Дякую вам за надзвичайно цікавий контент😊 Будь ласка, продовжуйте записувати нові цікавинки.

@user-ik1fm3ku9g

15 күн бұрын

Спасибі. Працюємо над наступними роліками.

Добре видиво! 27:00 До річи українська мова знає слово "плоска", що тоже є запозичення того ж самого слова, ле дуже давнє, ще праслов'янське, либонь.

Слухаю і дивуюсь,розміркуванням цих панів-товаріщєй ,де вони нахвитались такої нісенітниці,європейські мови з незапам'ятних часів завжди перепліталися переплітаються і будуть перепліталися,терміни і назви більш розвинутих країн до менш розвинутих,як приклад комп'ютер, у нас в Словаччині наприклад то є почитач.

Рицар - історичний (науковий) термін, Лицар - літературний і побутовий, на означення носія благородних (лицарських) цінностей. Але загалом допускається синонімічне використання.

Військова термінологія взагалі запозичувалася з кінця 17 сторічча і до кінця 18 століття одночасно і в російську, і в українську

Дякую! Було дуже цікаво. Обов'язково варто робити ще.

Формат нравится, продолжайте

cost (eng) як іменник - ціна a у нім. інше значення (сучас) але дієслово співпадає kosten kostet коштують коштує Може бути що ці шиплячі прийшли через особливості польскої мови Ще чекав почути про mussen бути ви-мушеним, мусити, хотілося щоб це було як найдавнішим чи взагалі спорідненим словом, сюди ж will, wollen хоча останнє згадувалось в інших частинах

Ще один важливий момент, про який забув згадати автор: українська відрізняється від російської за лексикою не лише через наявність польсько-німецьких запозичень, але й відносно незначну кількість церковнолов'янізмів. Власне, величезна кількість церковновлов'янських елементів у російській - ось те, що відокремлює її від української. Наведу лише кілька прикладів церковнослов'янізмів, які росіяни вживають у повсякденному мовленні: "время", "облако", "платье", "охрана", "плен", "хранение", "здравствуйте", "праздник", "день рождения", "предательство", "внимание", "прохладный", "враг", "развлечение", "сладкий" і сотні інших. "Українці як етнос остаточно формуються лише в часи Хмельницького". Звідки автор взяв таке твердження? Де посилання на джерела? А ким же тоді були русини часів князів Острозьких? Етноси протягом свого існування проходять різні стадії розвитку. Англійці чи французи в 13 ст. - це, звісно, не ті самі англійці чи французи, що у 18 ст., але це англійці й французи на середньовічному етапі свого розвитку. Закони етногенезу визначаються за принципом історичної тяглости, тобто безперервності історичного розвитку. За цією тематикою раджу ознайомитися з працями Леоніда Залізняка. Успіхів вам!

"Сможем повторить" ору

Дякую за подкаст!

@Nadia-lf5ie

2 ай бұрын

Ты бы шел с Россией воевать а не боролся с россиянами в интернете

@DmyKyi

2 ай бұрын

​@@Nadia-lf5ieщо, так гидко в тому Маріуполі стало вже, що треба зайти сюди і ... ну це.. зробити, так?

Лицар і рейдер - однокоріневі, але геть протилежні за значенням!

Здається треба додати ГЕТЬМАН = HAUPTMAN

6:53 ну а чо, в гішпанських терціях же теж повно дрібних шляхтичів було, а про якусь особливу славу іспанської кінноти у Новий час щось не дуже пам'Таю

Пропозиція це латина

Хлопе дякую існування з прадавніх часів в мовах Польщі, Чехії, Словаччини, ітд.нести нісенітниці не треба,спорідненість звучання не означає що походження однокорінне, наприклад на мові мандарин хуйня це не те що на мові наших сусідів 😅😅😅

@user-ik1fm3ku9g

24 күн бұрын

А хтось з нас хіба проти? Здається більше одного разу за розмову про це згадували.

