших сусідів 😅😅😅
@user-ik1fm3ku9g24 күн бұрын
А хтось з нас хіба проти? Здається більше одного разу за розмову про це згадували.
@user-tf6cu4fk4wАй бұрын
в моєму селі в однієї сім"ї було прізвисько "Готьо" певно предки були готами?
@user-xy2me3hu9yАй бұрын
А борона та борошно - це однокоренні слова?
@user-xy2me3hu9yАй бұрын
А кому пропахана в землі смуга - не може походити від рва, як оборонної лінії?
@user-wv4hg7bo2hАй бұрын
Уважніше слухайте Алфьорова!
@user-ik1fm3ku9gАй бұрын
Так, дякую за зауваження. Мені вже казали, що там не так він говорив. Я навіть переслухав той ролік наново. Але ж зостануся при своєму, 2 різних слова з цього робити, це штучна надумана фігня. У широкому загалу, серед носіїв мови, це не набуло таких сенсів. Навіть рицар і рейдер, що суть є одне й те саме слово, природнім шляхом в мові набули різних значень. А лицар і рицар, не набули.
@user-zt2fs3rr5kАй бұрын
Добре видиво! 27:00 До річи українська мова знає слово "плоска", що тоже є запозичення того ж самого слова, ле дуже давнє, ще праслов'янське, либонь.
@user-zt2fs3rr5kАй бұрын
Спасибі за добре видиво!👏 Але є мала хиба. На початці видива ви иноді путаєте ізоглосу кентум-сатем з другим м'якшенням.
@aiineskАй бұрын
А як прадавні слов'яни називали хліб? Яке в них було питоме слово на позначення хліба?
@user-ik1fm3ku9gАй бұрын
Мабуть це вже нереально з'ясувати. Це ж період, в якому не має писемності. І стосовно такого періоду, лінгвісти можуть реконструйовувати лише слова які залишилися, і є пізніші письмові джерела в яких вони присутні. Співставляючи писемни джерела з різних мов та періодів можна вилучити якісь ранні форми цих слів. Як наприклад саме слово хліб. З ним простіше, воно є зараз, і широко представлене в писемних пам'ятках раннього середньовіччя. А от якщо слово і виникло і зникло з вжитку у безписемний період, то як з ним бути? Можна лише робити чисто гіпотетичні припущення, що використовували якісь похідні від загальних слов, пов'язаних з коренем Їжа / перетравлювати (єство / страва), або шось типу варево, печене, за способом виготовлення, або шось однокорінне з тістом. Слово страва згадуєтся римлянами як гунське (частина слов'ян брали участь у походах гунів).
@aiineskАй бұрын
@@user-ik1fm3ku9g Ваш співрозмовник згадав, що у прадавніх слов'ян було своє слово на позначення хліба, але потім розмова перейшла на іншу тему. Може, в нього можна перепитати, але я не знаю, чи є в нього свій канал
@user-ik1fm3ku9gАй бұрын
@@aiinesk Так, звісно ж у Skjold'а є свій канал - @SkjoldSkefssonOfficial Це дуже відомий блогер. Тут він каже - "якісь свої слова були", саме тому, що достеменно не відомо які саме.
@user-iy5jt9ot6xАй бұрын
Назва кольору червоний походить від терміну черево. В череві черви - кишки.
@user-ik1fm3ku9gАй бұрын
Не виключено. Але де можна детальніше ознайомитися з такою версиею?
@user-iy5jt9ot6xАй бұрын
@@user-ik1fm3ku9g Це моя особиста версія. Я кольори не досліджував а досліджував творення українських слів. Загальний висновок з моїх досліджень - українська мова творилась сама з себе. Було десь приблизно 50 первісних українських термінів з яких і утворювалась наша мова. А ці первісні терміни творилися з уявних симолів які предки бачили на тілі людини і цим символам давали своє звучання. А тому термін червоний утворений з терміну черево, а в череві є черви у вигляді кишок. Знизу черева є печера (родовий отвір у жінки) з якого раз у місяць виливаєтися червона кровь (Покрова). А в це черево чоловік вставляє свій черенок. А в череві є черінь нижня стінка піхви. І тому наша піЧка - це піСька. Ну, я думаю ви зрозуміли як приблизно створювалися українські слова. Але була ще й методика їх творення як із первісного слова творити наступне и вони творились по різному. Наприклад слово Гони творилось із слова Ноги. Є дуже складні приклади тволрення. Наприклад в слові Меридіан читається Є Міра Дні. В слові Україна читається - ЇЇ Н (арод) Рака. Це дуже довго пояснювати. Пишу книгу.
@user-ik1fm3ku9gАй бұрын
@@user-iy5jt9ot6x Дасте потім почитати. 😀
@user-ik1fm3ku9gАй бұрын
@@user-iy5jt9ot6x Взагалі то ми користувалися діючими на поточний момент етимологічними словниками. І вони кажуть нам наступне - Слова кров та черево, однокорінні з англ. raw - сирий. Наприклад у дінд. kravih - сире м'ясо. А червень - однокорінне з лат. vermis - черв. Незважаючи на досить схожи форми червень та черево, ранні форми, з яких вони виникли - kry і verm зовсім не схожі. І у слові Піч, приголосний Ч чергується з К і є його вторинною пом'якшеною формою. Як у словах Пекар, Пекти тощо. Буква С, та усі інші піськи тут абсолютно ні до чого.
