Ці быў у Менску Стары горад і хто яго будаваў / Был ли в Минске Старый город и кто его строил

Невядомы Менск. Частка 1
Аўтар кнігі «Невядомы Менск. Гісторыя зьнікненьня» Сяргей Абламейка расказвае пра гістарычны цэнтар Менску, пра сваё дзяцінства ў ім і пра цывілізацыйную прыналежнасьць аднаго з найстарэйшых гарадоў Беларусі.
Автор книги «Неизвестный Минск. История исчезновения» рассказывает об историческом центре Минска, о его детстве там и о цивилизационной принадлежности одного из древнейших городов Беларуси.
1:08 - адкуль у аўтара захапленьне старым Менскам
3:07 - знаёмства з габрэйскай кухняй Старога гораду і Ракаўскага прадмесьця
4:10 - як аўтар стаў сьведкам зносу Нямігі
5:15 - культурны матыў аўтара - паказаць, што Менск быў эўрапейскім
6:16 - якім Менск аднаўляць
7:42 - дзе ў Менску быў Стары горад і што ад яго засталося
12:30 - першы генплян Менску XVI стагодзьдзя
13:59 - калі ўзьнікла самая старая мураваная вуліцы Менску
16:50 - як выглядаў стары Менск
18:32 - што пачала рабіць зь Менскам Расея пасьля яго захопу ў 1793 годзе
22:28 - пра сакрэтны «Западный комитет», які ў ХІХ ст. займаўся зьнішчэньнем адрозьненьняў Беларусі ад «Внутренней России»
23:26 - як цэхавыя традыцыі захоўваліся ў Менску ХІХ ст.
25:30 - пра ідэалягічны зьмест рэстаўрацыі, бляху на дахах і таварыства «Менская спадчына»
Кнігу «Невядомы Менск. Гісторыя зьнікненьня» можна скачаць у электронным фармаце:
Першая кніга ў фармаце PDF: docs.rferl.org/be-BY/2022/10/...
Другая кніга ў фармаце PDF: docs.rferl.org/be-BY/2022/10/...
Першая кніга ў фармаце EPUB: docs.rferl.org/be-BY/2022/11/...
Другая кніга ў фармаце EPUB: docs.rferl.org/be-BY/2022/11/...
📌 Абавязкова падпішыцеся на наш KZread канал і пастаўце званочак: / @svaboda-historyja
Наш сайт: www.svaboda.org/
TELEGRAM: t.me/radiosvaboda
FACEBOOK: / svaboda.org
VK: radiosvaboda
TWITTER: / svaboda
INSTAGRAM: / radiosvaboda
ОДНОКЛАССНИКИ: ok.ru/radiosvaboda
Як чытаць і глядзець Свабоду насуперак блякаваньню
d2r0s1pmhg5xrd.cloudfront.net...
Як бясьпечна і ананімна паведаміць важную інфармацыю нашай рэдакцыі d2r0s1pmhg5xrd.cloudfront.net...

Пікірлер: 59

  • @Kuklauod
    @Kuklauod Жыл бұрын

    Адбудуем наш Менск! Усё будзе добра, сябры! Дзякуй за вельмі цікавую інфармацію. Жыве Беларусь!

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Жыве! Дзякуй Вам за веру. Слухайце далей, таму будзе яшчэ шмат чаго цікавага.

  • @PrauDAR
    @PrauDAR Жыл бұрын

    Пакуль ёсць такія гісторыкі, такая інтэлегенцыя - нацыя Жыве. Дзякуй.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй і Вам за высокую ацэнку!

  • @Mr80380
    @Mr803804 ай бұрын

    Эх... Нямiга. Дзякуй за вашу работу. Гэта лайк

  • @mariadmitrieva1216
    @mariadmitrieva1216 Жыл бұрын

    Дзякуй вялікі! Слухаеш- і малюецца разуменне, асэнсаванне родных мясцін.. Які прыгожы, неверагодны Менск.. Вельмі не хапае такіх гістарычных матэріялаў. Спадар Сяргей цудоўна, ўдумліва, з вялікім болем і цяплынёй растлумачвае цікавыя рэчы. Вялікі дзякуй!

  • @siarhiejablamiejka7678

    @siarhiejablamiejka7678

    Жыл бұрын

    Дзякуй і Вам!

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй Вам за добрыя словы!

