дякую за цей випуск інтервʼю! дуже гарно розкрили цього талановитого сценариста

@dianastylik4420

9 ай бұрын

Зіркові коментатори, нарешті це шоу отримує увагу, на яку заслуговує 😅

Оу, в мене нарешті відкрились очі, що я дійсно дивлюсь вже 119 випусків інтерв'ю Кості Трембовецького і ніяк не можу зрозуміти, коли це закінчиться... Пан Михайло як досвідчений інтерв'єр вправно маніпулює авдиторією

@HPZPodcast

9 ай бұрын

А й дійсно це ж теж праця утримувати так довго зацікавленість маючи лише одного гостя. Міша геній

@Alex_pro_install

9 ай бұрын

@@HPZPodcast нахуй чорне дзеркало нахуй опенгеймер хпзп ось наш серіал ,,друзі, хпзп наша кармеліта, наша серіал династія

@hevak17

9 ай бұрын

Це Міша себе хвалить?))

@sofiako5421

9 ай бұрын

Будь ласка, нехай ці інтервʼю не закінчуються!

@olgasmolyk3761

8 ай бұрын

Цікаво, батько Кості подивився всі інтерв'ю?😂

Обидні ідеї Костянтина вже зняли: 1) «Люксембург» Антоніо 2) «Люксембург» Лукіч

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Похуй і пахую

Про батьків. Спостереження за собою: довго ображалась на свою сімʼю (ні мама, ні тато не стали втіленням хоча б трохи хороших батьків) та десь у 20 раптом зрозуміла, що ці люди - це просто люди. Вони не найрозумніші у світі, зійшлись випадково на юнацьких гормонах, не могли визначитися у своїх почуттях. І порадитись було ні з ким, 😢😢 Вони робили багато помилок не тому, що хотіли їх зробити. Вони були просто розгубленими, самотніми, наляканими молодими людьми. А тепер таж **ня, тільки вже не молодими😮 Вони тепер для мене, як нерідні діти на утриманні: я піклуюсь про них, але кінематографічних родинних почуттів у нас нема.❤❤

чекаю, коли Міша витягне сертифікат Кенгуру і хпзп перетвориться в хорошу погану злу терапію.

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Цей феномен надто сіюмінутний щоб в історії надалі його згадувати

Дуже відвертий та глибокий подкаст. Дякую Кості за те, що допускає нас у цю зону вразливості. Міша міг би бути моїм колегою - психотерапевтом😂

Міша, в кожного має бути тонучий друг, якого завжди треба рятувати. Тримайся.

Міша, дякую за інтервʼю, гарний гість, запрошуйте його ще.

Дякую за подкаст Тепер думаю, що теж хочу собі такого Мішу, якому я буду розповідати всю екзистенційну херню зі своєї голови

перші хвилини "інтерв*ю" і мене вже тригерить від історії про батька та "нічево харошего" , стільки флешбеків🥲

Я ніколи не мала нічого спільного зі своїм батьком. Він дуже дивна людина, що ухиляється від повісток, що ніколи не платила аліментів, не намагалася провести час зі мною або моєю сестрою, та коли ми з сестрою виросли він вирішив давати оцінку нашим діям або казато що ми його розчарували😅. Моя постійна думака: ти воооопше хто такий? Дякую за це інтерв'ю і тему, яка для більшості українців є актуальною. Допомагає рефлексувати:)

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Ухилятися від повістки - священне право будь якого чоловіка

Дуже знайома ситуація з батьками, на жаль. Мені трохи допомогла розібратись в цьому книга "Вільні діти емоційно незрілих батьків". Зекономило декілька сеансів психотерапії 😊

Більше години саморефлексії від Кості, було над чим замислитись поки дивилась ) Міша не тільки чудовий інтрервʼюер, але і має задатки психотерапевта )

Чудовий випуск ХПЗП Михайловича!🎉

Міша допомагає новому Кості краще розкритись і розрулити внутрішні питання, а завдяки новому Кості можна побачити глибину Міші, які ж влучні питання він віднаходить для друга. Обережно, хлопці, бо чуйна частина аудиторії колишньої ПТ прийде до вас😅

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Нормально, в нас тут нема «свою аудиторію в обіду не дам». Ми перші ж хто Її й ображає)))

@zoriankaa_

9 ай бұрын

@@HPZPodcast , ага😅. Це відчувається в кожному випуску, завдяки рефлексії Кості. Зате щиро, загартовує для реального життя і без прилизування. Дякую вам🤗

Цікава розмова, дякую. У мене був батько, якого ми з сестрою обожнюємо. Український батько, який ніколи не назвав дочок поганим словом, облишимо щось інше. Людина, яку я чесно вважаю найкращою за своїми якостями. Але, мабуть, все має бути збалансовано. Тому у нас є наша мама.