@user-iy5jt9ot6xАй бұрын
@@user-ik1fm3ku9g "Наприклад у дінд. kravih - сире м'ясо. А червень - однокорінне з лат. vermis - черв." Українська мова творилась сама з себе. А з неї вже творились мови япетових племен. Ясно, що це особисто моє переконання. Термін ЧЕРЕВО походить з українського ВЕРЕ - те що повертає. Черево повертає життя. Березень - Бере Сень тобто забирає тінь а через пів року настає місяць Вересень - вертає тінь. ШЛЮБ - Злюб. ДОСИТЬ - До Ситі. КІЛЬКІСТЬ - Кіл + Кисть (палець плюс 5 пальців). Це досить прості приклади творення.
@eskipolos2 ай бұрын
Слушаю семь минут. Ну блин, дайте Скйолду поговорить, ну ёмаё….. второй человек ну просто ууууу ууу и уууу нууууу муууу. Извините. Ну переслушайте себя. Ну капец просто…..
@user-ik1fm3ku9gАй бұрын
Так, ваша критика конструктивна. Працюю над цим. А також над підвищенням якості звуку, та ін. Я роблю перші кроки в цій справі, не вистачає досвіду та навичок ораторських. Сподіваюся, що у наступних роліках спрацюю краще. Але ж порада переслухати... Ви б знали скільки там цього ще вирізано. На третю годину сидіння всі вже втомилися.
@TheBonivur2 ай бұрын
Смешные хуторяне пытаются испытать гордость за селюковскую мову. Гордятся, что они хрюкают по-свински
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Какая потрясающая по своей свежести и глубине мысль. Есть у вас еще какой креатив? P.S. На донбассе не густо с хуторами. Ну или по крайней мере, их там так не называют. Промышленный регион все таки.
@TheBonivur2 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g , на Донбассе и с политическими украинцами дефицит. Укронацики там уже в 14 году получили. Зачем вам свинская селюковская мова?
@user-dp4dl9vp3r2 ай бұрын
А ты по какому хрюкаешь - по дебильи... То таки да...😊
@galbrunfranck99602 ай бұрын
Кров - червоний (різні ступені чергування), а червень від того що черв'яки появляються в плодах як в черешні.
@victorcool34472 ай бұрын
Лицар і рейдер - однокоріневі, але геть протилежні за значенням!
@victorcool34472 ай бұрын
Осьо цей словник ia600408.us.archive.org/20/items/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon/Rick_Derksen_-_Etymological_Dictionary_of_the_Slavic_inherited_Lexicon%2C_Leiden-Boston%2C_%282008%29.pdf
@victorcool34472 ай бұрын
З Римською імперією ми давно контактували, цьому свідчення - клади з римськими монетами та торгівля збіжжям!
@victorcool34472 ай бұрын
Ізба - швидше Ауз Баум - із дерева! :) У поляків є ізба і до москвинів дійшло через Псков та Новгород (бо у болгар ізба - хижа і через церкву навряд чи перейшло)! Хоча це лише припущення і пахне народньім словопоходженням!
@victorcool34472 ай бұрын
Смішно чути про запозичення російської з церковно-слов'янської, бо так звана російська й виникла на грунті старо-болгарської, яка, в свою чергу, й стала церковно-слов'янською. Самі у себе запозичувати - нісенітниця!
@user-wu8kw8vy1h2 ай бұрын
ага, рісійські запозичення із церковно-слов'янської це як білок і жовток запозичені омлетом із яєць.
@victorcool34472 ай бұрын
тут слід: яйця - болгарська 9-10 століття , яєшня - церковно-слов'янська, омлет - мцковська@@user-wu8kw8vy1h
@vitaliiorlenko6492Ай бұрын
@@user-wu8kw8vy1h та всі германісти це друзі руССкого міра насправді. Запозичень з слов'янських до германських мов не було в давнину, як казав скйольд скефсон. Але в той же час від ВЕЛІКАРУССКАГА язьика звісно що було запозичення в германську. Чистий геній цей скйольд
@dmitriymartishenko49632 ай бұрын
Здається треба додати ГЕТЬМАН = HAUPTMAN
@andystepanchuk46672 ай бұрын
Дякую! Було дуже цікаво. Обов'язково варто робити ще.
@lestom1002 ай бұрын
веселка - це чудово, а як щодо "екзотичних" назв? брунатні багряні прюнелеві - такі назви вживалися чи були якісь відповідники? також багато суперечок стосовно коричневого та помаранчевого - як їх називали у давнину?
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Надо довгий ролік вийшов би. Може потім 2 серію ще зробимо, про нетипові кольори. Про багряний та помаранчевий в роліку є. З коричневим все банально, це безпосередньо пов'язано з коліром спеції.
@lestom1002 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g що коричневий від кориці то зрозуміло. а до того як почали завозити корицю? якісь назви були?
