+1 до скриньки дивних психічних особливостей. Прозопагнозія - нездатність сприймати та запам'ятовувати людські обличчя як щось цілісне. Якщо спростити - ти не сприймаєш обличчя як обличчя в цілому, ти сприймаєш його як окремо ніс, окремо очі, окремо рот і т.д. При такій особливості, насправді, набагато простіше запам'ятати людину не в обличчя, а за якимись характерними штуками типу жестів, кольору волосся, окулярів, манери поведінки, стилю одягу тощо. З мінусів - якщо людина змінить зачіску, одягнеться якось не так, як зазвичай, забуде окуляри, то скоріш за все ти її не впізнаєш. Якщо побачиш людину, в якої є якась особливість зовнішності, яка є в твого знайомого - переплутаєш. Побачиш знайому людину в незнайомому контексті (колегу не на роботі/вчителя не в школі/сусіда не біля дому і тому подібне) - скоріш за все не впізнаєш. З плюсів - ти точно помітиш, що твоя дівчина перефарбувала волосся, бо, правильно, ти її не впізнаєш)

Передменструальний дисфоричний розлад це життєво... 8:55

10:43 О, це прямо як перед сном. Не знаю як це працює, але коли намагаєшся заснути, кімната ніби зменшується чи збільшується. І важко зрозуміти розмір своїх рук, ніг, язика тощо Напевно важко людям, що живуть так постійно

@ReZuREs2

Ай бұрын

В мене також таке буває коли я лягаю спати. Дуже тревожить, коли так трапляється

@lindalucille3699

Ай бұрын

Бля,в мене усе життя так,помітила шо частіше за все,це відбувається саме від перевтоми,стресу напередодні 😅

дуже цікаве відео !! співчуваю людям з усіма переліченими хворобами в цьому відео (

- Уявіть, що ви лікуєтеся від героїнової залежності... - Еммммм, звісно, уявила, я ж постійно в цьому стані. Мені уявити це - раз плюнути 🙃

У мене мізофонія. Я до біса терпіти не можу коли хтось жує і ковтає. Але тримаю себе в руках.

@natali6066

2 ай бұрын

маю ту ж проблему, а також зводить з розуму коли хтось клацає нігтями/гризе їх/стриже кусачками, хрустить пальцями, клацає ручкою і подібне🥲

@Diane_666

25 күн бұрын

У мене якась дуже дивна реакція на жування моїх батьків. Я не можу нормально їсти поруч з ними, бо мені занадто огидно від звуків, які вони роблять під час їжі. Хоча об'єктивно нічого такого в них немає. Намагалася пояснити це мамі, вона образилася.

Уявляю як це бути родичем чи опікуном людини з психічними розладами, це ж до біса важко як ментально так і фізично, навряд чи цього хтось бажав сам, а ще й тиск соціуму на почуття провини, та ну нє...

@nataliianikonets2273

2 ай бұрын

Дуже важко з старшими людьми, людина яка тебе нянчила сама поводиться як дитина і не впізнає нікого. Деменція це те що лякає мене в старості

@mymoon2508

2 ай бұрын

Я людина з психічним розладом, все залежить від діагнозу та важкості стану насправді

@angelcrazy6554

Ай бұрын

у мене тітка з важкою, невиліковною через вік, депресією. Дуже важко бачити колись енергійну та щасливу людину у такому стані і постійно чути, що вона хоче померти. І слухати які всі погані, що не даємо їй цього зробити. Іноді хочеться просто кричати і опускаються руки. Дуже важко усвідомлювати, що як раніше більше ніколи не буде. Це дійсно до біса виснажує. Зараз це одна з причин того, що я збираюсь йти у терапію. Бо з'являється відчуття, що вона тягне мене з собою вниз(

В мене певно теж щось на кшталт мізофонії.З роками розвинулась чутливість до звуків,особливо низькочастотних чи високочастотних.Кілька років тому прокинувсь серед ночі від легенького шуму-виявилось,що у мийці зірвало кран на кухні.Інші троє домашніх спали до ранку,а я сам бігав по інструменти ,перекривав воду,вичерпував пару відер води.А крайні два роки смикаюсь не тілько на вибухи,а на кожну вібрацію,машини по дорозі до часу ночі,а потім з п'яти ранку бухкають колесами по люкам,бетонній ляді водоколектору-а я відчуваю кожну вібрацію навіть уві сні.А перед бабахом прокидаюсь за п'ять хвилин.І в собаки у дворі те саме,він ще чує далекі вібрації від землі,які я не чую.Певно я не один такий мізофонік?

