Доки тебе стереже твоя спрага, Доки тебе тримається віра, Сонце рухається з точністю птаха І час підбирається з обережністю звіра... Вітчизни пізня вокзальна облава, Теплі руки й грудневі дороги... Країна болить, як перебита лапа Щеняти, що виривається з нічної облоги... Виривайся, виривайся з ночі й туману, Вигризай зневіру та безнадію. Я потім лікуватиму твою рану, Наскільки встигну, наскільки зумію. Я потім зрозумію, потім побачу, Коли слідом за тобою вирвусь, Всю цю твою безпритульність псячу, Всю цю твою дитячу вірність... Лишай ні з чим їхню підлу варту, Оминай розставлені вміло пастки. Варто битись і підводитись варто, Якщо потому й доведеться впасти... Зірки мають виснути над тобою, Або розриватись, як ручні гранати. Серце має заливатися кров'ю І переганяти її, переганяти... Кості мають міцно зростатись, Шрами повинні додавати злості, Щось із тобою повинно статись, Щось сталося вже і триває досі... Доки ти всім цим живеш і мариш, Доки вихоплюєш, доки полюєш, Доки ти все це в собі тримаєш, Доки ненавидиш... Доки любиш... Поділитись сторінкою: FB
@regularhuman9892 жыл бұрын
Цей вірш - саме те, що треба в нинішній час великої війни.
@biblioteka_ivanychuka4 жыл бұрын
стільки любові, яка проростає навіть з ненАвисті.... ДЯКУЄМ
@virshi.ukr. Жыл бұрын
неймовірний вірш....бере за душу
@Anton-yr2hz8 ай бұрын
Дякую!! 💙💛
@mishaka_pitorka2 жыл бұрын
Дякую що ви є і ви круті
@liubovkrailiuk2590 Жыл бұрын
дякую)))))
@user-dd6ms4wc7x5 жыл бұрын
Тільки за своїх.
@user-mg5uq6pe9c7 ай бұрын
Я заплакав
@user-ge9oe4mi2j19 күн бұрын
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
@user-rp8fe9ee8d
2 күн бұрын
А ви письменник?
@user-uq3lj6cw2y2 жыл бұрын
не втрачае актуальності тільки зараз як пророцтво
@9-7-5-35 жыл бұрын
!!!
@sashamart86576 жыл бұрын
как напьюсь - так нравится. Как трезвый - тоже. Вот что за нах?
@Fishfree Жыл бұрын
Зупинись
@romeorrk33235 жыл бұрын
Читает монотонно
@ivan_gdan
3 жыл бұрын
але як пише
@orestsavytskyi9474
3 жыл бұрын
За монотонністю схований ритм
@mariiaivash5547
3 жыл бұрын
Відчеканює кожне слово! І кожне западає в серце!
@user-ti1bi6nj7o
11 ай бұрын
Ти почитай,бля
@qwine3555 Жыл бұрын
Доки тебе стереже твоя спрага, Доки тебе тримається віра, Сонце рухається з точністю птаха І час підбирається з обережністю звіра... Вітчизни пізня вокзальна облава, Теплі руки й грудневі дороги... Країна болить, як перебита лапа Щеняти, що виривається з нічної облоги... Виривайся, виривайся з ночі й туману, Вигризай зневіру та безнадію. Я потім лікуватиму твою рану, Наскільки встигну, наскільки зумію. Я потім зрозумію, потім побачу, Коли слідом за тобою вирвусь, Всю цю твою безпритульність псячу, Всю цю твою дитячу вірність... Лишай ні з чим їхню підлу варту, Оминай розставлені вміло пастки. Варто битись і підводитись варто, Якщо потому й доведеться впасти... Зірки мають виснути над тобою, Або розриватись, як ручні гранати. Серце має заливатися кров'ю І переганяти її, переганяти... Кості мають міцно зростатись, Шрами повинні додавати злості, Щось із тобою повинно статись, Щось сталося вже і триває досі... Доки ти всім цим живеш і мариш, Доки вихоплюєш, доки полюєш, Доки ти все це в собі тримаєш, Доки ненавидиш... Доки любиш...
Пікірлер: 24
Доки тебе стереже твоя спрага, Доки тебе тримається віра, Сонце рухається з точністю птаха І час підбирається з обережністю звіра... Вітчизни пізня вокзальна облава, Теплі руки й грудневі дороги... Країна болить, як перебита лапа Щеняти, що виривається з нічної облоги... Виривайся, виривайся з ночі й туману, Вигризай зневіру та безнадію. Я потім лікуватиму твою рану, Наскільки встигну, наскільки зумію. Я потім зрозумію, потім побачу, Коли слідом за тобою вирвусь, Всю цю твою безпритульність псячу, Всю цю твою дитячу вірність... Лишай ні з чим їхню підлу варту, Оминай розставлені вміло пастки. Варто битись і підводитись варто, Якщо потому й доведеться впасти... Зірки мають виснути над тобою, Або розриватись, як ручні гранати. Серце має заливатися кров'ю І переганяти її, переганяти... Кості мають міцно зростатись, Шрами повинні додавати злості, Щось із тобою повинно статись, Щось сталося вже і триває досі... Доки ти всім цим живеш і мариш, Доки вихоплюєш, доки полюєш, Доки ти все це в собі тримаєш, Доки ненавидиш... Доки любиш... Поділитись сторінкою: FB
Цей вірш - саме те, що треба в нинішній час великої війни.
стільки любові, яка проростає навіть з ненАвисті.... ДЯКУЄМ
неймовірний вірш....бере за душу
Дякую!! 💙💛
Дякую що ви є і ви круті
дякую)))))
Тільки за своїх.
Я заплакав
Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!
@user-rp8fe9ee8d
2 күн бұрын
А ви письменник?
не втрачае актуальності тільки зараз як пророцтво
!!!
как напьюсь - так нравится. Как трезвый - тоже. Вот что за нах?
Зупинись
Читает монотонно
@ivan_gdan
3 жыл бұрын
але як пише
@orestsavytskyi9474
3 жыл бұрын
За монотонністю схований ритм
@mariiaivash5547
3 жыл бұрын
Відчеканює кожне слово! І кожне западає в серце!
@user-ti1bi6nj7o
11 ай бұрын
Ти почитай,бля
Доки тебе стереже твоя спрага, Доки тебе тримається віра, Сонце рухається з точністю птаха І час підбирається з обережністю звіра... Вітчизни пізня вокзальна облава, Теплі руки й грудневі дороги... Країна болить, як перебита лапа Щеняти, що виривається з нічної облоги... Виривайся, виривайся з ночі й туману, Вигризай зневіру та безнадію. Я потім лікуватиму твою рану, Наскільки встигну, наскільки зумію. Я потім зрозумію, потім побачу, Коли слідом за тобою вирвусь, Всю цю твою безпритульність псячу, Всю цю твою дитячу вірність... Лишай ні з чим їхню підлу варту, Оминай розставлені вміло пастки. Варто битись і підводитись варто, Якщо потому й доведеться впасти... Зірки мають виснути над тобою, Або розриватись, як ручні гранати. Серце має заливатися кров'ю І переганяти її, переганяти... Кості мають міцно зростатись, Шрами повинні додавати злості, Щось із тобою повинно статись, Щось сталося вже і триває досі... Доки ти всім цим живеш і мариш, Доки вихоплюєш, доки полюєш, Доки ти все це в собі тримаєш, Доки ненавидиш... Доки любиш...
@Chutajmo_ukrajinsjkoju
Жыл бұрын
❤ kzread.info/dash/bejne/hGWutchrmNyfZJs.html