АВАРИ - УЛАМОК ДАВНЬОГО АНТСЬКОГО ЦАРСТВА. ВЕЛИКА ПОСТГУНСЬКА ІМПЕРІЯ ЄВРОПИ. ІСТОРІЯ РУСІ ЗА СВІДЧЕННЯМ КОНСТЯНТИНА БАГРАНОРОДНОГО.
#скіфи #скифы #авары #аварскийкаганат #хазары #авари #кочевники #скиф #хозарськийкаганат #славяне #монета
Ава́ри (грец. Άβαροι, Ουαρχωννιται; лат. Avari, о́бры др.-рус. обърѣ, ед.ч. объринъ) в праці Констянтина Парфірогенета - ромейського імператора - базилевса Візантіїї, це рдин з уламкыв ымперыъ Атилли ы одна з вимораних сторінок словянської історії вцілому і Української зокрема.
Уперше авари згадуються у давньогрецьких авторів V-VI століття - Пріска Панійського в описі посольства до гунів, Менандра Протектора (VI століття) та Феофілакту Сімокатти (VII століття), Іоанна Ефеського, в хроніці Фредегара, «Картліс Цховребе» та інших.
Авари і Анти в часи після Аттили стали спадкоємцями давньої Антської держави Антів-Аорсів (Черняхівської культури). Частина Антів лишилась на своїх одвічних теренах від Київщини до Одещини і Хмельниччини, частина злившись з РАксАРьянською знатью вже тяжіла до Закартпатського регіону Панонії. Тому зчасом між цими державами спалахнула війна: війна нового царства Антів і царства Авар.
У 558 році, авари відправили перше посольство на чолі з Кандіхом до Візантії і встановили дипломатичні відносини, після чого і почалась їх війна з Хазарами, Савірами (Сіверянами), Болгарами, Антами, Києвичами і Дулібо-Волинською фракцією.
Єдиною достовірною пам'яткою, аварськогописьма, є напис, виконаний грецькими літерами на посудині з Надьсентміклошського скарбу, за Аварская надпись на сосуде из клада Надь-Сент-Миклош // Orientalia et Classica, Аспекты компаративистики - М.: Изд. РГГУ, 2005. - Вып. VI. - С. 81-103.:
ΒΟΥΗΛΑ • ΣΟΑΠΑΝ •ΤΕCΗ • ΔΥΓΕΤΟΙΓΗ • ΒΟΥΤΑΟΥΛ • ΣΩΑΠΑΝ • ΤΑΓΡΟΓΗ • ΗΤΖΙΓΗ • ΤΑΙCΗ
ΒΟΥΗΛΑ • ΣΟΑΠΑΝ •ΤΕCΗ • ΔΥΓΕΤΟΙΓΗ • ΒΟΥΤΑΟΥΛ • ΣΩΑΠΑΝ • ΤΑΓΡΟΓΗ • ΗΤΖΙΓΗ • ΤΑΙCΗ
БОЙАЛА • СОАПАН • ТЕСИ • ДУГЕТОІГЕ • БОЙАТАОЙЛ • СОАПАН • ТАГРОГЕ • ЕТЗІГЕ • ТАІСЕ
Це можна перекласти як «Бал сепан тойсе довгетить воювати сепан Таграг ймаючий це» - «Великий Жупан тойсе довжить воювати сопан Таграг ймаючий це». В середньовіччі і далі південні словяни використовували слово жупан - для позначення властителів, тут бачимо його протоформу від се-пан - це пан. Значить напис є засвідченням приналежності данного предмета Великому князю який продовжує воювати, князю Таграгу. Враховуючи словянські божесько-княжеські імена: Сварог, РАрог, Рюрик, Трувар…. імья Таграг - досить таки вписується в їх ряд.
У 565-566 роках авари, обігнувши з півночі Карпати, здійснюють далекий грабіжницький рейд до Тюрінгії та Галії. Як повідомляє Григорій Турський, за допомогою чаклунства вони розбивають військо франків і полонять їх короля Сігіберта I.
У 567 році авари в союзі з лангобардами перемагають гепідів, яким надавала допомогу Візантія, і опановують долину Тиси. Через рік, після відходу лангобардів до Італії, авари, на чолі зі своїм каганом Баяном I, стають господарями всього Задунав'я, яке перетворюється на основне вогнище їх нападів на візантійські володіння.