Формування поверхні Землі розпочалося близько 4,8 млрд років тому. Існує кілька наукових припущень (гіпотез), які намагаються пояснити походження материків та океанічних западин.
На самому початку XX ст. з’являється гіпотеза про постійне переміщення материків та океанів, що увійшла в науку під назвою теорія «мобілізму» (з латинської означає «рухомий»). Одним з її прихильників був А. Вегенер, який у 1912 р. обґрунтував свою гіпотезу дрейфу материків, згідно з якою гранітні плити материків ніби плавають на базальтовій в’язкій масі. На давніх і молодих платформах материків переважають рівнини та їхні частини - низовини, височини, плато, плоскогір’я. Так, на Східноєвропейській платформі утворилася Східноєвропейська рівнина, на Південноамериканській лежать Амазонська низовина та Бразильське плоскогір’я. Такі пари платформ і рівнин ви знайдете на кожному материку, що свідчить про
певну закономірність у їхньому розташуванні.