Через гори, через скали,
Де терновники росли,
Два брати йшли за Ісусом,
І тяжкі хрести несли.
Один брат йшов терпеливо,
Хрест спокійно двигав він,
А другий все нарікає
Нести хрест не може він.
Перший каже: Неси, брате,
Хоч тяжкий, але неси,
Щоб усе нам подолати
І в небесний край ввійти.
Ой, не можу нести, брате,
Дуже довгий і тяжкий,
Я підріжу його трохи,
То хрест легкий стане мій.
Не підрізуй, милий брате,
Треба нести так, як взяв:
Як не може хтось донести,
Христос сили додасть Сам.
Я не можу далі нести,
Скинув хрест і пилку взяв,
І почав хреста пиляти,
І не мало таки втяг.
І попробував піднести,
Вже говорить: Легкий став!
Тебе можу перегнати! -
Так він братові сказав.
І вперед побіг від брата,
Та його він перегнав,
Дивиться - спереду прірва,
І він мало що не впав.
Як ми, брате, перейдемо
Через прірву в милий край?
Якщо Бог не допоможе,
То хоч встань і пропадай.
Не пропаду, милий брате,
Зараз хрест перекладу
І вперед буду вступати,
Через прірву перейду.
Другий брат свій хрест маленький Через прірву переклав,
Але був він коротенький:
До берега не дістав.
І в небесний край поглянув,
Перейти він захотів,
Ангел Божий не дозволив,
І у прірву полетів.
Пам'ятайте браття й сестри:
Не відрізуйте хреста,
Як взяли так і несіте,
Аж до самого кінця!"