Often I find myself with a camera very close to the scene during unique art events. The channel is about good poetry and music, artists and intellectuals, and actual Ukrainian culture.
СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ОЛЬГИ КУСІЙ: Слухав, читав твої вірші, Сергію, Дещо - один раз, а дещо і п’ять. Чесно скажу тобі: маю надію, Що вже не станеш ти вірші писать. Вірш написати - складна це наука: Наголос, розмір і рифму тримать. Тісно сплітаються творчість і мука. Творчість і мука!.. Ти маєш це знать! Вірш має бути простий, зрозумілий, Той, що до розуму й серця дійде. Знай: хто береться за справу невміло, Той нісенітницю часто плете. Можна, звичайно, наляпати фрази Легко, недбало, забувши про суть. Можна, звичайно, та жодного разу Справжнім поетом тебе не назвуть.
@user-ge9oe4mi2j8 күн бұрын
Спеціально для Ольги Кусій: Про проблеми свої розкажи нам, друже! Може, хтось побив чи образив тебе дуже? Може, жінка із чорним волоссям пішла від тебе? Після віршів твоїх дивуватися цьому не треба. Твори твої свідчать про душевне сум’яття, Не на те спрямував ти все своє завзяття. Стан твій нервовий явно знаходиться на межі, Вірші твої не доходять ні до розуму, ні до душі. Побоювання існує, що ти надто багато п’єш І жінку свою (якщо вона в тебе є) сп’яну б’єш, Може, нанюхався ти наркоти, кокаїну, Чи, може, приховуєш якусь іншу причину, Ту, що доводить тебе до нервового зриву, Не дай бог, ще кинешся в прірву з обриву. В чому причина, не будем ми більше гадати, Краще візьмемо з тобою великі совкові лопати, Будемо рити на сході окопи глибокі, Будемо бити русню ми і в пику, і в око. Так застосуєш свою енергетику екстремальну. В руки лопату - і все буде, друже, нормально!
@user-oz5zk3pe8i13 күн бұрын
Вау! Яка вийшла пісня в Олени Павлової і ШІ!!!! Я вражена і хочу ще))
@user-sf3ff2wm9e16 күн бұрын
Не уявляю ці вірші в іншому виконанні ❤ Пане Сергію,бережіть себе,будь ласка! Чи була вже така нагальна потреба саме Вам- до війська? Ви- наш золотий запас!💙💛
@user-xw7fz8ku9j19 күн бұрын
🎧 Дякую ❤️
@alexbovda656026 күн бұрын
❤
@user-ge9oe4mi2j26 күн бұрын
Словесна ляпанина, що не має нічого спільного з поезією. Такий «вірш» можна написати за 5 хвилин, не маючи поетичного хисту і не докладаючи якихось зусиль. А замість професійної, виразної декламації - непотрібне нагнітання напруженості і жестикуляція, як біля бочки з пивом. Таким способом спритний кололітературний ділок досягає популярності серед невибагливих, здебільшого молодих слухачів.
@user-ge9oe4mi2j27 күн бұрын
Такий "вірш" можна наляпати за 5...10 хвилин без поетичного хисту і без великих зусиль. Відчувається. що автор - спритний навкололітературний ділок!!!
@alholl685028 күн бұрын
Абиды😂
@alexbovda656028 күн бұрын
🇺🇦
@user-ge9oe4mi2j29 күн бұрын
Такий "вірш" можна наляпати за 5...10 хвилин, не маючи поеичного таланту і не докладаючи великих зусиль. Відчувається, що автор - спритний літературний ділок.
@user-zj1fs2er5j23 күн бұрын
Наляпай , жду .
