Підшкірні ін’єкції із за простоти техніки виконання набули досить широкого застосування в практиці. Зазвичай підшкірно ліки вводяться коли немає необхідності отримати негайний ефект від препарату, або коли необхідно створити своєрідне депо лікарського засобу в підшкірній клітковині для підтримання його концентрації в крові на постійному рівні відносно тривалий час.
Підшкірні інєкції можуть застосовуватися не тільки для введення водних розчинів, а й для ін’єкцій олійних розчинів та суспензій.
В переважній більшості випадків об’єм препарату що вводиться підшкірно сягає 1-2мл, але допустимо максимальним є - 5мл. Застосовують шприц 1-2мл, з голкою 23G 3см довжиною та діаметром 0,6мм. Винятком є інєкції інсуліну - де для точності дозувань та мінімізації больових відчуттів застосовується голка 30G. Сьогодні інсулін найчастіше вводиться спеціальним, зручним для пацієнта ін’єктором - шприц ручкою.
Типовими місцями для підшкірних ін’єкцій є середня тритина задньої поверхні плеча, підлопаткова ділянка, передня стінка живота, тобто ділянки де шкіра і підшкірна жирова клітковина добре беруться у складку і немає небезпеки ушкодження кровоносних судин та нервів.
В хірургічній практиці підшкірна ін’єкція найбільш часто асоціюється з перед та пост операційною профілактикою тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з помірним та високим ризиком, шляхом підшкірного введення антикоагулянтів прямої дії. При цьому створюється своєрідне депо препарату, та мінімізується вірогідність ускладнення у вигляді гематоми у місці ін’єкції.
Крім того підшкірне введення місцевого анестетика, після створення «лимонної кірочки» на шкірі, є етапом місцевої інфільтративної анестезії при хірургічних втручаннях.
Техніка підшкірних ін’єкцій
Перед використанням шприца необхідно перевірити кінцевий термін його придатності
та герметичність упаковки. Також перевіряємо назву лікарського препарату, його концентрацію та кінцевий термін його застосування.
Далі треба ретельно вимити руки з милом під проточною водою, витерти їх одноразовим паперовим рушником та обробити спиртовмісним антисептиком;
1.Розкриваємо упаковку шприца роз’єднуючи поліетиленову і паперову її половини.
2. Обережно, шоб не випала голка виймаємо шприц за поршень.
3. На канюлю шприца одягаємо муфту голки.
4. Перевіряємо прохідність голки, випускаючи із шприца повітря.
• в шприц набираємо необхідний об’єм лікарського препарату з ампули або флакону та витісняємо повітря;
• кладемо шприц в стерильний лоток;
• в стерильний лоток необхідно також поктасти 3 спиртові серветки чи стерильні ватні кульки змочені в 70 % етиловому спирті;
В умовах операційної чи перев’язувальної, лікар хірург, будучи в масці, стерильних рукавичках та костюмі, не повинен торкатись руками ні упаковки шприца, ні ампули. Розкриття упаковки шприца, проводить молодша медична сестра, або сестра анестезистка. Набирання ліків лікар здійснює з допомогою сестри, яка відкриває і підтримує ампулу для нього.
Пацієнт залежно від ситуації може перебувати як в сидячому так і в лежачому положенні.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ
1. Визначаємо місце ін’єкції та проводимо його пальпацію з метою виявлення можливих інфільтратів чи ущільнень після попередніх ін’єкцій, якщо такі виконувались.
Повторно обробляємо руки антисептиком.
2. Місце ін’єкції двічі протераємо спиртовими серветками спочатку широко, далі безпосередньо місце майбутнього вколювання голки.
5. Наповнений ліками шприц тримаємо правою рукою так, щоб II палець притримував муфту голки, а інші пальці своїми кінчиками циліндр шприца.
Голку спрямовуємо зрізом догори.
6. I та ІІ пальцями лівої руки шкіру з підшкірною жировою клітковиною захоплюємо у складку.
7. Швидким рухом голку під гострим кутом (40-45°) зрізом догори вводимо на 2/ 3 її довжини в утворену складку досягаючи рівня підшкірно жирової клітковини.
8. Після проколу шкіри складку відпускаємо, а поршень шприца натягуємо на себе, щоб переконатись , що голка не знаходиться у просвіті судини. Особливо це важливо при введенні олійних розчинів, оскільки можлива жирова емболія. Якщо кінчик голки знаходиться в просвіті судини - шприц необхідно злегка підтягнути на себе і повторити пробу. За відсутності крові в шприці І пальцем лівої руки натискаємо на ручку поршня та повністю вводимо препарат під шкіру.
9. До місця ін’єкції лівою рукою прикладаємо спиртову серветку і швидким рухом виймаємо голку.
Голку та шприц поміщають до відпрацьованого матеріалу та далі утилізовують