Ще б трохи проілюструвати розмову фотографіями, чи малюнками, було б взагалі чудово

@user-fv1rn4dq5d

8 ай бұрын

Згодна з Вами. Бо змушена була зупиняти відео та гуглити

Який спокійний і змістовний науковець, приємно слухати. Дуже дякую за випуск! Пану Роману дякую за чудову посвяту в таку важливу царину, пану ведучому за питання. А проекту ЛК за те, що знайомите нас зі справжніми, дійсно професійними науковцями.

У нас на Овруччині казали - руська піч. Так само як і казали - руська хата. Важливо зазначити, що до наших 'братьєфф-па-разуму' це не стосувалося аж ніяк.

@Andriy_Shalyov

Жыл бұрын

Бо вони московити, а все, що з коренем "рус/рос" то є наше

@AndriiGryganskyi

Жыл бұрын

@@Andriy_Shalyov саме так, московії це жодним чином не стосується

хай живе вільна україна

Впіймала собі красивий фразеологізм "мати мухи в носі" ))) але, звісно, це не найголовніше. Дякую за теплий хатній дух.

Дякую за змістовну бесіду з професором Романом Сілецьким. Цікаво, пізнавально, корисно, важливо.

Не перестаю дивуватись кількості таких неймовірних спікерів-істориків

Дякую каналу Локальна історія за запрошення історика Романа Сілецького ця лекція Супер!!!

Яка бвгатюща інформація! Спасибі!!!

Цікаво і, щонайважливіше, фахово. Дякую!

Правда про вдарене блискавкою дерево. Мій знайомий будував хату і вирішив таке одне використати. Один з його робітників при цьому впав, укладаючи нагорі цю балку, і скрутив собі в'язи.

Прекрасний гість. Дякую за цікаву розмову

Дякую вам за цікавий випуск, та цікаві питання, які тут розглянуті

Коментар на підтримку українського контенту

Надзвичайно змістовна розповідь! Дякую за запрошення цікавого лектора!

Дякую за цікаву тему! Мені аж трохи сумно стало,що я "міська дитини" і не знаю оцих всих слів: крокви,лати,груби,і хто такий сволок?😅як це все виглядає?😪

дякую за цікавий випуск!

Ґречно дякую за дуже цікаву бесіду!

Традиційно цікаво, науково, часом несподівано. Дякую!

Такий чудовий випуск! Дякую! Я цю тему обожнюю. Я хочу, щоб ми знайшли шлях будувати модернові українські хати, де буде домовик і піч, і куточок для портретів і шани.

@user-ru6py6hl3p

8 ай бұрын

😊

Дуже сподобалось!

Лежанки є вживані й сьогодні, і будуються в сучасних житлах Сіверщини.

Дякую за цікаву лекцію. Добре, коли подаються факти, без казкового пояснення, без усіляких маніпуляцій.

Вражаюче-народна пам'ять, глибинна нашого тривалого існування-могуття наше. "І гідно подиву, що все це досі Є, все це ІСНУЄ в житті".

Дякуємо панові Роману Броніславовичу, справжньому знавцеві своєї справи! Цікаво, пізнавально і надзвичайно корисно!

Дякую за детальну розповідь .

чудовий етер

Дякую за дуже цікаву бесіду з п. Романом Сілецьким!

Дякую, пізнавально.

Цікаво. Дякую.

Шановний пан профессор викликає повагу, прихильність і довіру. Трохи заздрю його учням. Коли б почув і побачив це у молодості, може вибрав би за фах етнографію Зараз живу далеко, у Сан Франциско . В Україні , подумав би чи не можна якось попасти на його лекції . Щиро дякую за Ваші цікаві і змістовні бесіди .

Дякую за якісну і доступну історію!!!😊😊

У центральній Україні ще у 80-90роки минулого століття грілися на лежанці у баби і діда😍

Дякую

Дякую, напрочуд цікавий матеріал.

Vjalikaie dzjakuj!

Дякую за дуже цікаву розповідь. Щось навіть всередині зачіпають дрібниці побуту.

Такі інтерв’ю - то скарб і подарунок великий.

Дуже дякую за цікаву лекцію, рекомендую всім подивитись. Особливо цікаво було слухати про коріння сучасних забобонів та те, яке логічне пояснення вони мали колись. Вперше чую про те, що пускали маленьких дітей першими в хату, дуже захоплива розповідь

@user-if9id1lh7y

9 ай бұрын

не дітей, а дитя (хлопчик до семи років)

Дякую, дуже актуально. Родинне суспільство в нас як було, так і є, Слава Богу. Треба нам повернутися до заземлення поглибше. Що ближче до предків, то безпечніше.

Дякую.

💪🏻💪🏻💪🏻🇺🇦🇺🇦🇺🇦💪🏻💪🏻💪🏻

Дякую за цікаву розмову, було би добре, коли би ви дали посилання на праці, книжки пана Сілецького.

Гарно.

Дякую за просвітницьку діялтність 💙💛

Дякую за гостя і його розповідь. Звісно, з ілюстраціями було б ще цікавіше, але і формат розмови теж добре. дуже приємно слухати!

