Прекрасный ролик. Во вселенной действительно очень много жизни и разумной в том числе. Нет только злых инопланетян, грабящих чужие ресурсы. Это уже выдумки наших не сильно разумных жителей Земли. Есть желание получить мозаичную картину окружающего нас мира. Рекомендую лекцию "Знакомство с Новой научной парадигмой". Первая часть её лежит в плейлисте. На адекватно заданные вопросы отвечу.

@user-ig6tm6vc7f

Жыл бұрын

А суть колонизации планет ? Садить цветы и сеять добро среди аборигенов ? Редкие химические элементы нужны всем. Если нет разумной жизни- можно так взять . Если есть - обменяться или захватить . Кстати, Землю уже достаточно пограбили. Поройся в интернете

@lazarevYuriy

Жыл бұрын

@@user-ig6tm6vc7f Добывание ресурсов на других планетах полнейшая бессмыслица для цивилизаций освоивших преодоление межзвёздных пространств. Так как преодолеть их можно только в случае понимания сути эфира. А те кто его суть поняли и могут использовать, также и используют овеществление вещества из эфира. В любом виде, между прочим. От мороженого, до редкоземельных элементов в любых количествах. Захватчики из космоса - это бред фантазёров отравленных нашей действительностью. Но такой зоопарк есть только на Земле. Больше нигде. И он скоро кончится.

@alexiusuzhva4018

Жыл бұрын

Іване, будь уважнішим, кому ти ставиш лайки, це секта нау ера, цю наволоч треба банити, а не лайки ставити!

Дуже мало переглядів, як для такого класного контенту

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Ну по трошку ростемо) дякую за Вашу оцінку!)

супер!!! дякую!!! і як завжди великий і жирний лайк!!!!!!

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Як завжди - дякую, пане Юрію 🙂

Дякую за ганну подачу інформації. Окремо дякую за українську!

Я Нарешті Вас знайшов!!!! Лайк однозначно! Дякую за цікавий контент УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ!!!

@Vsesvit_UA

2 жыл бұрын

Прошу!) Радий Вас вітати.

Дякую за наш український, науковий контент. Видовищно, цікаво і пізнавально.

Успіхів проекту... Дякую за просвітництво... Більше українського ютубу в маси

@Vsesvit_UA

2 жыл бұрын

Дякую! 100%

Класний випуск, дякую! Тему супутників у Сонячній системі варто розкривати далі :)

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дякую! Обов'язково.

@user-ws7hf9vp9n

Жыл бұрын

Так, більше відео до курсу Природознавства за 5 клас! Зазделегідь дякую.

@ThucNguyen-iy7jc

Жыл бұрын

X řê

Дякую за вельми цікавий відеоматеріал.

Коментар в підтримку каналу. Слава Україні!

Ніде не чув, що Європу називали Юпітером-2. Класне видиво. Поширюю за звичкою.:-)

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Чудова звичка) Дякую!

@user-vo8ss2bm3p

3 жыл бұрын

Просто цей підхід (називати супутники за шаблоном "Планета - N") давно став анахронізмом.

Хороший канал, україномовний!

Комент у підтримку.

Дякую! Ви робите величезну справу. На фоні "духовних скрєп" така інформація як ковток свіжого повітря

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дякую 🙂

Дякую за якісний контент!

Duze rozumno i krasivo, děkuju. 👍🇺🇦💪✌️✌️✌️

Дякую за роботу. Про геологічну активність місяця можемо судити по його морям.

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Так, дякую!

Дуже Дякую!!! Хороший випуск ...

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дякую)

Велика вподобайка! Дякую за чудове відео! Тільки трохи спантеличує, коли супутники інших планет називають місяцями, навіть, якщо "місяць" вжито, як загальну назву.

Багато цікавого матеріалу бачив про Європу та оточення, але цей з найкаращих, дуже дякую!

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Круто! Дякую)

Лайк ще до перегляду! Суперовий канал!

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Чудовий підхід!) Дякую.

Класний канал, підписаний вже місяці 3, але відео дивитися почав лише зараз, сподобалось, активував дзвіночок.

Дякую за контент, дуже цікаво!

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дяка)

Комент і вподобайка за цікаве відео

Дякую , чудовий ролик . 👍

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дякую 😉

Дуже дякую, надзвичайно цікаво (комент підтримки)

Чекаю на новини від Європи кліпера. Але це ж іще років 5- поки долетить, поки проаналізують... А так вже хочеться новину з заголовком "розшифроване ДНК життя з Європи - воно геть інше!"

