Пікірлер

• 
  @user-wd4wt9dg9gКүн бұрын

  Добрий день. Як Вам задати питання? Текст довгий. E-meil Ваш не знайшов. Стаий адрес вже не дійсний.

• 
  @user-qg9rt2po3z8 сағат бұрын

  Вкажіть свою адресу, надішлю привітання.

• 
  @Caleif24 күн бұрын

  30 років народ будує що хоче і як хоче, потім оформлює це за магарич або по амністії. Технічний паспорт виготовлять навіть на картонну коробку з під бананів. Чого ж Ви та ваші колеги не виписали простих і безумовних правил і не навчили їм своїх наступників ?? Неуявляю як побудували Дубаї та Мальдіви без Постанови 406.

• 
  @user-jk3cg3is9oАй бұрын

  Я працюю в будівельній галузі, але не маю профільної освіти, тому Ваші відео мені дуже корисні. Дякую Підкажіть, будь ласка, які з нормативно правових актів у сфері будівництва треба гарно знати перш за все ? Дякую

• 
  @user-qg9rt2po3zАй бұрын

  Приємно чути, що корисно. У різних ситуаціях різні нормативно-правові акти стають основними. У кожному випуску наводяться назви та інші реквізити таких актів. Тому по мірі перегляду випусків можливо самостійно сформувати перелік потрібних Вам актів.

• 
  @user-tp8xu5bh3vАй бұрын

  Доброго дня. Питання не по темі, але хотілося б почути Вашу думку. Є наказ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.07.2018 № 158 "Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт". На Вашу думку, приймаються до експлуатації всі об'єкти за процедурою технічного обстеження? чи за виключенням об'єктів згідно постанови п.6 від 7 червня 2017 р. № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію". Дякую.

• 
  @user-qg9rt2po3zАй бұрын

  Доброго здоров’я. Висловлю свою думку обов’язково, тим паче, що стояв біля витоків. Лиш трохи згодом.

• 
  @user-tp8xu5bh3vАй бұрын

  @@user-qg9rt2po3z Доброго дня. Обов'язково, це до якої частини Ви схиляєтеся? Можна більш детальніше. Дякую.

• 
  @user-vp2ii7nx1nАй бұрын

  Дайте переспати з проблемою. Аби ще Ви сказали, у чому конкретно проблема у Вашій ситуації. Бо до кінця не ясно.

• 
  @user-yy6ee8cp2gАй бұрын

  Добрий день! Будь ласка, підкажіть як бути в ситуації коли є затверджена проектна документація на капітальний ремонт частини приміщень в, якому є одна з робіт "до утеплити суміщений покрівлю мінераловатними листами". Будівельні роботи розпочато і в процесі виконання робіт замовник за згодою з проектувальником вирішив змінити тип матеріалу утеплення мінераловатних листів на негорючий пінопласт Г1 у зв’язку з тим, що приміщення має дуже велику вологість (басейн). Вартість матеріалу утеплення, яку пропонує підрядник є меншою від проектного утеплення згідно договірної ціни (об’єкт фінансується з бюджетних коштів). Чи потрібно в такій ситуації коригувати проектну документацію з подальшим її перезатвердженням?

• 
  @user-qg9rt2po3zАй бұрын

  Здається, на ситуацію потрібно дивитися з іншого боку. Виходить, що проектувальник при виборі матеріалу утеплення не врахував умови експлуатації приміщення. Тобто допустив професійну помилку, що, власне, і визнав, погодившись на заміну матеріалу. Відтак, мова йде не про коригування як таке, а про виправлення помилки. Але враховуючи, що роботи розпочаті (очевидно набуто право на виконання будівельних робіт), вийти із ситуації можна лише формальним коригуванням.

• 
  @user-yy6ee8cp2gАй бұрын

  Щиро дякую за відповідь! Чи "формальне коригування" мається на увазі те ж саме коригування, яке передбачено згідно законодавства?

• 
  @user-qg9rt2po3zАй бұрын

  Звісно. З обов’язковим перезатвердженням проекту і повідомленням про проведене коригування органу держархбудконтролю, у якому набуто право на виконання будівельних робіт. А формальне тому, що під виглядом коригування, тобто «якогось поліпшення», фактично здійснюється виправлення помилок, допущених проектувальником. Такий шлях дає змогу не зупиняти будівельні роботи і не здійснювати анулювання права на виконання будівельних робіт. Але він затратний, бо коригування здійснюється на підставі договору, потрібні певні додаткові кошти, та ще й бюджетні. А насправді потрібно скасувати затвердження проекту і відправити його проектувальнику на доопрацювання для виправлення помилок. Що він має зробити власним коштом. Одночасно звернутися до органу держархбудконтролю із заявою про анулювання права на виконання робіт та зупинити будівельні роботи. Після отримання допрацьованого проекту затвердити його, отримати право на виконання будівельних робіт і продовжити їх виконання.

• 
  @user-yy6ee8cp2gАй бұрын

  ​@@user-qg9rt2po3zяк на Вашу думку, якщо такий проект пройшов комплексну експертизу з позитивним результатом, яку функцію виконувала експертна організація, щодо відповідності проекту всім вимогам в тому числі і даного рішення?

• 
  @user-qg9rt2po3zАй бұрын

  Питання риторичне. Мабуть малося на увазі, чи якісно проведена експертиза. Але спочатку варто переконатися, які вимоги і яких нормативних документів не дотримані при виборі матеріалу утеплення конкретного приміщення. Іншими словами, що послужило підставою замовнику для прийняття рішення про зміну матеріалу утеплення. Щоб не виявилося це тільки забаганками чи власними уявленнями замовника.

• 
  @user-lg8ov9yb7r2 ай бұрын

  Пане Анатолій доброго дня, дуже змістовне та корисне відео. Цікавить ще така тема: як працівники ДІАМ/ ДАБК та/або замовники будівництва (разом або окремо) можуть спекулювати та хитрити в розрізі своїх прав та/або обов’язків від отримання містобудівних умов до отримання сертифікату про введення в експлуатацію/подачі декларації про введення. Буду вдячний за зворотній звʼязок.

• 
  @user-lg8ov9yb7r2 ай бұрын

  Йде мова про т.зв. «будівельні махінації»

• 
  @user-qg9rt2po3z2 ай бұрын

  Та практично у кожному випуску йдеться про неврегульовані у нормативному плані питання, які можуть продукувати "альтернативні" рішення.

• 
  @pavlina67572 ай бұрын

  Як узаконити (завершити) державний довгобуд, коли не вистачає актів на приховані та інших, не внесено корективу дозвіл на будову, частини робочої докум, але без здачі вже функціонує. ??

• 
  @user-gk5vd5lm8x2 ай бұрын

  Доброго дня.Є питання стосовно ведення журналу загальних робіт.Журнал вів начальник дільниці на нього він і оформлений на титульній сторінці.Потім цей обовязок він передав інженеру-будівельнику.В таблицях А1-А5 інженер-будівельник має право вписувати свою посаду ПІБ та підпис?Це саме стосується і журналу вхідного контролю та інших журналів.

• 
  @user-qg9rt2po3z2 ай бұрын

  Відповідь знайдете у вказівках до ведення загального журналу робіт (додаток А ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». А саме: «3. Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво об'єкта (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об'єкті особисто або доручає керівникам змін». Старшими виконавцями робіт називають якраз начальників дільниці, хоча ДОВІДНИК кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64 Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи) такого визначення і не містить. Керівниками змін зазвичай є теж виконроби або принаймні майстри. Професії «інженер-будівельник» ДОВІДНИКОМ 64 не передбачено, що унеможливлює формування коректної позиції щодо поставленого питання.

