Якщо доля занесе вас у Королівський Танбрідж Веллс, сядьте на старовинний паровий потяг і мотніться погуляти поміж кремезних глиб природнього монументу Хай Рокс.
У майже всюди рівнинній Англії це чудо природи виглядає майже інопланетно. Тут знаходять сліди поселень камʼяного і залізного віків, а ще залишки римського форту 1 століття нашої ери. Високі Скелі, як і водиться мають власні легенди. Наприклад про диявола, що спокусив невинну красуню. Він схопив її руку коренями старезного дуба і відмовився відпускати, аж поки вона не відповість на його домагання. Дівчина відповіла, адже диявол постав у особі гарного юнака. А Бог покарав красуню, перетворивши її на камінь, який і досі обіймає стовбур Диявольського дуба. Заради романтичних історій і прогулянок англійці їздять сюди вже майже 3 століття. Навесні вершини скель вкриваються блакитними дзвіночками, а вирублені просто в камені сходи і 11 підвісних містків дають змогу перетворити звичайну прогулянку на справжню пригоду. Між цих каменів є й новобудови. У деяких місцях можна побачити залишки цегли і навіть цілі цегляні стіни, а також заглиблення від балок на яких колись кріпився дах. Наскельні розписи, хоч і не є мистецтвом печерних людей, все ж мають історичну значущість. Оцініть хоча б почерк вікторіанських вандалів, відразу видно - стара школа. Із історичних архітектурних памʼяток поряд із скелями вирізняється резорт 17 століття, зведений королем Джеймсом ІІ, який був збудований якраз після того, як лорд Норд напився із Танбріджського джерела. У 1907 сюди провели залізницю, яка працювала аж до 1952. Сьогодні це атракціон для туристів. Чотири рази на день справжній паровий локомотив застеляє димом усі навколишні поляни, щоб домчати цікавських туристів до природних красот. У старому резорті гуляють весілля, на скелях тренуються професійні скелелази, орнітологи слідкують за птахами, а ми просто ідемо гуляти, бо навколо весна.