Костя, дякую за щиру історію. На мою думку головне - коли батьки намагаються підтримувати дітей. Не важливо що при цьому дають вони в матеріальному плані в дитинстві. Бо виростаючи і вибираючи будь-який шлях в житті, вони впевнені в собі і впевнені що при будь-яких життєвих ситуаціях їм є на кого покластися. І в своєму житті вони не шукають зовнішньої підтримки і схвалення від масовки навколо.

Радісно, що у житті Кості все змінилося, бо у якийсь момент подкасту ставало боляче від його розповідей про самопочуття раніше. 🤗

@ihorkramarets

8 ай бұрын

та а що допомогло Кості вийти з депресії?

Дуже розумію вас хлопці. Для себе я вибрала відсторонення і приймаю ту версію себе, що робить боляче батькові, тим, що незручна і не кажу те, що він очікує. Бо в свій час колись брала на себе більше відповідальності за наші відносини і вигоріла. Мені допомогла позитивна психотерапія з юнгіанським аналізом. 🥲🤝

90-ті: Батя, щоб якось вирішити проблему спілкування з малим, веде його в кіно 20-ті: Син, створює подкаст ніби-то про кіно, де старається відрефлексувати стосунки з батьком. Щоб осягнути рівні ситуації, був створений тесеракт з Інтерстелару

Відповідь "не хочу" абсолютно пристойна і легітимна в більшості випадків. Просто що б не здаватися сукою на пропозиції людей, достатньо додати дякую. "Ні, дякую за пропозицію / Ні, дякую"

Так хочеться сісти з вами і поговорити про свої почуття, спостереження, саморефлексію. Так круто мати в своєму оточенні людей, з якими можна похіхікати та поговорити про потаємні сторони свого Я. Ви дуже круту атмосферу створюєте, дякую, за вашу відвертість і комфортність) це дуже душевно

костіному батьку достатньо було лише похвалити та не називати їх інтервʼю…

Мені дуже знайомо про стосунки з батьком... Було боляче для себе визнати, що справді "комфорт закінчується на розмовах з батьком" (як сказав Костя) і мені найкраще, коли його якнайменше в моєму житті. Дякую, що поділилися та обговорили цю складну тему!! І дякую за подкаст! Найкращий❤️‍🩹

Чудовий підкаст. Завдяки Кості і сам починаєш трохи задумуватись про відносини зі своїми батьками, починаєш їх аналізувати зі сторони

Нескінченно глибока тема «Батьки і діти». В моєму оточенні майже кожен може сказати «не хочу бути, як мої батьки». Хтось виправдовує їх, мов тяжкі часи були, розпад держави, великі зміни, вони і самі не знали любові батьків, бо там теж повоєнні часи, тяжко. Але ж ось ми, наше покоління, недолюблених дітей з браком уваги, котре вже має дітей і робить все, щоб не бути на них схожими і теж маємо важкі часи. Дарувати увагу, любов своїм дітям - на це завжди є час. Як мені важко зараз вислуховувати від доньки про її персонажів в Токабока, чи мільйонний раз про всесвіт Марвел, Асоку чи о «смішних» відосіках з ютуб шортс, кожен день вона приходить і говорить, а я слухаю, бо розумію, що настане день і вона не прийде і це і буде моя памʼять о її дитинстві, і може вміння це вислуховувати зараз навчить мене говорити не лише о погоді потім. Я постійно замислююсь над темою: нащо мої батьки народжували дітей, якщо вони нас не обіймали, не вчили цьому життю, а займались своїми справами?! Моє дитинство, то постійні гульки батьків з друзями, бійки, алкоголь, крики, зрив на дітей. Вони були б щасливішими без тієї гонитви бути «як всі» з дітьми. Нещодавно знайшла єдине фото мене з батьком, його вже немає, мені за 40 і спочатку так зраділа, що можу показати донці діда, а потім прийшло усвідомлення, що як же я тебе не люблю! Зараз чітко розумію, що дорослі, то не дорослі, а просто високі діти, котрі нарешті стали виглядати дорослими, як колись хотіли.