Пане Віталію, щиро дякую за можливість долучитись до розвитку свого світогляду. Підписався. Маю за честь запросити пана Романа на Рівенщину (в т.ч. до Острозької академії). З повагою. Ігор Гущук.

Щира подяка !!!!! Гостю та Автору ---- РЕСПЕКТ !!!!!!

Дуже корисна інформація.

Як завжди цікаво та інформативно! А ця тема чудова ще й тим, що хоч десь, або в якомусь селі, або в музеї, приклади будівництва нашими предками можна все ж побачити. Особливо вразила згадка на 49.44 хв. про село, звідки родом мій тато і де й по сьогодні живе купа родичів. Це село Кишин, Олевського району, Житомирської області. Нажаль, давно там не була, але старовинних обість там дійсно було багато. Мені завжди там було неймовірно цікаво, бо й самі хати та все облаштування прибудинкових територій дуже відрізнялось від села поблизу Києва, де я народилася, виросла і яке вже і є так би мовити Києвом. Дякую за розповідь і за несподівані спомини дитинства.

Дякую за дуже пізнавальну розповідь. Супер! Дуже цікаво!

Надзвичайно цікаве пояснення відомих звичаїв. Дякую

Коли ми мазали хату в 1995 році, то в перший вальок вмішували пір'я куряче і гроші і поклали на горіщі у вуглі хати на схід сонця.

Дуже цікаво!

Доброго дня ! Ми живемо в хаті ,яку побудував дід мого чоловвка ! Центр україни ! Піч є 1/3 хати ,вдругій половині хати гурба ! Біля печі лежанка ! Топимо плиту у кухні, гріє лежанку !Тепло ,економічно ,екологічно ! Було би здоров 'я заготовити дрова ! Страви в печі чудові ,випічка теж ! В середині лежанки є духовка !

Дякую, дуже цікаво.

Будь ласка, робіть сторінку на вікіпедії про кожного свого гостя! Це дуже важливо!

👍👍👍

Той момент коли Локальна історія локальніше не може бути. Привіт пану професору з Феневич. Я мабуть не меньше був здивований)

Дякую сердечно за таку пізнавальну розповідь! 🙏🌷✌️🇺🇦

Слово "курний" має наголос на останній склад. Вклика подяка за змістовну розмову.

Дякую, неймовірно і цікаво.

На Київщині ще й досі кімнату називають "хата": - Хазяйка вдома? - Так, там у другій хаті

Все це збереглося в Тибетській Геомантії та Астрології..Коли я вивчала їх то згадалося що про подібні правила життя розповідала мені бабуся

Дякуємо , самі сильні викладачі... дякуємо

Та нормальні люди - будувалися з тих матеріалів що були.

Надзвичайно цікаво! Дякую за випуск!

Дякую!дуже цінна інформація!

Лекція чудова, дуже фахова, дякую. Але хотілося б або ілюстрацій до термінів, або хоча б пояснень що означає крокви, варна піч та ін. Серед ваших слухачів є містяни, які не знайомі з дитинства з цим побутом, є люди з різних регіонів, в яких ці речі мали іншу назву.

Супер. Дякую за тему. Дуже цікаво.

Дуже цікаво і важливо. Дякую.

Моя мама, Ольга, 23 року(родом із села Середина Радомишльського р-ну, Житомирської обл.) називала хатнє піч - руська). Це мабуть автентична назва з часів Русі-України. Димар називали - комин. А приказки часто вживала: "На хворобочку воно тобі треба" та "Ех ти, нетяма жидивська".

Поширив у фб під дописом #Війна #Рекомендую

Очень интересный рассказ . Мне 74г ч. Я знаю укр яз . Учила в школе на "5 ". Однако очень много слов не понятно было . Жаль .

@Fafnirych

3 ай бұрын

Потрібно не лише вчити граматику українську, але й читати класичну літературу, бажано в оригіналі до того ж. А якщо ще й словники читати - то взагалі пісня

Житло, швидше за все, було півтораповерхове, котре зображене у фільмі "За двома зайцями" - напівпідвал господарськицй і перший поверх житловий. Отже є пряма спадковість з трипільцями. У селі, де повно землі для інших споруд, так могли не будувати🤓

Дякую щиро. Було дуже цікаво. Але так не вистачає ілюстрацій.

Відносно тези про двоповерховість трипільських жител, таке можна твердити тільки про малу частину з них. На початку того періоду земля була вогкою через надмірні опади (вони й допомогли перетворити землю в чорнозем). Тому свої оселі трипільці будували не на самих берегах річок, а на рівнистих прибережних горбах-плато. Тоді будувати двоповерхові доми мало свій глузд, при чому вдолині була комора, а зверху житлова частина. Згодом, коли опади зменшились, люди вподобали жити в півземлянках для збереження теплоти в зимі, а прохолоди в літі. З ходом часу наші предки знайшли як будувати хати так, щоб вони були кліматично відповідними. Сама хата залишалася однокімнатною із-за небажання будувати другу, неваристу піч. А можливо тому, що це вимагало б ще більшої кількості дров.

