Я і мій чоловік не відвідували дитсадочки, з нами все ок, вважаю, що більший вплив на виховання і формування дитини має атмосфера у сім'ї та віддана любов батьків, особливо до 6-ти років.??

Розповім про свою дитину. Їй 5 років. Ми жили в Іспанії і вона почала ходити до школи в 3 роки. До цього півдня була зі мною, півдня з татом, тобто ми працювали, але в різний час, тому у нас була можливість не водити її до садочка. Але ось тут погоджуюся з Марією. Важливо організувати розвиток і кайфувати від нього. Ми щодня ходили на майданчик (хоч дітей там майже ніколи не було, проте проведення часу на природі і чистому повітрі для мене надзвичайно важливі), співали пісні з рухами англійською, ходили на басейн, займалися вдома на фітболі, читали багато різними мовами, і мінімум мультиків. І як результат (думаю саме від цього) дитина надзвичайно комунікабельна, впевнена в собі, не боїться підійти до дорослого (на басейні, магазині) запитати/ попросити про щось. Ось така ситуація у нас.

Я мало була в садочку, відчуваю й зараз недостатню комунікацію, всі роки намагаюсь наганяти розвиток. Й дитсадок це дуже зручно, і вважаю ефективніше🙌🏻

Ніколи не ходила в садок. Відразу пішла в школу. Не пам’ятаю, щоб я відчувала себе якоюсь інакшою від решти дітей. І переживань ніяких не було.Пішла і пішла. А от батьки і бабуся дуже за мене переживали «ой як же вона там буде, вона ж така сором’язлива, з дорослими боїться заговорити». З умовними дорослими я і зараз уникаю розмов, а от з однолітками тусили дуже класно.

Згадую свій дитячий садочок, як максимально травматичний досвід (1997-1999). Тільки одна з виховательок трішки скрасила спогади. Виховательок було дві у нашої групи і коли моя улюблена Олена Петрівка йшла у відпустку, для мене наставало пекло на землі. Так дивно, я вже доросла особистість, сама стала мамою, але згадую про садочок із жахом, хоча і не памʼятаю, що саме мене так нажахало.

Мій син (3 роки) з величезним задоволенням ходить в садочок! Ходить з 2-х років, так на початку плакав, але зараз плаче у вихідний, тому що дуже хоче в садочок😂 В нього й так був гарний розвиток, а як почав ходити в садок - то взагалі якимись космічними кроками просувається вперед!

@user-bh7ek5rn5l

7 ай бұрын

Я відривала від серця, коли віддавала дитину в дитсадок. Я не була втомлена, мені було кайфово з дитиною, я займалась сама розвитком дитини. Але мусила заробляти на життя.

Дякую за відео) Виникло питання - з якого віку важлива ось ця взаємодія і спілкування з однолітками? Я щось поки не можу заставити себе взаємодіяти саме з батьками цих дітей на майданчику 😂 (дитині 1.5 року). Я в садок ходила, чоловік ні) Особисто по моїм відчуттям - садок реально для того був, щоб у батьків був час на роботу. Ненавиділа вставати так рано, особливо взимку) Ну і ставлення , мені наче пощастило, ніяких травматичних історій не пригадаю, але вже стільки їх було в медіа, що я малюка поки не планую віддавати, бо все ж це дуже субʼєктивна історія і залежить від якостей інших людей, яких ти перевірити не можеш.

Як вчасно для нас! Дякую❤

Я ходила в дитячий садок тільки один рік, перед школою) з «соціалізацією» все ок😀

Я ходила в дитсадок з півторарічного віку, я 1983 р народження . Памʼятаю як після обіду ми витирали столи і я чимсь розгнівала няню, вона почала верещати, я сховалася під стіл, а вона намагалася мене дістати віником звідти, але в неї не виходило, бо вона була товстенна, як бочка, навіть нагнутися толком не могла. Мені було дуже страшно. Дитсадок я не любила та і в результаті дитсадок мене не дуже соціалізував, в мене все одно були проблеми з однолітками в школі. Більш менш все налагодилось аж після закінчення школи.

Я відвідувала садочок тільки рік перед школою. Не радісні спогади, мені було некомфортно, не подобалося спати в обід, були нецікаві ігри. В свої 5 років вже впевнено читала , освоїла буквар. Стало цікавіше коли вихователька принесла читанку і спитала хто може прочитати як називається книжка, коли я прочитала вона попросила почитати якесь оповідання. В результаті вона залишала мене за своїм столом читати групі оповідання а сама на задній парті займалася своїми справами. Думаю це залежить від характеру дитини, схильностей. Екстраверти напевно люблять такі заклади.

Я в садок не ходила, у мене немає проблем зі спілкуванням, єдине що це спілкування мене втомлює. От сину 3 роки, уже пробували ходили на розвиваючі, починаючі з 1,5 і помічаю, що він такий же як і я. Да, йому прикольно побігати чи щось поробити з дитками, але проходить годинка- друга і він намагається усамітнитись, і робити щось собі в тиші і сам; то гараж побудувати, то машинки катати. Так що думаю про варіант відвідування на 2-3 години на день.

Ні, я не ходила і прекрасно себе почуваю.

