Володарі вінницьких П'ятничан: проєкт "Мікрорайони"
П'ятничани - це місцевість у північній частині Вінниці. Це колишнє село, яке впродовж більшої частини своєї історії було приватним. Тобто належало заможним шляхетським родам. У цьому відео оглядаємо найдавнішу історію П'ятничан, а також формуємо перелік його власників (володарів).
Важливий дисклеймер: я не історик і це відео в жодному разі не варто сприймати як наукове дослідження. Я працюю з різними джерелами і в міру своїх знань та вмінь їх аналізую, формуючи сценарій чергового відео. Нічого не вигадую і не додаю "для драматизму". Допускаю трохи своїх суб'єктивних думок і можу помилятися. Моє завдання не встановити якусь істину, а зацікавити історією Вінниці, популяризувати її з усіх сил.
0:00 - Вступ
2:02 - Миско Степанович
10:22 - Ободенський проти Пісочинського
17:41 - Калиновські
28:40 - Радзімінські
Пікірлер: 37
Величезне дякую.Проживаю в мікро районі Корея.Завжди цікавлюсь цією місцевістю.Дуже сильний матеріал ви подали.Це шедевр.
@MykolaHerkaliuk
3 ай бұрын
Вдячний за відгук!)
Щиро дякую за дуже детальну розповідь про історію П'ятничан!Це батьківщина мого батька, дідуся та прадідуся. Прадід відійшов в інший світ у віці 98 років (1983), мені на той час було 13, він завжди згадував про Грохольсклго, якого возив на бричці. Жалкую, що на той час я не цікавилась цією історією
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
На жаль, розуміння цінності усіх цих спогадів, зазвичай, приходить пізніше. Наприклад, я дуже шкодую, що не розпитував своїх прабабусь детальніше, а знаю тільки ті уривки, які вони переповідали, коли я був малим.
Супер! Дякую за черговий пізнавальний випуск про рідне місто!)
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
Дякую за відгук!)
Про Грохольських чекатиму, підписалась, ая)
Дякую, дуже цікаво, чоловік і всі відомі його предки П'ятничанські, а віднедавна ми живемо в Стрижавці - ще один "привіт" від Грохольських) Єдине прохання - я родом недалеко від Жорнищ, наголос на о, Жóрнище, принаймні в нас саме так завжди наголошували)
@MykolaHerkaliuk
3 ай бұрын
Дякую за уточнення, знатиму) З наголосами у назвах завжди є свої особливості.
Вподобайка
Це ж скільки архівних документів потрібно переглянути-вивчити щоб зрозуміти що нічого не змінюється в цьому світі. Що чотири сотні років тому, що сьогодення. Хоча П'ятничани вартують уваги, добре було б мати господаря, бо місцина геть занедбана. І це я не про забудову де кому заманеться.
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
З приводу архівних документів. На щастя є дослідники, які знаходять, аналізують, передруковують ті старовинні документи і видають величезні праці, без яких було би дуже тяжко дізнатися щось про минуле. З приводу господаря погодитися не можу. Люди мають зрозуміти, що громада і є господарем у своєму місті.
Дуже цікаво, щиро дякую. Коли П'ятничани перестали бути чиєюсь власністю і перейшли під державну? Вже при комуністах, після революції 1917?
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
Ґрохольські остаточно виїхали влітку 1919-го, а підбурені більшовиками селяни спалили їхні палаци ще на початку 1918-го. Від цього моменту і до виїзду вони жили у Вінниці. Після остаточної більшовицької окупації Вінниці у 1920-му про приватні села вже не могло бути й мови.
Аж цікаво стало, чим Вінниця жахливо незручна? =)
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
Та багато чим. Візьмемо, наприклад, вулицю Князів Коріатовичів - прекрасний тротуар, правда? Або велику частину міських вулиць влітку - затінку майже немає, бо дерева зазнали "дбайливого" підходу Зеленбуду. Ті ж самі П'ятничани: на місці цегельного заводу зараз велике будівництво. Коли воно завершиться і люди заселяться в квартири, вулиця Магістратська стане дуже зручною. Дуже) Прикладів багато. Для мене ця фраза в інтро важлива тим, що потрібно вміти трохи в самокритику і роботу зі своїми слабкими сторонами. Гадаю, у Вінниці нам цього трохи не вистачає. Особливо, враховуючи статус "найкомфортнішого міста" кілька років поспіль.
@mstudilko
4 ай бұрын
Цікавий погляд. Може мене різанув епітет "дуже", але менше з тим. Дякую за твою роботу! Люблю Вінницю! Безперечний лайк і навіть кілька коментарів!@@MykolaHerkaliuk
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
@@mstudilko навіть оте "дуже" це виключно від великої любові до свого міста і бажання, щоб воно ставало кращим) Дякую!
У 1510 році польський король не міг бути князем литовським
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
Чому?)
@user-eh5mk1mk2h
4 ай бұрын
@@MykolaHerkaliuk тільки після люблінської унії,коли королівство польське та князівство литовське об'єдналися в Річ Посполиту.а це було у 1569 році...
@user-eh5mk1mk2h
4 ай бұрын
@@MykolaHerkaliuk але,дуже дякую за Вашу працю,за цей проєкт!саме це зараз дуже необхідно це висвітлювати.адже це наша історія,не московитська...
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
@@user-eh5mk1mk2h так, але є дуже важливе але. Наприкінці XIV століття литовський князь Ягайло став польським королем. Вже після його смерті і смерті Вітовта зі Свидригайлом саме нащадки Ягайла, будучи польськими королями, водночас були і великим князями литовськими. Саме так і сталося у випадку згаданого у відео Сигізмунда І Старого. Запрошую переконатися в цьому, почитавши біографію Сигізмунда.
@MykolaHerkaliuk
4 ай бұрын
@@user-eh5mk1mk2h московити тоді непогано вигрібали від ВКЛ, враховубчи великою мірою і українських воєначальників та підрозділи. Чого тільки один Острозький вартий)