Згадалося як сиділи ми з Ігорем Білозіром в моїй машині,чекали якогось там фацета в зв"язку з поїздкою Ігора в Штати.То був 1999 рік,машину я приткнув в провулочку між Князя Романа і Проспектом Шевченка,неподалік якраз від тої кнайпи де через два роки його насмерть затовчуть два п"яних мажори.Говорили про те,про се,перемивали кості його бувшій,яку він не називав інакше як "курва",згадували його пісні.І він каже а от деякі пісні мої так взагалі думають що вони народні.Я кажу які ж то?А він - а от "весільний марш".І я чесно здивований був бо і сам думав що та страшенно популярна пісня в семидесятих роках то його твір.Він був задоволений з мого здивування.Дуже шкода мені його,так несправедливо доля з ним обійшлася,нехай з Богом спочиває...Нехай Бог простить тим його "рідним",які забрали від нього все - призвіще,пісні,добру славу,удачу і надію...