Я ходила в садок з 1.5 річного віку і мені подобалось ходити в садок, моя донечка почала ходити у віці 3.5 роки і їй також цікаво в садочку. Вважаю, що це питання батьків чи ходить їхня дитина в дит садок.

Я ходила в садочок 4 роки, загалом задоволена, хоча за спогадами мами щоразу ходила з плачем. Батьки працювали, тому садочок був вимушеною необхідністю. Зараз сприймаю цей досвід скоріше позитивним, моя дитина також починає відвідувати садочок і не завжди з великим бажанням. Тому намагаюся шукати компроміси і, коли можливо, залишаємось з малечею вдома.

Я відвідувала садок один день,маю ще декілька знайомих,які не відвідували Що можу сказати,якщо враховувати,те як виховували діток в "радянських садках",то там більшість вихователів ламали дітей,як особистостей,бо було безліч заборон...В жодному разі не намагаюсь образити когось...Я і люди ,які не відвідували садок(з мого оточення),легко висловлюємо свою думку та позицію,якщо навіть вона відрізняється від думки маси людей.Це особливо помітно на масових зборах,чи на роботі і т д

Садочок не відвідувала,бо жила в селі і в нас не було садочків,почуваю себе геть чудово,ніяк діти не обділені,якщо не ходять в садок - це дійсно зроблено для батьків,щоб вони могли працювати,якщо є потреба

Я ходила у садочок, нічого не пом’ятаю 😅 Зі мною все добре 🙂 Тількі вот тепер я ввожу своїх дітей до садочка. Старша пішла в 2,7 і пішла їз забоволенням, і ходить доси, навіть пішла у садочок в іншій країні зараз (їй зараз вже 4 роки). А молодша теж пішла в 2,7 але щось у нас не виходить, вона не хоче, плаче, нікого до себе непідпускає, кричить і дві години вона періодічностью плаче, і забираю її зі сльозами 😔 І це тільки три дня ми ходимо, я тепер незнаю що робити, може вона ще не готова … серце не на місці 😢

ходила в садок мабуть з 2х років, всі свої садки згадую с теплом там було весело і затишно, хоча також пам'ятаю як плакала і не хотіла йти бо дуже рано доводилось вставати з ліжка і йти на холод, а в зимку ще й в темряві (садки були ледь не з 7/7-30)

Я не ходила, але вдома нас було троє, а ще компанія дітей на вулиці. Дитинство було чудове! А от в сина дітей для спілкування взагалі нема, переживаю. Але в садок він ходить з дуже великими проблемами, навіть думаю забрати його звідти, бо вже рік стараємося, а адаптації нуль.

Одна проблема, закриті садочки((( дитина готова, я потребую вільного часу, бо постійно з дитиною.

Я в садочок не ходила, ходила по сусідах:) і успішно спілкувалася з однолітками у дворі. Але згадую свої почуття заздрості до дітей, які ходили у садочок, тому, що я тоді так туди хотіла...але чомусь мене туди не віддали) Ніколи не питала батьків чому, до речі🤔

Я не ходила в садок, і була рабагато більше розвинута за своіх однолітків, так само моя молодша донька, старша донька ходила в садок , терпіти його не могла фактично, але не було як іі туди не віддавати.

Я якраз росла в селі, без садочку, трішки дика була в першому класі, бо забагато дисципліни вимагали, але в цілому я була більш підготовлена, ніж однокласники)

Якщо вихователі дійсно професійні, то дітсадок на прикладах інших діточок навчає що добре а що погано, бажано-небажано, корисно-шкідливо та в ін. Спектрах поведінки. Навіть, перенос може бути додому і через різницю поведінки батьків та вихователів габути соціалізацію.

Я не ходила у садок.

Батькам потрібно запитати у себе, чи буду я навчати свою дитину, виховувати, а не тикати в руки гаджет чи іграшку , яку вимагає д итина, тоді садочок не потрвбен

Ж якась жорстокість в нашій культурі у відношенні і до людей і до дітей, як це дитина буде спати зранку, нехай звикає вставати, нехай там навчать їсти і спати по команді, коли ображають то нехай там сама плаче без мами, щоб знала реалії життя. А то я ж ходила, страждала, а цій життя медом буде чи як? Більше з таким позивом тиснуть.

@user-qy9tp1vu8x

7 ай бұрын

У вас якесь однобоке бачення. Графік можна перелаштувати за пару тижнів і дитина буде сама прокидатися. Щодо "по графіку" - а вдома у вас значить нема графіку? Дитина кожен день їсть, гуляє і спить в різний час? Так для маленької дитини це скоріше мінус - як раз чіткий графік дозволяє дитині мати певні очікування, не нервувати і т.д. Ображають - знову таки питання вибору садочку і адекватних вихователів. І чому дитина має страждати в садочку - там прогулянки, купа іграшок на будь-який смак, забавки з вихователями і т.д. А для мами це чудова нагода реалізуватися, бо три роки декрету - то відкидає тебе на роки у кар'єрі. І в результаті маємо жінок, які в депресії, вигоріли, потонули і розчинилися в побуті і не дають сепаруватися дітям в дорослому віці.

За кордоном діти в садочку з рочку