Два монозиготні близнюки були розлучені при народженні. Одного помістили в білу заможну сім'ю в скандинавскій країни, а іншого в свою чергу помістили в жерло вулкану. Один виріс успішним бізнесменом, інший не виріс. Викусив, Пломін?

Людину формує не тільки среда, а інші дні тижня.

Артема так сильно утискає Ема що він завів окремий подкаст де утискає Пітятко. Вдягни наступного разу щось жовте якщо тебе тримають тут силою)

Ну, ще кілька таких відео і видавці наукпопу почнуть вас переслідувати))

@KoschytzGustav

7 ай бұрын

Як кажуть у ваших цих інтернетах: «мінуси де ?» :)

Яке важливе обговорення! Якщо не розбиратися, то можна легко сприйняти речі в цій книзі на віру і розповсюджувати ці думки. Наступногл разу планую читати з вами

Cool 😊 Один з ТОП дуетів на Укр.ютубі 👍 Дякую.

Дякую Вам за працю та цікаве відео.

Це було цікаво і незвично! Підхід як би від протилежного, раніше було читайте тому, що... А тут можете прочитати, але ми не згодні : і це чудово, що на вас не вплинув авторітет автора книгі і ви маєте свою власну думку!

О, вчасно я натрапила на цей етер! Бо якраз планувала цю книжку замовляти ))) Дякую за попередження! Не витрачатиму гроші на оце - краще замовлю щось цінніше.

Мене ефекти дуже насмішили (в хорошому сенсі), особливо лазерний рейв по "козі" 😂

Подібні випадки демонструють, що в науці не має місця авторитетам. Інакше виходить упереджена необ'єктивна хрінь.

Щиро дякую за Вашу працю. 💙💛❤️🖤

Пам'ятаю, як дуже довго її мусолив ще до війни, думав вже закинути, але, все ж таки, дослинив. На даний час, вже майже нічого не пам'ятаю🙃 Бачив ваш анонс місячної давнини на цю книгу, але перечитувати її бажання не виникло😁 Хоч послухаю (пишу на початку трансляції), як вона вам. Дякую!

Ну усе життя докладати надзусиль, щоб не набрати зайву вагу і постійно контролювати це питання і є "майже не можемо нічого зробити"

Лайк за спецефекти :D

Дякую за чудове відео. Дізнався багато цікавого та корисного.

Дякую за цікаве відео! ❤

Така дівчина красива❤

@Solo23V

7 ай бұрын

В неї є окремий канал. Дуже цікавий.

Я ж дивлюся ваші відео якраз для того, щоб ви переказали зміст і мені не треба було читати 😂

@K.Rationalist

7 ай бұрын

І саме це мене і не влаштовує) бо переказ і обговорення- різні формати)

@Melnyk.Bohdan

7 ай бұрын

@@K.Rationalist згоден, буду виправляти

Дякую за відео та відповіді. Питання такі давно задаю собі.

Вибачте що не в тему, але Ілона така красива💗

Дякую!

Дуже вдало ви книгу вибрали, відмінний формат- від зворотного, критикуйте, так пізнаємо істину, і обговорення більш жваве, батхьорт!

Дякую, було дуже цікаво послухати, особливо цікаво було чути критику. Читала цю книгу і дуже тішилась, що вона вийшла українською. Давно і сильно цікавлять поведінковою генетикою, яку на наших теренах найчастіше називають психогенетикою і хочу сказати, що загалом з критикою згодна. При цьому вважаю, що читати цю книгу потрібно. Але паралельно з нею краще читати "ДНК - не вирок" канадського психолога Стівена Хейне. Але, на жаль, української її не видавали :-(

Генетичний детермінізм це частина середовища та альтернатива біології, а енвайроменталізм це альтернатива фізиці до котрої входить генетика і біологія, імхо

Враження що Роберт так давно на посаді що заплутався в своїх свідченнях та думках. Подобається Р. Сапольскі: і про вплив генів і про оточення

Рада, що не читала цю книгу, постараюся з наступною)

Гени і Васі класні посони. Не наговарюйте;)

Про генетичний детермінізм: Ознаки які міняються залежно від середовища це модифікаційна мінливість. Але вони можливі тіки тому що вони передбачені генами і генами передбачені механізми ціх модифікацій. Тому в кінцевому рахунку все залежить від генів. Да середовище визначає людину, але тільки тому що гени це дозволяють зробити. Приклад - група крові це ознака якій абсолютно начхати на вплив середовища. Шерсть телят навпаки (на прикладі телят бо у мене дома є маленька ферма) якщо в холоді тримати росте довга, а в теплі коротка. Але в який холод його не запхни то шерсть не стане як у яків, бо генами це не передбачено. Чи свинки Петренчики, у них такі виражені стегна, звичацну свинку скіки не годуй - такі не вийдуть З психологією людини те саме. Людина може мінятись під впливом середовища, але тіки в тих межах і за рахунок тих механізмів, які запрограмовані їх генами. Тому гени главні. І якщо ми їх вивчим ці гени(а це буде не скоро, бо робота їх надскладна) то зможем багато чого сказать про психологію людини, її таланти, схильність до брехні і т.д.

