Тарас Шевченко. "Сон" (У всякого своя доля) аудіокнига повністю
Аудіокнига "Сон" (У всякого своя доля) Тарас Шевченко. Слухати повністю поему за 19 хвилин (аудіо, відео). Поема входить до програми 9 класу та ЗНО.
Додатково:
Поема "Сон" (У всякого своя доля) читати онлайн та скачати текст - dovidka.biz.ua/son-taras-shev...
Шевченко "Сон" аналіз (паспорт твору) - dovidka.biz.ua/son-shevchenko...
Шевченко "Сон" скорочено (переказ твору) - dovidka.biz.ua/shevchenko-son...
Тарас Шевченко біографія скорочено - dovidka.biz.ua/taras-shevchen...
Тарас Шевченко хронологічна таблиця - dovidka.biz.ua/taras-shevchen...
Тарас Шевченко цікаві факти (читати) - dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-...
Тарас Шевченко цікаві факти (слухати) - • Тарас Шевченко цікаві ...
Пікірлер: 64
Додатково, більше у описі до відео☝☝☝: читати онлайн та скачати текст - dovidka.biz.ua/son-taras-shevchenko/ аналіз (паспорт твору) - dovidka.biz.ua/son-shevchenko-analiz/
Дякую.
Це відповідь на питания :чого на людей сипляться біди,того що ми один одного варті.Дякую.
0:11 У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. 0:24 Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. 0:32 А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки, І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. 0:46 А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. 0:58 А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята; "Нехай,- каже, Може, так і треба". Так і треба! бо немає Господа на небі! А ви в ярмі падаєте Та якогось раю На тім світі благаєте- Немає! немає!
@user-lq1vn8ed2x
3 ай бұрын
Спасибі, тепер легше вивчить
Дуже вдячний вам!
3:13 Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Меж ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все-то те, вся країна Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зострічає... І нема тому почину, І краю немає! Ніхто його не додбає І не розруйнує... І все-то те... Душе моя, Чого ти сумуєш? Душе моя убогая, Чого марне плачеш, Чого тобі шкода? Хіба ти не бачиш, Хіба ти не чуєш людського плачу? То глянь, подивися; а я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть. Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих; а он розпинають Вдову за подушне, а сина кують, Єдиного сина, єдину дитину, Єдину надію! в військо оддають! Бо його, бач, трохи! А онде під тином Опухла дитина, голоднеє мре, А мати пшеницю на панщині жне 4:44
@Ivanichkaa
Жыл бұрын
благодарю
Дякую!
Вауу, неймовірно читаєте, дякую
Дивно, як все повторюється.Дякую!
0:11 1:45 ВІд "У всякого своя доля" до " Я свою п'ю, а не кров людскую!"
дякую!
❤❤❤
У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає,- Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки,- І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята; «Нехай,- каже,- Може, так і треба». Так і треба! бо немає Господа на небі! А ви в ярмі падаєте Та якогось раю На тім світі благаєте? Немає! немає! Шкода й праці. Схаменіться: Усі на сім світі - І царята і старчата - Адамові діти.
@user-ro8qw6wy5g
Жыл бұрын
І той... і той... А що ж то я? Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень. А вам нудно! жалкуєте! Єй-богу, не чую. І не кричіть! Я свою п’ю, А не кров людськую!
Гарно, тільки не горОд, а гОрод
Отак, ідучи попідтинню З бенкету п'яний уночі, Я міркував собі йдучи, Поки доплентавсь до хатини. А в мене діти не кричать І жінка не лає, Тихо, як у раї, Усюди божа благодать - І в серці, і в хаті. Отож я ліг спати. А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне. Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився - Найтверезіший би упився, Скупий жидюга дав би гривню, Щоб позирнуть на ті дива. Та чорта з два! Дивлюся: так буцім сова Летить лугами, берегами, та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками. А я за нею, та за нею, Лечу й прощаюся з землею: "Прощай, світе, прощай, земле, Неприязний краю, Мої муки, мої люті В хмарі заховаю. А ти, моя Україно, Безталанна вдово, Я до тебе літатиму З хмари на розмову. На розмову тихо-сумну, На раду з тобою; Опівночі падатиму Рясною росою. Порадимось, посумуєм, Поки сонце встане; Поки твої малі діти На ворога стануть. Прощай же ти, моя нене, Удово небого, Годуй діток; жива правда У господа бога!"
Дякую
У всякого своя доля І свій шлях широкий, Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки, - І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята. «Нехай, - каже, - Може, так і треба». Так і треба! бо немає Господа на небі! /266/ А ви в ярмі падаєте Та якогось Раю На тім світі благаєте? Немає! немає! Шкода й праці, схаменіться. Усі на сім світі - І царята, і старчата - Адамові діти.
1:23 І той. і той. А шо ж то я? Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень. А вам нудно! жалкуєте! Єй-богу, не чую І не кричіть! Я свою пʼю, А не кров людськую!
Де знайти такі фото
🇺🇦
3:12
5:37
18:18
6:20
0:12
Інтонація не відповідає словам.
3:14 5:25
Чого так тихо
Вітаю. Читайте голосніше
це я
@nwcxx
Жыл бұрын
?
спасибо за аудиокнигу, ну и херню писали в те времена
@user_d.k
Жыл бұрын
Ви з України? Якщо так, то це походу по помилці
@tfwycb
Жыл бұрын
днр?😂
@boberso2620
8 ай бұрын
Греки теж?
Тараторе дуже не приятно слушати
Дівчино , ти взагалі читаєш ці слова без емоцій, немовби священик на службі. Нуль емоцій
@user-bq8pl5kd7z
4 ай бұрын
Тебе єбать недолжно шось ненравиться читай сама
@kapps2263
4 ай бұрын
А тебе не пофиг?
@vladiop8941
4 ай бұрын
А тебе не похуй
@user-du8gh3es1p
3 ай бұрын
Ні не повіг😏@@kapps2263
@linkslovez.e
3 ай бұрын
@@kapps2263 ну наприклад якщо його треба вчити то це дуже важливо
💙🔱💛Дякую +👍👍👍👍👍
Дякую.
У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки, І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята; "Нехай,- каже, Може, так і треба". Так і треба! бо немає Господа на небі! А ви в ярмі падаєте Та якогось раю На тім світі благаєте- Немає! немає! Шкода й праці. Схаменіться: Усі на сім світі - І царята і старчата - Адамові діти. І той… і той… а що ж то я-! Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень. А вам нудно! жалкуєте! Єй-богу, не чую, І не кричіть! Я свою п'ю, А не кров людськую! Отак, ідучи попідтинню З бенкету п'яний уночі, Я міркував собі йдучи, Поки доплентавсь до хатини. А в мене діти не кричать І жінка не лає, Тихо, як у раї, Усюди божа благодать - І в серці, і в хаті. Отож я ліг спати. А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне. Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився - Найтверезіший би упився,
3:56
3:15
3:13
4:14 5:06