@user-ge9oe4mi2j8 күн бұрын
@@user-zj1fs2er5j Про проблеми свої розкажи нам, друже! Може, хтось побив чи образив тебе дуже? Може, жінка із чорним волоссям пішла від тебе? Після віршів твоїх дивуватися цьому не треба. Твори твої свідчать про душевне сум’яття, Не на те спрямував ти все своє завзяття. Стан твій нервовий явно знаходиться на межі, Вірші твої не доходять ні до розуму, ні до душі. Побоювання існує, що ти надто багато п’єш І жінку свою (якщо вона в тебе є) сп’яну б’єш, Може, нанюхався ти наркоти, кокаїну, Чи, може, приховуєш якусь іншу причину, Ту, що доводить тебе до нервового зриву, Не дай бог, ще кинешся в прірву з обриву. В чому причина, не будем ми більше гадати, Краще візьмемо з тобою великі совкові лопати, Будемо рити на сході окопи глибокі, Будемо бити русню ми і в пику, і в око. Так застосуєш свою енергетику екстремальну. В руки лопату - і все буде, друже, нормально!
@user-ge9oe4mi2jАй бұрын
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
@Krasunja_Inna21 күн бұрын
В нього була жінка і не одна. А ти можеш похвалитися,що тебе кохала Христина Соловій?
@o_ivan_anatolievichАй бұрын
Їй п'ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі Кисень за шахтами солодкий від сонця та ягід Потяги завмирають на мить і рушають далі Військові їдуть на схід, військові їдуть на захід Ніхто не зупиняється в її місті Ніхто не хоче забрати її з собою Вона думає, стоячи зранку на своєму місці Що навіть ця територія, виявляється, може бути бажаною і дорогою Що її, виявляється, не хочеться лишати надовго Що за неї, виявляється, хочеться чіплятись зубами Що для любові, виявляється, достатньо цього вокзалу старого І літньої порожньої панорами Ніхто не пояснює їй, у чому причина Ніхто не приносить квіти на могилу її старшому брату Крізь сон чути, як у темряві формується Батьківщина Ніби хребет у підлітка з інтернату Формуються світло й темрява, складаючись разом Літнє сонце перетікає в зими Те, що діється нині з ними всіма, називається часом Головне розуміти, що все це діється саме з ними Формується її пам'ять, формується втіха В цьому місті народилися всі, кого вона знає Засинаючи, вона згадує кожного, хто звідси поїхав Коли згадувати більше немає кого, вона засинає
@user-xy2ie5ne6wАй бұрын
Молодець ✍️🏡🕊🇺🇦
@user-ge9oe4mi2jАй бұрын
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
@user-ge9oe4mi2jАй бұрын
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Спершу випий вина - і далі все пройде чудово!
@user-jy3us4xt4bАй бұрын
Геній, що тут скажеш
@user-vo4hi6zs5lАй бұрын
Какая бездарность 🤦♂️
@alexbovda6560Ай бұрын
🇺🇦
@user-fd7ts8ng7sАй бұрын
Перебор гениальный!!!!!
@user-xy2ie5ne6w2 ай бұрын
Дякую 🎼🕊🌹💜☘️👏
@user-ws5vi4em1d2 ай бұрын
Вірші !!!
@user-jy3us4xt4b2 ай бұрын
Красунчик, талантисько😂
@user-ti1bi6nj7o2 ай бұрын
Геній❤
@alexandrbaranchuk45393 ай бұрын
Привіт) дай мені телеграм, потім видалиш..
@user-tf7fc8xy5m3 ай бұрын
Чудово❤
@Mariia_Lytvynchuk4 ай бұрын
Дуже зрозумілий вірш 🥲
@valentynahol65214 ай бұрын
Нехай вітер грає листям і пилом .
@user-il9to2mt8b4 ай бұрын
Як завжди в серце!...до болю...
@yuriypolis19055 ай бұрын
А їй вже 24, і вона вийшла заміж, народила дітей, з якими ховається по бомбосховищам в іншомі місті. Її будинок, як і все місто померло. Зустрічі з чоловіком такі бажані і рідкі, бо він воює, захищаючи їх на сході. Все її життя, життя її дітей - це війна. Війна на виживання...