  • @NBKiRS
    @NBKiRS Жыл бұрын

    Дзякуй за цікавы выпуск: быццам акунуліся ў атмасферу таго роднага страчанага старога Менска! Стары Менск адназначна варта аднавіць, бо гэта створыць аўтэнтычную камерную атмасферу, цікавую і турыстам, і мясцовым месцічам. Прычым, што важна, адраджэнне старога места мае вялікае асветніцкае значэнне ў фармаванні гістарычнага светапогляду літвінаў-беларусаў, захаванні нацыянальнай гістарычнай памяці ў еўрапейскім кантэксце, якую так імкнуліся знішчыць расейскія і савецкія акупанты. Менавіта таму па магчымасці трэба браць за аснову выгляд дамінантных архітэктурных помнікаў па стане на канец 18 стагоддзя, калі яны яшчэ не былі знявечаныя расейскімі перабудовамі (калі на прыгожыя барочныя храмы безгустоўна ляпіліся цыбуліны, а іх знешні выгляд мяняўся да непазнавальнасці ў горшы бок, што знішчала аўтэнтычны еўрапейскі выгляд горада).

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй Вам за водгук!

  • @vadimmelik7833
    @vadimmelik7833 Жыл бұрын

    Для підтримки цього каналу, дякую вам.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дякуемо і Вам!

  • @siarzhuk14

    @siarzhuk14

    Жыл бұрын

    Дякуємо за підтримку з України!

  • @leonidleites6420
    @leonidleites6420 Жыл бұрын

    Як прыемна слухаць прыгожую беларускаю мову.А мне вельмi цiкава таму ,што я нарадзiуся на Нямiгскам завулку яшчэ перад вайной i усё пра што гаворацб,мне знаёма.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй! Цісну руку карэннаму менчуку!

  • @user-fh9jc7bj5z
    @user-fh9jc7bj5z Жыл бұрын

    Дзякуй, было вельмі цікава!

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй і Вам!

  • @b.7010
    @b.7010 Жыл бұрын

    👋👋👋👋👋 Дзякуй!

  • @isidoranipel6350
    @isidoranipel6350 Жыл бұрын

    Светлая памяць бабулі Веры. Гэта была найстарэйшая парафіянка нашай парафіі і наогул цудоўны чалавек. Успаміны пра яе самыя найлепшыя.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй шчыры за памяць пра маю дарагую бабулю, якая мяне пэўны час гадавала.

  • @NatanK-rv4dx
    @NatanK-rv4dx Жыл бұрын

    Вялікі дзякуй за вашу працу!

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй і Вам!

  • @poohoff
    @poohoff Жыл бұрын

    Очень интересный разговор, спасибо!

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    І Вам дзякуй!

  • @klotylday
    @klotylday Жыл бұрын

    Mimo iż nie mam żadnych rodzinnych więzi z Białorusią,wydaje mi się,że w sporej części rozumiem co czuła Babcia autora książki. Na zawsze znikło coś,co było duszą miasta , więzią z przeszłością, pamięcią o przodkach.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Dzienkuje bardzo!

  • @tariq4071
    @tariq4071 Жыл бұрын

    мне здаецца, што вы нават самі не ўяўляеце, наколькі карысную справу робіце. Вялікі дзякуй!

  • @D66_
    @D66_ Жыл бұрын

    Дзякуй.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    І Вам!

  • @hybridarmyoffreeworld
    @hybridarmyoffreeworld Жыл бұрын

    RASIEJA - LAJNO !!!

  • @AndrewErguine
    @AndrewErguine Жыл бұрын

    А дзе можна набыць кнігу спадара Сяргея Абламейкi? Не digital, а папяровую? Дзякуй!

  • @dzik_lit

    @dzik_lit

    Жыл бұрын

    Далучаюсь да пытаньня

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Глядзіце мой адказ вышэй.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    @@dzik_lit Глядзіце мой адказ вышэй

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Пакуль што так: PDF першага тому: docs.rferl.org/be-BY/2022/10/11/04210000-0aff-0242-214b-08daabb4f0f4.pdf PDF другога тому: docs.rferl.org/be-BY/2022/10/11/04230000-0aff-0242-31da-08daabb41ccb.pdf А вось тут можна ўзяць і электронныя тэкставыя вэрсіі ў фармаце EPUB: www.svaboda.org/a/29262068.html

  • @user-rd2qk1bv8n
    @user-rd2qk1bv8n Жыл бұрын

    Дзякуй! З 1976 па 1983 гады працавала у будынку на плошчы Свабоды, 4...Лесвица и шклянае завяршэнне яе, спроба абследаваць будынка наводзила жах, усе было у занядбаным выглядзе

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Дзякуй і Вам!

  • @Elena-jj3gs
    @Elena-jj3gs7 ай бұрын

    Скажите, а как можно приобрести данную книгу?

