Класний подкаст. Легкий. Без насадження, типу "ану бігом говоріть українською бо так правильно", а просто розмова зі спеціалістом про мову. Крутий український контент.

@opodcastO

Жыл бұрын

дякую, виявляється просто про мову дуже цікаво спілкуватися!

"Мова це зброя, а слова - боєприпаси"! Круто, дякую ❤

@opodcastO

Жыл бұрын

Дуже гарна фраза!

Мова важлива! Дякую за такий чудовий подкаст! ❤🇺🇦

Олю, я прийшла на Вашу мову. Оце саме Ви на мене так впливаєте: я хочу Вас слухати, мені приємно Вас слухати, хочу рівнятися на Вашу мову (вимову). Я виросла у Харкові, і в мій час там усі були російськомовні. Не скажу новину, що українська мова вважалася сільською, якою тільки бабки у селі можуть говорити. І нас так навчали: якщо хочеш чогось досягти і якось себе проявити - будь ласка, ось російська. Не одне покоління Слобожанщини (та і не тільки) стало жертвами цієї жахливої мовнорепресивної машини. Але це дуже хочеться виправити! І мене дуже тішить, що дуже багато людей це усвідомлюють і намагаються в цьому допомогти. Створюється багато якісного україномовного контенту, який приємно, цікаво і корисно дивитись. І передивляючись ций випуск, зловила себе на думці, що хочу повернутися до української, але не тільки чистої літературної, а і такої, якою розмовляли мої бабусі, у далекому селі в Харківській області, до тої слобожанської говірки. От всі слова, що згадаю, всі буду намагатися використовувати, бо дуже хочу, щоб вони залишилися у вжитку. Це буде непросто, бо багато вже років пройшло, але буду намагатися. Ну, принаймні, спробую)

Дуже цікава тема! Особисто мені цікаві всілякі говірки і діалекти. Не розумію, коли хтось доводить, що у них "правильніша" мова. Краса у різноманітті ❤️

@opodcastO

Жыл бұрын

Мені теж дуже цікаво досліджувати!!!

Сказати, що мені сподобалось відео, це просто промовчати! Дівчата, ще, ще таких відео та побільше! Олю, дякую за якісний український контент ❤️

@opodcastO

Жыл бұрын

Дякую, що подивилися! Зробимо ще! Якщо є з ким поділитися, теж добре буде❤️ рада буду підтримці!

Дякую пані ведуча та пані філологіня за прекрасну мову і натхнення 🇺🇦

@opodcastO

Жыл бұрын

Дуже дякую!!! Приємно, що дивитеся🙂

Дікую за чудовий подкаст. Я вчилась в української совкового періоду і коли приїхала в Англію і почула як розмовляють ті які вимушено покинули Україну була дуже здивована, що так сильно відрізняється. В то час ця мова була зрозуміла. Особливо дивували люди яких походження Харків чи Донецьк.

Однозначно підписка, подобається ведуча

@opodcastO

Жыл бұрын

Мені надзвичайно приємно❤️

Я дуже рада що я багато виконавців які почали використовувати діалектну мову в піснях. Хоча є не адекватних багато які цих людей осуджують.

@opodcastO

Жыл бұрын

мені спадає на думку Латексфауна)

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

Такі як шмаріон

Класна розмова! З привітом із Запоріжжя, Наталю! ;) Нарешті від академічних науковців чуємо: мова -- багатогранна, говорімо так, як відчуваємо, не біймося діалектів! Бо вже трохи набридла оця показна "мовна стерильність", яку пропагують по всіх усюдах. Мова жива. Освічена людина, звичайно, має знати, як правильно, і вміти перемикатися на абсолютно літературну мову в необхідний момент. І ніщо не має заважати освіченій людині бути живою, яка говорить живою, а не "унормованою, відшліфованою майстрами слова" мовою.З історії фемінітивів -- як мінімум 2 дисертації: Світлани Семенюк (2000) та Марії Брус (2020).

@Natalia_Bahniuk

Жыл бұрын

Дякую Вам.

Який розкішний подкаст! Дякую, і прошу ще.

@opodcastO

Жыл бұрын

Зробимо! Скоро про фемінітиви) правопис)

@lucy1391

Жыл бұрын

@@opodcastO, щира дякя! Буквально чуєте кожного 😁

@opodcastO

Жыл бұрын

@@lucy1391 обіцяю не йти у вибори😁🤣

@lucy1391

Жыл бұрын

@@opodcastO, 😂

Дякую ,чудова розмова.Тема цікава.Фахівчиня легка невимушена.Ведуча неперевершена.Чекаю наступного випуску

Слава українській Україні 💙💛

@DariiaS-iz3bi

Жыл бұрын

❤❤❤

Дуже дякую ❤️ чекаємо на нові ефіри.

