Юрій І́горович Андрухович - український поет, прозаїк, перекладач, представник постмодернізму в літературі, есеїст, революціонер.
Живе і працює в Івано-Франківську.
Зміст:
00:00:00 - оповідання «Заєць»
00:33:40 - оповідання «Реміз»
По закінченні середньої школи Юрій Андрухович навчався на редакторському відділенні Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису «Перевал» (1991-1995). Співредактор «часопису текстів і візій» «Четвер» (1991- 1996). Віце-президент Асоціації українських письменників (1997-1999).
Підпишіться на канал: / @lookthatistheartist
Подія відбувається в рамках роботи Літературної мережі проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні», за ініціативи Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. Проведення цього проєкту стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
❤️Допомогти каналу на Ютуб:
/ @lookthatistheartist
Допомогти каналу на PATREON: / looktheartist
Наш Фейсбук: is.gd/DddaIS
Наш Телеграм: t.me/Looktheartist
У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича. Був лідером відомої поетичної групи Бу-Ба-Бу («Бурлеск - Балаган - Буфонада»), яка об’єднала авторів з Києва (Олександр Ірванець), Львова (Віктор Неборак), Івано-Франківська (Юрій Андрухович).
З 1991 року Юрій Андрухович почав публікуватися у літературних журналах України, а 1997 року окремими виданнями вийшли разом чотири його книги: збірка поезій «Екзотичні птахи і рослини», книга прози, до якої входили романи «Рекреації» і «Московіада», роман «Перверзія», який невдовзі став культовим, та книга есе «Дезорієнтація на місцевості».
Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, навіть порівнюючи його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й мовою есперанто.
Прозовий доробок письменника складається з романів: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця» (2007). А також книг есеїв: «Дезорієнтація на місцевості» (1999), «Диявол ховається в сирі» (2006), «Лексикон інтимних міст» (2011), «Тут похований Фантомас» (2015), «Коханці Юстиції» (2018), «Радіо ніч».
Юрій Андрухович є лауреатом багатьох престижних літературних нагород. Зокрема літературної премії «Благовіст» (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), спеціальної премії в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), нагороди «За європейське взаєморозуміння» (2006), літературної премії Центральної Європи «Angelus» (2006), премії імені Ханни Арендт (2014) та Медалі Гете (2016) за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та поширення взаємодії між німецькою та українською культурами.
#Андрухович #ЮрійАндрухович #українськалітература #заєць #аудіокнига #реміз