  • @dzik_lit
    @dzik_lit Жыл бұрын

    А дзе можна, і ці можна, купіць папяровыя варыянты абодзьвюх кніг Невядомы Менск. Гісторыя зьнікненьня? У Еўропе вядома ж.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    На жаль, кнігі Радыё Свабода не прадаюцца. У пачатку 2021 году, калі яны выйшлі, яшчэ была магчымая рассылка, і большая частка тыражу была разасланая тым у Беларусі, хто замовіў на сайце. Цяпер я дцмаю, як перавыдаць абодва таму за мяжой. Абмяркоўваў з выдаўцом, кажа, што можна абвясьціць платную падпіску. Будзем думаць далей.

  • @dzik_lit

    @dzik_lit

    Жыл бұрын

    @@svaboda-historyja то было б файна! З задавальненьнем паўдзельнічаў бы й у падпісцы. Ці так бы набыў, калі б была магчымасьць. Для мяне, як менчука, вельмі каштоўныя кнігі пра стары Менск, а Ваша праца насамрэч ураджвае! Дзякуй вялікі!

  • @siarzhuk14

    @siarzhuk14

    Жыл бұрын

    @@svaboda-historyja чаму не змяшчаеце спасылку на электронную версію кнігі ў апісанні ды й тут у камэнтах не даеце?

  • @olgaionina6399

    @olgaionina6399

    Жыл бұрын

    Я так сама чакаю магчымасць набыць кнігі Невядомы Менск. Вельмі патрэбна для душы і сэрца 🙏😍. Дзякуй вам за працу

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    @@olgaionina6399 Дзякуй Вам!

  • @svaboda-historyja
    @svaboda-historyja Жыл бұрын

    Яшчэ дадатак для тых, хто хоча прачытаць кнігу: Кніга 1 EPUB: docs.rferl.org/be-BY/2022/11/30/034d0000-0aff-0242-0d60-08dad2c13665.epub Кніга 2 EPUB: docs.rferl.org/be-BY/2022/11/30/02490000-0aff-0242-f71a-08dad2c12d57.epub

  • @user-hr8bk7fv3u
    @user-hr8bk7fv3u Жыл бұрын

    Ещё в 1984 году сносили старые дома в районе Раковской.

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    А я сядзеў на тэрасе кіно "Масква" і глядзеў на гэта...

  • @irinakapustina1915
    @irinakapustina1915 Жыл бұрын

    Vidno, chto byl krasivyi gorod, zhal, chto ne byl otstroen posle voiny :(

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Так, і велмі стары!