От, саме завдяки тому мовному контенту я і підписалися на Вас в інсті😀😄😄. Теж люблю говорити правильно і вчуся цьому. Дякую.

Я почала цікавитися діалектами в 2014 році коли дівчина яка переїхала в наше місто з Алчевська звернула увагу на наше "тудою" "сюдою" "осьо". І дійсно! Це інсайт! Українською: "туди" "сюди" "ось" Російською: "туда" "сюда" "вот" А у нас виявляється не суржик а степовий діалект! Це яка глибина! "Тудою-сюдою" це дорога до цілі, а не сама ціль. Мій племінник перше слово сказав "мама" а друге "осьо". А потім понеслося. Наприклад, ми не вживаємо ДЖ ДЗ у розмові у нас "бжьоли" і це не русизм бо у них "пчёлы". Будь ласка, українці, поважайте говірки один одного! Ми такі круті і різноманітні. Село це не погано. Вишита сорочка з села родом, і пісня народна з села, і літературна мова підживлюється сільськими діалектами нарівно з запозиченими словами. Краще знати літературну і не втрачати регіональну. Якщо я, молода дівчина, втрачу мову моєї бабусі (1926 р.н.) кому від цього стане краще? Якщо не передам її своїм майбутнім дітям, хто від цього виграє?

Дуже класний випуск, дякую за фахового гостя)))

Мені так подобається ведуча, чоловік має молитись на неї. Така файна пані, а голос який, я взахваті від вас.

@opodcastO

Жыл бұрын

дуже вам вдячна! зачитала чоловіку вголос ваш коментар)))

Дякую! Слава Україні.

@opodcastO

Жыл бұрын

Героям слава!

Із задоволенням послухала, дякую. Я саме з тих, хто мовчав українською, бо я почала її вчити вже в старшій школі, і вимова була жахлива. Але практика-практика-практика (і через такі ролики в тому числі), і все покращується дуже швидко.

про мову - то любов! непереварюю англіїзми в українській. саме якось так мені це і звучить всередині мене - "українська, ти хороша, але посунься". брр, ні ні ні. дякую за цікавезний подкаст. відкрила для себе реєстр репресованих слів. ну і взагалі то ще багато чого. Олю, дякую за вашу працю і якісний україномовний контент.

@opodcastO

Жыл бұрын

Дякую, що гарно відгукуєтесь!!! Діліться з друзями подкастом!

Мені треба ще подкасти про українську мову, про правописні зміни, про фемінітиви

Чудова тема і дуже приємна гостя! 😍

@opodcastO

Жыл бұрын

Так! Наталя чудова!

Як на мене, то стандартизована літературна мова із чітко окресленими правилами та наголосами це гарний і практичний орієнтир для тих, хто виросли в російськомовному середовищі. Вона може авторитетно дати прості та зрозумілі відповіді про те, що є українською мовою. Саме вона безапеляційно скаже, що треба казати "двохсот", а не "двухсот" чи як саме наголошувати "спИну", і заспокоїть, що "писать" чи "держать" це не суржик. Ця її функція, мабуть, не цілком зрозуміла тим, хто змалку говорить по-українськи, але вона безцінна для тих, хто ще не випрацювали якогось власного "діалекту". Для повсякденного спілкування вона, звісно, не є непорушною догмою, тож набувши відносного комфорту із нею, свою говірку можна відточувати й приправляти на власний смак, в тому числі радикально порушуючи філологічні приписи. Літературна мова має об'єднавчу функцію, та вона ніколи не мала на меті покрити ціле багатство української мови. Вона навіть в повному обсязі не відбиває розмаїття писемної мови наших класиків, але нею можна і треба озброїтися, щоб поступово виховувати власне мовне чуття, і вже на цьому фундаменті спорудити свою унікальну марку української мови

@opodcastO

Жыл бұрын

Дякую за таку цікаву й обґрунтовану позицію. Дуже цікаво.

@antons5302

Жыл бұрын

@@opodcastO Дякую вам за цікаву бесіду та в цілому за україномовний контент! Маєте нового підписника

Дуже приємний тембр голосу,просто медовий!!!Вам потрібно записувати аудіо книги.І,звичайно,цікава тема.Дякую.Можна ще

@opodcastO

Жыл бұрын

не знаю до кого це саме, але обом приємно))) дякуємо)))

СУПЕР! СУПЕР! СУПЕР! ДЯКУЮ! ДЯКУЮ! ДЯКУЮ! Пані Наталечко, ❤😍❤

Оооо! Гідний контент під'їхав! Дякую Оля!

@opodcastO

Жыл бұрын

Завжда рада!