@user-lj1hf3ek2z

7 ай бұрын

@@impulsar9684 Яка толерантність. Це біологія. Біологія не знає толерантності. Як є так і пишу.

@gigobaut1825

7 ай бұрын

Ви опускаєте дуже багато ньюансів. По-перше, ваші пізнання генів не пішли далі, аніж статистичні закономірності Менделя. Гени кодують певну функціональну послідовність амінокислот, а не якусь "певну ознаку". Так, у вашому прикладі з телятами можна розгледіти зерно істини в детермінізмі генів, але це радше через зміну експресії колагенових волокон, амінокислотний склад яких й кодується певним геном. По-друге, існує таке явище в природі, як альтернативний сплайсинг, при якому в процесі експресії гена можуть вийти ВЗАГАЛІ різні сполуки, для різного призначення. Погугліть про Кальцитонін та CGRP. В третіх, самі по собі білки піддаються посттрансляційній модифікації, що вже напряму не залежить від генів. І, на останок, ваше порівняння психології людини не є цілком релевантним, так як психіка людини формується не в межах однієї клітини нейрона, а в зв'язках між ними всіма. Так, генетичні предиспозиції існують у загальних тенденціях, але психологія людини є остаточно мінливим фактором в цьому

@user-lj1hf3ek2z

7 ай бұрын

@@gigobaut1825 По пунктах: 1- я знаю що ген кодує білок а не ознаку, 5 років універу на хімікобіологічному факультеті шось учать трохи крім менделя, хоч то і давно вже було 2 - Приклад про теля це приклад із життя який перекликається зі знаннями отриманими в універі про модифікаційну мінливість. 3 - це вже цікаве. І як по вашому під час сплайсингу ті інтрони вирізаються, що так собі як попало від балди, як зовнішні умови підказали, чи цим займаються певні білки, які в свою чергу можуть залежити від якихось сигнальних білків, і які зроблені згідно інструкцій інших генів. Цей сплайсинг відбувається так чи по іншому, бо це передбачено генами...Просто від балди ніякий сплайсинг там не відбувається. 3- білки піддаються модифікації, і те як врни згорнуться закладено в їх первинній структурі генами. Вони не утворюють структури вищого порядку як попало, а утворюють тому що в певних місцях є певні амінокислоти з сульфогрупами чи аміногрупами, які взаємодіють з іншими амінокислотами цього ланцюга дозволяючи їм утворювати складну третинну і четвертинну структуру білка. І це з самого початку було закладено генами 4 - генетичні предеспозиції існують, так іншими словами в початковому рахунку все визначають гени. Ну а тепер ви назвіть ознаки які не залежать від генів, а залежать від середовища. Може гени не визначають те чи ви підете завтра в магазин по хліб, але вони визначають чи ви взагалі можите ходити, якби генами бола не задана така навичка, ви б в магазин точно не пішли. І тут ми переходим на філософський рівень я кажу що початково все визначають гени, і ті можливості змін під впливом зовнішнього середовища, а ви ці явища відділяєте як окремі, гени шось там дали, а середовище робить потім своє діло.

Клас дуже цікаво дякую🤩

Бгг, дякую, повеселилася)))) Особливо сподобалось про зріст: а нічого, що на нього теж може впливати середовище? На поверхні - захворювання гіпофізу. А глибше і трохи довше в часі - харчування. Тут прикладом можуть бути корейці до та після розділення країни та відповідно зміни раціону харчування. Сама була вражена дізнавшись цей факт.

