СЛАВА НАШОМУ ҐОСПОДУ ЗА ДАР СПАСІННЯ ДУШІ ЖИВІМО СВЯТО МОЛИМОСЬ ЗА УКРАЇНУ ГОСПОДЬ ГРЯДЕ СЛАВА ЙОМУ АМІНЬ

то було 1997рік я мав запалювання легенів, по молитві брата Зінчика Бог оздоровив мене слава Йому

@UkrainianPentecostal

2 жыл бұрын

Слава Ісусу! Дякуємо за свідчення!

Дуже.цікаво.дуже.сподобався.бог.може.усе.він.всемогутній.і.всесильний

Скажіть.Хто знає,брат Зінчик ще живе?

@UkrainianPentecostal

8 ай бұрын

Вітаю! На жаль ні. Ось його коротка біографія: Іван Дем'янович Зінчик народився 5 жовтня 1924 р. у с. Біличеве (тепер Чорнухинський р-н Полтавської обл.). У 1941 р. закінчив Гільцівську середню школу. У листопаді 1942 р. був примусово вивезений до Німеччини, де пройшов через пекло концтаборів (Гросрозен, Нордхаузен). У квітні 1949 р. емігрував до Канади - там закінчив біблійний коледж. Тривалий час був пастором церкви християн віри євангельської (п'ятидесятників) у Лондоні (пров. Онтаріо). 1969 р. здійснив поїздку на Україну, під час якої відвідав рідну Полтавщину. З першою проповідницькою програмою "Дорога до Бога" українською мовою (трансляція на Центральну і Східну Європу) виступив у жовтні 1970 р. на радіостанції IBRA побл. Ліссабона (Португалія). Брав участь у багатьох богословських конференціях і симпозіумах християнських церков у Канаді, США, Великій Британії, Німеччині, Франції. З початку 1990-тих років майже щороку приїздив на Україну як місіонер. Виступав з проповідями на зібраннях віруючих у Києві, Вінниці, Тернополі, Рівному, Львові, а також Чорнухах, Лохвиці, Миргороді. З 1992 р. до останніх днів життя вів на першій програмі Національного радіо України духовно- просвітницьку передачу "Жива Надія". 2000 року видав автобіографічну повість "Якщо не Бог, то хто?", у якій на великому фактологічному матеріалі описав життя земляків у важку добу сталінщини, становище віруючих у колишньому СРСР, розповів про свій шлях до Бога. (Зінчик І. Ящо не Бог, то хто? Автобіографічна повість. - К.: Жива Надія, 2000). Помер Іван Зінчик 5 вересня 2001 р. у Лондоні (Канада).