Членкиня з фімінітивів - найкраще сприймається ;))

@opodcastO

Жыл бұрын

🙂

дякую за вашу роботу,дуже цікаві у вас подкасти

Чекаю ще. Дякую

@opodcastO

Жыл бұрын

Дякую

Чудовий випуск! Я з Київщини, повністю україномовною стала в 2016. Багато людей в Києві питало мене чи не зі Львова? Я сприймала це як комплімент. І аудиторія дає запит на новий підкаст❤

@opodcastO

Жыл бұрын

Яку тему? Нові слова, правопис чи фемінітиви?)

@irynamontrin7191

Жыл бұрын

@@opodcastO нові слова 🙏

@opodcastO

Жыл бұрын

@@irynamontrin7191 вже навіть радять мені філолога стосовно цієї теми, буде!

У Ірландії така сама було ситуація. Через те і них мало хто розмовляє і не знають Гельський. Зараз через окупацію Британіі вони розвовояють тільки англійською

@opodcastO

Жыл бұрын

Не знала, а нещодавно наштовхнулася на цю історію...

Було цікаво послухати! Привіт з Харкова:)))

@opodcastO

Жыл бұрын

напишіть нам харківські словечки)

Як ви праві про літературну у російськомовних! я з тих, хто не може слухати суржик! у Харкові дуже багато суржуку. Назавжди запам'ятала, як одного разу, жуночка заглянула у маршрутку з питанням "чи є місце", но що хтось відповів "тут є місто" )))))))))))))))))) ну це =РУКАЛИЦО=) А головніше хочеться донести для деяких, що україномовність, це не досяжність укроїномовних з народження, це така вдача. Бо ми народились в різних середовищах і хочеться, що б до людей прийшло нормальне розуміння та сприймання цього) ми вчимося, ми хочемо, прагнемо! у цю ж тему про народження, мама в мене з західної України) але вже так вийшло, що колись я народилась на сході і живу тут усе життя) Все буде Україна! привіт з Харкова♥

@Natalia_Bahniuk

Жыл бұрын

Харкову найтепліші вітання. Захоплююся.

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

З тебе харків'янка як з мене львів'янин ахахах 🤣 , як це суржик не любить? Тебе трєснуть? Настоящі люблять Курган і Агрегат і суржик ти не настояща

@svets5500

10 ай бұрын

@@user-vm6dx3te2f послать или сам пойдешь)))))))))))) "не настояща" не существует не в укр не в раш ))))))) не умничай)

Мені безмежно подобається слово "здорожена", що вживала Леся Українка.

Чекаю! 🙏🏻

@opodcastO

Жыл бұрын

Дивіться

Олю, тебе дуже приємно слухати) Дякую за цікаві подкасти!

Цікавий подкаст. Дякую за вашу роботу. Буде цікаво послухати продовження цієї теми. Я з Сумщини, але мені дуже подобається галицький діалект.

@opodcastO

Жыл бұрын

а який у вас діалект? можете трішки місцевих слів навести? мені самій цікаво)

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

​@@opodcastOта він перевертень тупий, як це слабажанець любить галицьке? Це любити аб'юзєра все одно шо , якби ви так любили слобожанський та наддніпрянський.

Подякував! Крутий подкаст!❤

Особисто я потребую вашого контенту. Помітила одну деталь: ви з Рівного і вважали що вдома говорили суржиком. Чула від дівчини з Хмельницького: "ми говоримо суржиком". Я з центру України і все життя вважала що говорю суржиком. Жила на Черкащині, місцевості де народився Шевченко і там люди вважають що говорять суржиком. Більш того, на Львівщині і Волині знайомі діляться, що то не мова у них, а суржик. Так, галичани теж так вважають. Усі мають комплекс мовної меншовартості, незалежно від регіону де зростав. Слова "бігать" "спать" "любить" використовують на більшій території України. Альвеолярне "л" також часто вживане. Зараз вважаю ці особливості крутими і дещо брутальними. Навчаю Т9 слову "шо", яке теж має право жити. Але біль мого серця слово "балакать"! Дуже багато ненависті коло нього. Воно наше і воно має право жити. Його вживають у класичній літературі. Будь ласка, випускайте більше контенту про суржик і діалекти. Нам треба розібратися хто ми і навчити відстоювати своє. Особисто я не буду здобувати додаткову філологічну освіту, тому потребую подібного контенту для самонавчання. Люблю вас, і бажаю плідної праці🤗

@opodcastO

Жыл бұрын

дуже дякую!!! так, треба добре розібратися де є суржик, а де є діалект і знати, чому так сталося, що спілкуємося не літературною однаковою))) про українську мову часто в мене можна почитати і подивитися в інстаграмі. У Ідеї Олександрівни неймовірні відео на каналі саме про говірки. Подивіться також. Думаю наш подкаст з нею вже бачили? Дякую вам за такий гарний відгук!!!

