Коли 19 століття непомітно перескочило у 20 і Вікторіанська епоха закінчилась, залишивши по собі цілий оберемок непорушних британських традицій, новий король Едуард VII теж взявся робити щось корисне для власної нації. Перевершити величну матусю було важко, але не неможливо. І монарх побудувати санаторій на німецький манер.
Тоді у моді був архітектурний стиль Art&Craft передвісник славетного арт-деко, а найромантичнішою хворобою вважався туберкульоз. У «Домашньому лікарському пораднику» того часу причиною виникнення цієї недуги вважали надмірний спокій, сум, нещасну любов та інші душевні пристрасті. Люди, що страждали від сухот зображались особистостями поетичними, взяти хоча Персі Шеллі чи нашу Лесю Українку.
Так от, повернувшись із турне Німеччиною Едвард VII вирішив побудувати перший у Англії санаторій для хворих на туберкульоз. З цією метою було оголошено незвичний конкурс на девіз і план майбутньої здравниці. У ньому могли взяти участь лише медики у парі з архітекторами, адже йшлося не лише про зручність, а й здоров’я. Серед 180 пропозицій перемогла - Give him air, he’ll straight be well (Дайте йому повітря і він одужає у мить) Доктора Артура Латама і маловідомого лондонського архітектора Уільяма Веста. Коли справи дійшли до будівництва то його все-таки
Цю справу довірили перевіреним професіоналам архітекторам Персі Адамсу і Чарльзу Холдену, які за наступні 4 роки звели на сассекських пагорбах неповторної краси санаторій на 100 осіб.
У кожного пацієнта була власна кімната. У заможніших вони були
трохи більші, з приватними балконами, розташованими в центрі, тоді як пацієнти нижчого класу були розселені у південному і північному крилі. Для загального користування була збудована простора їдальня із величезними вікнами і кімната для читання. На території санаторію були власні лабораторії, процедурні кабінети та кімнати гідротерапії, а також каплиця і великий сад.
Говорячи про сад, потрібно згадати ім’я Гертруди Джекіл, для якої цей ландшафтний дизайн став першим досвідом співпраці із Адамсом і Холденом. Сьогодні цих трьох британців вважають основними представниками стилю Art&Craft.
Оригінальний план саду базувався на трьох рослинах - розмарині, лаванді і білих трояндах, згодом додались і магнолії, дві з яких збереглись і досі. Доречі квіти магнолії ми можемо побачити і в інтер’єрі, наприклад в читальній кімнаті.
Санаторій було збудовано на схилі одного із пагорбів заповідника South Downs оточеного сосновими лісами. Чисте повітря і багато світла мали підтримувати здоров’я відпочиваючих. На момент відкриття здравниці було створено 12 піших маршрутів, і якщо пацієнт міг пройти останній, дванадцятий, довжиною близько трьох миль, він вважався достатньо здоровим, щоб повернутись додому.
Санаторій збудовано на пагорбах заповідника s d
На величезній території було розроблено 12 піших маршрутів
Вважалося що 12 маршрут був найскладнішим
Він становив 3,5 милі і той пацієнт і той пацієнт який міг самостійно пройти ці 3,5 милі вважався цілком здоровим і міг їхати додому
З появою щеплення від туберкульозу у 1919 і винаходу антибіотиків у 1947 кількість хворих на цю недугу почала швидко знижуватись і до 80-х років ХХ століття майже зійшла нанівець у Англії. Сьогодні в країні зафіксовано близько 5 тисяч випадків зараження. До 60 років необхідність у такому санаторії відпала і національна система охорони здоров’я NHS почала використовувати цей заклад для лікування інших хвороб.
Наступні півстоліття не надто добре відобразились на стані історичної будівлі. Фактично у 2006 вона була закинута і забута, аж поки у 2009 компанія City&Country не придбала маєток із усіма корпусами і парком. Невдовзі вони відновили усі архітектурні і ландшафтні деталі, а палати перетворили на елітне житло.
Сьогодні тут розташовані майже 80 квартир, розраховані на розміщення більше 300 мешканців. У колишньому санаторії заборонено тримати котів, щоб ті не турбували представників дикої природи. У цій ситуації дуже символічно, що одним з найвідоміших пацієнтів санаторію був англійський співак Cat Stewens, автор хітів First cut is the deepest і Wild World.