• 
  @Caleif3 ай бұрын

  Ваш приклад з 22м поверхом доказує , що рядові фахівці переросли міністерсько-СРОшну шоблу схемщиків та шкуродерів . Розідрали за 30 років будівельне законодавство країни на приватні інтереси, тепер скласти до купи неможуть . І тепер нам навіть несоромно розглядати питання - " Чи не порве НОВУ будівлю десь на якомусь поверсі ? А поріжок 8 см може нехай так і буде?" . Цікаво - чому серед виконробів кожен другий без будівельної освіти, може щось в галузі нетак ??

• 
  @user-sj2zc1bz7g3 ай бұрын

  Добрий день. Підскажіть, будь ласка, чи можна коригувати ПКД на окрему чергу. Чи коригується проект в цілому? Завчасно дякую

• 
  @user-qg9rt2po3z3 ай бұрын

  Загалом так, якщо дотримані вимоги пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0651-11#Text) щодо виділення черг будівництва, а саме коригування не призведе до порушень пункту 13.1 зазначеного Порядку: 13.1. Проектні рішення, передбачені проектною документацією, на стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати проектним рішенням, що були схвалені на попередніх стадіях проектування ЕП, ТЕО, ТЕР.

• 
  @user-sj2zc1bz7g3 ай бұрын

  @@user-qg9rt2po3z дякую!

• 
  @victorbaxmat84163 ай бұрын

  Будівельні норми чомусь в нас перетворюються в політику з метою поборів так званих " коррупційноі ренти" для індустріі будівництва! Замість того щоб це була незалежна Асоціація будівельників і будівництва Украіни, ми й надалі бачимо спроби державного" криміналу" затягувати" гайки" в сфері приватного малоетажного будівництва! От скажіть мені якого хера потребує погодження будівництва приватного одноетажного будинку на приватній землі власник якоі має всі документи що земля його і витримані протипожежні норми? Це просто " совкове блядство"...

• 
  @user-tp8xu5bh3v3 ай бұрын

  Доброго дня. А про які погодження мова? підкажіть будь ласка, і щодо яких документів? дякую.

• 
  @YarUnderoaker3 ай бұрын

  краще погодити на етапі перед будівництвом, ніж потім в результаті позову сосіда зносити будівлю

• 
  @LesiaFurman3 ай бұрын

  Дякуємо Вам! Сьогодні є актуальна тема щодо будівництва фортифікаційних споруд (ПКМУ від 29.12.2023 № 1415).

• 
  @yuriyy.25503 ай бұрын

  Доброго дня, дякую за інформативну лекцію. А якщо роботи виконував субпідрядник, хто підписує акт виконроб генпідрядника або субпідрядника?

• 
  @user-qg9rt2po3z3 ай бұрын

  Не таке вже й просте питання. Як мінімум, має бути узгодження із загальним журналом робіт та спеціальними журналами з окремих видів робіт. А з іншого боку, приміткою до форми акту на закриття прихованих робіт визначено, що про дату та місце підписання акту повідомляє генпідрядник. Подумаю, може ще хто щось підкаже з практики.

• 
  @user-ii6pc7iv8r4 ай бұрын

  У своїх лекціях ви завжди розглядаєте контролюючі заходи. В даній не розглянули, а хотілося б. План з охорони праці вимагає Держпраці при проведенні перевірки. І ПВРа йому мало, посилаючись на згаданий вами пункт, що ПДТ не може замінювати план з ОП.

• 
  @user-qg9rt2po3z4 ай бұрын

  Про контроль у наступному, 56-му випуску. У кінці.

• 
  @user-ii6pc7iv8r4 ай бұрын

  Дякую.

• 
  @StanislavDontsov4 ай бұрын

  Дякую Вам за цікавий та глибокий контент. Такої унікальної інформації та розбору теми в інтеренеті зараз не знайдеш.

• 
  @user-qg9rt2po3z4 ай бұрын

  Дякую. Приємно.

• 
  @yuriyyurchyk49764 ай бұрын

  Але на жаль п.28 в редакції Постанови КМ № 681 від 23.06.2021 - інформація про лист зникла. І знову виникає невизначеність щодо листа або того хто визначає, що містобудівні умови та обмеження не надаються. І підстав вимагати в проектувальника такого листа в мене немає. Як і необхідності самому брати. ІМХО, краще щоб цей Лист був або зобов'язали всіх брати МУО.

• 
  @user-qg9rt2po3z4 ай бұрын

  Вірно. Згадувань про такий лист не знаходив. Але у згаданому пункті зазначено, що заява подається через електронний кабінет. По факту, це означає, що процесом "рулить" електронна система. І останній на момент перегляду лист, вннесений до будівельного реєстру ( LC01:1401-4770-9155-9227) датований вчорашнім числом (11.03.2024). От вам і цифровізація.

• 
  @yuriyyurchyk49764 ай бұрын

  @@user-qg9rt2po3z подача документів відбувається через Дію. Але залишається нюанс - є обов'язкові поля, а є не обов'язкові. Враховуючи, що він зараз нормативно не врегульований - він міг потрапити до не обов'язкових. Два тижні тому подавав звернення щодо відхилення від будівельних норм через Реєстр - був вибір - Лист відсутній (в цьому випадку зазначається причина відсутності, постанова КМУ) - МУО - Лист про відсутність МУО В результаті я, з боку експерта, не можу вимагати лист - відсутні підстави. Взяти лист сам, як проектувальник не можу, Замовник говорить нащо, якщо не передбачено нормативними документами. Направити запит на отримання Листа сам як проектувальник не можу. Якась патова ситуація. Написав питання в чаті підтримки Замовників - чи вимагає Дія при подачі повідомлення/дозволу на виконання будівельних робіт - Лист про те що містобудівні умови та обмеження не надаються ?

• 
  @user-qg9rt2po3z4 ай бұрын

  Буду вдячним, якщо поділитеся отриманою інформацією.

• 
  @yuriyyurchyk49764 ай бұрын

  ​@@user-qg9rt2po3z На моє питання "Добрий день! Питання, чи вимагає Дія при подачі повідомлення/дозволу на виконання будівельних робіт - Лист про те що містобудівні умови та обмеження не надаються ?" - отримав відповідь від однієї людини "Дія не вимагає ...деякі Органи ДАБК дійсно вимагають, але на моїй пам' яті це один раз було. В Дії автоматично підтягується підстава відсутності МУО". На уточнююче питання - "та що зазначена в проектній документації?" - відповідь "Так, що зазначена в проектній". Більше відповідей, на моє питання не отримував.

• 
  @yuriyyurchyk49764 ай бұрын

  Дивно, чомусь, попередній свій коментар не бачу. І ця відповідь зникає ... На моє питання "Добрий день! Питання, чи вимагає Дія при подачі повідомлення/дозволу на виконання будівельних робіт - Лист про те що містобудівні умови та обмеження не надаються ?" - отримав відповідь від однієї людини "Дія не вимагає ...деякі Органи ДАБК дійсно вимагають, але на моїй пам' яті це один раз було. В Дії автоматично підтягується підстава відсутності МУО". На уточнююче питання - "та що зазначена в проектній документації?" - відповідь "Так, що зазначена в проектній". Більше відповідей, на моє питання не отримував.

