0:08 Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! 0:20 Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. 0:30 На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. 0:40 Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. 0:50 Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. 1:00 Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. 1:10 Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. 1:21 Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. 1:30 І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. 1:41 Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. 1:51 І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі…" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2:01 Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

как это выучить

Надзвичайно гарний вірш !

Дуже гарно! Дякую за таку чудову вимову!

Дуже гарно прочитали. Велике дякую!

Я обязатально его выучу...

@meridex4557

Жыл бұрын

вивчив?

Гайс, кому ещё этот стих задали учить ? 😂😂😂

@superuser7306

3 жыл бұрын

+++, хз как его учить

@MissisLena

3 жыл бұрын

@@superuser7306 бро, я его выучил. Осталось дело малое, просто его сдать))

@zoom9651

3 жыл бұрын

@@MissisLena эх, я слишком ленивый для этого д****а...

@dictator5651

3 жыл бұрын

Мне, 4 стиха, теперь хз что делать...

@kostia3463

3 жыл бұрын

@@MissisLena это одна из лучших параш которую я встречал)

Дякую за відео

Чари ночі Олександр Олесь 0:10 Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! 0:21 Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. 0:30 На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. 0:40 Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. 0:50 Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. 1:00 Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. 1:10 Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. 1.20 Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. 1:30 І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. 1:40 Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. 1:50 І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі..." 2:00 Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі..." . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

красота

Це шедевр❤😂

*Класно. Молодець.*

@terrorx6721

Жыл бұрын

Не очікував тут побачити людину, в якої дивлюсь проходження ігор)

@TAKS_SV

Жыл бұрын

@@terrorx6721 )😉

вам треба озвучували аніме 😊

@knyhoteka

3 жыл бұрын

Залюбки б озвучував. Але не знаю студій, котрі цим займаються :)

@rostokcocosa5226

3 жыл бұрын

Мнение человека с аниме на аве не учитывается

@nais_pers

3 жыл бұрын

@@rostokcocosa5226 +

@Unknown-Cultist

3 жыл бұрын

@@rostokcocosa5226 мнение человека судящего других просто по аве не учитываеться(=

@rostokcocosa5226

3 жыл бұрын

@@Unknown-Cultist Есть правило, аниме на аве - мать в канаве. И каждый уважающий себя пользователь интернета(не анимешник и фем даун) должен его придерживаться.

Тут все со шкалок???

1:00

0:08

@user-oy3vf4ut7i

3 жыл бұрын

0:08.43

Дякую, наушник одів, та прикрив волосами і буду здавати

@meridex4557

Жыл бұрын

здала? Наушником легко здавати ?

@raspberryking_

Жыл бұрын

@@meridex4557 так здаВ, навушники не замітив препод

Ненавиджу подібні вірші.. а нам його ще й задали.

@ivankatheheadhunter4857

Ай бұрын

Що саме викликає ненависть?

1:21

@user-co7zp2ck5q

Жыл бұрын

1:29

@user-co7zp2ck5q

Жыл бұрын

1:30

@user-co7zp2ck5q

Жыл бұрын

1:40

наголос «розкошах» не звучить мелодійно

@dispnk8355

25 күн бұрын

У цьому вірші саме "рóзкошах" не звучить мелодійно

Чувак а ты случайной барлиону и совсем не герой не озвучывал а то голас уж больно похож MostFilm

Конченый стих, как и остальные в принципе...(в школьной программе)

@c_onserva

3 жыл бұрын

Кончений тут тільки ти, чесне слово)

@rdnk9126

3 жыл бұрын

@@c_onserva школьная зубрилка?

@c_onserva

3 жыл бұрын

@@rdnk9126 повага до літератури? Не чули? Чи то тенденція в сучасних школярів срати українську літературу? Ви нікчеми якщо не гейтите вірш просто за те, що на можете його вивчити

@rdnk9126

3 жыл бұрын

@@c_onserva я был прав :)

@c_onserva

3 жыл бұрын

@@rdnk9126 малороська нікчема

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі…" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

1:00

Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани… Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п’яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі… Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі…” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!”

@user-uw1rk4mw4x

3 жыл бұрын

Нахуя?

Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п’яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі..." . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі…" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі..." . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся I серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі..." . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"