Десь чув "Якщо в дитинстві ти не мав велосипеда, а тепер маєш Лексус, то всерівно в дитинстві ти не мав велосипеда"

Те відчуття коли сьогодні literally почала розбирати балкон 🙃 після випуску зʼявився ще один балкон який непогано було б розібрать

І всі ці намагання допомагати баті - це в тебе не із любові, а підсвідомо для того щоб він сказав тобі : «Ти молодець, сину! Пишаюся тобою»

Неймовірне інтерв'ю) Вважаю що Кості на хвилі цього прозріння потрібно відкривати свою церкву😂 Трембовецьканство🙌

Чую про батю - ставлю лайк.

Це так смішно, що я буквально сьогодні з мамою обговорювала спеку) Дуже відгукнувся монолог Кості саме про дзвінки і безсенсовність певних обговорень

Я відчуваю до свого батька лише жаль, що так змарнував своє життя і вдячність, що навчив, яких людей треба оминати десятою дорогою і як їх розпізнати.

Який сильний і глибокий вийшов випуск🥺 Прям вау!! Я потім точно ляжу і буду рефлексувати)

56:06 - дівчата, яких зґвалтував батько і била матір бі лайк: "Оооой, ооой, мені так охуєнно було в родині жити 😘🥰😍🤩🩶💘💖💞💗💕❤️‍🔥❤️‍🔥💟❤️‍🩹💟"

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Це дуже смішно

Якраз на днях зрозуміла, що мені без психотерапевта (чи психолога) вже нікуди. Дякую за вчасну рекламну інтеграцію.

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Щонайменше це точно не завадить спробувати

Відвертий😳 Глибокий😯 Філософський🤔 Подкаст😉 Мішина остання фраза 💪😎 просто "розйоб" прямо в ціль🎯 Дякую за розкриту тему і приємний післясмак❤🤗

Так, Костя, відгребеш. Мої стосунки з батьком максимально аб'юзивні з його боку. Нас троє дівчат і він намагається маніпулювати нами як колись маніпулював мамою, а типу нап'ютсь і здохну, а вам з цим розбиратися. І як правильно тут бути? Лікувати його щоразу як мама чи залишити хай сам розбирається зі своїм алкоголізмом?

@HPZPodcast

9 ай бұрын

А я щось казав про твої стосунки?

Дуже подобається подкаст, проте Сексистські Висловлювання кості з кожним Випуском Змушують думати що пора Відписуватись

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Ех, ці жіночі проблеми - змушують думати

Теж тепер хочу поговорити з Михайлом про свої проблеми

Іноді під час прослуховування зʼявляється непереборне відчуття, що Костя за щось не любить особисто мене, а я навіть не написала жодного хейтерського комента🤨 Потенційний запит для психотерапії😂

Я думаю, що в більшості людей такі неповноцінні стосунки з батьками. В підлітковому віці я ображався на своїх батьків. Зараз майже нічого не змінилось, але я зрозумів, що я все-таки люблю своїх батьків і готовий поговорити з ними про погоду чи допомогти у важкий момент.

Вітаю! В першу чергу дякую вам за крутий подкаст, цікаві теми та відкритість. Ваша рефлексія нагадала мені мої пошуки відповідей, раджу почитати "Дорослі діти емоційно незрілих батьків", сподіваюсь ви знайдете свої відповіді.

Костя ❤ маленький хлопчик всередині тебе так хоче любові і прийняття. Хочеться взяти тебе "на ручки", обійняти, похвалити. Так відчувається ця травма. Але ти такий молодець. Будь ласка, не треба вмирати. Ти прекрасний ❤

@kathrinefilippova6726

9 ай бұрын

😂

Важкий вийшов випуск. Я навіть і не намагаюся відрефлексувати стосунки зі своїм батьком, бо дах зовсім поїде. І на жаль, в мене немає такого друга як Міша, який би просто слухав і співчував. Мені здається, що Кості таки не все одно на батька, бо більше години хлопці про це говорили, щось його зачепило. Я завжди переживаю за те, щоб виправдати батьківські очікування, але кожного разу щось не вдається і від цього боляче. Дякую за випуск.