  • @hybridarmyoffreeworld
    @hybridarmyoffreeworld Жыл бұрын

    В Беларуси физически уничтожили 70 процентов всех белорусских писателей, убили ученых и художников. (Труппа Третьего Белорусского Государственного театра Владислава Голубка была арестована в полном составе. Почти все были расстреляны.) Убивали по национальному признаку. Ради этого был придуман ярлык "нацдем" (это значит -- национальный демократ, хотя такой партии не существовало). Этот ярлык приклеивали ко всем белорусам, которых сталинисты планировали уничтожить. В недрах НКВД была придумана несуществующая антикоммунистическая организация СВБ ("союз освобождения Беларуси"). Под придуманный фантом энкавэдисты проводили аресты, вели воображаемое следствие, допрашивали, пытали, судили, потом ссылали в Россию и расстреливали невинных людей. После Рижского сговора в 1921 году Беларусь разделили между Польшей и Россией. Границу раздела провели недалеко от Менска. Существовал тайный приказ НКВД уничтожать всё белорусское население вдоль границы. Российские аккупанты хотели сделать здесь безлюдную зону. Уничтожение осуществляли пограничные войска. Довереным лицам выдавали винтовку и лопату. Когда такой солдат-пограничник встречал в безлюдном месте (на дороге, в поле, в лесу) одинокого белоруса или белоруску, или ребенка, он стрелял человека, тут же лопатой выкапывал яму и засыпал труп. Такова была инструкция. Люди в деревнях не так боялись "человека с ружьём", как солдата с лопатой. (Эти факты опубликованы в белорусской печати в начале 90-х годов.) В 30-х годах на 95-99 процентов (практически полностью) была уничтожена (сослана и расстреляна) белорусская коммунистическо-партийная и советская администрация. Уничтожали даже директорат и хозяйственных руководителей. На должности убитых администраторов и коммунистических начальников-белорусов присылали русских из России. Русские (так называемые "выдвиженцы") приезжали в Беларусь, занимали освобожденные должности, получали льготы, имущество, квартиры и первое, что они делали -- закрывали белорусские школы, переводили их на русский язык, чтобы их дети могли учиться, не обременяя себя изучением, как они говорили, "никому ненужного" белорусского языка. Таким образом оккупанты создавали в Беларуси "русскоязычное население". Этноцид, лингвацид, мнемацид и геноцид проводзились большевиками одновременно. Уничтожение белорусов российским НКВД продолжалось и во времена немецкой аккупации. В июне 1941 года в первые дни войны коммунисты расстреляли в тюрьмах и на этапах тысячи заключенных. Только в Брестской крепости, где была страшная тюрьма НКВД, всех арестованных ликвидировать не успели, часть из них разбежалась. Тем временем большая группа надзирателей и функционеров НКВД была заблокирована в крепости немцами. Они сидели там около месяца, пока не вымерли. Лет через 20 после войны коммунисты придумали легенду о "героической обороне" Брестской крепости. Обращает на себя внимание тот факт, что широкое советское партизанское движение было организовано только в Беларуси и частично -- на этнических белорусских землях, которые были в составе России (Смоленщина, Брянщина). В оккупированой России партизанского движения не было. Почему? Да потому, что продолжал действовать план уничтожения белорусской нации. Москва, используя органы НКВД, втянула массы гражданского белорусского населения в войну против немцев, и этим подставила белорусов под немецкий удар. Необходимое дело борьбы исходило из коварного замысла и осуществлялось подлыми методами. (Сталин хотел получить двойную выгоду.) Энкавэдисты специально около белорусской деревени убивали немца или делали другую провокацию, чтобы вызвать карательную операцию гитлеровцев (которые обычно сжигали всю деревню, чаще всего -- вместе с людьми). Таким образом, кстати, в результате специальной провокации советских партизан была сожжена и известная Хатынь, которую коммунисты потом в 70-х годах разрекламировали на весь мир как типичную жертву фашистского зверства. В результате такой коммуно-фашистской совместной "работы" в Беларуси сожгли более 9 тысяч деревень. Поэтому к концу войны, в результате специальной операции НКВД, многие белорусские командиры были посланы на смерть, отстранены от командования, убиты и репрессированы. Их места занимали русские, присланные из Мосвы, и верные энкавэдисты. Летом 1944 года, когда "красная армия" заняла Беларусь, русские провели мобилизацию в армию на белорусской территории. Десятки тысяч молодых белорусских мужчин, почти без подготовки, бросили на передовую линию фронта. Русские командиры поднимали их в ненужные атаки под огонь немецких пулеметов, не дав даже оружия в руки, или с винтовками, но без патронов. Они гибли тысячами, как трава под косой. А те, что бежали назад, попадали под пули энкавэдистских "заградотрядов". Впрочем, заградотряды стреляли и в спину. Так продолжалось уничтожение белорусов на войне, руками немцев и русских одновременно. Как говорили коммунисты, "в борьбе за советскую родину". В 40-х годах русские вывезли в Сибирь и там замучили всех лесников и так называемых "кулаков" из Западной Беларуси. Вывозили вагонами, по разнорядках. После 2-й Мировой войны 10-мильонная Беларусь не досчиталась около 3-х мильонов своих жителей, однако околь 2-х миллионов были убиты еще до войны органами коммунистического НКВД.

  • @MsPacman5001

    @MsPacman5001

    Жыл бұрын

    Полнейший бред ! Только одна деталь : когда Красная Армия в 44-м освободила Белоруссию,то белорусских мужчин призывали на фронт не в отдельные белорусские отряды ,а "вливали" в существующие соединения . А там были мужчины разных национальностей , и как можно было посылать в атаку ТОЛЬКО белорусов - ???! Ещё : в партизанских отрядах воевало около 300 тыс. чел.Это все были НКВД -шники ? А подполье ? Что за бред Вы несете ?

  • @user-xp5ee2lc9w
    @user-xp5ee2lc9w5 ай бұрын

    А де горад менск, в РБ такого горада нету

  • @user-yq3ih6ni1s
    @user-yq3ih6ni1s6 ай бұрын

    Так подарите энную сумму денег на возрождение старинного Минска,вместо болтологии.

  • @tavolga9986
    @tavolga9986 Жыл бұрын

    куда исчезли бернардинцы

  • @svaboda-historyja

    @svaboda-historyja

    Жыл бұрын

    Не зусім зразумеў пытаньне?

  • @SashaMukhin56
    @SashaMukhin5610 ай бұрын

    История на свободе? Значит есть и история за дротом?😮

  • @zmgr4668

    @zmgr4668

    7 ай бұрын

    Задрот - гэта ты сам! 😂

Келесі