Ой попід гай зелененький (співанка про Довбуша)
Музыка
Записано в с. Космач Косівський району Івано-Франківської області, присілок Ведмежий в лютому 2003 р. Фольклористи: Ілля Фетисов, Ольга Карапата, Олег Бут. Звукозапис Олега Бута. Виконавці: Багрійчук Параска Дмитрівна, 1931 р.н. - спів, Багрійчук Василь Васильович, 1963 р.н. - скрипка
Пікірлер: 12
Оце справжна гуцульська співанка за Довбуші! Дяка виконавиці й записувачеви...
За душу бере. Дуже файно👍
Огонь, краса неймовірна) Спасибі, що ділитеся
@olehbut
4 жыл бұрын
завсігда на здоровʼє :))
Дуже гарно 👏🏻
👍
Цікаво, з якого села. Подібний мій запис у моєму селі...
@MatthewMcco
Жыл бұрын
Інформація є у описі до відео
@dimonprodanuk2578
Жыл бұрын
З Космача
Не знаєте, що пані Параска співає у 17му рядку? Там трохи нерозбірливо. Там, де "а капітан його любив" 02:05. Ой, попід гай зелененький Ходит Довбуш молоденький. (2) Він на ніжку налігає, Топірцем си підпирає (2) Топірцем си й підпирає Та й на хлопців покликає (2) Ой, ви хлопці бігом-бігом. Западає стежка снігом (2) Щоби Кути й не минути, До Космачє повернути. (2) Темна нічка й гори вкрила, Сова в горах затужила. (2) Капітане й, заверниси, Птаха нужду нам ворожит. (2) Так сказав Іванчик Любчьик, А капітан його любив. Ліпше май 2:04 ??? (нерозбірливо) з стали. Як поглянув на Івана Аж му руки бідні зв'яли. (2) "Як не хочеш йти зі мною, З леґінєми заверниси! (2) Заверниси в твої воли. Але Довбуш - ні, ніколи!" (2) "Не вернуси я нікуди: Де капітан там і люде!" (2) "Дай ми руку, пане-брате, Най між нами гнів не буде!" (2) Руки дали, всьо забули, До Космачє повернули. (2) До Космачє та й до Дзвінки, До Штефанової жінки. (2) Ци спиш, любко, ой, ци чуєш, Ци Довбуша заночуєш? (2) Ци спиш любко, ой, ци чуєш Ци вечереньку готуєш? (2) Ой, я не сп'ю, я всьо чую, Бо вечереньку готую. (2) Ой, вечеря й буде пильна, Усім людем буде дивна, (2) Вібачєйте, любку любий, Що не можу вас пустити. (2) Штефана си однадію, Як узнав би міг би бити. (2) Шо ти з своїм чоловіком? Штефанови я не ражу Тебе й пальцем 05:24 докинути.(???). Пусти, любко, аж до хати, Щоби дверей не ламати. (2) В мене двері тисовії, В мене замки сталевії, (2) Не поможут замки твої, Як підложу плечі свої. (2) Скоро Довбуш двері вхьилив, Штефан з поду уже стрілив. (2) "Ой, ти Грицню ти Дзвінчуку, То-с ні зрадив через суку!" (2) Кров червона й землю росит, А Олекса хлопців просит: (2) "Ой, ви хлопці, ой, ви мої Озміт мене з хати тої! (2) Візміт мене на топори, Занесіт ні в сині гори. (2) В Чорногору й занесіт ні, На дрібний мак посічіт ні. (2), Най си ляхи й не кепкуют, Моє тіло не чвертуют, (2) Сріблом-злотом поділітси, А самі вже розходітси, (2) Але не йдіт вже розбивати, Людську кровцю проливати, (2) Людська кровці не водиці, Проливати не годиться, (2) Та й покайтесі по мені, Не любіть чужі ґаздині!" (2) 00:01
@rostik2763
Жыл бұрын
Гарно постарались, текст який ви не розчули: Так казав Іванчик любчик. А капітан єго любит, Ліпше май, топірчик зи стали. - - - Штефанови я не ражу Тебе й пальцем докинути.
@ethnotraveller
Жыл бұрын
@@rostik2763 дуже дякую!