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
@@lestom100 Якщо і було, то достеменно це не відомо. Або люди, яки вивчають писемні джерела, не можуть пов'язати використані слова з сучасними поняттями, бо як? Можна хіба що розводити здогадки, що до вживання яких конструктів по типу жовтогарячий наприклад, стосовно 🍊. Взагалі то ролік в першу чергу про те, що люди в першому тисячолітті н.е. не розуміли ці поняття так, як ми зараз, й не мали такого різномаїіття назв. Наприклад овочі - це було слово, яке співставне з сучасним поняттям плоди. Овочами називали як безпосередньо овочі, так і фрукти, не роблячи між ними різниці. Все рослинне, що не зерна й не коріння. Тому для означення складних відтінків, як то наведений вами приклад з помаранчевим, використали загальні поняття, як наприклад рудий, це просто відтінок. На коричневий, могли казати синій, або чорний, бо це просто якийсь темний колір. Бурий могли казати, це досить раннє слово (споріднення з германським brown).
@lestom1002 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g дякую.а про назви. місяців у вас щось було? бо там теж "міграції" назв та сенсів
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
@@lestom100 Про назви місяців є якраз велика серія роліків у HwitazBero.
@istoriya-ta-mova2 ай бұрын
На українських словах дякувати і мусити, подібні яким є в усіх західнослов’янських мовах, а також у білоруській, є потреба зупинитися детальніше, бо вони відбивають давні зв’язки української мови, яких не мала російська. Це давні германські запозичення. Натомість східна гілка слов’ян не має спільних слів подібного значення. Вони з’являються в південнослов’янських і в російській мові значно пізніше, вже в історичні часи після розселення слов’ян цієї гілки на широких обшарах. З тим, що слова дякувати і мусити германського походження погоджуються всі славісти, але в радянські часи вважалося, що в українську мову вони потрапили через польську. Проте присутність цих слів у закарпатських діалектах заперечує таке пояснення, і тому українські радянські вчені делікатно обходили це питання. Наприклад, у згаданій роботі Русанівського походження цих слів не розглядається. А польський лінгвіст А.Брюкнер, говорячи про німецьке походження пол. musić, пише: “анархічні слов’яни не мають власного слова для “мусу”, позичають його (напр. ст. ч. dyrbjeti з нім. dürfen)” (Brückner Aleksander, 1927, 348). Говорячи про час запозичення, Брюкнер стверджував, що воно сталося приблизно у XIV ст., отож українські і білоруські слова, що ніби походять від польських dziękować і musić, мали з’явитися ще пізніше. Однак укр. дякувати і пол. dziękować досить виразно різняться між собою фонетично, чого не могло бути, якби це було запозичення пізнього часу. Такі запозичення здебільшого зберігають польську фонетику, наприклад, зах. укр. цьоця, ґемба, п’єц та ін. В роботі, спеціально присвяченій взаємним запозиченням польської і української мов, нема жодної згадки ні про слово дякувати, ні про слово мусити; можливо, автор не вважав їх польськими запозиченнями (Lesiów Michał, 2000, 395-406).
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Привіт. Дивлюся ваші роліки з великим задоволенням. Дякую за змістовний коментар. Не зважаючи на великий хронометраж, всього нажаль не охопили.
@istoriya-ta-mova2 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9g Дякую. Я теж із превеликим задоволенням слухаю ваші відео
@ostromysl29 күн бұрын
Дуже слушне зауваження щодо слів "дякую" і "мусіти". Цікаво, що "дякую" наявне і в литовській мові у формі dekuj, але шлях проникнення не зовсім зрозумілий. HwitiazBero стверджує, що в поширені слова "дякувати" зіграло свою роль християнство й німецькі місіонери.
@alexblack51982 ай бұрын
Формат нравится, продолжайте
@--galina--68202 ай бұрын
Дуже цікаві факти! 👌🧐
@ostromysl2 ай бұрын
Ще один важливий момент, про який забув згадати автор: українська відрізняється від російської за лексикою не лише через наявність польсько-німецьких запозичень, але й відносно незначну кількість церковнолов'янізмів. Власне, величезна кількість церковновлов'янських елементів у російській - ось те, що відокремлює її від української. Наведу лише кілька прикладів церковнослов'янізмів, які росіяни вживають у повсякденному мовленні: "время", "облако", "платье", "охрана", "плен", "хранение", "здравствуйте", "праздник", "день рождения", "предательство", "внимание", "прохладный", "враг", "развлечение", "сладкий" і сотні інших. "Українці як етнос остаточно формуються лише в часи Хмельницького". Звідки автор взяв таке твердження? Де посилання на джерела? А ким же тоді були русини часів князів Острозьких? Етноси протягом свого існування проходять різні стадії розвитку. Англійці чи французи в 13 ст. - це, звісно, не ті самі англійці чи французи, що у 18 ст., але це англійці й французи на середньовічному етапі свого розвитку. Закони етногенезу визначаються за принципом історичної тяглости, тобто безперервності історичного розвитку. За цією тематикою раджу ознайомитися з працями Леоніда Залізняка. Успіхів вам!
@vladyslavh39402 ай бұрын
Було би цікаво ще мати третього співрозмовника, який займається славістикою)
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Славіста знайдено.
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Можете накидати запитань у коментарі, я додам їх до своїх при розмові.
@vladyslavh39402 ай бұрын
@@user-ik1fm3ku9gцікаво було би почути про запозичення з церковнослов'янської та і загалом просто послухати
@astrOtuba2 ай бұрын
32:29 та він просто надихався пряністю, все ж ясно
@lekhaserhiichuk59552 ай бұрын
6:53 ну а чо, в гішпанських терціях же теж повно дрібних шляхтичів було, а про якусь особливу славу іспанської кінноти у Новий час щось не дуже пам'Таю
@vladyslavh39402 ай бұрын
Дякую, дуже цікаво!