А скільки разів на екрані з'являлись якісь оповіщення? Бо увидів раз і випадково, треба додавати якісь звук

@user-ik1fm3ku9g

2 ай бұрын

Один, про кошти й решту.

Слушаю семь минут. Ну блин, дайте Скйолду поговорить, ну ёмаё….. второй человек ну просто ууууу ууу и уууу нууууу муууу. Извините. Ну переслушайте себя. Ну капец просто…..

@user-ik1fm3ku9g

Ай бұрын

Так, ваша критика конструктивна. Працюю над цим. А також над підвищенням якості звуку, та ін. Я роблю перші кроки в цій справі, не вистачає досвіду та навичок ораторських. Сподіваюся, що у наступних роліках спрацюю краще. Але ж порада переслухати... Ви б знали скільки там цього ще вирізано. На третю годину сидіння всі вже втомилися.

Уважніше слухайте Алфьорова!

@user-ik1fm3ku9g

Ай бұрын

Так, дякую за зауваження. Мені вже казали, що там не так він говорив. Я навіть переслухав той ролік наново. Але ж зостануся при своєму, 2 різних слова з цього робити, це штучна надумана фігня. У широкому загалу, серед носіїв мови, це не набуло таких сенсів. Навіть рицар і рейдер, що суть є одне й те саме слово, природнім шляхом в мові набули різних значень. А лицар і рицар, не набули.

На українських словах дякувати і мусити, подібні яким є в усіх західнослов’янських мовах, а також у білоруській, є потреба зупинитися детальніше, бо вони відбивають давні зв’язки української мови, яких не мала російська. Це давні германські запозичення. Натомість східна гілка слов’ян не має спільних слів подібного значення. Вони з’являються в південнослов’янських і в російській мові значно пізніше, вже в історичні часи після розселення слов’ян цієї гілки на широких обшарах. З тим, що слова дякувати і мусити германського походження погоджуються всі славісти, але в радянські часи вважалося, що в українську мову вони потрапили через польську. Проте присутність цих слів у закарпатських діалектах заперечує таке пояснення, і тому українські радянські вчені делікатно обходили це питання. Наприклад, у згаданій роботі Русанівського походження цих слів не розглядається. А польський лінгвіст А.Брюкнер, говорячи про німецьке походження пол. musić, пише: “анархічні слов’яни не мають власного слова для “мусу”, позичають його (напр. ст. ч. dyrbjeti з нім. dürfen)” (Brückner Aleksander, 1927, 348). Говорячи про час запозичення, Брюкнер стверджував, що воно сталося приблизно у XIV ст., отож українські і білоруські слова, що ніби походять від польських dziękować і musić, мали з’явитися ще пізніше. Однак укр. дякувати і пол. dziękować досить виразно різняться між собою фонетично, чого не могло бути, якби це було запозичення пізнього часу. Такі запозичення здебільшого зберігають польську фонетику, наприклад, зах. укр. цьоця, ґемба, п’єц та ін. В роботі, спеціально присвяченій взаємним запозиченням польської і української мов, нема жодної згадки ні про слово дякувати, ні про слово мусити; можливо, автор не вважав їх польськими запозиченнями (Lesiów Michał, 2000, 395-406).

@user-ik1fm3ku9g

2 ай бұрын

Привіт. Дивлюся ваші роліки з великим задоволенням. Дякую за змістовний коментар. Не зважаючи на великий хронометраж, всього нажаль не охопили.

@istoriya-ta-mova

2 ай бұрын

@@user-ik1fm3ku9g Дякую. Я теж із превеликим задоволенням слухаю ваші відео

@ostromysl

29 күн бұрын

Дуже слушне зауваження щодо слів "дякую" і "мусіти". Цікаво, що "дякую" наявне і в литовській мові у формі dekuj, але шлях проникнення не зовсім зрозумілий. HwitiazBero стверджує, що в поширені слова "дякувати" зіграло свою роль християнство й німецькі місіонери.