Внутрішньошкірні ін’єкції застосовують для виконання алергійних проб, імунологічних проб, наприклад для діагностики туберкульозу(проба Манту), бруцельозу (проба Бюрне), ехінококозу (проба Касоні), для місцевого знеболювання та вакцинацій. Для її проведеня найчастіше використовують шприц малого об’ємому з тонкою голкою.
Місцем проведення внутрішньошкірної ін’єкції, особливо при діагностичних пробах - є середня тритина передньої поверхні передпліччя. В інших випадках ін'єкція виконується на ділянках де це необхідно..
Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
Перед використанням шприца необхідно перевірити кінцевий термін його придатності
та герметичність упаковки. Також перевіряємо назву лікарського препарату, його концентрацію та термін придатності.
Далі треба ретельно вимити руки з милом двічі під проточною водою, витерти їх одноразовим паперовим рушником та обробити спиртовмісним антисептиком;
1. Розкриваємо упаковку шприца роз’єднуючи поліетиленову і паперову її половини, або, якщо шприц знаходиться в повністю поліетиленовій упаковці, розриваємо її по надсіченому краю;
2. Обережно виймаємо шприц за поршень.
3. Перевіряємо прохідність голки, випускаючи із шприца повітря.
• в шприц набираємо необхідний об’єм лікарського препарату з ампули або флакону;
• кладемо його в стерильний лоток чи на стерильний столик;
• в стерильний лоток необхідно також поктасти дві спиртові серветки чи стерильні ватні кульки змочені в 70 % етиловому спирті, і одну стерильну суху ватну кульку;
В умовах операційної чи перев’язувальної, лікар хірург, будучи в масці, стерильних рукавичках та костюмі, не повинен торкатись руками ні упаковки шприца, ні ампули. Розкриття упаковки шприца, здійснює молодша медична сестра, або сестра анестезистка. Набирання ліків лікар здійснює з допомогою сестри, яка відкриває і підтримує ампулу для нього.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ
1. Місце ін’єкції обробляємо спиртовими серветками двічі - спочатку широко, а потім безпосередньо місце майбутнього вколювання голки.
3. Шприц із лікарським препаратом тримаємо у правій руці так, щоб II палець утримував
муфту голки, а інші пальці своїми кінчиками підтримували циліндр шприца.
4. Злегка розтягуємо шкіру пацієнта лівою рукою.
5. Голку шприца розміщуємо зрізом догори, майже паралельно до поверхні шкіри.
7. Голку вколюємо в товщу шкіри під гострим кутом так, щоб занурився її зріз.
8. Обережно відпускаємо ліву руку.
9. І пальцем лівої руки повільно натискаємо на поршень та вводимо максимум 0,1 мл препарату. На місці ін’єкції має утворитися інфільтрат який нагадує лимонну кірочку.
10. Голку виймаємо з тканин;
Важливо серветку до голки під час її виймання не прикладати!
12. Голку та шприц поміщають до відпрацьованого матеріалу і далі утилізовують відповідно до категорії відходів.
В хірургії внутрішньошкірна ін’єкція часто використовується як початковий етап місцевої інфільтративної анестезії. Тобто, спочатку тонкою голкою інфільтрують субепідермальний шар шкіри анестетиком вздовж лінії майбутнього розрізу, формуючи так звану «лимонну кірочку». Після цього переходять до пошарової інфільтрації більш глибоких шарів.