@mensunser2 ай бұрын
"Сможем повторить" ору
@alexanderyukhtman49362 ай бұрын
Військова термінологія взагалі запозичувалася з кінця 17 сторічча і до кінця 18 століття одночасно і в російську, і в українську
@alexanderyukhtman49362 ай бұрын
Пропозиція це латина
@DmyKyi2 ай бұрын
cost (eng) як іменник - ціна a у нім. інше значення (сучас) але дієслово співпадає kosten kostet коштують коштує Може бути що ці шиплячі прийшли через особливості польскої мови Ще чекав почути про mussen бути ви-мушеним, мусити, хотілося щоб це було як найдавнішим чи взагалі спорідненим словом, сюди ж will, wollen хоча останнє згадувалось в інших частинах
@DmyKyi2 ай бұрын
А скільки разів на екрані з'являлись якісь оповіщення? Бо увидів раз і випадково, треба додавати якісь звук
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Один, про кошти й решту.
@alexanderyukhtman49362 ай бұрын
Цікаво: а блакить і блау теж дуже давнє?
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Про це є тут - kzread.info/dash/bejne/rJ6Lr5qce6eeZso.html ~36хв.
@starkiron62 ай бұрын
Десь чув версію, наче слова "князь" і "хан" якимось чином походять від слова "каган", мовляв десь хтось називав перших правителів Давньої Русі каганами
@user-ik1fm3ku9g2 ай бұрын
Слова Каган і Хан безумовно пов'язані. Є навіть версія, що Каган, це типу ХанХанів, верховний правитель. Або просто те саме, що Хан з додатковою голосною (Khan). Слово Князь до цьго не має відношення. Звідки воно походить, саме і йде мова у роліку (у Частині 1). Князь, це однокореневе з Konig, воно ж King, у германських мовах. Руських князів на ранньому етапі називали каганами (наприклад у "слове про закон и благодать" митрополита Ілларіона), тому що це було зрозуміло, для мешканців місцевості, яка донедавна підпорядковувалась хозарам.
@user-fc2wi9no4h2 ай бұрын
Дякую за подкаст!
@Nadia-lf5ie2 ай бұрын
Ты бы шел с Россией воевать а не боролся с россиянами в интернете
@DmyKyi2 ай бұрын
@@Nadia-lf5ieщо, так гидко в тому Маріуполі стало вже, що треба зайти сюди і ... ну це.. зробити, так?
@Rasmanoff2 ай бұрын
На рахунок ситуації із запозиченням слова хліб. І подивом деяких що ми ніби то були відставші від германців. А сьогодні ми відставші від германців? Слова комп'ютер, флешка, ітп це що ми видумали? Так само було і тоді. Нічого не міняється! І через 1000 років теж будуть сидіти такі і казати а що це наші предки флешку і комп'ютер запозичили що у нас свого не було. Якби було то би германці нашими назвами називали речі.
@DmyKyi2 ай бұрын
Все набагато набагато складніше, от наприклад візьмемо слово ракета, хто був розробником цього продукту? Всі ці бюро вели лише українці а тепер що, нас їми тепер і закидують
@Rasmanoff2 ай бұрын
@@DmyKyi ти чудік перші ракети ще винайшли китайці при чому тут українці
@TheBonivur2 ай бұрын
@@DmyKyi, что тут сложного? пока русские из Украины делали ракеты, они были великими. А потом уроженцы Украины выдумали стать политическими украинцами и на иуд заслуженно посыпались ракеты.
@DmyKyi2 ай бұрын
Сергій Корольов, Валентин Глушко, Михайло Янгель, Володимир Челомей, хто з них хоч один є рузкім?@@TheBonivur
@TheBonivur2 ай бұрын
@@DmyKyi , а Сергей Королев считал себя украинцем? Или национальность определяется только местом рождения, а не культурой и языком? Украинец того времени - это сельское безграмотное население.
@user-fc2wi9no4h2 ай бұрын
Дякую за цікаву розмову!
@raindowdog72712 ай бұрын
Більше б українцям таких каналів!
@BehorMaveth2 ай бұрын
Топчик
@eumefmeauh61932 ай бұрын
Супер!
@Gohopongo2 ай бұрын
Інтерв'юєр, на жаль кволо підготувався до подкасту, понад 30 хв мова про славістику, хоч Скйольд взагалі германіст. Я вже мовчу, що про власне запозичення з германських мов дуже, вельми мало сказано. Маю надію наступна частина розкриє тему.
@SkjoldSkefssonOfficial2 ай бұрын
В нас була довга розмова, ще буде дві частини. Так, конкретно в цій ми говорили більше про споріднену лексику, ніж про запозичення. Але далі буде вже про запозичення теж )
@SkjoldSkefssonOfficial2 ай бұрын
Прослухав наш підкаст. Хочу перепросити слухачів/глядачів за деякі речі: 1. На початку відео я розповідаю про різницю між спорідненою/запозиченою/спільною лексикою, але далі рефлекторно вживаю саме словосполучення "спільна лексика", хоча здебільшого тут ідеться саме про споріднену лексику. Consuetudo est altera natura - Звичка є друга натура. У реальності термін "спільна лексика" ми вже звикли вживати в побуті, і з цим нічого не вдієш. 2. І ще - тут я часто кажу "відносна хронологія" замість "абсолютна хронологія" - вибачайте, хвилююся, не часто записую підкасти. Відносна хронологія - це просто черговість, тобто у якому порядку різні зміни в мові відбувалися одна за одною. Абсолютна хронологія - це конкретно в який час (до нашої чи нашої ери) відбулися ті чи інші зміни.
