Мені просто дуже сподобався огляд, дякую^^ Про Йогансена я дізналася з коментарів під якимсь відео від Твоя Підпільна Гуманітарка й я скачала "Подорож доктора Леонардо" з укрліб. Я почала читати, нічого не зрозуміла, прочитала що там було перед текстом, знайшла післямову, а потім зловила кайфун на описі степу. Ще це подрузі по дзвінку читала й вона така "втф, що тут коїться", ми дійшли що у того мужика з собакою роздвоєння особистості. Я пам'ятаю як потім вийшла на прогулянку й теж трішки розчинилась(?) у місті, слухаючи як нарешті розмови ведуться українською, машини їздять, ще вечір наближався. Словом, атмосферненько вийшло. Повз моєї уваги пройшли зневажливі до жінок моменти, фі, як так можна. А саме страшне, як вже зазначили до мене, що й досі це повторюють та вірять😒 А ще так, ні в аудіо, ні в укрліб походу нема третьої частини, (я писала, що кінець слухала в аудіо? Ех відчуваю себе персонажем Бредбері, який забуває що робив секунду тому), бо я не пам'ятаю ригачок чи смерті персонажів. А ще ці обкладинки для мене як червона ганчірка: я бачу купу білого простору й мені хочеться узяти маркер та розмалювати його!! У Хвильового читала тільки "Я (Романтика)" й мені просто подобається тема роздвоєності в людині. Й як дві сторони гризуть один одного й ця людина мучиться від цього, бугигиги. Й нарешті я почула про момент, що вони там тікали, бо не до кінця зрозуміла що там на фоні робиться. Я не планувала такий довгий коментар, мені просто дуже подобається як ви оглядаєте, а слово за слово й скатертина вийшла "хD

@letknimho

Жыл бұрын

О, вас прекрасно занесло в дусі авторів, чиї книги оглядались🥰 Про роздвоєння особистості Перейри я не задумувалась, бо там вже відбувався повний ВТФ і що його шукати логіку там, де автор каже, що її нема😁 Коли читала книгу в кафе, до мене підійшла жінка і попросила вільний стілець. Потім вона повернулась до свого столика і продовжила розмову російською (здається, там в компанії був білорус) - але до мене вона зверталась українською, хоча не знала, якою мовою я спілкуюсь. І мені стало так приємно, що потроху українська стає мовою спілкування "за замовчуванням", що до мене як мовчазної незнайомки звернулись українською не залежно від того, як перед тим спілкувались між собою. Мені в оформленні Неканонічного канону теж не вистачало наповнення порожнечі. Я навіть думала, що на рекламі макети з інтригою, а самі книги будуть із якимось зображенням. Але потім змирилась, звиклась. Купую лише ті назви, що мені цікаві. І після досвіду зручного читання це оформлення має перевагу саме щодо верстки

О, це було супер корисне відео, щоб зрозуміти, з якими камінцями та булижниками можна стикнутися на шляху) Дякую за об'ємний аналіз! Планую Йогансена в майбутньому

@letknimho

Жыл бұрын

Гарного читання!💗

8:10 пів біди, що таке писали у 20-х! БІДА ЩО ЦЕ ПОВТОРЮЮТЬ СУЧАСНІ ЧОЛОВІКИ😢

Дякую за відео, дуже цікаво було послухати ваші емоційні враження)) Читала обидвох авторів і для мене це був досить непересічний досвід читання такої укр.класики) Після почитала трохи критики/аналізу, всіх сенсів точно не збагнула, але просто по-читацьки мені було цікаво, часом пронизливо та шокуюче... Погоджуюсь, що читати підряд лише таку літературу складно, сама завжди чергую різні жанри)

@letknimho

Жыл бұрын

Мені здається, в старших класах шкільної програми дуже круто пішли б твори 20-х! Бо після класики 19 ст. вони дійсно як бунт, прорив, нечувана відвертість. Пам'ятаю, колись я на "Момент" Винниченка продумала "Ооооооо і про таке теж писали? Класики? В шкільний програмі?" - то, гадаю, ще більш пізні твори просто знесли б мені дах

@Halyna_Diachenko

Жыл бұрын

@@letknimho Програма по укр.літ та і по зар.літ з плином часу змінюється, я от бачу по відгукам інших дописувачів, що проходили різне умовно 5, 10 чи 15 років тому, тож в майбутньому все можливе)

