Словесна ляпанина, що не має нічого спільного з поезією. Такий «вірш» можна написати за 5 хвилин, не маючи поетичного хисту і не докладаючи якихось зусиль. А замість професійної, виразної декламації - непотрібне нагнітання напруженості і жестикуляція, як біля бочки з пивом. Таким способом спритний кололітературний ділок досягає популярності серед невибагливих, здебільшого молодих слухачів.
@user-xy2ie5ne6wАй бұрын
👏✍️🇺🇦
@user-ge9oe4mi2jАй бұрын
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
@alexbovda6560Ай бұрын
❤🇺🇦
@alexbovda6560Ай бұрын
❤
@alexbovda6560Ай бұрын
❤
@cacaocola1260Ай бұрын
графомания
@user-is6ms4ug3g3 ай бұрын
Цей вірш у виконанні гурту "Тимчасова Назва" взагалі неперевершений!
@ble5t1175 ай бұрын
💙💛
@askalucky11116 ай бұрын
Какая экспрессия 🔥
@jellylellyla7 ай бұрын
Вони б мали тебе називати сестрою. Просто мертві не пам'ятають про батьків та освіту. Правда про світ виявилась замалою, аби в ній вмістити все, що ти хочеш від світу. І коли ти виносиш їх на собі, госпітальєрко, і відбиваєш їхнє життя в їхньої смерті, смерть говорить - зі мною завжди нелегко, ті, що мають зі мною справу, рідко бувають відверті. І ті, що справді не знають, як тебе звати, знають твій позивний, за ним і кличуть. Перекрикують біль, ніби ламають загати, ніби криком хочуть спинити кров убивчу. І залишають цей світ з обов'язками та правами, говорять про світ, як про найбільшу втрату. Але правду про світ писали такими словами, що нам потрібно виправдовувась за нашу правду. Правда про світ така, що навіть вірші, які ти читаєш, для когось є пропагандою й грою. Пропаганда - це не відмовлятись від тих, кому віриш. Пропаганда - це взагалі називати тебе сестрою. Політика - це не вміння підкидати монетку, і не вміння домовлятися із ворами. Політика - це школяр, який читає свою абетку, це госпітальєрка, яка накладає бинти на рани. Політика - це далі жити в своїй країні. Любити її такою, якою вона є насправді. Політика - це знаходити слова: важкі, єдині, і лагодити все життя небеса несправні. Політика - це любити тоді, коли лякає саме слово любов, коли не шкодують бранців. Релігія - це відчути на дотик, своїми руками, як знімаються шви із того, кому не давали шансів. Релігія - це телефони, зроблені в Китаї, це священники з простреленими паспортами. Війна, мов сука, вигодовує щенят, яких їй підкидають, назавжди роблячи їх сестрами та братами. Твої брати з грізними позивними. Твої поети з недописаними віршами. Земля з гарячим камінням лежить під ними. Апостоли за ними стоять з книгами і ножами.
@user-gp5zy5uz8u8 ай бұрын
Неискренне
@user-lf5yx8tc2n Жыл бұрын
Щемно до сліз... Яку неймовірну ціну воїни платять за нашу свободу! Будьмо гідні їх і допомагаймо чим можемо.Все одно будемо завжди перед ними в боргу- і перед полеглими,і перед живими. Дякую Сергієві за його поезію. Вона справжня.
@stepanidakulik7510 Жыл бұрын
"Все,що в нас є-це народний гнів!"-Сергію,ти-талант,ти-сила!
@yuryodesa7564 Жыл бұрын
Зелений? Через роки сходився з людьми, які були на цьому концерті
@user-zg9hm1wc3x Жыл бұрын
Перехоплює дихання... 😭😭😭❤️❤️❤️
@viktoria_piska Жыл бұрын
Пливи, рибо, пливи - ось твої острови, ось твоя трава, ось твоя стернова: править твій маршрут, шиє тобі парашут, пасе тебе в глибині при своєму стерні. Коли зелені зірки падають в гирло ріки, тоді твоя стернова промовляє слова: це ось - мої сни, це - рибальські човни, це - ніч, це - течія, це - смерть, певно, моя. Життя - це тиша й сміх. Його стане на всіх. Його вистачить всім - всім коханням моїм. Тому лети, рибо, лети - я знаю всі мости, знаю всі маяки, роблю все навпаки. Лише твої слова, лише таємниці й дива, лише сповідь і піст в одному з портових міст. Кохай, рибо, кохай, хай безнадійно, хай, хай без жодних надій - радій, рибо, радій. Любов варта всього - варта болю твого, варта твоїх розлук, варта відрази й мук, псячого злого виття, шаленства та милосердь. Варта навіть життя. Не кажучи вже про смерть.