Дуже цікаво і змістовно. Дякую за вашу працю!

У моїх дідуся і бабусі була така хата як ви описали, Сумська обл, Недригайлівський р-он.

У назві села Феневичі наголос на першому складі. А на Київщині дах підсипали не піском, а глиною з половою або кострицею, бо миші ся не заводили.

Вітаю. А де можна ознайомитися з працями пана Романа та іншими на цю тему? Дякую

Вибачте але дуже мало про піч. Питання чи використовували піч як лазню, а також є багато обрядовість навколо печі. Якщо можете порекомендувати джерела дякую

Доброго дня, підкажіть, будь ласка, де можна придбати до детальнішого ознайомлення монографію автора "Традиційна будівельна обрядовість українців"? Буду дуже вдячний!

@user-if9id1lh7y

9 ай бұрын

В книгарні ЛНУ ім. І. Франка (головний корпус)

В описі є зайве слово --- "посипали", а має бути: дах

Існує теорія що племена до н.е. споруджували житло майже впритул до водойм, це пояснюється тим, що кліматичні умови суттєво різнились із тими (наприклад) що були у середньвіччі а особливо на початку 20 ст., і господарське призначення 1 рівня Трипільців мабуть цілком виправдовувалось при тривалих чи раптових сильних опадах. Не секрет що в ті часи ріки були логістичними артеріями, які більше половини року слугували в якості основних, відповідно - найменші Малі річечки, струмочки ретельно доглядались розчищались та поглиблювались, що також давало змогу найвіддаленішій громаді вести торгівлю та обмін надлишками товару.

@user-K-Konstantin

Жыл бұрын

Традиція закладних на червоний кут досі дотримується інвесторами, чи власниками.

Дім від слова дим.Годище шість,сім димів і тд.А скільки мешкало в одному димі рід,чи родина по різному.

Цікаво

Фізику не можливо нехтувати при висловах бодібних - без жодних витяжних отворів, це важливо і не варто нехтувати рівень розвитку побутових приладів, коли розвиток металообробки мав безліч передових технологій

изменения климата могли привести к изменению формы жилищ

Мені подобається коли піднімають всі ці забобони,і це все вказує як необразований бідний народ заганяли в кабалу християнства....Взагалі є розуміння чому в Європі ввели християнство? Альо відкрийте очі? Головна ціль для аристократів щоб король ,князь, не мали права посягати на дружин підданих аристократів! Для цього був введений інститут " шлюбу", де чітко прописувалась одна жінка( дружина) в християнській етиці, слідуючий інститут- " можливість кровних зв' язків після другого коліна по віддаленості" тільки з дозволу церквиТобто для аристократіі визнання церкви це просто визнання певних " судових" рішень...Для бідноти церква це " рабовласницька структура" яка займалася " психологічною" роботою з населенням щоб ті не бунтували проти аристократіі і церкви...Віра,релігія і церква це три зовсім різні " сфери" соціальноі історіі суспільства...Тому іх треба досліджувати кожну окремо...

Так пан довіряє археологам чи ні?Виходячи з логіки спікера,де в сучасних панельках традиція мазанок?

@user-if9id1lh7y

Жыл бұрын

Де квасне молоко, а де кока-кола... Археологи мають труднощі з реконструкцією навіть верхньої частини слов'янських напівземлянок І тис. А що казати про двоповерхові наземні житла IV -- III тис. до н.е.?

Тут ,де живемо.

росіяни - слов'яни! отакої! оце доктор історії! хочете побачити стару хату у доброму стані? їдьте до села Шнирів Бродівського р-ну!

@user-if9id1lh7y

9 ай бұрын

Згідно з мовної класифікацією народів світу -- так: росіяни слов'яни. До слова, належати до слов'янської мовної групи зовсім не є якоюсь почесною місією. Скажімо, фіни, естонці, угорці належать до фінно-угорської мовної сім'ї, як зрештою "мєра і вєсь".

Курними як у інших народів вони не були, там своя технологія, ще за траянських часів на Поділлі інколи піч мала обечений канал на зовні споруди що імітує канал каміну враховуючи те, що це була напівземлянка стає зрозумілою конструкція каміну😊. Це звісно не істина а власні думки, що ґрунтуються на 10 річних спостереженнях розораних багатошарових поселень переважно Черняхівської культури.

Дякую за цiкаву розмову. Але шановний пан вчений назвав росiян слов'янами. Це зтвердження чи обмовка?

@user-if9id1lh7y

Жыл бұрын

Згідно з мовною класифікацією народів світу російська мова належить до східнослов'янсько підгрупи слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї.

👍👍👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦🔱🤗

на якій хвилині про мерця під порогом...????

@MarinaAniram27

Жыл бұрын

49:00

Дуже цікаво. Але гостя погано чути, деякі слова не чути взагалі.

Дід розказував що ще на ніч на землю клали шапку. І наранок дивились чи буде на ній пара і чи можна там будувати

Що ?, доповідувачі локальної історіїї не снідають , без навушників не чути.😮