• 
  @user-kn9di9yw5o4 ай бұрын

  Пане Анатолію, знов тихо.

• 
  @user-qg9rt2po3z4 ай бұрын

  Спробуйте через навушники

• 
  @makshyb73804 ай бұрын

  Звук слабкий. Але тема цікава

• 
  @user-ed9ex5cz1s4 ай бұрын

  Дякую Вам за пртрібну інформацію.

• 
  @s.v.v28574 ай бұрын

  Дякую!!! Розʼяснили все по поломкам !!! Стало питання актуальне і ви дуже допомогли 👍

• 
  @yuriyyurchyk49765 ай бұрын

  Добрий день. Хотів би запропонувати тему для розгляду, котра викликає дискусії - чи потрібно отримувати "Лист про те що містобудівні умови та обмеження не надаються", якщо об'єкт відноситься до об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Наказ Мінрегіону від 06.11.2017 № 289 "Про затвердження Переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються")?

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Дякую за питання. Для мене воно цікаве більше десятка років. Залюбки висловлю свою позицію.

• 
  @user-ky7yt9yk4x5 ай бұрын

  Доброго дня. Скажіть будь ласка, якщо була виявленна помилка в акті прихованих робіт, і цей акт був підписаний всіма учасниками, що робить? Помилка в тому що бетонна плита ( це підлога) була залита на 4 см нижще проектної відмітки

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Доброго здоров’я. Запитувати, власне, потрібно тих, хто акти підписували. А загалом, або відхилення усувати, або проектну документацію коригувати.

• 
  @yuriyyurchyk49765 ай бұрын

  Ваше відео, питання з якими стикаюсь в роботі та більш ранні роздуми щодо об'єктів будівництва наштовхнули на наступні роздуми. Ви правильно говорите, що питання не однозначне. Далі буде багато тексту. Можливо навіть таким аналізом ви привідкрили скриньку пандори. Якщо елементи автомобільних розглядати, як комплекс споруд в цьому випадку Закон України говорить, що кожній споруді потрібно присвоїти ідентифікатор. 2. Ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) присвоюється: будинку, будівлі, споруді (у тому числі в комплексі); складовим частинам будинку, будівлі, споруди: квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна; лінійному об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури. Якщо присвоюється ідентифікатор - то формується файл геоджейсону (контур поворотних точок). Як ви правильно підмітили - хоч різні елементи названі спорудами але являються конструктивними частинами. Як будинок - це складна іженерна споруда, котра складається з різних конструктивних елементів (водопостачання, відведення, опалення, вентиляція, електрика, слаботочка і т.д.). Так і автомобільна дорога (вулиця) - це складна іженерна споруда, яка складається з різних конструктивних елементів (котрі знаходяться в межах смуги відводу, так і за межами смуги відводи), що забезпечують функціонування автомобільної дороги. Ці "споруди" (пишу в лапках, маю на увазі конструктивні елементи) знаходяться в тілі насипу, в конструкції дорожнього одягу або можуть бути винесені окремо та забезпечують функціонування. Наприклад - "споруди" водовідводу з проїзної частини, дренажні "споруди" мілкого та глибокого залягання, очистні "споруди", "споруди" шумозахисні і т.д. Всі ці елементи призначені забезпечити безпечне функціонування та не є самостійними об'єктами нерухомого майна. Моя думка наступна, що автомобільна дорога - це єдина та неподільна споруда, що складається з конструктивних елементів далі перелік зі ст. 9. Окремо зазначу - Об’єкти дорожнього сервісу не є складовими частинами автомобільної дороги загального користування, крім випадків, якщо замовником їх будівництва чи розміщення у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування є власник чи орган управління цих автомобільних доріг загального користування. Але не все так однозначно. Якщо відкрити класифікатор будівель та споруд - можна побачити, що в окремі споруди винесено: 2111 Автостради 2112 Вулиці та дороги 2141 Мости та естакади В свою чергу вони ділились раніше на підкатегорії - зараз в реєстрі дані підкатегорії продовжують використовуватися і потім зазначається новий ДКБС. Для мене залишається загадкою чому залишається виділеним окремі поняття - 2111 пристрої для освітлення, сигналізації, забезпечення безпеки та автостоянок; 2112 пристрої для освітлення, сигналізації, забезпечення безпеки та автостоянок; 2141 пристрої для освітлення, сигналізації та забезпечення безпеки. Здається, що нормотворці хочуть щоб дані елементи були окремими об'єктами. З цього я роблю висновок - що автомобільна дорога це єдина споруда, котра розподіляється на споруди 2111, 2112, 2141 та об'єкти дорожнього сервісу, котрі можуть бути віднесені до будинків, будівель, якщо вони належать власнику або балансоутримувачу автомобільної дороги. Враховуючи це проектувальник при розробці проектної документації на будівництво автомобільної дороги повинен виділяти при наявності об'єктів групи 2141 на ділянці окремо об'єкти, що будуть відноситись до групи 2111 та групи 2141. Як вами було зазначено, що при наявності споруди групи 2141. Наприклад маємо ділянку дороги довжиною 10 км на яку розробляється проектна документація (загальна довжина дороги 1300 км). В складі цієї ділянки наявний міст довжиною 1 км. Відповідно будемо мати три об'єкта на ділянці проектування: Перший - автомобільна дорога - км 650+000 - км 655+000 Другий - міст - км 655+000 - км 656+000 Третій - автомобільна дорога - км 656+000 - км 660+000 Відповідно в розрахунку класу наслідків має бути виділено три об'єкти. В експертному звіті має бути виділено три об'єкти. Має бути створено три ідентифікатори. При технічній інвентаризації має бути створено три об'єкти. З технічною інвентаризацією не стикався тому в даному питанні не орієнтуюся. Як бути зі спорудами котрі розташовані над чи під дорогою (наприклад з групи 2141) - пересічення ідентифікаторів контурів не допускається. Якщо ідентифікатор не можна створити при технічній інвентаризації не вийде створити об'єкт, бо буде вимагатись ідентифікатор. Не вдастся створити об'єкт, буде розбіжність з проектною документацією - не можливість створити Акт готовності Замовником... Є але, ті паспорти котрі надавав Замовник для роботи (що виконувалися, ще в паперовому вигляді), робилися на всю протяжність дороги або в межах області (зона відповідальності одного балансоутримувача). І як тепер, паспорти будуть роботи (вносити в Реєстр) збирати по діляночкам по котрим виконуються капітальні ремонти та реконструкції? Відчуття, що чим далі в ліс то більше дров. І виникають питання, як правильно розробити проектну документацію в зв'язку з необхідністю так ділити автомобільну дорогу. Додаткове питання транспортні розв'язки в різних рівнях зі складною схемою з'їздів.

