Я хоч втомилась, та йду вперед!
Дарують сили - Всесвіт і віра,
Відчуваю що буде завжди наперед
Та часом гальмую в собі звіра.
Хто не зламався - страшніші торпед
Своєю потужною силою, крила..
Крила є в того, хто має мольберт,
Зроблений з совісті, честі і дива.
Я часом малюю, бо маю мольберт,
Що зроблений з совісті, честі і дива .
Там ті, хто з щитом і кричать : Уперед!
Разом побороли ми ворога. Злива..
Злива залила криваві сліди,
Усмішка знову і спокій у серці
Ті, хто вбивав нас, зазнали біди
Хто захищав, той нарешті зняв берці.
Алла Мартинюк.