Автор : Алла Мартинюк
***
Чомусь не спиться і не тішать зорі,
Десь надто глибоко у морі,
Мій відчай наче скрипка долі,
На струнах грає десь на дні ..
Я знаю, що твої долоні,
далеко, але на мені ..
Неси ж мене туди лелеко,
Де все як у моєму сні..
Тягучі сумом зникнуть дні
Я стану променем тобі
Нестримно бігтиму в обійми
Лише тепло моє візьми
Не хочу більше я пітьми
І тішусь власними крильми...
Кохання й щастя, там, де ми..
Скоріш до мене вже прильни..