Відеопрезентація персональної виставки народного малярства та живопису "Добро, у кого є господа…" Валентини Матієнко (м. Вінниця) присвяченої до 210-ій річниці від дня народження Великого Кобзаря.
Щорічно, з нагоди відзначення дня народження Т.Г.Шевченка, у виставковій Світлиці ОЦНТ відкривається виставка творів митців Вінниччини на тему «Шевченко в народному мистецтві».
В цьому році, з нагоди відзначення 210-ї річниці від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка, відкривається персональна виставка Валентини Матієнко - вінницької майстрині народного малярства та живопису.
Матієнко Валентина Іванівна народилася 24 жовтня 1963 року в селі Шумилові Бершадського району Вінницької області в селянській родині Маляренків Івана Семеновича та Марія Трифонівни. З дитинства любила малювати, читати, досліджувати навколишній світ. В шкільні роки була незмінним редактором стінгазет. Навчання у Вінницькому педагогічному училищі, яке на той час було наповнене духом творчості, дало дуже багато не лише для фахового зростання, а й особистісного. Доля закинула в місто Кривий Ріг, де разом з родиною прожила понад двадцять років. Працювала вихователем в дитячому садку, в 90-ті роки змінила педагогічний фах на економічний. Поступила у Криворізький державний інститут післядипломної освіти керівників та спеціалістів металургійного комплексу на спеціальність - «Бухгалтерський облік, аудит». Здобувши вищу освіту (2002р.), працювала в бізнесових структурах та аудиторській фірмі, де обіймала посади бухгалтера, головного бухгалтера та фінансового директора, але непереборне бажання малювати, що захопило Валентину у 2005 році, взяло гору. Навчання давалось складно, бо знайомих художників, які могли б надавати уроки, на той час вона не знайшла, то ж довелося опановувати все самотужки.
У 2007 році Валентина з родиною повернулася до Вінниці і продовжувала малювати. В 2014 році презентувала свою першу персональну виставку в музеї-садибі М.Коцюбинського. Художник Федір Васильович Панчук, який в той час був директором музею, став вчителем та наставником Валентини Матієнко, а згодом наставником став ще один подільський талановитий художник - Олександр Пелешко. Майстриня стала активною учасницею міських, регіональних, обласних виставок народного мистецтва та в спільних виставках в залі ВООНСХУ. З 2018 по 2021 рік презентувала ще чотири персональних виставки. Живопис став основним видом діяльності Валентини Матієнко, яка постійно навчається, експериментує, шукаючи свій власний стиль. Використовуючи техніки олійного та акрилового живопису, вона створює свої реалістичні роботи, пише пейзажі, квіткові композиції та натюрморти. Поряд з цим мисткиня займається дослідженням традицій та обрядів Східного Поділля та відтворює їх в літературних і живописних роботах. Створює книжки-розмальовки для дорослих, ілюструє збірки вінницьких поетів та письменників, в тому числі художньо оформила і власну книгу «Правда одного роду». Окремі картини з серії «Українські традиції» прикрасили обкладинки дитячих видань: «Колиска роду» Валентини Сторожук (м. Вінниця) та «Мій янгол Катерина Білокур» Тетяни Череп-Пероганич (м.Київ). З 2023 року Матієнко В.І. є членом Національної спілки художників України.
Нинішню персональну виставку «Добро, у кого є господа…» Валентина Матієнко присвячує Великому Кобзареві. Її експозиція складалася з 15 живописних картин серії робіт «Українські традиції», написаних художницею в основному впродовж 2023 року. Всі роботи виконані власною авторською технікою на основі акрилового живопису. Основним їх мотивом є проста сільська хата, яку можна вважати колискою всього українського народу. Хата являє собою окремий, унікальний всесвіт! В цій хаті народжувалися, зростали, проживали життя та відходили в інші світи нескінченні покоління українців, які її любили, оберігали, прибирали. Кожен куточок хати має своє сакральне та функціональне призначення. На цих полотнах зображено не просто хатній інтер’єр, а окремі розповіді про свята, обряди, традиції. Авторка використала такий метод як метафоричність для підсилення емоцій, переживань, почуттів кожного глядача. В кожній роботі мисткиня щиро ділиться своїм баченням навколишнього світу і дарує добру пригоршню наснаги та любові до рідної землі.