дякую за випуск🤍 дивно, що цей епізод вийшов аж настільки тематичним)) відразу видно, що 5 липня все ж мало свій вплив на Костю)

@ihorkramarets

8 ай бұрын

так, а що сталося 5 Липня?

дякую , вдячна за ваш подкаст ❤

Крутий випуск❤

Дякую за випуск ❤️

Дуже цікавий випуск! Подякував

Фізі з «друзів» так і говорить: 🫴🏼Нажаль не можу, бо не хочу

Так круто, відверто. Випуск кайф❤

Це тепер найулюбленіший ваш випуск.

Ого, який глибокий розбір теми стосунків. Дякую!

Дуже цікавий випуск! На мою думку, ми не зобов'язані любити батьків і не вині їм нічого, бо то було не наше рішення з'являтися на цей світ. Не бачу ніякого сенсу бути вдячним батькам за те, що вони виконали мінімум своїх зобов'язань, а тобто годували і вдягали нас, фактично просто не дали нам вмерти.

«у вас дощ? Ти поїв?» це моя розмова з мамою 😂🤣😂

Подивився я оці ваші інтерв'ю і скажу, що все охуєннно!

Дякую❤це було є і буде прекрасно

Дякую вам за цей випуск ❤

Дякую за ці подкасти суцільної рефлексії і насолоди:) 🫶🏻

По поводу "не хочу" я до сих пор вспоминаю один случай. Было мне лет 16, я ходил в клуб учиться играть на аккордеоне. Однажды к моей преподавательнице подошла заведующая (или как она называлась) и предложила ей заниматься организацией концерта к 8 марта. Преподавательница ответила "не хочу". На тот момент это было для меня очень необычно, в этом было что-то свежее и крутое. Что я по сей день это запомнил. До того случая в моей жизни и правда не котировалось "не хочу" - особенно учитывая, что мои "не хочу", как правило, касались всякой работы в огороде из-под палки бабушки и всё такое.

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Як казала моя мама, думаючи що цитати з радянських плакатів то розумно: «нє можеш - научім, нє хочєш - заставім»

На моменті про стосунки дівчат з батьками зрозуміла шо Костю іноді краще слухати не задіюючи мозок ахах

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Попалася

Прекрасне інтерв’ю👏👏👏

Від притчі про зустріч з Богом-шмогом мурашки пішли по шкірі) чудовий випуск, дякую

Які ж круті, повноцінні, доступні, кольорові метафори в Кості, просто УАУ!🔥

Це найкраще, що я бачила в останній час. Чи то особисто мені так відгукнулось, чи так і є - не знаю, та і байдуже, я вважаю саме так

Вау, подкаст виходить на якийсь інший рівень! Дуже круто, дякую за такий контент, ви топ❤

Прекрасно, просто прекрасный подкаст ❤ Тема така, що відгукується майже кожному😅

Мій папа типово донецький пацан) З типовими уявленнями про те, якою має бути дівчинка. Я багато в чому з ним не згодна, але він навчив мене найважливішої речі у світі, якої не вчили інших дітей. Ніколи не можна себе ображати. Навчив гордості та вмінні за себе постояти. Стояв за мене сам ще тоді, коли на проблеми у школі батьки зазвичай чхати хотіли у ті часи - у дев'яності, в сенсі. Можливо, завдяки йому я й маю такий складний характер) І зараз ми теж спілкуємось про погоду, інколи я перенаправляю його політичні погляди, хоч це непросто(нічого крамольного, але телемарафон трохи впливає на нього). І я знаю, що він дуже пишається, якою я стала. Навчився говорити, що любить мене - вперше сказа про це в мої років двадцять) Ми дуже близькі. Я знаю, що мені пощастило з обома) і з мамою, і з папою. Я обрала не любити і не спілкуватись зі своїми братами, але батьки мої - чудові.

Дякую за вашу працю!

