Портрет («відтворювати риса в рису») -це жанр образотворчого мистецтва в якому зображується людина або група людей.
Портрет зародився у глибокій давнині. Перші портрети були створені єгипетськими скульпторами. Вони виконували релігійно-магічну функцію. Одним з відомих портретів того часу є портрет Ніфертіті.
У Давній Греції все було підпорядковано закону краси. Художники не вдавалися до передавання портретної схожості. Прибиралось все особливе, всі риси узагальнювались.
У Стародавньому Римі проявляється інтерес до конкретної людини, до її особливостей. Тому звичайні скульптурні портрети того часу дуже
реалістичні.
Портрет доби Середньовіччя пройшов декілька етапів становлення і набув нових рис: площинності, схематизму, відповідності християнським чеснотам. З'явилися портрети у мозаїках та продовжували карбувати портрети на монетах.
В Латинській Америці: в доколумбову добу існував самостійний портрет, не пов'язаний з європейською традицією. Це портрети в кераміці.
Портретний живопис Китаю пов'язують з культом предків. Образи на картині створювалися виключно за допомогою лінійного малюнка, можливостями об'єму художники при цьому зовсім не користувались.
Жанр портрету пережив справжній розквіт в добу Відродження. Портрети Відродження подані вже не на умовному фоні, а на фоні пейзажу чи інтер'єру.
У ХVIII-XIX століттях все частіше на портретах з'являються не знатні персони і їх сім'ї, а прості люди в повсякденному оточенні.
У ХХ столітті розвиток технологій, поява фото і відео робить істотний вплив на портретний жанр, перетворюючи його в неактуальний. Але жанр не зник, він знайшов втілення в нових стилістичних напрямках, завданням яких стало вже не стільки відображення реальності, скільки передача психологічного портрета особистості.
Існують різні типи портрету.
Найпоширенішими серед них є:
Автопортрет
Парадний портрет
Камерний портрет
Побутовий портрет
Історичний портрет
Алегоричний портрет
Автопортрет - це портрет художника виконаний ним самим.
Парадний портрет - у ньому підкреслюється велич і гідність зображуваної людини. Головна функція зображення полягала у видимому піднесенні людини, навмисному пафосі.
Камерний портрет. На відміну від парадного, камерний портрет мав передавати не статус людини, а його духовний, емоційний стан.
Побутовий портрет - це зображення людини у повсякденному житті.
Історичний портрет - це зображення історичної особи.
Алегоричний портрет (костюмований) - у ньому розкривається образ людини за допомогою міфологічних чи казкових персонажів.
Також портрети можуть бути одинарними, груповими, парними…
погрудними, поясними, на повний зріст.
Для розкриття «образу» в портреті велике значення мають костюм, який може розповісти про характер, професію, епоху, в якій відбувається дія, оточення, в якому розміщена модель, предмети, що є поруч.
Для створення глибокого образу художники використовують усі засоби виразності: міміку обличчя, виразність погляду, пози, жесту, силует фігури. Але головне в портреті - обличчя, особливо очі і губи.
Краса людського обличчя визначається правильним співвідношенням різних частин обличчя. Які в період Високого Відродження вважалися еталоном досконалості. Фактично всі сьогоднішні ідеальні пропорції беруть свій початок в цих картинах.
Створення портрету з пропорційним співвідношенням різних частин обличчя - Крок за кроком