Знаходячись далеко і довго від рідного міста, коли натрапляєш на подібне, на серці стає тепліше🥰 Дякую, бажаю натхнення!

Спасибо!За шикарнейший ролик!И настоящий украинский язык!Просто чудо!Удачи иуспехов Авторам!

Дякую вас за цікаву екскурсію та екскурс в історію. Мешкаю у Військовому містечку з 2016 року, постійно гуляю в районах Тяжилівського озера та річки Віннички на Олієжирі. Кожного дня радію, що повернулась на рідну Вінничину (з Криму).

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо за перегляд та відгук!

Щиро дякую за Ваші дослідження та розповіді про МІКРОрайони Вінниці. Три роки вже вдома не була, але у вашому відео побачила мамин будинок та мамин двір. Хочу додому!!!!

Гарна історія про дані райони, підкріплена історичними фактами та цифрами. Дякую. Нагадую за своє прохання, с. Шереметка, Людиківка, Вишня...

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо, що дивитесь) Про Пирогове пам'ятаємо, вже навіть частково вивчаємо його історію.

Большое спасибо за такой интересный и профессиональный рассказ и фильм. Смотрела и слушала с большим вниманием и удовольствием!!!!! Браво!

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо, що дивитесь) Пропонуємо переглянути ще попередні серії МІКРОрайонів.

Моє рідне військове містечко. Живу тут з народження вже 61 рік. Дуже цікаво було послухати історію і багато що згадати. Щиро дякую!

ви робите щось мега цікаве і важливе!!

Хочу уточнити ... ж/д колія до Гайворона ( не Гайсин)

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

Так, Ви праві. Дякуємо за уточнення)

До речі, Масложир в моєму дитинстві, у 70-і, ділили на Верхній (ближче до Немирівського шосе) та Нижній (від заводу до ставків). А зупинка у "дворах" насправді на місці колишнього літнього мистецького майданчика. В дитсадочку навіть один раз там виступали. Щодо "Бучмах" вперше почув. Ніколи так не казали у нас.

Прекрасний випуск, як і всі попередні! Дякую!)

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо)

Респект за відео! 👍🇺🇦🇺🇦!

У вас класний канал, успіху вам та натхнення у майбутньому!

Дуже цікава й потрібна серія випусків про наші райони. Багато нового дізнаєшся. Дякую за роботу) Але як же було б добре, щоб ви ілюстрували всі ці географічні згадки мапами! Ато так дивишся і не розумієш, де насправді всі ці локації знаходяться(

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо за відгук)

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

Так, Ви цілком праві. У попередніх випусках ми це робили, але цього разу, на жаль, просто не встигли. Там досить багато мороки з додаванням анімованої мапи.

Очень интересно. Спасибо вам.

Круто!!

Дякую за випуск! Чекав це відео про свій мікрорайон!

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо за перегляд)

Величезна вподобайка, за цікавий матеріал. Але де р-н Залізничників? Вулиці П.Тичини, Зерова(бувша Пархоменко). Я все чекала коли побачу свій куточок і ... Нажаль. Можливо цей клаптик не такий історично цікавий, але ж він є! П'ятиповерхівка по вул. П.Тичини 8, наприклад, є першою такою будівлею на клаптику між Залізничним вокзалом і Військовим містечком. Здан цей будинок був у 1975р. Доречі Залізничне поселення відносилось до вузлової станції Жмеринка. В нас була своя котельня, свій дуже гарний, на той час досить сучасний дитячий садочок, Залізнична лікарня, свій ЖЕК-16. Тобто це було майже окреме містечко у місті. В нашому дворі були свої 3 пісочниці під грибками., 3 невеличких столика з лавками. Навпроти кожного під'їзду стояли зручні лавочки. Але гордістю нашого двору була дерев'яна горка! До нас завжди збігались дітлахи з сусідніх дворів. Та й попрацювати на "Лампочці" я трохи встигла у 1991 році. Це були цікаві часи. В когось 90 ті, асоціюються з розгулом криміналу, а в нас з чудовим часом роботи на "Лампочці". А яка там була варенична!... Стилізована під справжній сучасний бар. Висока стійка з такими ж високими барними стільцями... Для когось це здасться повною маячнею, але коли тобі лише 19... Зараз мені 50 і я тимчасова переселенка у Бельгії...

