У середині 16 століття розрізнені ватаги запорожців на пониззі Дніпра в організоване військо продовжив гуртувати князь Дмитро Вишневецький, прозваний козаками Байдою. Він побудував замок на острові Мала Хортиця, який став прообразом майбутньої Запорозької Січі. Наганяв жах на татар і турків, блискавично виходив на чайках в Чорне море, і загинув геройською смертю, пам'ять про що народ зберіг в історичній думі.
Князь Дмитро Вишневецький народився 1517 року у Вишнівці Крем»янецького повіту на Волині. Його рід належав до гербу Корибут з династії Гедиміновичів. Як воїн, вперше проявив себе у 1548 році під час набігів подільської шляхти на володіння Османської Порти у Північному Причорномор»ї. 1551 року король Сиґізмунд II Авґуст призначив Дмитра Вишневецького старостою міст-фортець Черкас та Канева. Від цього часу оборона від татарських набігів стала його офіційним обов'язком. Незважаючи на попередження короля, Вишневецький 1553 року власним коштом розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, куди до нього звідусіль стікалися козаки. Вони обрали його своїм гетьманом та дали козацьке прізвисько Байда. Улітку цього ж року Дмитро Вишневецький несподівано залишив Малу Хортицю, з усім своїм військом відправився до Стамбула, де півроку служив султанові Сулейману I. Тим самим він намагався справити враження на уряд Польського королівства, який не надавав князеві відповідної підтримки. Повернувшись, продовжив будівництво Хортицької фортеці, мобілізувавши до себе всіх наявних на пониззі Дніпра козаків. Звідси зробив кілька вдалих рейдів на турецькі фортеці Аслам-город та Очаків. Кримський хан Девлет-Гірей в січні 1557 р. зробив спробу захопити хортицьку фортецю. Облога тривала 24 дні, після чого татари з великими втратами відступили. Влітку хан, османське військо і молдавські війська на човнах знову вирушили у похід на дніпровський замок. Фортецю на острові було взято у повну блокаду, після тривалої облоги він змушений був її залишити через нестачу провіанту. Козаки невеликими групами прокрались крізь османсько-татарські заслони і подалися вгору Дніпром до Черкас. Покинута фортеця була зруйнована. 1563 року Вишневецький на чолі збірного найманого загону взяв участь у авантюрному поході на Молдавію, де стався заколот проти господаря-узурпатора, міжнародного авантюриста Якова Василакі Геракліта-Деспота. Інший претендент на трон боярин Штефан Томжа заманив Вишневецького в пастку, пообіцявши господарство. Бояри, що запросили запорозького гетьмана, не дали йому достатньої підтримки, козаки були розгромлені. Частина їх і сам Вишневецький потрапили у полон; Томжа відправив усіх полонених до Стамбула. За наказом султана Сулеймана Вишневецького та двох його товаришів Івана Сенюту і коменданта Хотинської фортеці Яна П'ясецького після катувань було страчено (їх скинули на гаки, що стирчали зі стіни високої башти). 1563 року Вишневецький на чолі збірного найманого загону взяв участь у авантюрному поході на Молдавію, де стався заколот проти господаря-узурпатора, міжнародного авантюриста Якова Василакі Геракліта-Деспота. Інший претендент на трон боярин Штефан Томжа заманив Вишневецького в пастку, пообіцявши господарство. Бояри, що запросили запорозького гетьмана, не дали йому достатньої підтримки, козаки були розгромлені. Частина їх і сам Вишневецький потрапили у полон; Томжа відправив усіх полонених до Стамбула. За наказом султана Сулеймана Вишневецького та двох його товаришів Івана Сенюту і коменданта Хотинської фортеці Яна П'ясецького після катувань було страчено (їх скинули на гаки, що стирчали зі стіни високої башти). Тему коментує Олександр Мірущенко - завідувач Музеєм Запорозького козацтва НЗ «Хортиця».