Смарагдове поле і невисокий пагорб, ніжно обійняті вигином русла неспішної річечки Нене колись були центром чийогось всесвіту.
Для когось це було місце першого вдиху, для інших - останнього видиху.
У селі з абсолютно не читабельною для нашої людини назвою
Fotheringhay захована, як завжди захоплююча, англійська історія.
Невеличке поселення. Кілька вулиць, вдалині від великих доріг, хатки під стріхами, барвисті садочки і солодкий, літній запах троянд.
Мабуть сильне було послане прокляття на це місце і володіючий ним рід, що все тут заросло бурʼянами і запало у небуття. А про його приналежність до шотландської корони говорить хіба неймовірна кількість чортополоху, який буяє тут рясно удобрений овечими бурубʼяшками.
Хоча Фазерінгхей знаходиться у сотнях миль від Шотландії, це місце з 12 століття належало шотландській короні. А в 14 стало резиденцією дому Йорків. Тут народився сумнозвісний король Річард ІІІ і його брат та сестри Вільям, Анна і Маргарет.
У місцевій церкві Марії та всіх святих сімейний мавзолей Йорків. Тих прадавніх, ще з часів Війни Троянд. Тут похований, 2-й Герцог Йоркський Едвард, що загинув у величній битві при Айзенкурі та Річард Плантагенет, 3й-герцог Йоркський, і його син Едмунд. Обидва полягли в битві при Вейкфілді. У 1495 там же поховали дружину Річарда, матір двох англійських королів Сесілію Невілл.
У Фазерінгхеї, вдалині від рідного дому зустріла свою смерть остання шотландська королева Марія Стюарт. Лютневого ранку 1578 року вона зробила свій останній вдих, дивлячись на тихий плин річки Нене. Її обезголовлене тіло було поховане у кафедральному соборі Пітерборо, а замок ніби відбувши свою останню порцію прокляття вирушив у небуття.
До 1613 його розтягнули по камінчиках практичні сусіди. Дубові сходи, якими Марія Шотландська йшла на страту стали частиною новозбудованого у Ундлі готелю Талбот. Здається разом із ними туди переїхала душа королеви. Кажуть, що і через 400 років її тендітний привид можна побачити там, холодним лютневим ранком.