@hippyhappy38875 ай бұрын
Андрей Макаревич - честь и совесть России. Спасибо от Украины!
@yuragimla82585 ай бұрын
Дуже цікаво, але важко зрозуміти суть.
@user-gf4nk7yp5t7 ай бұрын
Я В ВОСТОРГЕ ОТ ТАЛАНТА, СЕРГЕЯ...
@user-fx4ve3kz9k7 ай бұрын
Вродлива жінка красиво декламує гарний вірш
@thelapeno85137 ай бұрын
Кто не скачет, тот натурал 🇷🇺👍
@beshen49707 ай бұрын
Я вважав ,що не люблю віршів,але тепер ні
@beshen49707 ай бұрын
Це про мене
@user-td7ib2po9o7 ай бұрын
Кохання щасливе й болюче... "Осінь над ними з льоду і сталі.....Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі. ......., що більше нічого не буде."
@user-ds5km7wj7n8 ай бұрын
Таке враження, що слова забули по ходу)
@Andrew-ou8yt8 ай бұрын
щось остапа на хвилі закоханості до зосі несе невідомо куди
@alexodessa38108 ай бұрын
Це де відбувалось?
@LenaPavlova8 ай бұрын
Fest
@DowtawnAppartment8 ай бұрын
Это о Оле
@do_love_it8 ай бұрын
Душевно…💗💗💗💗💗
@user-ep8cz9xs9l8 ай бұрын
Сильно... Дякую
@beshen49708 ай бұрын
Люблю ваші вірші ,але музика на ютубі заважає
@viktorbezvidkhodko21998 ай бұрын
За підписування українською, коли у відео рашн., я би штраф увів. Бо ви вводите в оману.
@viktorbezvidkhodko21998 ай бұрын
І тут москаль, а потім чому нас сприймають так у світі. Бо замість того щоб домовитись ви розповідаєте англійською або естонською. Який там фіг, а рашенською? Та звісно можна. Про яких у дідька свідомих українських громадян тут можна говорити.
@user-lh2pw3em9f10 ай бұрын
Не звично.Але так чуттєво і переконливо,поетично.Дякую.Браво.😂
@kalendarenya10 ай бұрын
Вони навіть можуть жити в різних містах, І в своїх розмовах не торкатися головного, Але ті слова, які він їй пише в листах, Вона читає так, ніби їх не було до нього... І коли вона не отримує від нього листів, І починає нити, і рахувати втрати, Вона ненавидить все, що він їй говорив, Себто, ненавидить взагалі все, Що може згадати... І коли він відкриває світ, ніби верстак, Пристосовуючи його до любові своєї, Все, що він робить, він робить щоразу так, Аби вона розуміла, що він це робить для неї... Тому що для нього найгіршим з усіх терзань, Миттю, коли починались усі його біди, Завжди було проводжати її на нічний вокзал, До останнього сподіваючись, що вона не поїде... І тому він хоче просто бути з нею цієї зими, Класти їй на подушку зібрані метеорити, І спати з нею так, як пси сплять із дітьми - Щоби зігріти і щоби не розбудити... І він говорить - хай буде так, Хай буде без таємниць, Хай буде так, - погоджується вона, Рахуючи заметілі. Мова їм потрібна лише для того, Аби не наговорити дурниць... Весело працює волинка серця В гарячому тілі...
Пікірлер
СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ОЛЬГИ КУСІЙ: Слухав, читав твої вірші, Сергію, Дещо - один раз, а дещо і п’ять. Чесно скажу тобі: маю надію, Що вже не станеш ти вірші писать. Вірш написати - складна це наука: Наголос, розмір і рифму тримать. Тісно сплітаються творчість і мука. Творчість і мука!.. Ти маєш це знать! Вірш має бути простий, зрозумілий, Той, що до розуму й серця дійде. Знай: хто береться за справу невміло, Той нісенітницю часто плете. Можна, звичайно, наляпати фрази Легко, недбало, забувши про суть. Можна, звичайно, та жодного разу Справжнім поетом тебе не назвуть.