Олю, дякую за вашу роботу! Дуже круто, легко, цікаво, змістовно❤

А я люблю діалекти. Цікаво подорожувати Україною і чути її красу

@opodcastO

Жыл бұрын

Головне порозумітися)

@user-tw2xe1jf3o

Жыл бұрын

@@opodcastO діалекти є у всіх мовах.

@opodcastO

Жыл бұрын

@@user-tw2xe1jf3o о так! Якщо дивитися серіали без перекладу, дуже помітно)))

@user-tw2xe1jf3o

Жыл бұрын

@@opodcastO у Вас приємний, кольоровий голос. Я б послухала книгу у Вашій озвучці

@opodcastO

Жыл бұрын

@@user-tw2xe1jf3o допрацюю свої пом'якшені приголосні й подамся в озвучку😁 дякую!

Неймовірний подкаст!

@Natalia_Bahniuk

Жыл бұрын

🧡

Дуже круто що з’явиляється ще більше українського контенту. Дякую. Але шкода що орієнтован «не на всю Україну», бо чим більш дивлюсь подібний контент тим більше здається що Украіна - це Львів, чи одна західна Украіна. І ще, якщо російськомовне населення України переходять на літературну мову то думаю і україномовне населення може прикласти трохи зусиль щоб також використовувати більш чисту літературно мову

@opodcastO

Жыл бұрын

Який момент цього подкасту наштовхнув вас на думку про те, що цей контент орієнтований лише на якусь місцевість країни?

@annas660

Жыл бұрын

В усі часи літературна мова не було мовою,якою насправді говорило населення. Мова є живою і ніколи не лишається в рамках, кимось визначених. Саме тому вона еволіоціонує.

Дуже яскраво! Дякую

@opodcastO

Жыл бұрын

Дякую, що дивитеся

Бомбезний виписк🤩. Класна гостя. Отримала задоволення. Дякую

@opodcastO

Жыл бұрын

я дуже рада! Гостя дійсно дуже приємна!

@stasonar

Жыл бұрын

Класна пані гість ❤️

Плюсуююю за галичан))

@opodcastO

Жыл бұрын

☺

Переходячи на Українську звісно є прагнення до літературної, водночас цікаві і діалекти Якщо воно не російське З Харкова

@opodcastO

Жыл бұрын

Прагнення до літературної - це гарна мотивація

Дякую! Дуже цікава розмова. Сподіваюся, що епізод про правопис буде❤

@opodcastO

Жыл бұрын

самій цікаво ж))) вже домовляюся зі спікером

Дякую, було дуже цікаво!

Дуже класний подкаст! Слухаю тепер щотижня із великим задоволенням! І так само чекаю на нові випуски👍👌

@opodcastO

Жыл бұрын

мені дуже приємно, що ти зацінила!

Дуже цікаво. Коментар в підтримку. ❤

Дякую, було корисно! Проте, хочу звернути Вашу увагу що слова ми не вживаємо , а використовуємо. Також "точка зору" це калька з російської, доречно уникати цього словосполучення.

@Natalia_Bahniuk

Жыл бұрын

Дякую за punkt widzenia, пані Ірино. Якщо дуже захочемо, зможемо побачити кальку з російської чи не в кожному слові, але чи треба?

@opodcastO

Жыл бұрын

оо, дуже дякую!!!

@stasonar

Жыл бұрын

де написано?!

@qruim

Жыл бұрын

​@@Natalia_Bahniuk йой, я що тепер знаю польську?😮

З Рівного класно - їздили гуляти з Нетішину до вас.

"...я стаю трохи не собою"- ця фраза дуже влучно ілюструє мої відчуття, коли я все життя спілкувалася язьіком, а зараз перейшла на українську мову і зустрічаюся з кимось із минулого оточення, то комфортніше з ними говорити як раніше колись... А з новими знайомими все легко.

Мені сподобалось, дуже корисно. Я прожила в Україні 14 років, розумію чудово на рівні розмовної, ТБ та книжок. Не говорила бо боялася говорити з акцентом.загубила час. Але говорити мовою держави де ти живеш це перш за все повага до людей. Продовжуйте говорити, вчити, роз'яснювати. Потрібно більше якісної літератури українською.

@DariiaS-iz3bi

Жыл бұрын

Дякую за те, що тепер говорите українською!❤

Де ви бачили переклад "голубий"? Я з 1986 року (тобто ще за часів срср) вивчала українську мову і у нас весь час було блакитний. Нам у Києві викладали літературну мову

💙💛🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Останівка! :):):)

Це гарний контент який мене зворушив і зацікавив.якщо в мене є помилки прокоментуйте мій правопис. І мене хочется далі вивчати українську мову. Дуже дякую. А ще, у мене є питання. Коли у людини немає грошей на курси, є безкоштовні курси, якщо так, то я дуже прошу поділитись до кого звертатись можна?