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Щиро дякую за розгорнуту інформацію. От це вже серйозна професійна розмова, без патетики і не зовсім коректних порівнянь. А то наче не пам’ятаємо, як здійснювалася реконструкція автостради Київ - Бориспіль з розширенням проїзної частини з 3-х до 4-х смуг, як і коли встановлювалося конструкції освітлення та інформаційного табло, а відбійники ще й недавно монтувалися. Але ж через Бровари не їздили. Або як і коли встановлювалися шумозахисні конструкції (свідомо пишу конструкції, а не споруди) на трасі Київ - Чоп (в межах Київської області). Або які технічні засоби на лісовій дорозі чи дорозі між селами? При чому у прилеглих країнах ситуація не краща - поїздив, поблукав, навіть на зустрічку виїзжав. Але ж ці дороги, за визначенням Закону, теж «комплекси» (не можу утриматися від лапок). Якщо вдалося відкрити ящик пандори, то тільки тішуся цим. Бо творці Закону (свідомо чи ні) справедливо прагнучи підняти значення і складність автомобільних доріг допустилися ряду помилок у системотехніці. Як у визначенні термінів, передусім автомобільної дороги, так і у приготуванні «вінегрету» у статті 9. Абсолютно погоджуюся з Вами, що автомобільна дорога - це споруда. Точніше - лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, бо все ж може включати декілька споруд. Власне, до цього і підводилося у кінці випуску. І якщо керуватися цим нормативним визначенням проблем стає значно менше. Склад і зміст проекту автомобільної дороги визначається відповідно до додатку Е ДБН А.2.2-3:2014. Стаття 9, на мій погляд, у цьому мало допоможе. А загалом розв’язання проблем визначення структури автомобільної дороги певної класифікації, присвоєння ідентифікаторів, технічної інвентаризації, відображення в електронній системі тощо неможливе без створення такої собі «атомно-молекулярної» моделі автомобільної дороги. Чи вдасться це колись комусь зробити - питання майже риторичне. Враховуючи, що до справи все більше беруться знавці, які, за влучним висловом мого колеги із сільського господарства, пшеницю садять, а картоплю сіють. Але оптимізму втрачати не хочеться. Ще раз дякую за професійне спілкування.

• 
  @yuriyyurchyk49765 ай бұрын

  ​@@user-qg9rt2po3z Для коментування буду використовувати цитати на які пишу відповіді. Цитата: - "А то наче не пам’ятаємо, як здійснювалася реконструкція автостради Київ - Бориспіль з розширенням проїзної частини з 3-х до 4-х смуг, як і коли встановлювалося конструкції освітлення та інформаційного табло, а відбійники ще й недавно монтувалися. Але ж через Бровари не їздили. Або як і коли встановлювалися шумозахисні конструкції (свідомо пишу конструкції, а не споруди) на трасі Київ - Чоп (в межах Київської області)." З "відкриттям" автомобільних доріг пов'язаний значний піар. За моїми спостереженнями - говорять про "відкриття руху", а не введення в експлуатацію. А після піар-компанії - будівельники завершують роботи котрі не встигли завершити до дати визначеної "керівниками" для піару. Цитата: - "Або які технічні засоби на лісовій дорозі чи дорозі між селами? При чому у прилеглих країнах ситуація не краща - поїздив, поблукав, навіть на зустрічку виїзжав. Але ж ці дороги, за визначенням Закону, теж «комплекси» (не можу утриматися від лапок)." А чи потрібні технічні засоби на лісовій дорозі? Чи це була дорога грунтова (здається якийсь відсоток таких доріг в Україні ще залишився)? На дорозі між селами технічні засоби організації дорожнього руху повинні інформувати водія про режими руху та в залежності від ситуації (місцеві цікавинки, напрямки до "автомобільних трас"). Ще є друге питання - обсяг дорожнього господарства, яке потрібно підтримувати в справному стані. Нажаль фінансування нестабільне та нерегулярне. І нажаль залежить від політиків, хоч велику частину доріг і передано на баланс місцевим властям. Цитата: - "Якщо вдалося відкрити ящик пандори, то тільки тішуся цим. Бо творці Закону (свідомо чи ні) справедливо прагнучи підняти значення і складність автомобільних доріг допустилися ряду помилок у системотехніці. Як у визначенні термінів, передусім автомобільної дороги, так і у приготуванні «вінегрету» у статті 9." Щодо значення і складності автомобільної дороги - як і любий об'єкт має свої специфічні нюанси, котрі сховані всередині. Більшість бачать дорожній покрив (придумали ж таке слово) і вважають, що на цьому все. Але ні, за цим ховається труд багатьох інженерів, продумування рішень, як дорогу ув'язати з її оточуючим середовищем, зробити безпечною, як уникнути руйнівної дії фактору води та ін. Так, але є думка в суспільстві, в замовників, що там ту дорогу проектувати. Я цілком розумію, що може виглядати, що я перетягую ковдру важливості на дороги. Цитата: - " А загалом розв’язання проблем визначення структури автомобільної дороги певної класифікації, присвоєння ідентифікаторів, технічної інвентаризації, відображення в електронній системі тощо неможливе без створення такої собі «атомно-молекулярної» моделі автомобільної дороги. Чи вдасться це колись комусь зробити - питання майже риторичне. Враховуючи, що до справи все більше беруться знавці, які, за влучним висловом мого колеги із сільського господарства, пшеницю садять, а картоплю сіють. Але оптимізму втрачати не хочеться. Ще раз дякую за професійне спілкування." Цікаво підмітили - "відображення в електронній системі тощо неможливе без створення такої собі «атомно-молекулярної» моделі автомобільної дороги". Додатково це все стосується кожної галузі в будівництві. З цього мала б розпочинатися розробка реєстру зі створення "атомно-молекулярної моделі", потім виправлення законодавчих, нормативних негараздів. Потім тестування та створення інструкцій, як працювати з реєстром. Зараз маємо те що маємо, рухаємось в буремних водах проектування. Можливо коли стикнемось з не можливостями вводу в експлуатацію доріг після будівництва - зміни повинні будуть відбутися. Хочу відмітити наступне - великі інституціональні організації, що займались проектуванням автомобільних доріг канули в лету. І нажаль молодим інженерам не передаються знання з законодавчих (нормативних) основ проектування( "околопроектної" науки - хотів використати цей термін в контексті, що ці знання впливають на проект і той же час не впливають, але змінив рішення та використав законодавчих (нормативних) основ проектування). Ви робите важливу справу розповідаючи, показуючи, задаючи питання, навчаючи інженерів законодавчим основам проектування. Нажаль відсутні централізовані площадки від міністерств та відомств де можливе обговорення різних питань, що пов'язані з законодавчими основами. І на яких могли б підійматися такі питання. В результаті обговорення яких могли б надаватися роз'яснення для замовників, інженерів, експертів, геодезистів, технічніх інвентаризаторів - і ці роз'яснення приймалися б також контролюючими та перевіряючими органами. І можливо навіть, вносились би зміни до законодавства. На даний час частково таку функцію виконують телеграм-чати підтримки проектувальників від розробників Реєстру будівельної діяльності, де коллеги можуть поділитися своїм досвідом та порадами

• 
  @yuriyyurchyk49765 ай бұрын

  Дякую за ваш труд, він потрібний та цінний для сфери будівництва. У відео було озвучено, що введення в експлуатацію можливе лише проїзної частини, без технічних засобів організації дорожнього руху, які потім можна дообладнати. Не згоден - згідно наведеного п. 3.20 пусковий комплекс - ... безпечну експлуатацію ... . Відсутність технічних засобів організації дорожнього руху - це безпека водіїв та пасажирів, які користуються дорогою. Це життя людей. ввід в експлуатацію повинен здійснюватися з влаштованими технічними засобами організації дорожнього руху. Перше, що поліція починає перевіряти при ДТП наявність, справність технічних засобів організації дорожнього руху. Наведу такий приклад - чи можна вводити будинок в експлуатацію, якщо не влаштовані перила на сходах, балконах? Ну нічого так походять люди, дооблаштуємо і в наступному пусковому комплексі збудуємо та введемо в експлуатацію.