Пікірлер
Рицар - історичний (науковий) термін, Лицар - літературний і побутовий, на означення носія благородних (лицарських) цінностей. Але загалом допускається синонімічне використання.
Ваш контент - унікально цінний ❤
👉 Привіт всім. Пропоную всім подивитися фільм на тему Асів, хто вони, звідки вони та хто їхні нащадки сьогодні. Фільм дуже цікавий і пізнавальний для всіх, це "Північні Алани", вам сподобається. Ви тут дізнаєтесь багато нового, всього того, що ви ще не знали. Приємного для перегляду. P.S. Подивіться ще цей фільм, також із цієї ж серії, "Алани, дорога на Захід", вони жили всі, до приходу слов'ян у 8-9 століття, по всій нинішній території України. Приємного для перегляду.
Дякую вам за надзвичайно цікавий контент😊 Будь ласка, продовжуйте записувати нові цікавинки.
Спасибі. Працюємо над наступними роліками.
У польської мові є слово ізба. Кімната
Цікаво, навіщо когось зспрошувати якщо вони сидять та тільки головою кивають.
Ну, це ж не чат рулетка. Говорив хто скільки хотів. Кому що було сказати. ДІАлог же ж. 2 людини говорять.
@@user-ik1fm3ku9g де ви там бачите діалог, гість час від часу вставляє два три реченя. Якщо ви такий розумний навіщо ви їх запрошуєте.
Слухаю і дивуюсь,розміркуванням цих панів-товаріщєй ,де вони нахвитались такої нісенітниці,європейські мови з незапам'ятних часів завжди перепліталися переплітаються і будуть перепліталися,терміни і назви більш розвинутих країн до менш розвинутих,як приклад комп'ютер, у нас в Словаччині наприклад то є почитач.
Хлопе дякую існування з прадавніх часів в мовах Польщі, Чехії, Словаччини, ітд.нести нісенітниці не треба,спорідненість звучання не означає що походження однокорінне, наприклад на мові мандарин хуйня це не те що на мові наших сусідів 😅😅😅
А хтось з нас хіба проти? Здається більше одного разу за розмову про це згадували.
в моєму селі в однієї сім"ї було прізвисько "Готьо" певно предки були готами?
А борона та борошно - це однокоренні слова?
А кому пропахана в землі смуга - не може походити від рва, як оборонної лінії?
Уважніше слухайте Алфьорова!
Так, дякую за зауваження. Мені вже казали, що там не так він говорив. Я навіть переслухав той ролік наново. Але ж зостануся при своєму, 2 різних слова з цього робити, це штучна надумана фігня. У широкому загалу, серед носіїв мови, це не набуло таких сенсів. Навіть рицар і рейдер, що суть є одне й те саме слово, природнім шляхом в мові набули різних значень. А лицар і рицар, не набули.
Добре видиво! 27:00 До річи українська мова знає слово "плоска", що тоже є запозичення того ж самого слова, ле дуже давнє, ще праслов'янське, либонь.
Спасибі за добре видиво!👏 Але є мала хиба. На початці видива ви иноді путаєте ізоглосу кентум-сатем з другим м'якшенням.
А як прадавні слов'яни називали хліб? Яке в них було питоме слово на позначення хліба?
Мабуть це вже нереально з'ясувати. Це ж період, в якому не має писемності. І стосовно такого періоду, лінгвісти можуть реконструйовувати лише слова які залишилися, і є пізніші письмові джерела в яких вони присутні. Співставляючи писемни джерела з різних мов та періодів можна вилучити якісь ранні форми цих слів. Як наприклад саме слово хліб. З ним простіше, воно є зараз, і широко представлене в писемних пам'ятках раннього середньовіччя. А от якщо слово і виникло і зникло з вжитку у безписемний період, то як з ним бути? Можна лише робити чисто гіпотетичні припущення, що використовували якісь похідні від загальних слов, пов'язаних з коренем Їжа / перетравлювати (єство / страва), або шось типу варево, печене, за способом виготовлення, або шось однокорінне з тістом. Слово страва згадуєтся римлянами як гунське (частина слов'ян брали участь у походах гунів).
@@user-ik1fm3ku9g Ваш співрозмовник згадав, що у прадавніх слов'ян було своє слово на позначення хліба, але потім розмова перейшла на іншу тему. Може, в нього можна перепитати, але я не знаю, чи є в нього свій канал
@@aiinesk Так, звісно ж у Skjold'а є свій канал - @SkjoldSkefssonOfficial Це дуже відомий блогер. Тут він каже - "якісь свої слова були", саме тому, що достеменно не відомо які саме.
Назва кольору червоний походить від терміну черево. В череві черви - кишки.
Не виключено. Але де можна детальніше ознайомитися з такою версиею?