@opodcastO

Жыл бұрын

можете підписатися на мене в інстаграмі, я роблю веселі відео про правила української мови☺

Луцька мова тут)

@sensozbirnia

Жыл бұрын

+1 у човні)

@opodcastO

Жыл бұрын

думаю в нас з вами схоже щось мало б бути)

Я важливо говорити про ці питання, чомусь ми сприймаємо як належне, вивчаючи інші мови, що вони є різними в підручниках та в звичайному побуті корінного населення. Чомусь те що в інших країнах існують сленги, які не входять в словник та підручник, для нас прийнятно, а в своїй мові багато людей цього не хоче сприймати.

@DariiaS-iz3bi

Жыл бұрын

Точно підмічено! Так і є

Дякую за неймовірно чудовий УКРАЇНСЬКИЙ контент!

Дякую за відео

Мені подобаються фемінітиви, особливо членкиня, мисткиня тощо. Ще й недавно почув "продавчиня" замість "продавщиця" й це мені сподобалось, бо є продавець а не продавщець. Щодо "маскулінітиви" є етимологічні вдовець від іменника "вдова", ще й відьмак від "відьма". Мабуть є інші яких ще не знаю. Дякую за ваш подкаст.

🔥🔥🔥

супер! мова - на часі. «ні» лагідній українізації!!!

@opodcastO

Жыл бұрын

Поважаю Вашу думку!

@user-ol1im7mz1s

Жыл бұрын

Тоді усі без виключення мусять розмовляти лише літературною мовою ! Ніяких суржиків! Вважаю, так буде справедливо .

@opodcastO

Жыл бұрын

@@user-ol1im7mz1s чому?

@jaroslavpoetskalat

Жыл бұрын

@@user-ol1im7mz1s чому ж мусять? достатньо просто знати рідну мову, вчивши її і тоді говорити. а що ви вкладаєте в значення «літературна мова»?

@user-fx9vp1hd5k

Жыл бұрын

Лагідна українізація це повний ідіотизм в Україні. Якщо на російськомовних не тиснути,то вони ніколи не перейдуть на українську,але на них має тиснути держава,а не Фаріон та ще деякі люди.

Супер! Дякую!

Дякую за чудовий подкаст! ❤️🇺🇦

Гарно вийшло. Ґречно дякую.

Була у Львові один раз і ніхто нічого мені за діалект Дніпровщини не зробив, навіть скоса не подивився

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

А я був у Львові деякі дивились косо на суржик навіть 🤦

❤❤❤❤❤❤❤

Ведуча просто 😍

@opodcastO

Жыл бұрын

мені дуже приємно, дякую

дякую вам за цей випуск. ви займаєтесь дуже корисною справою. наступного разу поговоріть про те, чому у Франції французи, у Греції греки, а у Швеції шведи (а не щвецузи чи швеки)...

Я часто звертаюсь до покупців пані або пане і люди думають , що я Львів'янка бо так звертаються лише там, а я живу в Чернівцях. Цікавий подкаст, я заслухалась.

@qruim

Жыл бұрын

та сама ситуація в Запоріжжі 😂

Бути ідеальним вимовляти всі звуки і робити наголоси там де треба і писати буква до букви і хвилюватися щоразу з цього приводу... І це не лише відносно української мови а й наприклад англійської..... це виглядає як розлад, який розвили у свідомості наших батьків ще в родянському союзі.... Сумно дивитися на це тепер... Щоб розуміти маштаби трагедії, треба проаналізувати поведінку інших нації які в своїй мові в залежності від регіону мають різний акцент вимову звуків і при цьому не мають розладів з приводу цього, і їх не виправляють, нехейтять інші... якщо співрозмовник не розуміє якесь слово чи словосполучення то перепитують просто і це є нормою. І в той же час у них є та сама правильна мова яку використовують для навчання в освітніх закладах, офіційних прийомах та інше....

@opodcastO

Жыл бұрын

Погоджуюся з вашою думкою! Дякую за коментар!

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

​@@opodcastOале ж ви тільки шо казали про літературну мову. Лицемірні ви тьфу на вас. Кажете за діалекти але східні та центральні не признаєте а Закарпаття то " інше" їбав я вас з вашим лицемірством.Цей світ прогнив лицемір'ям як сама росія

Дякую дуже за крутезний подкаст! Маю 2 запитання щодо деяких слів (в розрізі теми мови) Не сприймайте як виправлення. На подумати)) Можливо, краще говорити "українськомовний", а не "україномовний" ? Це ж логічно та, наче, правильно) Також замість "посилання" рекомендовано використовувати "покликАння", бо "посилання" - це калька з російської. Але дискусії ще йдуть щодо цього, як, власне, й щодо фемінітивів) Хотіла спитати, чому Наталію підписано як філолог та викладач, а представляли як філологиня та викладачка? Суто з цікавості) Ще раз дякую вам, Ольго, за роботу! Чекаю на нові подкасти🙏