Спеціально для Ольги Кусій: Про проблеми свої розкажи нам, друже! Може, хтось побив чи образив тебе дуже? Може, жінка із чорним волоссям пішла від тебе? Після віршів твоїх дивуватися цьому не треба. Твори твої свідчать про душевне сум’яття, Не на те спрямував ти все своє завзяття. Стан твій нервовий явно знаходиться на межі, Вірші твої не доходять ні до розуму, ні до душі. Побоювання існує, що ти надто багато п’єш І жінку свою (якщо вона в тебе є) сп’яну б’єш, Може, нанюхався ти наркоти, кокаїну, Чи, може, приховуєш якусь іншу причину, Ту, що доводить тебе до нервового зриву, Не дай бог, ще кинешся в прірву з обриву. В чому причина, не будем ми більше гадати, Краще візьмемо з тобою великі совкові лопати, Будемо рити на сході окопи глибокі, Будемо бити русню ми і в пику, і в око. Так застосуєш свою енергетику екстремальну. В руки лопату - і все буде, друже, нормально!
Вау! Яка вийшла пісня в Олени Павлової і ШІ!!!! Я вражена і хочу ще))
Не уявляю ці вірші в іншому виконанні ❤ Пане Сергію,бережіть себе,будь ласка! Чи була вже така нагальна потреба саме Вам- до війська? Ви- наш золотий запас!💙💛
🎧 Дякую ❤️
❤
Словесна ляпанина, що не має нічого спільного з поезією. Такий «вірш» можна написати за 5 хвилин, не маючи поетичного хисту і не докладаючи якихось зусиль. А замість професійної, виразної декламації - непотрібне нагнітання напруженості і жестикуляція, як біля бочки з пивом. Таким способом спритний кололітературний ділок досягає популярності серед невибагливих, здебільшого молодих слухачів.
Такий "вірш" можна наляпати за 5...10 хвилин без поетичного хисту і без великих зусиль. Відчувається. що автор - спритний навкололітературний ділок!!!
Абиды😂
🇺🇦
Такий "вірш" можна наляпати за 5...10 хвилин, не маючи поеичного таланту і не докладаючи великих зусиль. Відчувається, що автор - спритний літературний ділок.
Наляпай , жду .
@@user-zj1fs2er5j Про проблеми свої розкажи нам, друже! Може, хтось побив чи образив тебе дуже? Може, жінка із чорним волоссям пішла від тебе? Після віршів твоїх дивуватися цьому не треба. Твори твої свідчать про душевне сум’яття, Не на те спрямував ти все своє завзяття. Стан твій нервовий явно знаходиться на межі, Вірші твої не доходять ні до розуму, ні до душі. Побоювання існує, що ти надто багато п’єш І жінку свою (якщо вона в тебе є) сп’яну б’єш, Може, нанюхався ти наркоти, кокаїну, Чи, може, приховуєш якусь іншу причину, Ту, що доводить тебе до нервового зриву, Не дай бог, ще кинешся в прірву з обриву. В чому причина, не будем ми більше гадати, Краще візьмемо з тобою великі совкові лопати, Будемо рити на сході окопи глибокі, Будемо бити русню ми і в пику, і в око. Так застосуєш свою енергетику екстремальну. В руки лопату - і все буде, друже, нормально!
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
В нього була жінка і не одна. А ти можеш похвалитися,що тебе кохала Христина Соловій?
