«Квітки з сльозами, сльози з квітками» (1884), Ганна Барвінок. Слухаємо українське!
"Сергій Єфремов назвав Ганну Барвінок «поетом горя і бідування жіночого»: «У неї трохи вужча (порівняно з Марком Вовчком. - Лет.) сфера творчості, обмежена психічними переживаннями жінки - селянки, але в цій сфері авторка почувала себе цілком вільно й дала низку творів чималої літературної ваги. Оповідання Ганни Барвінок - здебільшого фотографічні малюнки, мало не стенографічно записані пригоди з життя, що подають цікавий матеріал до розуміння народної психологи, звичаїв, побуту.
Трагізм становища героїнь нерідко поглиблює їхня лагідна, м'яка вдача, невміння відстояти себе. Причиною трагічних переживань героїв Ганни Барвінок є здебільшого явища морального та естетичного плану; погляди старшого покоління на нерівний шлюб, однозначно негативне ставлення до порушення звичаїв, тяжка недоля (передчасна смерть, гірке вдівство й сирітство), а не кріпацьке, підневільне становище героїв. Згадувані в оповіданні факти гуманного, людяного ставлення панів до селянської пари радянська критика трактувала як відхід від істини, «ідилічне світло», що протиставляє прозу Ганни Барвінок «соціально-викривальному характерові прози Марка Вовчка».
З оповідань Ганни Барвінок постають виразні картини селянського (здебільшого кріпацького) життя, змальовані з широким використанням фольклорно-етнографічного матеріалу. Героїні ряду оповідань письменниці не завжди тихі й покірливі, в особливій м'якій жіночій манері вони виявляють і високу гідність, і духовну красу та волю. В ім'я родини, близьких, а особливо дітей вони здатні перетерпіти все, піти на справжнє мучеництво, на самопожертву.
Основною прикметою прози Ганни Барвінок є її народна мова, вільне володіння стихією народної творчості взагалі. Саме народні українські пісні, яких чимало записала письменниця, лягли в основу низки її оповідань.
Рукописна спадщина Ганни Барвінок зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка HAН України та Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського"(з інтернету)
Пікірлер: 21
🌻🌸🌿Ганна Барвінок мені нагадує журналіста-пошуковця цікавих життєвих історій жінок. В наш час такі історії розповідають в різноманітних шоу-програмах, щоб підняти рейтинг каналу. Завдяки письменниці ми можемо знайомитися з етнографією України.
Таке сумне оповідання з життя українців.Щиро щиро дякую❤❤❤ за оповідання Ганни Барвінок "Квітки з сльозами,сльози з квітками".
Яка ж у нас мова гарнюща, ніби річечка дзюрчить, ніби листя на деревах шепоче, відчувається, щось таке рідне, своє, зв'язане з природою і природними явищами. Щира вдячність авторці-декламатору, так гарно і мелодійно передати мову України не всім дано.
Дякую.бальзам на душу.яка гарна наша українська мова
Прекрасний твір. Пречудове читання. Боже,ви супер талант. Дякую вам.
Дуже дякую Вам!Такі скарби відкриваєте❤
Дякую сердечно за таке гарне читання чудового твору. Як мало ми знаємо наших письменників, особливо жінок Успіху Вам та щастя.
Боже, як добре описано, долі дівочи!
Невміння відстояти себе, покірність, страхи.... від цього бідування, трагічна доля українців- ось що принесло православ'я
@user-vx4oz7nn3y
Жыл бұрын
Мені 62 роки ,я ще пам'ятаю бабусину хату ,в гості ходили до її сестер ,і хатини були на дві половини ,там була корова з телям ,свині кури ,і як ритуал все подивитись розповісти ,як їдять,що заготовили ,як доїться
@svetik27.
Жыл бұрын
дякуйте, що нас не захопили турки, а то б в мусульманстві щей не така покірність була б!) взагалі, люба релігія має на меті приборкати людську натуру, зробити покірним, іначе раніше взагалі було неможливо тримати люд в узді.
@user-vl9eu8di2h
Жыл бұрын
І досі ми здатні бути лише рабами.
Дякую вам за таке чудове читання! Люблю вас слухати!🌺🦋❤
Дякую!
Дуже гарно! Дякую Вам за Вашу працю. Знаходжусь зараз на чужині. Не маю змоги читати наші книжки, тож слухаю Вас. Сумую за Україною, батьками, домівкою. Завдяки Вам пригадала деякі вислови, що чула від бабусі. Чудове оповідання, чудовий голос! Ще раз дякую!
Дякую
Дякую за вашу працю. Чесно скажу, ніколи не читала ці твори.
Скільки всього знаю, а цього і не чула. Дуже рада, що ви нас ознайомлюєте. Ніби як в дитинстві, коли бабуся подібне із життя розповідала. Але ж важко...й сама сльозу пустила
❤❤❤
Сумно аж за край.
❤❤❤