@@user-ik1fm3ku9g Це моя особиста версія. Я кольори не досліджував а досліджував творення українських слів. Загальний висновок з моїх досліджень - українська мова творилась сама з себе. Було десь приблизно 50 первісних українських термінів з яких і утворювалась наша мова. А ці первісні терміни творилися з уявних симолів які предки бачили на тілі людини і цим символам давали своє звучання. А тому термін червоний утворений з терміну черево, а в череві є черви у вигляді кишок. Знизу черева є печера (родовий отвір у жінки) з якого раз у місяць виливаєтися червона кровь (Покрова). А в це черево чоловік вставляє свій черенок. А в череві є черінь нижня стінка піхви. І тому наша піЧка - це піСька. Ну, я думаю ви зрозуміли як приблизно створювалися українські слова. Але була ще й методика їх творення як із первісного слова творити наступне и вони творились по різному. Наприклад слово Гони творилось із слова Ноги. Є дуже складні приклади тволрення. Наприклад в слові Меридіан читається Є Міра Дні. В слові Україна читається - ЇЇ Н (арод) Рака. Це дуже довго пояснювати. Пишу книгу.
@@user-iy5jt9ot6x Дасте потім почитати. 😀
@@user-iy5jt9ot6x Взагалі то ми користувалися діючими на поточний момент етимологічними словниками. І вони кажуть нам наступне - Слова кров та черево, однокорінні з англ. raw - сирий. Наприклад у дінд. kravih - сире м'ясо. А червень - однокорінне з лат. vermis - черв. Незважаючи на досить схожи форми червень та черево, ранні форми, з яких вони виникли - kry і verm зовсім не схожі. І у слові Піч, приголосний Ч чергується з К і є його вторинною пом'якшеною формою. Як у словах Пекар, Пекти тощо. Буква С, та усі інші піськи тут абсолютно ні до чого.
@@user-ik1fm3ku9g "Наприклад у дінд. kravih - сире м'ясо. А червень - однокорінне з лат. vermis - черв." Українська мова творилась сама з себе. А з неї вже творились мови япетових племен. Ясно, що це особисто моє переконання. Термін ЧЕРЕВО походить з українського ВЕРЕ - те що повертає. Черево повертає життя. Березень - Бере Сень тобто забирає тінь а через пів року настає місяць Вересень - вертає тінь. ШЛЮБ - Злюб. ДОСИТЬ - До Ситі. КІЛЬКІСТЬ - Кіл + Кисть (палець плюс 5 пальців). Це досить прості приклади творення.
Слушаю семь минут. Ну блин, дайте Скйолду поговорить, ну ёмаё….. второй человек ну просто ууууу ууу и уууу нууууу муууу. Извините. Ну переслушайте себя. Ну капец просто…..
Так, ваша критика конструктивна. Працюю над цим. А також над підвищенням якості звуку, та ін. Я роблю перші кроки в цій справі, не вистачає досвіду та навичок ораторських. Сподіваюся, що у наступних роліках спрацюю краще. Але ж порада переслухати... Ви б знали скільки там цього ще вирізано. На третю годину сидіння всі вже втомилися.
Смешные хуторяне пытаются испытать гордость за селюковскую мову. Гордятся, что они хрюкают по-свински
Какая потрясающая по своей свежести и глубине мысль. Есть у вас еще какой креатив? P.S. На донбассе не густо с хуторами. Ну или по крайней мере, их там так не называют. Промышленный регион все таки.
@@user-ik1fm3ku9g , на Донбассе и с политическими украинцами дефицит. Укронацики там уже в 14 году получили. Зачем вам свинская селюковская мова?
А ты по какому хрюкаешь - по дебильи... То таки да...😊
Кров - червоний (різні ступені чергування), а червень від того що черв'яки появляються в плодах як в черешні.
Лицар і рейдер - однокоріневі, але геть протилежні за значенням!
Осьо цей словник ia600408.us.archive.org/20/items/EtymologicalDictionaryOfTheSlavicInheritedLexicon/Rick_Derksen_-_Etymological_Dictionary_of_the_Slavic_inherited_Lexicon%2C_Leiden-Boston%2C_%282008%29.pdf
З Римською імперією ми давно контактували, цьому свідчення - клади з римськими монетами та торгівля збіжжям!
Ізба - швидше Ауз Баум - із дерева! :) У поляків є ізба і до москвинів дійшло через Псков та Новгород (бо у болгар ізба - хижа і через церкву навряд чи перейшло)! Хоча це лише припущення і пахне народньім словопоходженням!
Смішно чути про запозичення російської з церковно-слов'янської, бо так звана російська й виникла на грунті старо-болгарської, яка, в свою чергу, й стала церковно-слов'янською. Самі у себе запозичувати - нісенітниця!
ага, рісійські запозичення із церковно-слов'янської це як білок і жовток запозичені омлетом із яєць.
тут слід: яйця - болгарська 9-10 століття , яєшня - церковно-слов'янська, омлет - мцковська@@user-wu8kw8vy1h
@@user-wu8kw8vy1h та всі германісти це друзі руССкого міра насправді. Запозичень з слов'янських до германських мов не було в давнину, як казав скйольд скефсон. Але в той же час від ВЕЛІКАРУССКАГА язьика звісно що було запозичення в германську. Чистий геній цей скйольд
Здається треба додати ГЕТЬМАН = HAUPTMAN
Дякую! Було дуже цікаво. Обов'язково варто робити ще.