Класне відео! Дуже пізнавально! Чекаю розповіді про історію самоврядування

Люди на Тяжилові are just built different

Ви чудові. Дякую. Like!

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо і Вам)

Молодці! Дякую за роботу, було досить цікаво подивитись!

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо за перегляд)

Дуже цікаво! Дякую за роботу!

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо, що дивитесь)

Дуже цікаво. Знімайте ще

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо! Постараємось)

Було б дуже цікаво подивитися репортаж про Хутір Шевченка та Хім завод)

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Про Хутір Шевченка вже розповідали тут: kzread.info/dash/bejne/q6x7uKqPe7y9k7A.html А про Хімпром розповімо у випуску про Замостя. Втім, якщо Вам цікаво, то у нас на сайті є матеріал про історію цього заводу: vezha.ua/skelet-himichnogo-dynozavra-zhyttya-i-postapokalipsys-vinnytskogo-himpromu-fotoreportazh/

Дякую, почув багато цікавого, як мешканець 2-го в/містечка. Але, не почув про місце захоронення німецьких військовополонених (це на початку вул. Чехова, за ГСК "Східний"). Також ви не згадали про авіаційну військову частину коло с. Гавришівка, особовий склад якої в основному і проживав на території військового містечка, там і стоїть стела на честь військових льотчиків.

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Про захоронення буде окреме відео.

цікавий контент

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

Стараємось)

Ломать не строить.!😊

Молодці!

ммм район мого дитинства...)

Жовтень.

На Малих Хуторах вам ніхто особливо нічого і не розповів би, як би і хотів - здебільшого то прийшлі за останні 60-70 років люди. За дитинства мого батька (50-і роки) від церкви до нинішнього масложирівського ставка (це не найбільший, а наступний за ним по течії, за греблею, на ті часи його і не було, там були городи хуторян) було з десяток-півтора хат, включно з господою його бабусі. Біля кожної по 50-60 соток городів і садків - справжні хутірці. Та ще у господарів по декілька гектарів було полів в районі сучасної вул.Бучми, аеропорту у Гавришівці. До революції 1917 року територія, прилегла до вул.Бучми і далі до лісу була полями і угіддями панів Гижицьких. Вінниця була оточена володіннями Грохольських на північно-західному напрямку (П'ятничани) і дрібними володіннями та володіннями Гижицьких на південно-східному.

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо за відгук)

Малі Хутори починались з 2 хуторів. Якщо не помиляюсь, Федьки (Петьки), Кожівка.

Читаю Ваші статті. Випадково натрапила на відео про дім Лазовських, і потім весь вечір дивились з чоловіком усі випуски Мікрорайонів) Ми переїхали рік назад із Кропивницького у Вінницю, і досі в неї закохуємося, все подобається окрім смороду води взимку)) Дякую, дуже цікаво дивитись ваші випуски, є навіть ще місця в яких ми не були! Чекаємо ще відео!

@user-qk5fx1qq2o

9 ай бұрын

Так... З водою у нас печалька.... І з кожним роком все гірше.

