Дякую за відео! Мені такого не вистачало 6 років тому. Напишу, що було відмінного з тим, що розповіли: - мені все таки акуратно відмовили в епідуралці. Дякувати богу, був той газ :) - розкриття перевіряли. І після перевірки відправили додому, сказали повернутись через три години. Потім перевіряли знову і знову. Також одного разу перевіряли після 40 тижня на огляді у мідвайф. - я народжувала в звичайному пологовому відділенні. Так, був акушер лише. Але одного разу зайшла бригада лікарів (дуже молодих дівчат), щось помоніторили хвилин 5. Сказали, що за годину я вже триматиму доньку на руках. Так і сталось. - взагалі нічого не пам'ятаю щодо окситоцину. - у родзалі я провела цілих 6 годин після народження (там же був і душ, туди принесли їжу), а не дві години. Зате потім мені дали окрему кімнату , без всих цих ширмочок. - мабуть був якийсь мінімальний список того, що треба у пологовий. Точно пам'ятаю, що підгузки мають бути із тією жовтою полосочкою для контролю :)) Я не можу порівняти з Україною, але точно британський підхід мені ближче і загалом досвідом я задоволена. Народжувала у Queens Elizabeth Hospital London.

@Olga_Reznikova

Жыл бұрын

Я думаю у кожній лікарні ще може бути свій підхід. У нас вся документація була в електронному вигляді і аналізи в додатку. В той же час в інших дівчат немає жодних додатків, і навпаки, все на папері. Але загальний підхід напевне однаковий.

Дуже цікаво,дякую❤

Дякую за відверту та таку цінну інформацію

Слухаю і пригадую свої пологи в Києві. Це була лікарня зразу позаду університету Шевченка. Пологи (перші) тривали 23 години, бо прсиійно перевіряли відкриття і спочатку сказали занадто швидко й дали сповільнюючі ліки, не запитуючи мене чи хочу я це прийняти. Після цього пологи настільки сповільнилися, що практично зупинилися перейми. Тоді дали ліки для пришвидшення пологів. Потім зайшла група студентів, почали заглядати куди не треба і лектор порадила кожному бажаючому засунути руки і спробувати - як там відкриття. На тому моє терпіння скінчилося, я сказала, що мені некомфортно в усіх сенсах, я теж людина, а не підоглядний кролик і почала злазити з того страшного крісла. На що лікар вслід почала мене обзивати невихованою хаткою, сказала що мені пригадає. Тож я пішла в туалет і просто заховалася від усіх, щоб припинити ці тортури. Подумала, що буду там народжувати. Пізніше мене знайшов лікар чоловік і відвів у велику залу, де було багато лежанок і всі народжували - хто стогнав, хто кричав, за скляною перегородкою робили кесареве, теж з групою студентів. Ніякого затишку чи спокою не було від слова взагалі. Суцільний конвеєр чи ферма по народженню дітей. То було страшно. Це відчуття страху, де тебе прсиійно лізуть лапати всі хто захоче під час пологів залишилося зі мною на все життя. Дякую тільки акушерці, яка врятувала мою дитину, бо плід тричі перекрутився і заплутався у власній пуповині, напевне від стресу. Суцільний жах.

@yellowblue9197

Ай бұрын

Жах який! Добре, що все добре закінчилось.