Oh, for Ivan, for Kupala! Ой на Івана на Купала!
The holiday of Ivana Kupala is a traditional, pre-Christian holiday in Ukraine and in general among the Eastern Slavs, an Old Slavic holiday tied to the solstice, when the sun is at its highest point in the sky, and, accordingly, the longest day and the shortest night of the year. The quintessence of the holiday is the evening and night purification with the help of fire and water - an ancient form of magical actions. One of the four main holidays of the solar calendar.
The Kupala wreath is one of the mandatory attributes of the Ivan Kupala holiday, a symbol of maiden virginity, fate, and happiness.
A wreath is an ornament of amulets, it is woven from flowers and leaves. Only an unmarried girl has the right to wear a wreath. In Ukraine, the name of the wreath changed depending on the ethnographic region: wreath, chiltse, lubok, korobula, teremok, kodina, fez, crown, flower, flower, pigtail.
According to tradition, at night or in the morning, as it turns out, from July 6 to 7, the girls collected healing herbs for the wreath, which had a special magical power. During the day, wreaths were woven from the collected herbs secretly from the woodcutters. The number of wreaths could be different: one, two, three, but they had to consist of 12 plants with medicinal properties.
Festive ceremony of this holiday - divination on wreaths. The girls attached the candles to the wreath, lit them and floated them down the river, watched and predicted their fate.
If the wreaths converged or floated evenly, then this is before marriage; if it spins in place or the current carried the wreath away - you will have to wait for the next Kupala holiday; if the wreath has fallen to the bottom - the loved one will fall out of love; whose wreath floats the longest is the happiest girl; if the wreath floats far and stops there near the shore, it will go there and get married.
Свято Купа́ла (Іва́на Купа́ла, Купа́йла) - традиційне, ще дохристиянське свято в Україні та взагалі у східних слов'ян, старослов'янське свято, що прив'язане до сонцестояння, коли сонце перебуває в найвищій точці на небі, і, відповідно, найдовший день і найкоротша ніч у році. Квінтесенцією свята є вечірнє й нічне очищення за допомогою вогню й води - давня форма магічних дій. Одне з чотирьох головних свят сонячного календаря.
Купальський вінок - один із обов'язкових атрибутів свята Івана Купала, символ дівочої цноти, долі,щастя.
Віно́к - прикраса оберіг, плетуть його із квітів, листя. Право носити вінок має тільки неодружена дівчина. В Україні назва вінка змінювалася від етнографічного району: вєнок, чільце, лубок, коробуля, теремок, кодина, фес, корона, цвіток, квітка, косиці.
За традицією вночі або вранці, як розвидниться, з 6 на 7 липня дівчата для вінка збирали цілющі трави, які мали особливу магічну силу. Із зібраних трав потайки від парубків протягом дня плели вінки. Кількість вінків могла бути різна: один, два, три, але вони мали обов'язково складатися із 12-ти рослин з лікарськими властивостями.
Купайлівський обряд - ворожіння на вінках. Дівчата свічки прикріплювали до вінка, запалювали і пускали по річці, спостерігали та завбачували свою долю.
Якщо вінки сходилися або рівно пливли, то це до шлюбу; якщо крутиться на місці або течія несла вінок подалі - доведеться чекати наступного свята Купала; якщо вінок опустився на дно - коханий розлюбить; у кого вінок плаває найдовше - найщасливіша дівчина; якщо вінок відпливе далеко і там зупиниться біля берега - туди і в шлюб піде.