Іду подзвоню татові, щоб запитати, чим він покормив котика з собакою і чи встигли викопати картоплю до дощу. Знаю, що він буде щасливий, що я виділила кілька хвилин, щоб подзвонити йому і трошки поговорити про неважливі речі)

Чудовий подкаст! Як круто, що ви піднімаєте такі важливі і болючі теми! Дякую! Ви класні!

Дякую за випуск. Слухав і аналізував свої відносини з батьком - вони дуже схожі до ситуації Кості.

Притча вогонь!!! Заради цього варто додивитися до кінця!

Це був дуже цікавий та відветрий випуск, та це було саме те, що мені було потрібно, але я не знав, що мені це потрібно. Дякую.

Коли Костя говорив, що в своїх сценаріях він відіграє роль батька, я подумала про те, що можливо- це візуалізація його найбільшого страху. Типу колись зрозуміти, що для кращого майбутнього сина йому потрібно його залишити. Можливо я помиляюсь, але вирішила, що це варто написати.

Как всегда, благодарю за мысли. Вы кайфовые, даже если просто через екран😊

Слухаю далі. Костя, поділюсь своїм досвідом. Я гайдаюсь на гойдалках, що хотіла повністю зупинити стосунки з батьком. Але просто поїхала в іншу країну і це вирішилось само собою. Але коли він помер, я плакала шо скажена. Дорослий хоче перервати стосунки, а дитина завжди буде сподіватись та любити батька.

у мене чудові батьки, але також часто ловлю себе на думці, що нам ні про що поговорити. мама перестала мене запитувати, що я їла і чи по погоді вдяглася, бо я дратувалася: це не тема для розмов між дорослими людьми. хотілося змістовних та/або приємних розмов, як з друзями, - те, що я називаю "якісно проведений час" у стосунках, тобто те, що дає відчути, що ви близькі люди. у нас точно є точки дотику, але з друзями я зовсім інакше на ті самі теми спілкуюся. тобто питання не тільки в темах, а і в тому ЯК спілкуємося - занадто відрізняємося чи то світосприйняттям, чи то способом мислення і почуттям гумору, не знаю, як пояснити. напевно, в якийсь момент я змирилася, що я і мої батьки не будемо як друзі. теми для розмов - погода, здоров'я, які новини у мене, у них, у родичів, плани. найкрутіше, коли вони діляться спогадами, не важливо навіть, якщо вже всоте розказаними. просто рада, що вони в мене такі, які вони є, і хочеться, щоб вони якомога краще і довше пожили для себе, - вони на це точно заслужили. і ці наші розмови, хай скільки вони мені не видаються банальними, - це спосіб проявити вдячність і любов, спосіб бути присутньою в їхньому житті. тому дуже відгукнулася Мішина думка про підтексти - це геніально, дякую!

Ви неймовірні.

Прикол, про те що подивитись погоду перед тим як дзвонити-геніальний!)

буду страшенно рада, якщо Костя нормалізує "не хочу", заєбало шось, що майже всі чекають виправдань на "не хочу", це повноцінна мотивація, мало ж хто спитає "а чого", якщо ти кажеш "оце я хочу"

У Михайла чудові задатки для того, щоб стати гештальт-терапевтом! Логічні питання та мудрий погляд на життя! Я насолоджувалася) А остання фраза у саме ♥️

Все своє життя я жила з думкою що я не люблю свого батька, але після психотерапії я зрозуміла що ні, все таки люблю, просто боюсь що якщо я піддамся під його любов, а потім він зробить мені боляче, а також всі образи з дитинства вилазять назовні. З приводу спілкування, я зберігла спілкування з батьком, а сестра наприклад повністю віддалилась від нього. І що мені що їй кайфово. Головне щоб вам було зручно 😅

Запрошуйте батю Кості гостем на подкаст

Дуже крута розмова, душевна,Канонічна, то топ! Навіть Дікапріо не передав би ці емоції в екранізації вашого подкасту.