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Дякую за добрі і правильні слова. Перепрошую, але щоб точно вибрати тональність відповіді, був би вдячним аби повідомили: кого із учасників будівництва чи дорожнього руху представляєте: замовника, проектанта, підрядника, контрольно-наглядових органів, включаючи аудит безпеки автомобільних доріг, тощо.

• 
  @yuriyyurchyk49765 ай бұрын

  @@user-qg9rt2po3z Працюю в сфері проектування автомобільних доріг.

• 
  @yuriyyurchyk49765 ай бұрын

  @@user-qg9rt2po3z дивно, чогось відповідь не відображається. Займаюсь проектуванням автомобільних доріг. Уточнення до попереднього комментарію щодо пускового комплексу. Ще є таке положення ЗУ "Про дорожній рух" - частина абзацу 2 ст. 22 - "Зменшення капітальних витрат за рахунок скорочення заходів, що впливають на безпеку дорожнього руху, забороняється. "

• 
  @28-pr9wy5 ай бұрын

  Шановний Анатолію Федоровичу! В питанні "хто накосячив - проектувальник, або тех.інвентаризатор" при визначенні загальної площі багатоквартирного, багатоповерхового житлового будинку - відповіді НЕМАЄ, тому що Проектувальник керується ДБН, а тех.інвентаризатор- Інструкцією, в яких передбачено різний підхід. Згідно ДБН загальна площа будинку визначається як сума площ поверхів, виміряних в межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, а згідно інструкції БТІ - як сума всіх приміщень. Тому загальна площа будинку за проектом завжди буде більше ніж за результатом інвентаризації. І що в такому випадку робити Замовнику, коли ТЕПи не співпадають більше ніж на обумовлених будівельними допусками 1 - 2%???

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Раджу переглянути випуск №35. Там практично про те, що Ви говорите.

• 
  @user-de1zk7ir2i5 ай бұрын

  Вітаю. Будь ласка підкажіть, при коригуванні проєкту та проходження експертизи де і як правильно вказувати "Коригування" щоб дане доповнення не вважалось зміною назви об'єкту будівництва . Дякую

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Доброго здоров’я. Зустрічне питання: де Вам вдалося знайти нормативну вимогу щодо доповнення назви об’єкта будівництва словом «Коригування»? Мені не траплялося. Коригування - це процес внесення змін до проектної документації, а не якийсь новий чи інший проект. Офіційним фактом проведеного коригування, тобто внесення змін до раніше затвердженого проекту, є новий наказ про перезатвердження проекту (п. 3 Порядку затвердження проектів та проведення їх експертизи, другий-третій абзаци). zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2011-%D0%BF#Text

• 
  @user-de1zk7ir2i5 ай бұрын

  Доброго дня. Дякую за відповідь але проєктувальники посилаються на експертизу і на те, що коли завантажують проєкт в єдину систему т- завантажується договір на коригування, оскільки номера договорів не співпадають - потрібно доповнювати назву @@user-qg9rt2po3z

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Система не може підмінювати законодавство і здоровий глузд.

• 
  @user-qk1lg9wm7v5 ай бұрын

  Скажіть будь ласка, маючи ескізний проект с буд.паспортом, дозволом на будівництво будинку можна на етапі будівництва будинку хоз.постройку перенести с лівої в право сторону ділянки? Щоб потім проблем не було, чи потрібно в архітектурі знову це якось оформлювати ?

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Питання врегульовано п. 2.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.07.2011 № 103 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15). Про внесені зміни слід вчасно повідомити орган держархбудконтролю, через який набувалося право на виконання будівельних робіт.

• 
  @Caleif6 ай бұрын

  Від проектувальника - ПОБ, від генпідрядника - ПВР, від саморегулівних організацій - сертифікація Виконробів , від Уряду - хоч який небудь нагляд за торговцями сертифікатами. Охорона праці - виключна зона відповідальності Виконробів, а їх треба навчати, а брати відповідальність за це ніхто нехоче, тому для заробітку вигадали сертифікацію інженерів - консультантів ,вже сертифікованих в галузі будівництва. Розумію , Вам такого казати неможна. Тому смертність і каліцтво на будівництві будуть зростати разом з ростом обсягів будівництва незалежно від кількості сертифікатів у наглядаючих , перевіряючих та перевіряльників.

• 
  @user-qg9rt2po3z5 ай бұрын

  Щодо виключної відповідальності виконробів за охорону праці - абсолютний респект. Був свідком, коли монтажники сідали на краї рігеля і так заводили його на колони. За координатором з охорони праці бігти - чи як? Повний професійний нігелізм.

• 
  @Caleif5 ай бұрын

  А тепер уявіть інженера технагляду, який бігає за консультантом , щоб виписати припис замовнику такий щоб усім сподобалось. У семи няньок ... @@user-qg9rt2po3z

• 
  @user-ii6pc7iv8r4 ай бұрын

  Погано орієнтуєтесь у питаннях ОП. Виконання заходів ОП і є обовʼязком викоробів/начальників дільниць. Координатор - це колишній інженер з ОП тільки сертифікований, займається контролем виконання.

• 
  @user-qg9rt2po3z4 ай бұрын

  Здогадуюсь, що тема для Вас надто близька. Але все ж просив би бути трохи чемнішим.

• 
  @Caleif4 ай бұрын

  Погано орієнтуєтесь у питаннях відповідальності Виконробів. Нещасний випадок або порушення правил з оп , інструкцій, вказівок Виконроба іноді призводить до каліцтв та смертей, про подальшу долю Виконроба після цього говорити некамільфо (навіть замислюватись нехочеться, правда?). Координатори , перевіряльщики та Держпраці в цей час курять в сторонці. А ще спробуйте знайти в кошторисі кошти на зарплату тому Координатору + податки + транспорт + спецодяг+ навчання та сертифікація, якщо знайшли - вам пощастило ви працюєте у Київі і у вас дуже великий об'єкт. Реальна зарплата у Координатора буде як у Інженера Технагляду - "мінімалка на максімалках". Мова про те що десятиліттями від вас чогось ВИМАГАЮТЬ чергові державні діячі і ви погоджуєтесь з усім що там напишуть. ТОМУ ПИТАННЯ ДО АВТОРА КАНАЛУ : УЧАНИКАМ БУДІВНИЦТВА ЧОГОСЬ ВИННА ДЕРЖАВА, КАБМІН, МІНІСТЕРСТВО, СРО, ДЕПУТАТИ ??? @@user-ii6pc7iv8r

• 
  @grigoriydurdas43006 ай бұрын

  Скажіть ,якого змісту має бути останній запис в журналі робіт ,,,???

• 
  @user-qg9rt2po3z6 ай бұрын

  Цікаве питання, «на засипку». Переконаний, Вам відомо, що форма останньої сторінки журналу робіт нормативно установлена додатком А ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Але у цій формі чомусь не передбачено зазначення дати закриття журналу. Тому за таку дату очевидно треба вважати дату, зазначену на першій сторінці журналу робіт як дату фактичного завершення робіт. Що стосується таблиць журналу робіт, то кожну з них треба розглядати у контексті вище сказаного.