@khlorka4743

2 ай бұрын

Вікіпедія пише, що це дещо інше. Гіперакузія - це аномально гострий слух або (і) хвороблива чутливість до звуків

@user-qu3kg7ds4p

2 ай бұрын

​@@khlorka4743В мене,як людини з поганим зором ,з віком розвинулася чутливість до звуків,але при шумі я часто не розбираю слова,особливо жіночу мову.А через слабкість шлунково-кишкового тракту розвинулася чутливість до смаків та запахів до концентрацій,які здорові не відчувають(наприклад ознаки псування продуктів чую за2доби)Причому доведено фактами завжди,хоч іноді мене підозрювали в параної чи упередженості,прискіпливості.Також ,за 30років роботи оздоблювальником,чутливість шкіри пальців розвинулася (де недобачаю,там щупаю стіну).Це ще називається кінестетик за сприйняттям.Бо більшість добре бачить і 90відсотків-візуали.Але працювати доводиться при подвійному освітленні(лампа вгорі та налобний ліхтар),переключати режими.Особливо навчило в блекаут минулого року.

@andreyyakovlev6557

2 ай бұрын

Братан! Те саме. Чую 50 Гц струм. Тобто ставлю телефон на зарядку і чую як їде струм такими...хвилями чи що. Ну і звісно вибухи, машини на вулиці, відкриття дверей сусідами в під'їзді, будь-які крани, з яких капає вода, вмикання-вимикання холодильника і багато-багато іншого.

@user-theDionysia

2 ай бұрын

У мене місофонія. Як тільки чую чавкання, вмикається пасивна агресія, не можу це терпіти

@julence

2 ай бұрын

@@khlorka4743правильно… відрізняються ці два стани за тим, які звуки викликають реакцію, та характером самої реакції: у мізофонії - непропорційна реакція на певні звуки, а в гіперакузії - підвищена чутливість до звуків взагалі.

Якщо вам цікава тема психічних захворювань, то рекомендую послухати музикальний альбом "Self-ish" від Вілл Вуда. Тема альбому - психічні захворювання, і там є пісні про захвовання що були згадані у цбому відео (про синдром Капграса, і про синдром котарда (сондром ходячого трупа)).

Післяпологовий психоз це страшно, знаю випадок коли жінка викинулася з вікна пологового будинку після того як після багатьх років лікування народила здорову довгоочікувану дитину.

@mari_chka

2 ай бұрын

Це страхх😮

Мене страшенно бісять звуки жування. Чую шум в голові і аж телепає. Це ще з дитинства. Але я стараюся над цим працювати. Тому що це дуже псує стосунки з оточенням. Ніхто не розуміє. Але зараз ніхто вже й не здогадається, що у мене всередині, коли хтось чавкає 😀😀😀

Часто розлад - це гостра реакція на стрес. Щоб вилікуватись, треба потрапити на тривалий час в здорове середовище😊

обожнюю слухати ваші відео, бо вони допомогають мені фокусуватися аби робити якісь домашні справи 💕 тож буду тільки рада, якщо їх ставатиме більше, бо я вже практично все переслухала, а деякі відео навіть неодноразово

Щиро вдячна автору за цікавий контент! Можна щось на містичні теми?)

Колись я думала, що мій тато це якась інша людина. Ще про синдром ходячого трупа: в мене щось є подібне, я інколи думаю, що я в комі. Також щось схоже до синдрому Аліси в країні чудес - інколи мені здавалося, що я бачу все трішки "приближено", як через лупу.

9:18 на фоні стресу побачила як це працює на моєму прикладі. кепсько бути жінкою

@Dzerjinskyi

2 ай бұрын

але як може бути, що це не рідкісне явище, але жоден психотерапевт чи лікар не знає про нього?

@agatka1141

2 ай бұрын

​@@Dzerjinskyiнавіть якщо і знають, то вважають це нормою жіночого буття, і спихають все на гормони. я часом хочу щоб "критичні дні" вже закінчились, бо переживати цей безпідставно тривожний період кожного місяця теж задовбалась

@sapriniti

2 ай бұрын

Ой, так... На мене щось схоже на цю гидоту напало на початку повномасштабного вторгнення. Й без того зле почувалася, перехворіла саме на якусь паскудну заразу, через яку ледь не здохла була (не жартую, до лікарні не потрапила тільки тому, що ніяк було доїхати через обстріли), аж тут іще й це додалося. Нині почуваюся фізично непогано, проте маю инші проблеми зі здоров'ям і це теж справжня трясця.:(((

@farfarlongdark

2 ай бұрын

@@Dzerjinskyi так само як і клітор століттями не знали де й чи існує, чи це не клітор, а пеніс 🤣

@farfarlongdark

2 ай бұрын

@@sapriniti бережіть себе!)

7:50 подібне було, коли перекурив)))

Ого як цікаво!!! Рекомендую це відео!!!!