@opodcastO

Жыл бұрын

Можу стосовно підпису відповісти, це кухня ютуб, де є обмеження на кількість знаків) але я вже "філологиня" вмістила))) Я особисто вкладаю в україномовний, як про мову всієї України) Але стосовно правил, краще розповість Наталя. Я ж скажу, що подкаст не прописаний наперед, тому ви бачите живу розмову без зазирання у словники та редагування. Я бачу в цьому якусь щирість, бо маю з чим порівняти. Мені так працювати цікавіше, аніж як я працювала на телебаченні за прописаним сценарієм)

@user-eb2ce2eq8o

Жыл бұрын

@@opodcastO дякую за відповідь! Так, щирість дуже відчутна, чим, власне, ваш канал й приваблює. Чому спитала, бо саме про мову подкаст, тому, можливо, більш прискіпливо дивишся саме цей випуск. Ні в якому разі не зауваження, як я написала, "на подумати", бо ці слова ще в певних сперечаннях. Дякую, чекаю на нові випуски! Було б круто, якби ви з пані Наталею продовжили окремо подкасти щодо мови.

@opodcastO

Жыл бұрын

@@user-eb2ce2eq8o про мову ще точно щось зніматиму! Дякую, що дивитеся🎉

Дуже цікава гостя, тому не зупиняйтесь, потрібна ще одна серія, а можливо і не одна

@opodcastO

Жыл бұрын

я готуюся до кількох випусків про мову

"Гулять", "ходить" - це правильно. В нас дві паралельні форми дієслів

@opodcastO

Жыл бұрын

Хіба в розмовному мовленні... ось смітись та сміятися - може бути, а з ть тя - трохи інакша ситуація

@oleksander

Жыл бұрын

@@opodcastO сміяться - це вже ненормативне, діялектне, допустиме в розмовному стилі. А робить, ходить - просто паралельна форма дієслова. Тут варто розрізняти правила і стилістичні поради(переважно для віддалення від російської), про що була мова в одному з випусків. І сама форма не пов'язана з мовою московщини, наприклад: українське "робить", польське "робічь", словацьке "робіть", чеське "делать"

@oleksander

Жыл бұрын

@@opodcastO що пишуть в правописі 2019: "В усному мовленні, а часом і в художньому стилі вживають також і форму інфінітива на -ть, коли основа дієслова закінчується на голосний: брать, каза́ть, ки́нуть, терпі́ть, ходи́ть." Себто можна вживати скрізь(усне мовлення, художка, поезія, діялекти), окрім офіційних стилів. Для подкасту згодиться)) а далі кожен вже вирішує на свій розсуд :)

@opodcastO

Жыл бұрын

@@oleksander шкода мені аж стало, що мій початок на телебаченні був раніше 2019🙈 і за свої гулять я могла відгребсти добряче😀😀😀

@oleksander

Жыл бұрын

@@opodcastO 🤣🤣🤣 в кожного каналу своя політика :) а от політику вашого подкасту визначаєте тільки ви :)

Я категорично проти суржику і вульгаризмів, коли люди відверто лінуються слідкувати за своїм мовленням, не дбають про вищий рівень своєї культури, культури спілкування. Я за діалекти! 💙💛💙💛 Діалекти - це цікаво, колоритно, душевно, історично.

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

Так діалект може й бути суржиком наприклад Наддніпрянський там слова є суржикові " ждуть" закінчення ть замість "ти" як на Заході України "любе " " минута" і це нормально

@user-wu8kw8vy1h

9 ай бұрын

я категорично проти пшЕна, а от архаїзми це загадково, містично і дещо хтонічно.

Чому харківець, а не харків'янин? І як правильно, зазвИчай чи зазвичАй?

@Natalia_Bahniuk

Жыл бұрын

Вітаю, Людмило. Обираю форму харківець з обох можливих і взагалі, де це можливо, бо не приймаю всього, що має відбиток російського, навіть якщо це словотвірна модель (кримчанин - краще кримець, кримці, житомирянин - житомирець, житомирці тощо). Звісно, не без АЛЕ, бо ж львів'яни не бажають бути львівцями :). Правильно і ЗазвИчай, і ЗазвичАй.

@user-cb4ff1mt3w

Жыл бұрын

@@Natalia_Bahniuk дякую Вам за відповідь і пояснення.