• 
  @user-uc6rw1mo4t6 ай бұрын

  Доброго дня, Анатолій Федорович! Прийшлось зіштовхнутися з такою проблемою. Є розроблений проект (двіс таді П і Р) в якому є 3 черги, отриманий дозвіл на будівництво і були розпочаті будівельні роботи. Але в процесі будівництва виникли зміни в 2 черзі будівництва, система опалення з водяної замінили на електричну. Зараз постало питання в корегуванні проектної документації з цього приводу виникло питання, чи потрібно проходити експертизу корегованої ПКД ,і в повному обсязі, чи тільки в частині змін. Дякую

• 
  @user-qg9rt2po3z6 ай бұрын

  Доброго здоров’я. Фактично описана ситуація є канонічною, тобто врегульованою нормативно-правовими актами. Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи ( затверджений постановою КМУ від від 11 травня 2011 р. № 560 zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2011-%D0%BF#Text): 11. Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку. Теж саме у ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації експертизи проектної документації на будівництво», пункти 8.9, 8.10. Але зверніть увагу, якщо матеріали будуть подані на експертизу експертній організації, яка не виконувала експертизу до коригування проектної документації, така експертна організація повинна розглядати проектну документацію практично у повному обсязі.

• 
  @user-uc6rw1mo4t6 ай бұрын

  @@user-qg9rt2po3z Дякую за надану відповідь. А як бути тоді з кошторисом, який був розроблений ще в 2019р, ми повинні його відкоригувати в повному обсязі і подати на експертизу?

• 
  @user-qg9rt2po3z6 ай бұрын

  Не знаю іншого виходу.

• 
  @user-dv9kj7xe6x7 ай бұрын

  Хотілося би почути Вашу думку про ДБН Благоустрій територій та систему ЄДССБ

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Якщо стосовно визначення об’єкта благоустрою як об’єкта будівництва - то можна спробувати. До речі, ми не закінчили попередню тему, висловлену у коментарі до випуску №49. Цікаво було б продовжити.

• 
  @user-dv9kj7xe6x7 ай бұрын

  З дорогами більш менш коректні назви принаймні уніфікавані по САД і СМАД , а от вулиці там складно кожен замовник називає як хоче, а на пропозицію змінити назву - "так зареєстровоно на іншу назву грошей не буде" і виходить дорога по вулиці...

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Хочеться сподіватися, що замовники теж послухають і подивляться.

• 
  @Caleif7 ай бұрын

  Зараз в обігу на прозорро поширені більш екзотичні назви - " Поточний Аварійний ремонт .... в наслідок влучання снаряду .... " , схоже тут бугалтерія рулить.

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Угу. Як кажуть: від душі.

• 
  @Anton1478963257 ай бұрын

  Дякую за Вашу роботу, дуже корисно. Цікаво як вперше зʼявляється місце під трасу між великими містами наприклад? Напевно це якась містобудівна документація як генплан міста тільки в масштабах країни.

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Генеральна схема планування території України. zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text

• 
  @user-kq5og7er4x7 ай бұрын

  Доброго дня ! Підкажіть будь-ласка, як бути в такій ситуації: будівництво будинків, загальна площа в процесі будівництва збільшилась в об'ємі до 8%. Чі потрібно в такому випадку корегувати проект? Будівництво на фінальній стадії

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Доброго. Раджу переглянути випуск №35.

• 
  @Alex-kf4hz7 ай бұрын

  Пане Анатолію, дякую за випуск і що саме на моє прохання в коментарі Ви відгукнулись. Дякую, що провели важливий огляд та аналіз нормативно-правового регулювання в галузі будівництва АД. В подальших випусках на каналі (на будь-яку тему) хотілось би від Вас чути короткі коментарі та Ваше бачення питання стосовно автомобільних доріг (наприклад визначення класу наслідків відповідальності). Ще раз дякую!

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Дякую і Вам, що надихнули на таку цікаву і важливу тему. Готую ще як мінімум один випуск, бо у ході підготовки цього випуску виникло ряд питань, що заслуговують на увагу, зокрема: формування назви об’єкта будівництва, види будівництва автомобільної дороги. А щодо класу наслідків - то свою позицію виклав у випуску №44.

• 
  @nazarhaliuk83347 ай бұрын

  Доброго дня! Дякую Вам за всі 53 випуски, всі цікаві та корисні!!! Прошу Вас при нагоді зробити окремий розгорнутий випуск про інший вид лінійних об’єктів, а саме - газо/нафтопроводи магістральні (ОПН) та промислові (переважно не ОПН). В рамках такого випуску в т.ч. по можливості прошу Вас також висвітлити питання розрахунку класу наслідків проектованого лінійного об’єкту у випадку перетину ним іншого наявного лінійного об’єкту, що є ОПН (а отже - СС3). До прикладу: вибух на новому газопроводі (умовно кілометровому шлейфі Ду80 Ру40атм.) в місці перетину з наявним магістральним трубопроводом (ОПН) може каскадом пошкодити його, а значить - проектованому потрібно призначати СС3?? Але цього ніхто не робить і не зрозуміє... Чи виконання ТУ на перетин дозволяє закривати на це очі? Також до кінця не зрозуміла інша ситуація коли ми перетинаємо наявну автодорогу на її ділянці, що раніше не передбачало цього перетину. П.11 таблиці п.6.3.2 ГБН В.2.3-37641918-552 2015 каже, що перехрещення (як окремі об’єкти?) з газопроводами високого тиску (невідомо, правда, про що саме йде мова) відносять до ІV категорії складності (СС3?). Виходить, що в складі дороги повинен виділятися окремий об’єкт? Якщо так - згідно якої ПКД? Дуже дякую, якщо Вам вдасться приділити час цій темі!

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Дякую за добрі слова, надихають! Пропозиція щодо теми випуску цікава, буду пробувати. Щодо класу наслідків свою позицію виклав у випуску №44. А у разі перетину існуючої автодороги газопроводом, на мою думку, має розглядатися питання реконструкції визначеної частини автодороги.

• 
  @nazarhaliuk83347 ай бұрын

  Дякую Вам за відповідь! Якщо у Вас буде можливість та наснага і Ви будете робити випуск на пропоновану мною тему, то, можливо, буде актуально висвітити наступні пов’язані з темою аспекти: - Продовженням адмінреформи стало масове оновлення генеральних планів населених пунктів, що часто супроводжувалося розширенням проектних меж населених пунктів. При цьому можна спостерегти явище, коли межі розширюються на землі на яких розміщені наявні об’єкти, що у відповідності до норм їх проектування (як мінімум - галузевих) повинні розташовуватися за межами населених пунктів. До прикладу - споруди виробничих об’єктів з добутку нафти чи газу. Чи можливі подальші необхідні капітальні ремонти чи реконструкції таких об’єктів, чи навпаки - зразу розробляти тільки проекти ліквідації? Чи створення таких нових умов для зазначених об’єктів відбулося свідомо - мені не відомо. Чи мало при цьому значення умовна тимчасовість цих об’єктів (умовно до 50 років, але по-факту - і більше) - теж мені не відомо. На моє переконання, потрібне розроблення єдиного правового підходу на загальнодержавному рівні для урегулювання зазначеної ситуації. - Яке актуальне (сучасне) юридичне значення (сила) Акту вибору траси проектованого лінійного об’єкту (за межами населених пунктів), а також - його обов’язковість/доцільність? - В об’єкт облаштування газового родовища (виробничий комплекс основного призначення) входять наступні споруди: свердловини, установки підготовки газу та лінійні комунікації між ними (код 2301.1 згідно ДК 018-2000). Чи допустиме в рамках реконструкції цього об’єкту (виділеної його частини) проектування на наявній території технологічного майданчику капітальної будівлі? По факту такі будівлі родом з ссср зустрічаються (службово-експлуатаційні як варіант). Капітальна будівля (мабуть, на відміну від мобільних блок-боксів чи блок-контейнерів, що є мобільними будівлями та вважаються тимчасовими) потребує визначення окремого класу наслідків, але це передбачає комплекс об’єктів, а об’єкт облаштування газового родовища як зазначено вище є цілісним. Як бути? Можливо, якісь з цих питань нескладні, чи помилкові і Ви зможете зразу їх прокоментувати відповіддю на мій коментар, але в будь-якому випадку - наперед дуже Вам дякую за увагу до теми нафтогазопроводів!