@user-pc4ij5qk1p Жыл бұрын
Проста геніальність 👏👏👏👏👏❤
@tamarashows Жыл бұрын
🇺🇦
@user-vs2mt8dl7y Жыл бұрын
Один з моїх найулюбленіших поезій Жадана
@user-ey1dd3jg3n Жыл бұрын
❤❤❤
@olenakovalenko2021 Жыл бұрын
👏👏👏👍🇺🇦💪
@T_And_ Жыл бұрын
неперевершено ! дякую ! 👍 СЛАВА УКРАЇНІ !!! 🇺🇦
@user-yr7rp3zh1t Жыл бұрын
Динамічно сучасно щиро...дякую за свіжий ковток повітря...
@user-ey1dd3jg3n Жыл бұрын
💪💪💪
@olenakovalenko2021 Жыл бұрын
👏👏👏
@olenakovalenko2021 Жыл бұрын
👏👏👏
@olenakovalenko2021 Жыл бұрын
👏👏👏
@Mary-ll7pv Жыл бұрын
Мене цей уривок теж вразив...
@olenakovalenko2021 Жыл бұрын
👏👏👏
@katerinakaporina4803 Жыл бұрын
Це дуже гарна поезія, викликає емоції і запам'ятається...
@irenayarmak1008 Жыл бұрын
🥺💔💔
@irenayarmak1008 Жыл бұрын
Зараз звучить до мурах🥹🥺💔
@user-fr3sk8mp4z2 жыл бұрын
зараз звучить взагалі інакше
@sashaparkhyts98162 жыл бұрын
З випаленими очима й залізом в ключиці жити далі потрібна вагома причина. І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці: не хвилюйся - тепер я буду твоїми очима. Я завжди зможу дати якусь пораду. Я оповідатиму, яка погода. Я тебе надто люблю, щоби казати неправду. Твоє небажання жити - просто погорда. А він відчуває, що в тілі його забагато металу, А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку. А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу. А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку. І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу? З чого зараз складається небо над нами? Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу? Скажи, як домовлятимешся з моїми снами? Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі, як вперто протоптують стежку ранкові трамваї, а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив, і як забувають про тих, кого вже немає. Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих, бути як звір, що нікому не вчинить кривди. Єдине, чого не зможу - зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих, щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде. …І навіть якщо ця зима буде тривати роками, навіть якщо світ болітиме кожним вдихом - будь його диханням і руками, будь голосом його, будь його сміхом. Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить, Маєш тепер любити за тих, хто не любить, Цієї зими навіть дерева стоять, неначе вони теж втомилися, вони теж, як люди. Будь продовженням його збитих пальців, будь закінченням його довгих речень. Зимове небо над вами вранці складається з доказів і заперечень.
@user-zg9hm1wc3x Жыл бұрын
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
@user-qt4qd1yy2s2 жыл бұрын
Сергію, я безмежно дякую вам за вашу поезію. Люблю вас
@tetianasolomadina15882 жыл бұрын
зараз цей вірш звучить зовсім інакше. плачу щоразу, як його чую
@nastyakvashnina2 жыл бұрын
Війна насправді з 2014. Просто тоді, нажаль, це мало кого хвилювало.
@tetianasolomadina15882 жыл бұрын
@@nastyakvashnina та ви шо, дякую за правду!
@_kvit Жыл бұрын
Так…
@lawyerveremeenko16412 жыл бұрын
Красавчєг!
@lawyerveremeenko16412 жыл бұрын
Супер
@sahabervinov37412 жыл бұрын
В пам'яті України буде той залишати хто знає
@user-nf6wv9sw3w2 жыл бұрын
І не знав що автор Жадан. Вподобайка
@zafarbekkuchkarov64492 жыл бұрын
Посмеялся новый серий ералаш, а оказался это реальные чеченцы.