веселка - це чудово, а як щодо "екзотичних" назв? брунатні багряні прюнелеві - такі назви вживалися чи були якісь відповідники? також багато суперечок стосовно коричневого та помаранчевого - як їх називали у давнину?
Надо довгий ролік вийшов би. Може потім 2 серію ще зробимо, про нетипові кольори. Про багряний та помаранчевий в роліку є. З коричневим все банально, це безпосередньо пов'язано з коліром спеції.
@@user-ik1fm3ku9g що коричневий від кориці то зрозуміло. а до того як почали завозити корицю? якісь назви були?
@@lestom100 Якщо і було, то достеменно це не відомо. Або люди, яки вивчають писемні джерела, не можуть пов'язати використані слова з сучасними поняттями, бо як? Можна хіба що розводити здогадки, що до вживання яких конструктів по типу жовтогарячий наприклад, стосовно 🍊. Взагалі то ролік в першу чергу про те, що люди в першому тисячолітті н.е. не розуміли ці поняття так, як ми зараз, й не мали такого різномаїіття назв. Наприклад овочі - це було слово, яке співставне з сучасним поняттям плоди. Овочами називали як безпосередньо овочі, так і фрукти, не роблячи між ними різниці. Все рослинне, що не зерна й не коріння. Тому для означення складних відтінків, як то наведений вами приклад з помаранчевим, використали загальні поняття, як наприклад рудий, це просто відтінок. На коричневий, могли казати синій, або чорний, бо це просто якийсь темний колір. Бурий могли казати, це досить раннє слово (споріднення з германським brown).
@@user-ik1fm3ku9g дякую.а про назви. місяців у вас щось було? бо там теж "міграції" назв та сенсів
@@lestom100 Про назви місяців є якраз велика серія роліків у HwitazBero.
На українських словах дякувати і мусити, подібні яким є в усіх західнослов’янських мовах, а також у білоруській, є потреба зупинитися детальніше, бо вони відбивають давні зв’язки української мови, яких не мала російська. Це давні германські запозичення. Натомість східна гілка слов’ян не має спільних слів подібного значення. Вони з’являються в південнослов’янських і в російській мові значно пізніше, вже в історичні часи після розселення слов’ян цієї гілки на широких обшарах. З тим, що слова дякувати і мусити германського походження погоджуються всі славісти, але в радянські часи вважалося, що в українську мову вони потрапили через польську. Проте присутність цих слів у закарпатських діалектах заперечує таке пояснення, і тому українські радянські вчені делікатно обходили це питання. Наприклад, у згаданій роботі Русанівського походження цих слів не розглядається. А польський лінгвіст А.Брюкнер, говорячи про німецьке походження пол. musić, пише: “анархічні слов’яни не мають власного слова для “мусу”, позичають його (напр. ст. ч. dyrbjeti з нім. dürfen)” (Brückner Aleksander, 1927, 348). Говорячи про час запозичення, Брюкнер стверджував, що воно сталося приблизно у XIV ст., отож українські і білоруські слова, що ніби походять від польських dziękować і musić, мали з’явитися ще пізніше. Однак укр. дякувати і пол. dziękować досить виразно різняться між собою фонетично, чого не могло бути, якби це було запозичення пізнього часу. Такі запозичення здебільшого зберігають польську фонетику, наприклад, зах. укр. цьоця, ґемба, п’єц та ін. В роботі, спеціально присвяченій взаємним запозиченням польської і української мов, нема жодної згадки ні про слово дякувати, ні про слово мусити; можливо, автор не вважав їх польськими запозиченнями (Lesiów Michał, 2000, 395-406).
Привіт. Дивлюся ваші роліки з великим задоволенням. Дякую за змістовний коментар. Не зважаючи на великий хронометраж, всього нажаль не охопили.
@@user-ik1fm3ku9g Дякую. Я теж із превеликим задоволенням слухаю ваші відео
Дуже слушне зауваження щодо слів "дякую" і "мусіти". Цікаво, що "дякую" наявне і в литовській мові у формі dekuj, але шлях проникнення не зовсім зрозумілий. HwitiazBero стверджує, що в поширені слова "дякувати" зіграло свою роль християнство й німецькі місіонери.
Формат нравится, продолжайте
Дуже цікаві факти! 👌🧐
Ще один важливий момент, про який забув згадати автор: українська відрізняється від російської за лексикою не лише через наявність польсько-німецьких запозичень, але й відносно незначну кількість церковнолов'янізмів. Власне, величезна кількість церковновлов'янських елементів у російській - ось те, що відокремлює її від української. Наведу лише кілька прикладів церковнослов'янізмів, які росіяни вживають у повсякденному мовленні: "время", "облако", "платье", "охрана", "плен", "хранение", "здравствуйте", "праздник", "день рождения", "предательство", "внимание", "прохладный", "враг", "развлечение", "сладкий" і сотні інших. "Українці як етнос остаточно формуються лише в часи Хмельницького". Звідки автор взяв таке твердження? Де посилання на джерела? А ким же тоді були русини часів князів Острозьких? Етноси протягом свого існування проходять різні стадії розвитку. Англійці чи французи в 13 ст. - це, звісно, не ті самі англійці чи французи, що у 18 ст., але це англійці й французи на середньовічному етапі свого розвитку. Закони етногенезу визначаються за принципом історичної тяглости, тобто безперервності історичного розвитку. За цією тематикою раджу ознайомитися з працями Леоніда Залізняка. Успіхів вам!