Слова іншомовного походження з.являються у професійному середовищі. І походять вони з тих країн,які створюють тренди і які є лідерами у якийсь сфері і придумати свої у відповідь -це просто якась дурна робота. Нащо витрачати час, щоб вигадувати слова замість: джинси бойфренди, худі, мюлі, тренч, проект, телефон, планшет, Apple Pay , кредитна картка, банк, паспорт, а також музична термінологія, медична, будівельна, IT, кулінарна справа, мода…..То життя не вистачить вигадувати власні і ще почати все це використовувати, може треба створювати тренди, технологііі, бути лідерами у чомусь? Велика кількість українських слів з технічної та будівельної сфери походять з німецької, вони прижились в українській і багато хто навіть не знає, що це німецькі слова: дах, крейда, цегла, ґанок,фарба… англійські слова також стануть частиною нашої мови, бо ми є частиною великого Світу. Чому польські слова- то родзинка мови, а англійські слова змушують просунутись українську мову?

@user-rh8ii8yk6s

Жыл бұрын

мені здається ви якось занадто то сприйняли негативно, говорилося, що там де є класне укр слово можна й не заміняти.......ясно, що світ глобалізується й ми нікуди від того не подінемося

@Natalia_Bahniuk

Жыл бұрын

Олю, пані Олю, дозволю собі коротку відповідь. Запозичати слова у національну мову - нормально. Ба більше - чудово, зручно, ефектно, лаконічно, модно. Чи Ви почули заклик "очистити" мову від запозичень? (не плутайте мене не буду казати з ким). Це ідея дати мові, рідній мові, шанс тееееж бути сучасною й іноді, часто чи ні - це вже Вам вирішувати, пропонувати своє влучне слівце замість англіїзму чи запозичення з іншої мови. Чи хтось пропонує тотальну ревізію запозичень різного часу? Та ні, звісно. Завжди гарно мати вибір. Завжди гарно хотіти знати більше слів української у її природному вияві. Бути мовно усвідомленим (-ою). Вподобайка буде, сподіваюся ;))?

@opodcastO

Жыл бұрын

@@Natalia_Bahniuk зробімо українську сучасною навіть для айтішників)))

@Natalia_Bahniuk

Жыл бұрын

До речі, вони, айтівці, самі цього прагнуть і самі все (з)роблять. і той, хто думає, що це нереалістичні очікування, знов-таки помиляється :))

@opodcastO

Жыл бұрын

@@Natalia_Bahniuk ооо, айтівці! ) дякую)

😂😂😂😂😂😂😂🔥🌋🌋🌋

Чому всі кажуть згідний/згідна, що за, згодний(згоден)/згодна мене завжди вчили так і я завжди казала так, тому що згода->згодний(згоден)/згодна, звідки взялося це згідний? Т^Т

@marynalytvynets2750

Жыл бұрын

Я згодна. Мене вчили, що може бути щось згідно чогось. Напр., згідно закону. Але я згодна/згоден

Ага, наголоси ще та штукенція. йогУрт

Цікава тема. Я не ображаюся, коли мене виправляють. І це не нормально, коли людина живе в Україні, а украхнської не знає! Переходити на українську потрібно!

21:46 цетаа не працює з полонізмами чи коли це не вигідно УКУ? бо з "русизмами" це чомвсь ой як працює. особливо у всіляких фріків із Великих Льововів...

Взагалі прикро, що існує таке поняття, як рускаязичьний українець. Використання цього терміну сприяє тому, що багато людей ніколи і не перейдуть на українську. Ну а шо, я ж і так украінєц. І байдуже, що в ньому від українського може бути лише країна народження. До того ж, багато рускіх, які до 2014 хизувалися своїм походженням і принижували українців і їх мову, зможуть теж тепер називатись рускаязичьнимі украінцамі. І він може у себе в голові і далі ненавидіти все українське, але ти про це не дізнаєшся, бо він тепер "рускаязичьний украінєц". І він ще образиться, якщо ти його рускім назвеш, бо тепер, на відміну від періоду до 2014, рускім бути не модно.

@SilverBlade001

Жыл бұрын

Прикро, що існують такі довбограї як ти, у кого вмісту макітри вистачає тільки на те, щоб самостверджуватися, сортуючи людей за мовною ознакою.

Моя дитина каже блакитний*

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

А у нас завжди кажуть "голубий" іноді "красний" замість червоний , це нормально, як на заході замість завжди " завше" , ми ж не принижуєм захід України за діалект, чому ви так робите часто? Ми ж єдина країна.

а хто "розстрілював" слово "послуговуватися" - погано репресували, зараз розповсюджується наче якийсь паразит.

цікаво, а в пані філологині вуха не в'януть коли з нею спілкуються російською? тільки від суржика?..

Гід фемінітивом - провідниця. І не мучтеся з гідинями, гідесами, гідками

@opodcastO

Жыл бұрын

але ж провідниця в поїзді?