Було дуже цікаво, дякую!)

Дякую дуже цікаво, накінець і я переглянув .

Круто! Нове відео ! Є-є-є!

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

😉 дякую)

Справді інтригуючі дані про перспективи виявлення існування близьких сусідів! Дякую, Іванку!

Дуже дякую за інформацію, це все надзвичайно цікаво. Важко мені зрозуміти, осягнути масштаб такого творіння, як всесвіт, але він зачаровує.

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Тому він настільки цікавий, адже приховує ще багато таємниць, які нам ще доведеться розкрити.

@tetyana-shevchenko

3 жыл бұрын

@@Vsesvit_UA о, а ще нам потрібно розібратися у цілому всесвіті всередині нас самих😁Але я за відкриття, головне, щоб їх робили з розумом і з добром, а не у власних корисних цілях.

Ще одне чудове відео, дякую!

Дякую

Великий лайк за український контент

Дякую, чудова розповідь.

Думаю, коли ми знайдемо позаземне життя на рівні не мікробів, то цей день ввійде в історію днем початку "Еволюції людства"

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

День, коли ми знайдемо будь-яке позаземне життя, навіть найпростіше, буде одним з найвеличніших в історії науки.

@b_tahky9402

3 жыл бұрын

Аби, нас це позаземне життя не знищило😀

@Sckarm

Жыл бұрын

або пiздeц

Дякую за цікавий контент 👍

Дякую, дуже цікаво!

Дякую за український контент.

Дякую. Нарешті з'являються такі відео на українскій мові.

Дякую за цікаве та пізнавальне відео! ⚪🐛🛰️🤘👍👩‍⚕️💉😷

Дуже цікаве відео

дякую! дуже круто

@Vsesvit_UA

2 жыл бұрын

Дякую)

Дякую за грунт овну роботу та чудову візуалізацію! Ваші відео будуть чудовими складниками уроків астрономії. І не тільки. Успіхів Вам!

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дякую Вам!

лойк

Чудове завершення стосовно іншопланетного життя і наслідків їх сприйняття.

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дякую 🙂

Дуже цікаво)

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Дякую 🙂

Дякую 👍

Моя улюблена тема: позаземне життя

Лайк і комент в підтримку

Чи може існувати життя в такому радіаційному фоні , який створює Юпітер ?

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Під шаром льоду - може. А сліди такого життя можна буде знайти в самому льоді на глибині всього у декілька сантиметрів, особливо на полюсах супутника, де радіаційний вплив Юпітера менший. www.nature.com/articles/s41550-018-0499-8

@vin6751

3 жыл бұрын

@@Vsesvit_UA щиро дякую

Офігено , дякую за цікавий ролик !

Самий перспективний супутник в Сонячній системі.

Друзі, якщо Ви вважаєте, що моя робота варта підтримки, то це можна зробити підписавшись на нас в Патреоні за посиланням: www.patreon.com/vsesvit_ua Або інший спосіб: Картка ПБ: 5168 7574 2228 8938 Ончев Іван Володимирович Monobank: 5375 4141 1521 2051 Щиро дякую!

дякую цікаво

Якщо на Європі щось знайдуть або на будь-якому з супутників, думаю що це не означає що життя може бути будь-де в галактиці або всесвіті, це означає що життя може перенестись в межах сонячної системи з кометами або метеоритами. Перенестись до інших зоряних систем набагато складніше.

якось інші влключать можливість спонсорувати канал. попробуйте і Ви. Робота яку Ви робите. дуже цікава і дуже важлива

@Vsesvit_UA

Жыл бұрын

Дякую! Я зроблю, просто завжди невистачає на це часу(

Люблю Європу!

Мова має значення Дякую

все круто. от якби ви ще зшили в один кілька роликів щоб було трохи більше години, під таке добре засинати))

@Vsesvit_UA

Жыл бұрын

Ну не знаю. Я коли створював канал не планував, що люди будуть засинати під мої відео 🙄

Є достатньо цікавий фантастичний фільм "Європа", знятий в стилі "тіпа документалістика".

👍👍👍👍👍👍👍

Интересно)👍

Думаю ймовірність існування примітивного життя в Сонячній системі окрім планети Земля досить висока

Чи могли б зробити випуск, про природу орбіт, було б цікаво послухати

Які ж ці всі космічні об'єкти гарні з відстані

Як не крути, Євпропа інтригуюча планета!