Про мою другу батьківщину (після цілком щасливого дитинства в районі Коріатовичів). Більш ніж 20 років спливло, коли я почав вбачати в цьому індустріально-природньому світкУ приховану красу та рештки минулої слави. Тікав з цього "села" декілька разів, заворожений красою та прогресивністю Міста Сонця - Києва - але Доля мала на мене свої плани. Аде тут виросли мої батьки і багато цеглин в розбудову Тяжика доклали мої бабусі та дідусі. Намолено предками, так би мовити. Що ж, район зазнав як піднесення, так і набув ознак депресивності з моменту занепаду Лампового та Інструментального заводів (алкоголізм та зниження культурного рівня місцевих жителів). Хоча варто додати, що чималу роль в формуванні ґанґстерського іміджу відіграв так званий "лаґєрь" (район вул.Складської), де проживали зеки. Також робітничі бараки із зеками існували біля так званої "Нахаловки", нижче вул.Баженова. Як не як - даний контингент як піднімав Тяж '60их, так і привносив свій аромат в довколишній культпростір. Та й судячи з розповідей батька - явище "стінка" на "стінку" , "район" на "район" з кастетами та вело-ланцюгами були досить поширені в пост-воєнні часи (і подібне я читав з біографії Брюса Лі, тому знімаю клеймо неблагополучності тільки Тяжилова - це, скоріше, данина тієї епохи). Звичайно, до рівня Брукліна чи нарко-Ладижина було ще далеко (чи це в мені заговорив мій природній оптимізм), але матеріалу для раннього репертуару нашої Antakxarana мої очі та серце назбирали достатньо (ну чим вам не сліпнотівська Iowa). Але час іде - я бачу, як притоки нової і молодої крові поволі міняють тіло Тяж-сіті. Потрібні ще кроки і роки, аби Тяж перезавантажився повнісю. Тим не менш - в мене навіть з явилось бажання докласти рук/фарб, аби здійснити свого роду "татуювання шкіри вулиць": через візуальні образи здійснюватиметься перепрошивка дієздатних клітин тіла району значно швидше. Тому, йдучи до праці повз верхнє тяж-озеро, я плекаю весняні думки. Всім Світлої Карми! \mm/ P.S. з 05:04 показано мій дім;} #tyagiliv #vinnytsia #newage #statement #ukrainian #motherland #myfaith #mystate

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

Дякую Вам за такий детальний відгук)

@-Yurchenko-Art-StudiO

3 жыл бұрын

@@MykolaHerkaliuk чекаю на нові серії такої цікавої рубрики!

С большим удовольствием прожил в Виннице на Замостье 2 месяца. Советсвие панно и мозаики в нашем городе тоже сохраняют.

Я думаю зараз ви зрозуміли, що не треба знімати стратегічні об'єкти (залізниця)...

@holdan75

Ай бұрын

Якби знімали мікрокамерою чи навіть GoPro, то ніхто нічого і не помітив би. Ці правила є атавізмами і абсолютно безглузді.

Загибла водійка тролейбуса Зоя Ткаченко була двоюрідною сестрою моєї однокласниці.

На якій хвилині кот з прев'юшки?

не розумію як під час війни давати такі данні не працюючих заводів .Зоя Ткаченко загинула в 1977 році як не помилилась.Бензовоз врізався в тролейбув де її зажаоо рулем і вспихнув . Но вона встигла дотянутись до кнопки і відкрити двері для людей. це було десь коло 12 годи дня.

Чому "друге військове містечко"? Хіба є перше?

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Так, в районі сучасної вулиці Стрілецької.

@sergio.vinnitsky

3 жыл бұрын

@@user-mv1im7do7c варшава там, трохи далі можайка, але неяк не військове містечко

@yriisa

3 жыл бұрын

@@Nyigirmoon тот район вообще безымянный, и, ну точно не военный городок

Фотографуйте і надалі . Говоріть з людьми, без музики. Хай щастить ,земляче . Слідкую

22:15 на фото видніється теперішня школа √13 та будинок на Максима Шимка 10

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

@@Nyigirmoon ні, шановний, вулиця Максима Шимка, подобається Вам це чи ні.

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

@@Nyigirmoon вам ніхто не заважає переїхати в умовну Калугу, де такі назви вважаються нормою))

@yriisa

3 жыл бұрын

@@MykolaHerkaliuk Карла Кокса, подобаця вам чы ни

@yriisa

3 жыл бұрын

@@MykolaHerkaliuk вы дурачок? жители района, о котором вы сняли репортаж, написали как в действительности он называется и какие топонимы они используют.

Моя бабця Валєрка була в польському рабстві. Вона відмітилась своєю працездатністю. Я був маленький і не встиг більше взнати. Кажіть!

бикота бикотою!

Валютчиків зніміть на ринку.Завдяки яким вбило двох молодих людей.В мирний час

Обожаю тяжилов. А вот снято как то ☹️...