@pityatko_

7 ай бұрын

просто вони вибрали собі різне середовище на основі своїх генів (ну це на думку Пломіна))

@pineap_ple

6 ай бұрын

а можете будь ласка, детальніше розповісти прозміни раціону харчування корейців? ніколи не чула про таке

@MsNikion

6 ай бұрын

@@pineap_ple давненько трапилась мені стаття, оригінал та посилання на дослідження швидким пошуком не знайшла. Але ось є стаття ВВС, правда свинособачою мовою... Посилання дам наступним коментарем, бо ютуб його запхає в спам, так що шукайте там :)

@pineap_ple

6 ай бұрын

@@MsNikion дуже дякую💖

Супер, дякую за розбір

У відео люди по розумному та науковому зляться. Незнаю чому але мені цього не вистачало 😂. Дякую за контент❤

Якось дивився один із інтерв'ю з Жаком Фреско, де він навів приклад, а саме: Ось ми маємо чудового композитора Бетховена, творчість якого відома у всьому світі. А якби він виріс на Африканському континенті в одному із племен аборигенів-головорізів, то чи написав би він ці симфонії, що всі ми чули? Навіть був приведений анекдот для прикладу: У одного з членів племені запитують: -Ось у вас на палицях у дворі настромлені 28 людських голів, Ви вважаєте це нормальним? - Та ні, ви що, звісно Ні! Тому що у мого брата в колекції вже 35!

@user-lj1hf3ek2z

7 ай бұрын

Якби він народився в племені, його музичні здібності нікуди б не зникли. Цілком імовірно що він прекрасно б грав на тамтамах чи гугузелі.

Дуже цікаво було. Зараз вже й не знаю кому мені, як цисгендерному гею, "дякувати". Вам за дискредитацію Пломіна, чи Пломіну за "якісну" працю. Це жарт ;) . А от Менделя ви даремно євгенікою перемазали (11:25).

@K.Rationalist

7 ай бұрын

Ніхто не каже, що Мендель дотичний до євгеніки, йдеться про те, що зокрема його відкриття помилково поклали в основу євгеніки)

на 1:14:40 - на цю тему є, на мою думку, гарна книга «Давид і Голіаф: Аутсайдери, невдахи і мистецтво перемагати гігантів» автора Малколм Гладуелл.

А я Вас дивлюся, бо не встигаю читати книги :( та навіть художні не вистачає сил зосередитись, щоб прочитати. А ви даруєте можливість дізнатися нове і цікаве. Шкода, якщо Ви припините цей формат через таких, як я 😒

А була ж історія про близнюків, росли разом, пішли в армію, але один в підводники, а іншій в щось інше, можливо навіть авіа. Повернулись з армії і виявилось, що у них з'явилась різниця в рості.

Його ідеї про гени і визначення майбутніх професій по ним для дітей, мені нагадали антиутопії... бррр

48:25 Нормальний розподіл

Взагалі неврахування деяких факторів у дисперсії залишків моделі може вплинути на погіршення точкових оцінок регресорів предикторів, але не на якість прогнозів. Але я з Вами згодна, що у даному плані Ваші аргументи цілком слушні і я думаю, що якщо пошукати в science direct можна точна знайти статті, які опонують Пломіну. І я вважаю, що це є проявом не його упередження, а неправильний підхід до дизайну експерименту чи статичного моделювання.

1:16:00 ще є Лакрос

Не зрозумів, чому погано скласти враження на підставі таких відео? В мене не вистачає часу читати «важки» книжки (в мене «Чорний лебідь» вже більше року на прочитанні!), оскільки робота + вивчення англійської + супутні витрати «мозкового палива» (у тому числі на прослуховування таких відео-блогів) і бажання щось почитати з наукового стрімко зменшується до 0. А ось завдяки таким відео-оглядам можливо і враження скласти, і отримати інформацію (ну а якщо дуже сподобається книжка, то і додати її до переліку «прочитати коли-небудь»). За відео вдячний і прошу продовжувати таку рубрику.

Цей чувак типічний тупий консерва(упс, тавтологія)😂😂😂

1:14:00 я слухав подкаст, де розповідали, що раніше в спортивні гуртки брали всіх. А зараз беруть за генетичною схильністю. Для того щоб не витрачати зусилля на тих хто не зможе швидко досягти кращих результатів.

@K.Rationalist

7 ай бұрын

на сьогодні це звучить дивно і не дуже доказово)

@Ingrid-th5lz

6 ай бұрын

А я з свого досвіду стверджую, що все було навпаки. Раніше, коли гуртки були безкоштовними к нам в школу приходили тренери з гімнастики и провіряли дівчаток на гнучкість і запрошували тільки 2-3 з всього класу. А потім приходили тренери з волейболу чи баскетболу і запрошували тільки високих дівчат, але питали : чи високі у вас батьки. І ще я хотіла в дитинстві займатись сінхроним плаванням , а мене не взяли. Зате пізніше, в басейні можна було ходити хоч на плавання, хоч на аквааеробіку - тільки плати.

@2ovob4ehko

6 ай бұрын

@@Ingrid-th5lz я під спортивними гуртками мав наувазі перспективи виступати на олімпійських іграх, а не просто для задоволення. За гроші можна бути балериною при 100 кг ваги.