• 
  @user-qg9rt2po3z7 ай бұрын

  Поки що можу сказати тільки таке: З 2018 року до статті 4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» додано абзац: До об’єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, та промислові трубопроводи для транспортування продукції, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, а також прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації. Тому об’єктивно розгляд порушених Вами питань у рамках нормативно-правового регулювання будівельної діяльності набуває певної невизначеності.

• 
  @yuriyyurchyk49765 ай бұрын

  @@user-qg9rt2po3z на основі чого повинна бути реконструкція ділянки автомобільної дороги? Якої довжини? Можливо капітальний ремонт? Власник газопроводу отримує технічні умови на перетин з автомобільною дорогою в межах проекту будівництва виконує заходи передбачені ТУ. Розглядати, як окремий вид будівельних робіт, який відірваний від будівництва газопроводу не доцільно. Так як в цьому разі Власник дороги повинен від когось отримати проектну документацію (Замовити самому - на якій підставі?), подати на дозвіл на будівництво, обявити торги на будівництво, ввести в експлуатацію - за чий кошт? Якщо дорога перетинає комунцікації при кап.ремонті і зміні параметрів земляного полотна чи влаштування отримує ТУ - перевлаштовуємо, організовуємо подовження кожухів для захисту і т.д. Мені здається - поняття об'єкта занадто широко трактується, як і поняття комплекс, в нормативних документах, що призводить до непорозумінь.

• 
  @user-ty7pb8qt3o8 ай бұрын

  Добрий день! Прошу допомогти у роз'ясненні практичної ситуації при проведенні авторського нагляду. Протягом року виїздів на майданчик будівництва групою АН було мінімальне, акти на закриття прихованих робіт з боку проектної організації узгоджувались та підписувались (без виїзду на об'єкт). Замовник, побоючись зауважень від інспекцій, вимагає переписати журнали АН, додавши у виїзди дати складання актів на закриття прихованих робіт, Чи це правомірно і як з цієї ситуації вийти?

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  Інформація для прийняття рішення міститься у випуску, починаючи з 8:07

• 
  @user-ty7pb8qt3o8 ай бұрын

  Дякую за відповідь. Нюанс полягає в тому, що Замовник вимагає переписати журнал АН з додаванням дат виїздів, які зазначені у підписаних актах на закриття прихованих робіт (АнЗПР) без компенсації виїздів. І те, що проектувальник забов'язаний підписувати АнЗПР, так як форма передбачена у ДБН А.3.1-5:2016, а те, що АнЗПР підписаний без виїзду на майданчик - це вина проектувальника з авторського нагляду. Перед підписанням АнЗПР Замовник на майданчик не запрошував. Чи потрібно переписувати журнали (щоб дати були однакові і в актах і доповненні в журнали АН) так як замовник відмовляється приймати журнали АН, та чи має право проектувальник (представник АН) не підписувати АнЗПР без виїзду на майданчик будівництва? Умовами договору передбачено тільки "участь у складанні актів на закриття прихованих робіт". Дякую!

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  Факт той, що акти підписані. А в актах значиться: «провели огляд..».

• 
  @user-ty7pb8qt3o8 ай бұрын

  Дякую!. А якщо акт було складено без запрошення на майданчик і без виїзду групи АН, то чи має право представник проектної організації не підписувати акти?

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  Не знаю, свідомо чи ні, але питання формуються з точністю до навпаки. Логічно запитати, чи має право підписувати, якщо не дотримані норми щодо організації процедури підпису. Тоді відповідь наче очікувана, але не категорична. Але який у цьому сенс, якщо акти підписані. Потрібна ще якась інформація, пишіть у месенджер на мою особисту сторінку у Фейсбук.

• 
  @user-cp7bv3kr68 ай бұрын

  Доброго дня, розгляньте можливість запису відео стосовно розробки, та потреби ОВД оцінки впливу на довкілля та різниця між ним та ОВНС. Дякую

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  Доброго здоров’я. Дякую за пропозицію і довіру. Спробую, але вже у наступному році.

• 
  @user-hi6mp4cp9n8 ай бұрын

  Добрий день! Анатолій Федорович, є наступна ситуація: Наразі розроблена проєктна документація на капітальний ремонт закладу освіти (отримано Експертний звіт). На сьогодні Замовник змінив найменування юридичної особи (змінено назву закладу освіти). У проєкті та завданні відображено стару назву закладу у назві об’єкта будівництва. Етап будівельних робіт ще не розпочато. Підкажіть будь ласка, як у даному випадку діяти?

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  Доброго здоров’я. Пропоную переглянути випуск №42.

• 
  @user-hi6mp4cp9n8 ай бұрын

  Чи я правильно розумію, що якщо не змінити назву об'єкта будівництва то будуть "питання" при отриманні права на виконання будівлеьних робіт (ДІАМ)?@@user-qg9rt2po3z

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  "Гарантувати" звісно не можу, але напевне. Питання в іншому, навіщо замовнику сертифікат про прийняття в експлуатацію зі старою назвою.

• 
  @yevheniiprokaza84398 ай бұрын

  Доброго дня. Коментар не по темі але пам'ятаю, що в якомусь випуску розповідалось про ситуацію коли в момент проектування ГІП захотів звільнитися, як в такому випадку все узгоджується, я маю на увазі є можливість замінити ГІПа на іншого? Дякую.

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  Доброго здоров’я. Так, дійсно, і писав і говорив, і у якомусь коментарі наводив, але з ходу знайти не вдається. Тому наведу фрагмент тексту щодо зміни ГІПа. "На моє переконання, відповідь на це й інші подібні питання лежить у тріаді Проектувальник - ГАП (ГІП) - Автор(и) проекту. Саме у такій послідовності. Взаємозв’язки і стосунки у цій тріаді чітко і повно не виписані. Хоча дещо можна назбирати. Викладу своє фрагментарне бачення цієї ситуації. Договір на розроблення проектної документації укладається з проектувальником - юридичною особою. Варіант ФОП навіть не розглядаю, там взагалі глухий тупик (це якраз щодо згаданого Вами попереднього питання, де схоже дійсно потрібно розпочинати все спочатку). Всі подальші дії можна віднести до внутрішніх справ проектувальника. Проектувальник, тобто керівник проектної організації, наказом призначає керівника розроблення проекту (ГАПа чи ГІПа). Скажете, на практиці не так. Знаю «проектну кухню», знаю, що портфель замовлень формує ГІП (це його основне завдання - знайти замовника), і тільки формально проводить через організацію. Але ж поки не буде наказу він ГІПом офіційно не стане. Скажіть, чому проектувальник не може пере призначити ГІПа? У силу різних обставин, і об’єктивних і суб’єктивних. Ситуації можуть бути від трагічних до комічних. Ну перехотіла людина працювати у певній організації - хіба такого не буває? То що, розривати через це договір на виконання проектних робіт? І залишати колектив без зарплати? Адже ГІПом, чи за його пропозицією, формується склад розробників (авторів) проекту. Автор проекту, як відомо, це архітектор або інженер, який є розробником затвердженого проекту. Таких архітекторів чи інженерів може бути скільки завгодно, кожний за своїм профілем. Їх роботу координує ГІП, призначений проектувальником, який одночасно теж є розробником проекту. Але всі розробники стають авторами лише після затвердження проекту. Тобто, до затвердження проекту, а точніше до передачі замовнику, цілком можливі зміни у складі розробників проекту, включаючи ГІПа".