@sadyr-ty5ls9kp9i2 жыл бұрын
Про Власова снимали
@BT-rz5uo2 жыл бұрын
Испанский стыд.......автор ты что контакт с реальностью потерял..ложь уже до шизы довела...
@user-rj7ws3yr2t2 жыл бұрын
У гурту «Брутто» ( колишні «Ляпіси») є пісня «Середні віки».
@russtmn16092 жыл бұрын
добре
@AntiRashist2 жыл бұрын
Цирк уродов ....Я то знаю как солдаты срочники чтобы прокормиться и не умереть с голоду , уходили к чеченцам бичевать , а когда дембель подходил, возвращались и кто их жизни спас от голода сдавали их якобы они их держали в заложниках , чтобы спасти свои шкуры от суда за дезертирство ...И как эти срочники за еду своих офицеров и контрактников помечали для снайперов ....
@user-ol5vj7mi2n2 жыл бұрын
Ну во первых у чеченцев не такой акцент на русском языке, а во вторых нет не где видео или аудио доказательства, что настоящий пленный ополченец нес такой бред
@user-jh5nt4kf9j2 жыл бұрын
СМОТРИТЕ ЧТОБЫ СКОРО НЕ ИЗВЕНЯЛИСЬ ПЕРЕД КАМЕРОЙ. САМИМ НЕ СТЫДНО?
Пікірлер
Mh17
Словесна ляпанина, що не має нічого спільного з поезією. Такий «вірш» можна написати за 5 хвилин, не маючи поетичного хисту і не докладаючи якихось зусиль. А замість професійної, виразної декламації - непотрібне нагнітання напруженості і жестикуляція, як біля бочки з пивом. Таким способом спритний кололітературний ділок досягає популярності серед невибагливих, здебільшого молодих слухачів.
👏✍️🇺🇦
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
❤🇺🇦
❤
❤
графомания
Цей вірш у виконанні гурту "Тимчасова Назва" взагалі неперевершений!
💙💛
Какая экспрессия 🔥
Вони б мали тебе називати сестрою. Просто мертві не пам'ятають про батьків та освіту. Правда про світ виявилась замалою, аби в ній вмістити все, що ти хочеш від світу. І коли ти виносиш їх на собі, госпітальєрко, і відбиваєш їхнє життя в їхньої смерті, смерть говорить - зі мною завжди нелегко, ті, що мають зі мною справу, рідко бувають відверті. І ті, що справді не знають, як тебе звати, знають твій позивний, за ним і кличуть. Перекрикують біль, ніби ламають загати, ніби криком хочуть спинити кров убивчу. І залишають цей світ з обов'язками та правами, говорять про світ, як про найбільшу втрату. Але правду про світ писали такими словами, що нам потрібно виправдовувась за нашу правду. Правда про світ така, що навіть вірші, які ти читаєш, для когось є пропагандою й грою. Пропаганда - це не відмовлятись від тих, кому віриш. Пропаганда - це взагалі називати тебе сестрою. Політика - це не вміння підкидати монетку, і не вміння домовлятися із ворами. Політика - це школяр, який читає свою абетку, це госпітальєрка, яка накладає бинти на рани. Політика - це далі жити в своїй країні. Любити її такою, якою вона є насправді. Політика - це знаходити слова: важкі, єдині, і лагодити все життя небеса несправні. Політика - це любити тоді, коли лякає саме слово любов, коли не шкодують бранців. Релігія - це відчути на дотик, своїми руками, як знімаються шви із того, кому не давали шансів. Релігія - це телефони, зроблені в Китаї, це священники з простреленими паспортами. Війна, мов сука, вигодовує щенят, яких їй підкидають, назавжди роблячи їх сестрами та братами. Твої брати з грізними позивними. Твої поети з недописаними віршами. Земля з гарячим камінням лежить під ними. Апостоли за ними стоять з книгами і ножами.
Неискренне
Щемно до сліз... Яку неймовірну ціну воїни платять за нашу свободу! Будьмо гідні їх і допомагаймо чим можемо.Все одно будемо завжди перед ними в боргу- і перед полеглими,і перед живими. Дякую Сергієві за його поезію. Вона справжня.
"Все,що в нас є-це народний гнів!"-Сергію,ти-талант,ти-сила!