2:59 ну, я не вважаю що мене зовсім не існує, але іноді моє сприйняття змінюється таким чином, що я чтрачаю синхронізацію саоїх думок з тілом, і меня здається що я десь далеко. Що насправді мною є вітер, який дме навколо тіла, а саме тіло, що мені належить, не має до мене відношення. Це було всього декілька раз

Більше такого, більше! Це цікаво! Відбирай більше цікавих тем як ця. Дуже подобається такий контент!

Дуже дякую за файний і цікавий контент українською! Бажаю вам всього найкращого!!!

Дуже цікаво та печально

Щось мені підказує, що мізофонія - це досить таки поширене явище. Неодноразово зустрічала людей, яких виводять із себе звичайні повсякденні звуки, на які я навіть не звертаю уваги. Нажаль, серед моїх рідних теж є такі особи😢 Постараюсь відтепер ставитись до цього із більшим співчуттям та терпінням

Ого, то ці жарти про те, як жінок дратує, як їхні чоловіки дихають - то зовсім не жарти? 😅 Якщо цікава ця тема, прочитайте книгу Олівера Сакса "Чоловік, який сплутав свою жінку з капелюхом", там багато цікавих історій

дякую, за відео❤

Дякую за відео

Аахах, дивлюсь це відео пів 2 ночі, бо не можу ніяк заснути, але вже немаю сил просто лежати, хоча втомлена капець. І тут на тобі "фатальне сімейне безсоння" 😅😅😅

11:00 коли я лягаю спати, дуже часто на межі сну в мене бувають марення про те, що моя рука, подушка чи щось інше кожну секунду змінюють свій розмір. І я не можу зрозуміти: предмет занадто маленький чи гігантський. Іноді це повторюється з випадковим образом в моїй уяві. Дуже тривожно це переживати

Дуже сподобалася тема!

Я зрозумів! Моя дівчина має синдром Аліси в країні чудес! Вона говорить, що мій пеніс маленький. А він насправді великий! Але можливо навпаки це у мене синдром Аліси в країні чудес? Не знаю...🤔

синдром Аліси в основному припадає на пубертат і проходить з його завершенням.

В добрячої частини коментаторів синдром популярвства.

Вона думає що Бог підглядає за нею як якийсь збоченець, а те що він бачить кожнк клітину в її тілі та з усім її лайном - це вже не так і важливо. Так само як не важливо те що він поза часом, і нічого не робить не закінчивши (що він бачить те що було та буде). Обмежені люди хворіють від того що сприймають брехню за дійсність, у той час коли реальність не заважає на те що вони сприймають або ні.

Не впевнена що деперсоналізація прям рідкісна… можливо така важка що це 90% і рідкість але взагалі це доволі поширена проблема

@user-nonorm42

2 ай бұрын

У 50% населення це було хоча б раз, а діагностований підтверджений розлад тільки у 2%

@user-dr7cw8ne2k

2 ай бұрын

Я вже не знаю, який розлад в мене, чи синдром яДП-ДР чи синдром ходячого трупа, як тут згадується у відео, бо скарга ідентичні: ніби вмерла, не відчуваю живого тіла одна порожнеча, не хожу а літаю , Чи можна вийти з такого стану і як, допоможіть(тільки не антидепресанти і нейролеатики)

@renssii

2 ай бұрын

Так само як і анорексія, зараз це вже не рідкість на жаль

@user-hm6ew6si5y

Ай бұрын

​@@user-dr7cw8ne2kце якось заважає в повсякденному житті?

не думаю, що мізофонія - рідкісний стан. у мене це доходить до бажання роздерти собі шкіру від агресії і злості та втекти у інший Всесвіт, коли я чую голосне пережовування їжі, плямкання, жування губ та щок, настирливе бурмотіння десь збоку і тд. особливо сильно це відчувається, коли ці тригери відбуваються при моєму стані загальної агресії та поганого настрою, хочеться повбивати всіх навколо хахахах

@user-hm6ew6si5y

Ай бұрын

І це все з самого дитинства?

@bilakava8061

Ай бұрын

@@user-hm6ew6si5y з підліткового віку, коли почали зʼявлятись ці тригери, повʼязані з людьми, яких я не переварюю. а зараз як за клацанням пальців виникає

Жееесть

В мене майже половина з цього

2:22 7:23

1.23 -1.41 - вважається психічним розладом, але коли люди відрізають собі здорові органи, перекроюють їх, вживають гормони для так званої "зміни статі", то це не вважається психічним розладом, а просувається як одна з норм.

як дізнатися чи є в тебе мізофонія чи ні???

@julence

2 ай бұрын

або гіперакузія

@SmartPhoneEvh-ip1si

2 ай бұрын

Якщо ви це питаєте, у вас того немає ;)