На другій лекції про Григорія Сковороду ми торкнемося, безумовно, найзначущої, а також найцікавішої теми в контексті світобачення та світовідчуття українського Сократа - поговоримо про витоки та сутність містицизму Сковороди, того самого містицизму, який зближає філософа не тільки з християнськими мудрецями та святими, але й з суфіями, даосами, дзен- та чань-буддистами і навіть Рамакрішною та Кастанедою.
Яке визначення філософії давав Сковорода? Які видіння являлись йому протягом життя? Як Сковорода пережив справжнісіньку нірвану? Що він писав про власного «сократівського даймонія», тобто духа-янгола-охоронця? Чому Сковорода вважав основою людського буття і всього християнства - радість? Як Сковорода боровся з демонами (повірте мені, крутіше за будь-якого Бетмена)? Що Сковорода думав про секти? А що Сковорода думав про смерть? Які філософсько-релігійні тези покладені у фундаменті життєвих поглядів Сковороди? Що спільного у Сковороди з Лао-цзи та Чжуан-цзи? А що спільного з Буддою та Сосаном? А що - з Франциском Ассізьким та Майстером Екгартом? Які філософські питання Сковорода вважав безглуздими? Чому, за версією Сковороди, не всі люди досягають Істини та самореалізації? У чому, за Сковородою, взагалі сутність християнства? Як слід служити Богу? Як віднайти Царство Небесне?
І так далі, і так далі, і так далі. Коротше, очікуйте справжнього - принаймні інтелектуального - просвітлення після лекції.