Зелений? Через роки сходився з людьми, які були на цьому концерті
Перехоплює дихання... 😭😭😭❤️❤️❤️
Пливи, рибо, пливи - ось твої острови, ось твоя трава, ось твоя стернова: править твій маршрут, шиє тобі парашут, пасе тебе в глибині при своєму стерні. Коли зелені зірки падають в гирло ріки, тоді твоя стернова промовляє слова: це ось - мої сни, це - рибальські човни, це - ніч, це - течія, це - смерть, певно, моя. Життя - це тиша й сміх. Його стане на всіх. Його вистачить всім - всім коханням моїм. Тому лети, рибо, лети - я знаю всі мости, знаю всі маяки, роблю все навпаки. Лише твої слова, лише таємниці й дива, лише сповідь і піст в одному з портових міст. Кохай, рибо, кохай, хай безнадійно, хай, хай без жодних надій - радій, рибо, радій. Любов варта всього - варта болю твого, варта твоїх розлук, варта відрази й мук, псячого злого виття, шаленства та милосердь. Варта навіть життя. Не кажучи вже про смерть.
Проста геніальність 👏👏👏👏👏❤
🇺🇦
Один з моїх найулюбленіших поезій Жадана
❤❤❤
👏👏👏👍🇺🇦💪
неперевершено ! дякую ! 👍 СЛАВА УКРАЇНІ !!! 🇺🇦
Динамічно сучасно щиро...дякую за свіжий ковток повітря...
💪💪💪
👏👏👏
👏👏👏
👏👏👏
Мене цей уривок теж вразив...
👏👏👏
Це дуже гарна поезія, викликає емоції і запам'ятається...
🥺💔💔
Зараз звучить до мурах🥹🥺💔
зараз звучить взагалі інакше
З випаленими очима й залізом в ключиці жити далі потрібна вагома причина. І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці: не хвилюйся - тепер я буду твоїми очима. Я завжди зможу дати якусь пораду. Я оповідатиму, яка погода. Я тебе надто люблю, щоби казати неправду. Твоє небажання жити - просто погорда. А він відчуває, що в тілі його забагато металу, А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку. А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу. А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку. І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу? З чого зараз складається небо над нами? Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу? Скажи, як домовлятимешся з моїми снами? Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі, як вперто протоптують стежку ранкові трамваї, а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив, і як забувають про тих, кого вже немає. Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих, бути як звір, що нікому не вчинить кривди. Єдине, чого не зможу - зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих, щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде. …І навіть якщо ця зима буде тривати роками, навіть якщо світ болітиме кожним вдихом - будь його диханням і руками, будь голосом його, будь його сміхом. Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить, Маєш тепер любити за тих, хто не любить, Цієї зими навіть дерева стоять, неначе вони теж втомилися, вони теж, як люди. Будь продовженням його збитих пальців, будь закінченням його довгих речень. Зимове небо над вами вранці складається з доказів і заперечень.
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Сергію, я безмежно дякую вам за вашу поезію. Люблю вас
зараз цей вірш звучить зовсім інакше. плачу щоразу, як його чую
Війна насправді з 2014. Просто тоді, нажаль, це мало кого хвилювало.
@@nastyakvashnina та ви шо, дякую за правду!
Так…
Красавчєг!
Супер
В пам'яті України буде той залишати хто знає
І не знав що автор Жадан. Вподобайка
Посмеялся новый серий ералаш, а оказался это реальные чеченцы.
Про Власова снимали
Испанский стыд.......автор ты что контакт с реальностью потерял..ложь уже до шизы довела...
У гурту «Брутто» ( колишні «Ляпіси») є пісня «Середні віки».
добре
Цирк уродов ....Я то знаю как солдаты срочники чтобы прокормиться и не умереть с голоду , уходили к чеченцам бичевать , а когда дембель подходил, возвращались и кто их жизни спас от голода сдавали их якобы они их держали в заложниках , чтобы спасти свои шкуры от суда за дезертирство ...И как эти срочники за еду своих офицеров и контрактников помечали для снайперов ....
Ну во первых у чеченцев не такой акцент на русском языке, а во вторых нет не где видео или аудио доказательства, что настоящий пленный ополченец нес такой бред
СМОТРИТЕ ЧТОБЫ СКОРО НЕ ИЗВЕНЯЛИСЬ ПЕРЕД КАМЕРОЙ. САМИМ НЕ СТЫДНО?