Знаємо, що свої молитви та сла́вні пророк Давид виголошував (співав) у римованій формі, коротко і доладно. Кожна пісня-молитва є підсумок безсонних ночей, вершиною покаяння, сердечного прохання захисту, спілкування з Господом. Тож молимося разом у єдності і відкритості душі.
Мир Вам.
***
ПСАЛОМ 50
(четвертий покаянний в загальній послідовності,
бо рани одних є ліками для других.
покаяння - це майстерність
отримати перемогу над ворогом)
Помилуй, Боже, морок поглинає!
Мов дзиґи, стали дзвони золоті.
Світ потемнів. Напевно, помираю.
Врятуй! Благаю… сили вже не ті.
Ти неосяжний милістю Своєю.
Очисти від скорботи і борі́нь.
Ці ріки сліз із серця кро́вію моєю.
Не залиши́, у вир душі́ пори́нь.
Боюся я себе, врятуй, Надіє!
Владико, благосердям ізціли́.
Царя у голові нема, коли темніє,
ще нижче падаю від чорної хули́.
Не вмію осягнути милості Твоєї,
тому з очей тече гіркот вода.
Я пла́чу над гріховністю моєю,
не омина́є у житті спокус біда.
Гріх повсякчас стоїть переді мною
і беззаконня моє знає, що вчинив.
Тобі єдиному біль причинив собою.
Лукавий я, то правда - нагріши́в.
О, праведний у слові, че́сті правда.
Ти справедливий в присуді завжди.
Нутро душі випа́лює ця самозрада.
Гріха бажаю зре́ктись назавжди́.
Я знаю - в беззаконні був зача́тий,
Адам з прама́тір’ю в гріху зроди́в.
Ти істину мені таємну дав пізнати,
у мудрості Своїй двері нові́ відкрив.
Для чи́щення - кропи́ своїм ісопом
і омивай мене, Дару́ючий життя.
Дух пролива́й нескі́нченим потоком,
зроби білішим снігу тіло-укриття́.
Дай бути на вершині радості у щасті,
не поламай впоко́рених Тобі кісто́к.
Тримай і не давай більше упасти
і виведи з пусте́ль до берегів річо́к.
Сам серце чисте, нове́ у мені створи́
і Духа дай, щоб йшов до божої гори́.
Зішли́ чуття́ спасіння радості єднання.
Молю́, почуй усі зізна́ння-покая́ння.
Я шанобли́во Духа Твого зустріча́ю.
Приймаю, Боже, не відкинь, приймаю
і обіцяю беззако́нників життям навча́ти.
Наве́рнуться і забажа́ють шля́ху не втрача́ти.
О, визволи із віковічної війни́ страшно́ї.
Від Каїна не має рід людськи́й споко́ю.
Мій Боже, ви́чисти вгаря́чений язи́к,
щоб мовою своєю розмовля́ти звик.
До жертви і всепалення не заклика́єш
і кожен крок мій знаєш, направляєш.
Відкрий вуста мої молитвою-хвало́ю.
Радіє серце, бо Твій Дух Святий зо мно́ю.
Дух упоко́рений - найкраща жертва Богу.
Смире́нних направляєш на свою́ доро́гу.
Сион благоволінням ті́шиться Твої́м,
коли народ іде в Нови́й Єрусалим.
Чекаєш жертву праведну святу́,
вінець вдяга́єш, не коро́ну золоту́.
Тоді Жерто́вник Твій візьме́ тельці́в,
як пра́вду й во́лю при́ймеш від борці́в.
Віршований переспів
Велика Крихта ©CaelestisLeucius