все ж на Землі в порівнянні з місяцем менше слідів від метеоритів. 1) захищає повітря. 2) ет саме повітря і вода робить ерозію, зтираючи сліди в часі

Завдяки глобальному океану на Європі є магнітне поле, а на Енцеладі? Там теж є глобальний океан.

👍👍👍👏

❤️

Україна це Європа!

Виходить що Европа нагрівається, тобто збільшує свою енергію. Відповідно щось має енергію втрачати - охолоджуватися, сповільнюватися і т.д. Як це відбувається? Таке враження що це вічний двигун, а такого не буває.

Та, супутники великих планет виглядають найбільш ймовірними місцями позаземного життя в сонячні системі. Думаю для перших місій було б цікавим відправити партію мікророверів бодай но тільки із звичайними мікроскопами щоби зблизька глянути на форму того, що вилазить з під льоду зразу на кількох супутниках, а вже потім відправляти такі трактори як на Марсі, якщо хватить гальмів їх посадити на безатмосферні об'єкти. Коричневі смуги на Європі схоже говорять про те, що з під розломів вийшла вода з домішками якихось речовин (можливо і залишками життя), або в тих розломах виділяється тепло від припливних сил на супутник і вода випаровується залишаючи після себе залишки такого кольору, ті залишки більше розігріваються під променями сонця ніж білий лід. Решту льоду на Європі біла через конденсацію тієї ж чистої водяної пари. От би розсипати на поверхні Європи мішок меленого вугілля і з орбіти великим дзеркалом (як сонячний парус) - випарювати лід з цього місця, тоді при мінімальних затратах можна було би прокулупати в супутнику дзюрку для подальших досліджень. Дещо важче такі дзеркала посадити на сам супутник з такою ж цілю. Дамаю, якщо там є життя - то його явні залишки рано чи пізно мали би опинитися на поверхні в розломах льоду чи кратерах від метеоритів.

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Завжди цікаво почитати коментарі Євгена) гарні ідеї доречі. Читав одну цікавинку про те, як можна краще вивчити хімічний склад поверхні. Через великий рівень радіації, що походить від Юпітера, "нічна частина" Європи може навіть світитися синім та зеленим кольором. Спектрографом можна визначити які саме сполуки солей можуть бути на поверхні, а отже і склад океану. Хотів у відео розповісти, та не вліз би в хронометраж)

@user-jv7us6zr3f

3 жыл бұрын

@@Vsesvit_UA дякую за розуміння мною написаного.Якщо то рентгенівське чи то гама випромінювання - то метод, напевно, такий як у тих апаратах, що на Марсі, тільки роботи самі опромінюють матеріал і моніторять спектр відбитих променів, а у випадку з Юпітером і супутниками - це пасивний прийом перевипромінювання Юпітерської радіації. Це як свого часу Мозлі робив з ренгеном.

👍

цікаво чи можна пити воду з Європи

Непоганоб було вiдправити таку ж мiссiю на Европу, як i на Марс.Дуже цiкаве небесне тiло.

цікаво

Продам ділянку на Європі. З населення тільки примітивні хробаки

@user-ep5hu4ws8s

3 жыл бұрын

на ОЛХ пиши. Там продається все)))))

@alexwelix6870

3 жыл бұрын

І що жодного узькоязичного???? А як же стосовно двох рабів???. Ні так не годиться🤭😊

@user-ep5hu4ws8s

3 жыл бұрын

@@alexwelix6870 *каталог рабів узкоязичних( за січень) також дивися на ОЛХ. ОЛХ - продається все!*

@alexwelix6870

3 жыл бұрын

@@user-ep5hu4ws8s Дякую. А то я вже аж перейматися почав!😉

Щось знову не вигадав чи не знайшов, до чого причепитися. Мабуть, треба уважніше дивитися))

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

🙂 та завжди можна знайти при бажанні) дякую 😉

Земля і Місяць не могли бомбардуватись однаково, тому що на земну поверхню більшість метеорів недолітали, горіли в атмосфері, яка на Місяці відсутня.

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Мабуть не слід було порівнювати. Та мав на увазі великі метеорити, які створюють ударні кратери. Якби не ерозія та тектоніка, то мали б поверхню вкриту кратерами.

@andrewjackson5725

3 жыл бұрын

@@Vsesvit_UA зрозуміло. Дякую за відповідь і крутий контент!

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

@@andrewjackson5725 дякую за конструктив.