є слово "маскулятиви". А зі слова "членкиня" сміються ті, хто сміється із "двочленів" і "многочленів", добре якщо це 5-класник, сумно якщо доросла людина. А якщо когось смішить, що жінка хоче називатися членкинею, то задумайтеся, чому вас не смішить, що чоловіку ок бути членом.

@opodcastO

10 ай бұрын

є люди, які просміялися весь ваш коментар, але вірю, що це зміниться з часом. Мені фемінітиви щодня стають все комфортнішими.

@vadzimaleksandrovic337

10 ай бұрын

Raju zapazyčyci ź biełarùskaje *čalèc* - adpavièdna *čalcìnia (čaltinia ukr)* , dy pazdymàci ŭsie hėnyja moŭny abłùdy...

Якщо ваша подруга з Рівного не знала, що "гулять, робить, відпочивать" - це не інфінітиви, то мені її шкода.

@opodcastO

Жыл бұрын

Чому аж шкода? Багато хто так розмовляє у Рівному, я теж так розмовляла 20 років...

@vitalina.k.

Жыл бұрын

Бо я теж з Рівного і в мене ніколи не викликало сумніву інфінітиви ці слова чи ні.

@opodcastO

Жыл бұрын

@@vitalina.k. раз на те пішло, то це інфінітиви

Бракує замінника слова ,,зрозумів" , бо якось воно звучить неприродньо. Може підкажите?

Ой не чіпайте галичан🤣, я впевнена, що вірити що наша мова найправильніша це особливість кожної області. Нам учителі на Черкащині говорили, що ну такої української, такої правильної мови як на Черкащині ніде не знайти)) як на мене діалекти це дуже цікаво, так само як і розмовна жива мова, це чудово, коли мова жива, сучасна і гнучка, але при цьому має регіональні особливості. Тобто і сучасна і своя рідна одночасно)

@opodcastO

Жыл бұрын

погоджуюся)))

Ну, з блакитним ви щось завернули. "Блакитний" переважає однозначно, навіть серед малих дітей. Хоча от у Львові нерідко чую саме "голубий", та й навіть вислів є "любе голубе". Але ж це не привід відносити цілком вживане популярне слово до репресованих.

Я галичанин з покуття і вважаю що мій говір найкращий. І ви не переконаєте мене в іншому.

@user-vm6dx3te2f

10 ай бұрын

Наддніпрянський найкращий , бо ми нікому його не нав'язуєм як ви . Ми більш душевні , поважаємо інших ніж ви егоїсти

Я народилася й зросла в Рівному, з дитинства чула дідуся й бабусю, татка й вони говорили живою Мовою з вкрапленнями багатьох польських слів, які є діалектними й рідними для нас. Завжди чула в нас :"Падає дощ") Найважливіше, не говорити совєтською "українською" і московським нарєчієм.

@opodcastO

Жыл бұрын

Цікаво! Ніколи у Рівному не чула полонізмів. Може ваші рідні родом не з Рівного? Хоча мовна мапа така цікава, що все може бути)

@user-hj6pl5zk8f

Жыл бұрын

@@opodcastO Мої рідні і корінні рівняни і родом із Золотієва, і Нового Двору, і Свяття...Мої бабусі й дідусі навчалися в польських школах, бо україномовних тоді не було. Й ходили молитися як до церкви, так і до костелу. В Рівному польська мова займала панівне становище тривалий час. Це відображається в колишніх назвах вулиць, у тогочасних вивісках польською мовою. Українці на Заході України жили поруч з поляками, євреями, часто теж вихідцями з Польщі. Так вже історично склалося.

@user-hj6pl5zk8f

Жыл бұрын

@@opodcastO дивно, що Ви не чули полонізмів в Рівному)Можливо, Ви просто не акцентували своєї уваги на полонізмах, бо вони вже давно стали органічною складовою мовлення на Рівненщинні.

@opodcastO

Жыл бұрын

@@user-hj6pl5zk8f наведіть приклади, може, так зауважу)

@user-hj6pl5zk8f

Жыл бұрын

@@opodcastO Акурат, допіру, брама, пательня, кварта, карафка, цинамон, обрус, церата, дзигарики, вельми, стул, комин, камізелька, споднє, сподніца, сукєнка, поренча, маринарка, паркан, бричка, вельон, коліжанка, вілія, джєтско, вшистко єдно, гербата, обчаси, паралєс, френзлі, каралі, кульчики, фіранка, слоїк, люстро, вев'юрка, гуздратися, пані гуздральська, трускавки, пенькнути, курва, холєра ясна, бидло( про поганих осіб, які чинять зле), нуж, о(гурок), помаранча, цитрина, шуфля, мазурки ( на Великодень), канапа, кавалєр, кльоші(посуд), пляцок, штука( мистецтво), боцян...і ще багато інших слів...