• 
  @user-tp8xu5bh3v8 ай бұрын

  Доброго дня. Прошу Вашого коментрая. Пройшли експертизу, затвердили проект, отримали дозвіл на будівництво. Наразі почали процедуру введення об'єкта в експлуатацію, і тут.. У нас тепи на закінченні будівництва відрізняються від тепів проектної документації при отриманні дозволу. Кажуть потрібно, внести зміни в сам дозвіл (Завдання на проектування, коригування, повторна експертиза), аж потім подати заявку на внесення змін в дозвіл. І тільки після цього можна буде подавати заявку на прийняття в експлуатацію об'єкта. Дякую. Доповню, кошторисна вартість не змінилася, а от довжина інженерних мереж змінилася, як в більшу так і в меншу сторону.

• 
  @user-qg9rt2po3z8 ай бұрын

  Доброго здоров’я, дякую за запитання. Якщо кошторисна вартість не змінилися, тоді можуть бути варіанти. Але треба розібратися у причині і характері зміни довжини мереж. І у який спосіб це встановлено. Правильно треба розуміти, що дані, вказані у акті готовності (тобто проектні) і у технічному паспорті різняться? Скоріш за все так, бо на папері одні умови, а на будівельному майданчику інші. На папері ідеальна пряма, а в натурі - крива, а то й хвиляста. Тому може бути декілька варіантів розвитку ситуації. Якщо вказані відхилення з’явилися внаслідок допустимих нормами відхилень при виконанні будівельних робіт - така ситуація підлягає аргументації (детальніше у випуску №35). Далі, треба пам’ятати, що експертизі підлягають проектні рішення, як планувальні так і конструктивні. Якщо тут все гаразд: конструкція не змінилася, траса принципово не відрізняється від проектної, а зміна довжини мереж належним чином відображена у робочій і виконавчій документації - теж може бути аргументація. В інших випадках ситуація зводиться до приведення об’єкта будівництва у відповідність до проекту (тобто певної перебудови), а якщо це неможливо, тоді приведення проекту у відповідність до об’єкта будівництва, що можливо лише шляхом коригування проекту.

• 
  @user-tp8xu5bh3v8 ай бұрын

  @@user-qg9rt2po3z Щиро Вам вдячний.

• 
  @user-tp8xu5bh3v8 ай бұрын

  Доброго дня. Стисло і інформативно. Дякую. Питання, на Ваш погляд чи повинна коригуватися затверджена проектна документація при не відповідних показниках ТЕПів, ТЕПів проекту і ТЕПів при введенні об'єкта в експлуатацію (завдання на коригування, коригування і повторна експертиза). Показники в одному випадку зменшились, тим самим зменшили кошторисну частину, кошти під державні гарантії), в іншому випадку збільшилися, але кошторисна частина не змінилася. Дякую, очікую на Вашу відповідь. Не можу знайти нормативки щодо даного питання.

• 
  @user-kn9di9yw5o8 ай бұрын

  Нарешті зі звуком все гаразд.

• 
  @user-kn9di9yw5o9 ай бұрын

  Звук!

• 
  @user-qg9rt2po3z9 ай бұрын

  Дякую за інтерес до випусків каналу. Прослухав на телефоні, планшеті, ноут-буці. 13-й дійсно не дуже голосно. А 38-й цілком пристойно. Мабуть щось в апаратній базі. Готовий надіслати тексти випусків на вказану Вами адресу.

• 
  @user-kn9di9yw5o9 ай бұрын

  Пане Анатолій дуже слабенький звук!!!

• 
  @user-hi6mp4cp9n9 ай бұрын

  Вітаю! Анатолій, підкажіть будь ласка, передбачається реконструкція закладу освіти з прибудовою до існуючої будівлі нового корпусу з технологічним переходом. Проаналізувавши ваші відео, у завданні на проєктування передбачаємо пускові комплекси. Чи це є оптимальним рішенням? Дякую за відповідь.

• 
  @user-vp2ii7nx1n9 ай бұрын

  Доброго ранку. Дякую за цікаве питання, відповідаю. Видається, що так. Однак є деякі міркування. Якщо новий корпус є дійсно прибудовою, тобто фактично йдеться про перебудову закладу освіти зі зміною геометричних розмірів, то тоді має місце реконструкція існуючого об’єкта. І виділення прибудови у пусковий комплекс як відокремленої частини будівлі виглядає дійсно оптимальним. Та й фактично єдиним можливим. Однак виникає питання технологічного переходу, який, як правило, споруджують між окремими будівлями. Що наводить на думку, що новий корпус може бути окремою будівлею. Тоді об’єкт будівництва є комплексом, який складається з реконструкції існуючого закладу освіти та нового будівництва корпусу, а за певних умов ще й технологічного переходу. Це дозволяє розглядати і варіант виділення черг. Але таке виглядає доцільним лише у разі необхідності проектування за чергами, іншими словами, залежить від обсягу проектних робіт. При цьому ще й ескіз потрібно розробляти для виділення черг. Тому якщо наведене не критично, то варто зупинятися на вибраному варіанті.

• 
  @user-hi6mp4cp9n9 ай бұрын

  Дякую за змістовну відповідь. @@user-vp2ii7nx1n

• 
  @dfghjk103310 ай бұрын

  Об'єкт будівництва має 6 черг (1-4 житлові будинки, 5 та 6 ТРЦ). Чи можливо присвоєння окремих поштових адрес окремим будинкам з 1-4 черг ? Чи адреса присвоюється одна для всього об'єкту ?

• 
  @user-qg9rt2po3z10 ай бұрын

  Дякую за напрочуд цікаве питання. Моя позиція - однозначно так. Кожний будинок має мати окрему адресу. І хоч нормативно ця процедура у контексті черги об’єкта будівництва не виписана, все ж можна скористатися нормами Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, затвердженого постановою КМУ від 7 липня 2021 р. № 690, зокрема пунктами 23,24, 34,35 тощо. Спробую з часом пройтися по цьому лабіринту в окремому випуску. Одночасно зауважу, хоч про це і йдеться у випуску, що згаданий ТРЦ може мати дві черги, якщо він складається з двох і більше будівель чи будівель і споруд. Бо чергою може бути лише будівля або споруда. У противному разі слід переходити на пускові комплекси.

• 
  @madei691511 ай бұрын

  Вітаю з ювілейним випуском! Бажаю наснаги на нові випуски й дослідження нових напрямків лабіринту)

• 
  @user-wv7pc8kd8w11 ай бұрын

  Доброго дня , прошу вас прокоментувати ваше бачення щодо класу наслідків прибудови, а саме реконструкції з прибудовою. Основна будівля лікувальний корпус - 3-х поверхівка 5000 м2 , прибудова приймальне відділення 2-х поверхівка 900 м2 - з'єднані переходом. Чи може прибудова мати нижчий клас наслідків , якщо комунікації(вода,ел.провід) підведені з основної будівлі ?