Всяка різна підтримка ))

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

😄👍

🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍

Все, готуємо експедицію на супутник Європа. Там точно є життя у вигляді симпатичних мікроорганізмів.

Все добре окрім слова "Габлл"----ГАБЛЛ...кров з вух. Який ще Габлл. Hubble-с%ка- Хаббл. Габбл можна було б озвучити-Gubble

Скажіть а місія Кліппер ще жива, як було сказано в відео, планувалось якраз на 24-й рік? І питання ще таке, чому Галілей в 1610 побачив супутники Юпітера через відносно примітивний в нас час ручний телескоп, навіть у вигляді просто мізерних об'єктів, а сучасні космічні телескопи здатні не на багато краще, якщо в таких здорових пікселях показують гейзери, цікаво як вони візуально показують Європу. Я розумію і це очевидно що краща якість ніж з наземних ручних телескопів але чому це прям не така велика різниця ?

🚀🚀🚀

+

і як тут не згадати Артура Кларка та його "Комічні Одіссеї"...

Згадав Barotrauma і "милих" створінь супутника Європи

@maninmadness9064

4 ай бұрын

і зловив флешбек

Думаю саме там мешкає Бетагемот

А якшо там русалки живуть? Казку перетворимо на реальність!

Стосовно Землі та її супутника, Місяця. Так обидві планети однаково з різницею в +-, бомбардирувалися метеоритами та астероїдами, але за рахунок того що в Землі є відносно щільна атмосфера, то більша частина метеоритів просто не досягала поверхні, сгораючи в атмосфері, а значно більша частина астероїдів досягала поверхні Землі вже в вигляді невеликих уламків, взриваючись від нагріву в атмосфері,які не змогли спричинити значних кратерів, які ж завдяки тій же атмосфері, з часом заносилися пилом, та заповнюючись замулюючись водою. І в історії планети Земля за всі роки існування, відомо лише декілька падінь астероїдів, які приводили до катаклізмів всепланетного масштабу. І якби не наша атмосфера , їх би було а десятки разів більше. Але все це ми спостерігаємо на Місяці, куди космічні посланці , завдяки відсутності атмосфери, падають цілими та неушкодженими.

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Звісно Ви праві. Абсолютна більшість об'єктів дійсно не встигають дістатися поверхні, або частково все ж дістаються. Але великі астероїди, 1 - 2 км в поперечнику, прилітають, за різними оцінками, кожні 1 - 2 млн років. Наша атмосфера не допоможе в такому випадку. А об'єкти, більші 5 км, наприклад, той, що динозаврів поховав, можуть прилітати всередньому кожні 20 млн років. Якби не тектоніка та ерозія, ми б мали поверхню вкриту кратерами.

@alexwelix6870

3 жыл бұрын

@@Vsesvit_UA Все вірно, якщо астероїд завбільшки в ніж 1-2км, то атмосфера Землі тут дійсно не допоможе, але ж є але. Все залежить від того під яким кутом відносно до Землі та її атмосфери цей астероїд прилетів. Адже вряди годи цей кут міг бути на стільки гострим що міг відбити астероїд , на кшталт як ми кидаємо пласкі камінці, під гострим кутом до води, і вони від неї відбиваються. Вряди годи може й бути так що відбитий декілька разів і дуже розігрітий астероїд вибухне вже знову в космосі, відбившись від атмосфери в черговий раз. Або ж вибухне в атмосфері не спричинивши будь яких помітних кратерів. Так було наприклад з Тунгуським метеоритом. І варіантів як і чинників,тут може бути безліч, але все це лише стосовно планет де є більш менш щільна атмосфера.

@Vsesvit_UA

3 жыл бұрын

Згоден, чинників може бути дуже багато: кут, швидкість і щільність об'єкту також. Зрештою, навіть враховуючи, що більшість поверхні нашої планети вкрито водою, я вичитав, що сьогодні відомо до 200 ударних кратерів, і це при тому, що і поверхня нашої планети в основному не старше 200 млн років. Загалом, я дивлюся, що тема цікава, потрібно буде звернути на неї увагу)

ок

Дивився художній фільм про Європу ,так там режисер спрутів поселив.

♦ Самый интересный спутник Солнечной системы - это Тритон

Ну, таке собі.... !!!

А чому не можна відіслати Земних мікроорганізмів на такі відносно прийнятні для життя планети(чи супутники планет), і за ними поспостерігати?

А можна якось без "говорящей головы"? Берiть приклад з AlphaCentauri.