Їй п'ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі Кисень за шахтами солодкий від сонця та ягід Потяги завмирають на мить і рушають далі Військові їдуть на схід, військові їдуть на захід Ніхто не зупиняється в її місті Ніхто не хоче забрати її з собою Вона думає, стоячи зранку на своєму місці Що навіть ця територія, виявляється, може бути бажаною і дорогою Що її, виявляється, не хочеться лишати надовго Що за неї, виявляється, хочеться чіплятись зубами Що для любові, виявляється, достатньо цього вокзалу старого І літньої порожньої панорами Ніхто не пояснює їй, у чому причина Ніхто не приносить квіти на могилу її старшому брату Крізь сон чути, як у темряві формується Батьківщина Ніби хребет у підлітка з інтернату Формуються світло й темрява, складаючись разом Літнє сонце перетікає в зими Те, що діється нині з ними всіма, називається часом Головне розуміти, що все це діється саме з ними Формується її пам'ять, формується втіха В цьому місті народилися всі, кого вона знає Засинаючи, вона згадує кожного, хто звідси поїхав Коли згадувати більше немає кого, вона засинає
Молодець ✍️🏡🕊🇺🇦
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Спершу випий вина - і далі все пройде чудово!
Геній, що тут скажеш
Какая бездарность 🤦♂️
🇺🇦
Перебор гениальный!!!!!
Дякую 🎼🕊🌹💜☘️👏
Вірші !!!
Красунчик, талантисько😂
Геній❤
Привіт) дай мені телеграм, потім видалиш..
Чудово❤
Дуже зрозумілий вірш 🥲
Нехай вітер грає листям і пилом .
Як завжди в серце!...до болю...
А їй вже 24, і вона вийшла заміж, народила дітей, з якими ховається по бомбосховищам в іншомі місті. Її будинок, як і все місто померло. Зустрічі з чоловіком такі бажані і рідкі, бо він воює, захищаючи їх на сході. Все її життя, життя її дітей - це війна. Війна на виживання...
Андрей Макаревич - честь и совесть России. Спасибо от Украины!
Дуже цікаво, але важко зрозуміти суть.
Я В ВОСТОРГЕ ОТ ТАЛАНТА, СЕРГЕЯ...
Вродлива жінка красиво декламує гарний вірш
Кто не скачет, тот натурал 🇷🇺👍
Я вважав ,що не люблю віршів,але тепер ні
Це про мене
Кохання щасливе й болюче... "Осінь над ними з льоду і сталі.....Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі. ......., що більше нічого не буде."
Таке враження, що слова забули по ходу)
щось остапа на хвилі закоханості до зосі несе невідомо куди
Це де відбувалось?
Fest
Это о Оле
Душевно…💗💗💗💗💗
Сильно... Дякую
Люблю ваші вірші ,але музика на ютубі заважає
За підписування українською, коли у відео рашн., я би штраф увів. Бо ви вводите в оману.
І тут москаль, а потім чому нас сприймають так у світі. Бо замість того щоб домовитись ви розповідаєте англійською або естонською. Який там фіг, а рашенською? Та звісно можна. Про яких у дідька свідомих українських громадян тут можна говорити.
Не звично.Але так чуттєво і переконливо,поетично.Дякую.Браво.😂
Вони навіть можуть жити в різних містах, І в своїх розмовах не торкатися головного, Але ті слова, які він їй пише в листах, Вона читає так, ніби їх не було до нього... І коли вона не отримує від нього листів, І починає нити, і рахувати втрати, Вона ненавидить все, що він їй говорив, Себто, ненавидить взагалі все, Що може згадати... І коли він відкриває світ, ніби верстак, Пристосовуючи його до любові своєї, Все, що він робить, він робить щоразу так, Аби вона розуміла, що він це робить для неї... Тому що для нього найгіршим з усіх терзань, Миттю, коли починались усі його біди, Завжди було проводжати її на нічний вокзал, До останнього сподіваючись, що вона не поїде... І тому він хоче просто бути з нею цієї зими, Класти їй на подушку зібрані метеорити, І спати з нею так, як пси сплять із дітьми - Щоби зігріти і щоби не розбудити... І він говорить - хай буде так, Хай буде без таємниць, Хай буде так, - погоджується вона, Рахуючи заметілі. Мова їм потрібна лише для того, Аби не наговорити дурниць... Весело працює волинка серця В гарячому тілі...
Дякую!
Браво Митець.