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо за таку змістовну та конструктивну критику:)

@user-qm1ln6yg7g

3 жыл бұрын

@@user-mv1im7do7c 😁 шутник. Я имел ввиду что такой репортаж был снят на фотик, или на камеру но с функцией фотика.😁. Типа одна фотка сменяет другую . Писать не мой конек. Сорри если перегнул

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Це вже інша справа, дякуємо за відгук)

Ламповий завод передали санатору в м.Сімферопіль, і після анексії Криму все змінилось, і хто зараз незнаю

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

Ну от ми теж не знаємо, тому вирішили про це не згадувати.

Про Малі Хутори тут не було абсолютно нічого, так що виносити в заголовок їх не треба було!

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Що знайшли) На нашу думку цього цілком достатньо. Якщо маєте що розповісти, то ласкаво просимо)

Цікавий і пізнавальний сюжет

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Дякуємо)

Озеро строил ВИЗ, и это пожарный водоем ВИЗа

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Можете чимось підтвердити?

@Barhatad

3 жыл бұрын

@@user-mv1im7do7c созвонитесь с инструментальным, там вроде гл. инженер еще с тех времен, они работают, у него и все документы на этот став

@Barhatad

3 жыл бұрын

@@user-mv1im7do7c лампочка его точно не строила, я бы знал.

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

@@Barhatad гммм, досить дивні. Саме від колишніх працівників лампового довідались, що ставок створений тим заводом.

@Barhatad

3 жыл бұрын

@@MykolaHerkaliuk Я не "дивний", пока живой гл.инженер инструментального-спросите у него. Лампочке став не нужен, а на ВИЗ он использовался как пожарный водоем, котельня и еще что-то промышленное. В конце 90-х покойный Ковбасюк (в то время еще профком, позже директор ЖЕК ВИЗ) с Швецом (дир.) подымали документы, я присутствовал при этом, до какого уровня возможно спустить воду, хотели став почистить, ничего не получалось. Ковбасюк затею не оставил и эл. мотором вытягивал водоросли. На ламповом что и когда делалось я знаю не хуже любого "працівника" , мои родители там работали, и все руководители завода жили в моем и соседнем доме. Напротив ВРЛЗ есть круглой здание, мой папа строил ионообменную станцию, чистая вода для завода (промывка микросхем), олна где-то в одно время была введена с постройкой ставка ВИЗ. Став там открывали, музыка, буфеты, и ч/з пару недель был уже первый утопленник, и так каждый год. ЖЕК ВИЗ наверняка тоже еще есть, там могут вам узнать.

Вся промисловість знищена. Що там "орки" були? ... Це я з болем і з глибоким сарказмом, адже ми і без "орків" багато що досягли. Справа в тому, що я у Вінниці прожив, провчився, пропрацював, прослужив і знову пропрацював два суттєві періоди свого життя: 1957 - 80 р.р. і 1995 - 2012 р.р. І проживав якраз між 2-м військовим містечком і т.н. "Тяжиліським тупіком" ...

Головне щоб журналістам було куди піти спати

досить депресивні райони. "Робимо щось цікаве і важливе"..цікавй коментар.... дійсно робити щось... але очікували більш захопливого сюжету*

@user-mv1im7do7c

3 жыл бұрын

Кожному своє)

Стидно за таких дурних людей

@MykolaHerkaliuk

3 жыл бұрын

Це Ви про кого?

@redmilumredmi1259

3 жыл бұрын

@@MykolaHerkaliuk очевидно про себе. Соромно не знати слова "соромно"

@MariaMaria-dk4oe

3 жыл бұрын

@@redmilumredmi1259 Для вас особисто: СТИДНО, присудк. сл. Охоплює відчуття стиду; соромно. Ой не сідай коло мене, бо мі буде стидно, Я дівчина, як калина, а ти, як страшидло (Коломийки, 1969, 106); Чує що люди з нього регочуться; йому ще й більш стидно, ще й більш коня поганя (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 157); - Дядю, дайте гостинця! - тихо, боязко промовив хлопчик. - Мовчи! - суворо насварилася на його дівчинка, - стидно прохати (Степан Васильченко, I, 1959, 125); - А вам стидно з старої жінки сміятися! (Андрій Головко, II, 1957, 128

💙💛✌