Костю, дуже розумію оце гіперболізоване "не хочу" і це абсолютно нормально. Коли ти довгий час був під гнітом (думок своїх чи інших, словами "треба", відчуттями "не образити і бути хорошою людиною", і тд), то після цього пробудження, бажання робити все для себе максимально гіперболізувалося. Я тепер нічого для вас не хочу, а хочу тільки для себе. І це нормально, тому що раніше дозволу на це не було, а тепер є. Тобто тепер хочеться робити ВСЕ для себе. І треба так і робити, дати собі дозвіл це робити, а з часом воно нормалізується. І вже потім зʼявиться бажання щось пояснити, щось проговорити, і тд. Але для цього також потрібно дати собі час, а поки насолодитися оцим "не хочу і не буду". Кожен раз, коли я внутрішнє дозволяю собі щось, чи щось кардинально міняю, я відчуваю оцей сильний перегин. Я даю собі дозвіл на нього, і з часом все приходить в норму. Сподіваюся, що мій коментар допоможе з валідацією :) і дякую вам за класний контент!

Чудовий випуск і тема. Але не можу позбутися почуття тривоги коли слухаю Костю про суїцидальні думки і про казкове відродження. Дуже знайома для мене ситуація, так як через це проходила і досить проходить рідна людина. Але не буду нічого радити, коли не просять. Бажаю всім нам здоров'я, як фізичного, так і психічного.

Мій батя був алкашом і давно мене покинув. Точніше, він намагався спілкуватись, але я сказала йому, що буду спілкуватись з ним тільки, якщо він буде тверезий. Після цього він навіть не намагався бути в моєму житті. Це, мабуть, його найкраще рішення. Щодо "розмов ні про що". Мене теж нервують питання штибу "як погода?", "що ти їла?" і т.п. Намагалась докопатись в собі, чому так. Дійшла тільки до думки, що не так важливо про що я розмовляю, а з ким. Дуже допомагає усамітнитись на якийсь час, тоді спілкування дається легше. Батьки такі як вони є і ми змушені прийняти їх із вадами і особистими травмами. Не зважаючи на ваше минуле, ви з батьком щось робите для спілкування і я вважаю, що це вже показник, що вам один на одного не пофіг

Сталась ситуація - Костя відпустив бороду з вусами) Хлопці ви дуже круті, дякую за черговий крутий час, проведений за переглядом і прослуховуванням!

люблю вас!

Нас з вами поєднала доля😁❤ Дуже гостро зараз в мене стоїть питання відносин з батьками...вічна дилема

У якийсь момент просто захотілось обійняти Костю 🤗

Пропоную 5-го чи 4-го липня (в день смерті і воскресіння Костянтина) вітатися "Костянтин Воскрес" "Воістину Воскрес".

30 секунд такого довгоочікуваного подкасту, а вже такий бум емоцій 😱

Слухаючи про розмови Кості з татом розумію,що у більшості, навіть в мене з деякими родичами,такі самі розмови...але Міша звучить валідно, напевно тато хоче контакту але він просто інша людина,інакша, тому і тем спільних немає. В мене була схожа ситуація з бабусею нещодавно і мене це дуже вибило. Костя,я бажаю тобі усього найкращого. В тебе неймовірний потенціал❤️

Костя знову вкрав мої роздуми) Не дослухавши до рекомендацій подзвонити батькові, я подзвонила (кумедний збіг). І вкотре переконалася, що я той приклад, який не є відображенням більшості)) Дякую за такий глибокий випуск, маю ще більше думок для рефлексії.

Дякую за подкаст🩷 в мені дуже сильно відгукується історія якості і його батька. В мене тепер є розуміння, що я не одна така

Дякую, за крутий випуск. Останній час почав без пояснень відмовлятися від пропозицій знайомих, чи не сильно знайомих людей, без будь-яких пояснень. Просто не хочу і все. Зрозумів, що ті люди, які будуть осуджувати мене через мою не соціальність - просто заздрять, що не дозволяють собі такий вчинок. Життя до пізди коротке, щоб витрачати час на не цікаві речі, а тим більше на те, чого не хочеш

Йопта рожеві окуляри і щасливе життя дівчинки в родині це жити без батька з нарцистичною матірʼю а потім ти виростаєш і опиняєшся у сексистському патріархальному суспільстві і з daddy issues і з mommy issues одночасно. Добре коли хоч один з батьків адекватний

@HPZPodcast

9 ай бұрын

Це дуже смішно. Я сказав про стосунки з батьком а ви привели приклад де у вас нема батька. Висновок - я говорив не про вас