@YelizavetaPiatakova

6 ай бұрын

Цікаво як визначають цю генетичну схильність))) адже те, що батьки є спортсменами, взагалі не означає що дитина успадкувала саме ці гени.

До речі, щодо знущання батьків, то у них тут спільний генотип. Проблема такого твердження книги (і Раціоналіста) у тому, що діти не можуть бути поганими і проблемними - причина проблемності дітей у їх батьках. Навіть якщо дитина має якісь психіатричні синдроми, які провокують меншу зручність і керованість - це не корелює зі статистикою знущання чи насилля

ілонку тут взагалі не впізнати . треба щоб вона на своєму каналі хоч іноді посміхалась)

@yevheniia_larina_

7 ай бұрын

Це середовищний вплив!

🤓

Пломін, Айзенк .... в результаті поїхавший кукухою (хоча так само маючий свої кращі професійні роки) Пітерсон ... і Co... ... до психології як наукової дисципліни з кожним днем питань все більше і більше. :)

Як щодо обговорення книг Джозефа Диспензи?

Ну гени, в цілому, впливають і на схильності в поведінці, і очевидно що вони впливають, але дуже складно дослідти міру такого впливу

Мені влаштує ваш формат і мені цікаво слухати. Але ви не читаєте чат публічно, про яке обговорення книжки мова) Я не читаю книжки наперед і мені тому ок

@K.Rationalist

7 ай бұрын

Я читаю чат) просто реагуємо та відповідаємо лише на те, що стосується книжки)

@leilaanastasiia

7 ай бұрын

@@K.Rationalist тоді якось мало обговорення виходить) але мені цікаво і просто вас слухати 🥹

Ахахахахах)) оце ж від книжки горить обом))

дякую зa ро боту, коментaр зaдля підтримки укрaїнського контенту не менше дес яти слів у коментaрі

Я не встигаю за вами, бо наукпоп дуже повільно йде.

Чорт, схоже я закохався, як це вирішити?

@mariia69

7 ай бұрын

Пломін би сказав, що це було генетично детерміновано, і нічого Ви з цим не зробите.

Судячи з того як ви описуєте твердження автора, то схоже, що якісь-таки ознаки шизофренії у автора є )

Коли вже буде стрім «Ми одружуємось, чому насправді важливо створювати сімʼю?»

Не знаю, чи цікаво ці двоє ведуть випуск, але чат точно вартий уваги.

Цікава і дуже не проста тема.

Рандомна пісня фонку інформативніша за перші 25 хв відео

@K.Rationalist

7 ай бұрын

Основна мета клубу - обговорення прочитаного, а не донесення інформації)

Я перепрошую, але у Вас присутня помилка в поясненні проблеми подібності і однаковості. Коли в генетиці мова йде про різні види, підвиди і схоже, використовують термін подібності. Тобто неоднакові варіанти генів, що відповідають за одну ознаку - подібні. Монозиготні близьнюки мають абсолютно однаковий геном, тобто такий де усі варіанти ознак однакові, а не подібні. І так виходить, що з братом розділяють 50% однакових ДНК і 100% подібних, а з бананом лише 40-50% подібних. Це пояснення я отримав, коли ознайомлювався з перекладами лекцій Роберта Сапольські

мені сподобалось,крім цих безперервних гигикань. вони реально замахують

@user-vg4uz8zz6f

Ай бұрын

Згодна на 100%, воно не в тему

Колись мав намір купити цю книжку, тепер зась. Дивує, ви описали з книги стільки ляпів, маніпуляцій та просто не достовірних фактів, як цю книгу взагалі допустили до друку і хто її купує? А репутація самого автора, вона ще існує?

Написана дуууже нудно.Чесно- вистачило до 75ї сторінки лише 🥴

Яка дурня з близнюковими дослідженнями. У мене в класі були монозиготні близнюки, абсолютно різні за характерами. І, до речі, за вагою хД Не дивлячись на однакову генетику і навіть середовище, вони були різними людьми

Здається наука suck

@yevheniipetrov8794

7 ай бұрын

ніт

Що за фігня. Я стількох ідентичних близнюків бачила, де один худіший, другий повніший. Навіть в дитинстві мала двох таких подружок.

А таки гени вирішують, бо до прикладу європейці змогли створити цивілізацію а африканці ні. Умови в африканців більш сприятливі, тож гени рулять

@Solo23V

7 ай бұрын

Десь чула, що саме зручність умов не сприяє напружуватися і розвиватися.

@user-fv3ym1jc8d

7 ай бұрын

@@Solo23V але африканці дійшли до голоду і крайньої бідності, тож гени Ліно ті чи як їх там рулять