Дякую за огляд. Не зі всіма думками погоджуюся, але в тому і важливі огляди, ділення своїми враженнями. Для мене та подорож стала відкриттям неймовірно захоплюючого стилю. Я бажала б подібну літературу бачити ще і ще, адже це авангард, і він дозволяє багато чого і навіть те, що автор там є Бог, як Ви то влучно підмітили. Гумор твору неймовірний, образи природи описані так, що їх важко забути. Хоча, зазвичай, я описи важко сприймаю, майже завжди їх хочеться прогорнути якнайшвидше. Читаючи вперше, в середині тексту я вже відчула, що це якийсь ляльковий театр і ці враження для мене були дуже "смачними". І образ Альчести, такої трішки "притрушеної", для мене був образом красоти, до котрої всі хотіли доторкнутися. Після такого свого усвідомлення я прийняла все те, що там по сюжету з нею відбувається. 😁 Я (Романтика) розбирали на нашому місцевому літклубі, дійшли набагато глибше до всіх тих образів і поняття того Я, на котрому акцентує увагу автор. Не буду ділитися нашими відкриттями. Щоб було ще над чим замислитися. Але дякую за відео, було дуже цікаво Вас послухати. Так, до речі, я теж Йогансена придбала саме це видання і була неочікувано задоволена, як в такій м'якій палітурці приємно читається книжка.

@letknimho

9 ай бұрын

Це неймовірно прекрасно, що у вас такі яскраві враження про ці твори! 🤩

Ще більше захотіла прочитати Йогансена! Дякую❤

@letknimho

Жыл бұрын

Гарного читання🤗

Ну і шоб зовсім не видатись зашоренною: в захист авторів-класиків слід зазначити, що письменники-сучасники теж недалеко просунулись в розумінні й адекватності описання жіночих образів 😅🤯 Типу це допомагає 🥲

@letknimho

Жыл бұрын

Ох, я й не думала порівнювати із сучасниками🥲 Радше я взагалі не очікувала, що там будуть мотиви про жінок (бо не знала, чого взагалі очікувати від наших 20-х. В школі/універі про цей аспект не казали). От задумалась, що якби мені трапився сучасний автор, який намагається описати внутрішній світ жінки, а я не солідарна з описом - я б плювалась ще більше (бо на сучасників презумпції класності немає😆). І радше пішла б почитала щось серед успішних творів жінок

Йогансен створив літературний експеримент, який через 70 років сплагіатив Віктор Пелевін. Ті, хто кричать про геніальність Пелевіна, не чітали "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію". По суті цей твір створює масу алюзій та літературних відсилок. З кожної глави книжки можна було б зробити окрему книжку. Це геніальний твір геніального українця!

@letknimho

Жыл бұрын

Не читала Пелевіна і не знаю, про що ви😅 Гадаю, то й добре 😁

18:38 я думаю, там є і досі та калюжа.

Із задоволенням прослухала весь ролик зі спойлерами, а тепер незнаю як це розчути, щоб прочитати все самій🙈

@letknimho

Жыл бұрын

Ахахах Найсмачніші спойлери до "Сентиментальної історії" я не озвучила👌 Ходила я пити каву, розговорилась з баристою. Він розповів, як до нього заходив сутенер і скаржився на клієнта-некрофіла, який охолоджував дівчат під кондьором. Я кажу: у мене нема трешових історій у відповідь, але я тут таку книгу прочитала... Переказала "Сентиментальну історію". Після цього ми з баристою сиділи 😐😐😐 з питанням "що це було?"

Відчуваю себе якоюсь йобобо, бо буде коментар не про літературу, а про видання, але 👀 обожнюю читати класику саме в м'якій обкладинці, та з Польщі не дуже вдається їх помацати 😅 якщо порівнювати неканонічний канон з іншими виданнями, вони схожі за форматом на Лабораторію?

@letknimho

Жыл бұрын

Оуч, я ніколи не мацала книги Лабораторії😅 Тому не знаю. Може хто ще підкаже🙃

@letknimho

Жыл бұрын

Помацала в книгарні книги Лабораторії і Неканонічний. Вони дійсно дууууже схожі за папером і шрифтом, версткою. Тільки у Лабораторії більше формат, десь на 1 см по ширині і висоті. За відчуттями книжковий блок розгортається однаково в обох видавництв

@sepagraf

Жыл бұрын

@@letknimho я вже замовила собі Неканонічний канон, то мала змогу теж зацінити 😅 теж думаю, вони однаково якісні)