Було би цікаво ще мати третього співрозмовника, який займається славістикою)
Славіста знайдено.
Можете накидати запитань у коментарі, я додам їх до своїх при розмові.
@@user-ik1fm3ku9gцікаво було би почути про запозичення з церковнослов'янської та і загалом просто послухати
32:29 та він просто надихався пряністю, все ж ясно
6:53 ну а чо, в гішпанських терціях же теж повно дрібних шляхтичів було, а про якусь особливу славу іспанської кінноти у Новий час щось не дуже пам'Таю
Дякую, дуже цікаво!
"Сможем повторить" ору
Військова термінологія взагалі запозичувалася з кінця 17 сторічча і до кінця 18 століття одночасно і в російську, і в українську
Пропозиція це латина
cost (eng) як іменник - ціна a у нім. інше значення (сучас) але дієслово співпадає kosten kostet коштують коштує Може бути що ці шиплячі прийшли через особливості польскої мови Ще чекав почути про mussen бути ви-мушеним, мусити, хотілося щоб це було як найдавнішим чи взагалі спорідненим словом, сюди ж will, wollen хоча останнє згадувалось в інших частинах
А скільки разів на екрані з'являлись якісь оповіщення? Бо увидів раз і випадково, треба додавати якісь звук
Один, про кошти й решту.
Цікаво: а блакить і блау теж дуже давнє?
Про це є тут - kzread.info/dash/bejne/rJ6Lr5qce6eeZso.html ~36хв.
Десь чув версію, наче слова "князь" і "хан" якимось чином походять від слова "каган", мовляв десь хтось називав перших правителів Давньої Русі каганами
Слова Каган і Хан безумовно пов'язані. Є навіть версія, що Каган, це типу ХанХанів, верховний правитель. Або просто те саме, що Хан з додатковою голосною (Khan). Слово Князь до цьго не має відношення. Звідки воно походить, саме і йде мова у роліку (у Частині 1). Князь, це однокореневе з Konig, воно ж King, у германських мовах. Руських князів на ранньому етапі називали каганами (наприклад у "слове про закон и благодать" митрополита Ілларіона), тому що це було зрозуміло, для мешканців місцевості, яка донедавна підпорядковувалась хозарам.
Дякую за подкаст!
Ты бы шел с Россией воевать а не боролся с россиянами в интернете
@@Nadia-lf5ieщо, так гидко в тому Маріуполі стало вже, що треба зайти сюди і ... ну це.. зробити, так?
На рахунок ситуації із запозиченням слова хліб. І подивом деяких що ми ніби то були відставші від германців. А сьогодні ми відставші від германців? Слова комп'ютер, флешка, ітп це що ми видумали? Так само було і тоді. Нічого не міняється! І через 1000 років теж будуть сидіти такі і казати а що це наші предки флешку і комп'ютер запозичили що у нас свого не було. Якби було то би германці нашими назвами називали речі.
Все набагато набагато складніше, от наприклад візьмемо слово ракета, хто був розробником цього продукту? Всі ці бюро вели лише українці а тепер що, нас їми тепер і закидують
@@DmyKyi ти чудік перші ракети ще винайшли китайці при чому тут українці
@@DmyKyi, что тут сложного? пока русские из Украины делали ракеты, они были великими. А потом уроженцы Украины выдумали стать политическими украинцами и на иуд заслуженно посыпались ракеты.
Сергій Корольов, Валентин Глушко, Михайло Янгель, Володимир Челомей, хто з них хоч один є рузкім?@@TheBonivur
@@DmyKyi , а Сергей Королев считал себя украинцем? Или национальность определяется только местом рождения, а не культурой и языком? Украинец того времени - это сельское безграмотное население.
Дякую за цікаву розмову!
Більше б українцям таких каналів!
Топчик
Супер!
Інтерв'юєр, на жаль кволо підготувався до подкасту, понад 30 хв мова про славістику, хоч Скйольд взагалі германіст. Я вже мовчу, що про власне запозичення з германських мов дуже, вельми мало сказано. Маю надію наступна частина розкриє тему.
В нас була довга розмова, ще буде дві частини. Так, конкретно в цій ми говорили більше про споріднену лексику, ніж про запозичення. Але далі буде вже про запозичення теж )
Прослухав наш підкаст. Хочу перепросити слухачів/глядачів за деякі речі: 1. На початку відео я розповідаю про різницю між спорідненою/запозиченою/спільною лексикою, але далі рефлекторно вживаю саме словосполучення "спільна лексика", хоча здебільшого тут ідеться саме про споріднену лексику. Consuetudo est altera natura - Звичка є друга натура. У реальності термін "спільна лексика" ми вже звикли вживати в побуті, і з цим нічого не вдієш. 2. І ще - тут я часто кажу "відносна хронологія" замість "абсолютна хронологія" - вибачайте, хвилююся, не часто записую підкасти. Відносна хронологія - це просто черговість, тобто у якому порядку різні зміни в мові відбувалися одна за одною. Абсолютна хронологія - це конкретно в який час (до нашої чи нашої ери) відбулися ті чи інші зміни.