#Читайлик & Co
#Що_найтяжче_журавлям_Василь_Сухомлинський #Що_найтяжче_журавлям #Що_найтяжче_журавлям_Василь_Сухомлинський_НУШ #НУШ #Вашуленко_НУШ #НУШ_3_клас_українська_мова_і_читання #Вашуленко_НУШ_3_клас_українська_мова_і_читання #Що_найтяжче_журавлям_Василь_Сухомлинський_НУШ_3_клас_українська_мова_і_читання
Що найтяжче журавлям Василь Сухомлинський
Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли в теплий край. Сонце вже зайшло, то й заночують.
Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо. Береза прислухається, хоче зрозуміти, про що вони гомонять.
- Куди це ви летите, журавлі? - питається Береза.
- У теплий край, - відповідають журавлі.
- Ой, зима, зима… - бідкається Береза. - Вже й у мене листя осипається… Мабуть, далека й тяжка вам дорога, журавлі?
- Дорога тяжка, - відповідає найстарший Журавель. - Та не дорога нам найтяжча.
- А що ж вам найтяжче? - дивується Береза.
- Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти…
- То чому ж там найтяжче? - ще більше дивується Береза.
- Бо то не рідна земля, - каже найстарший Журавель, - бо немає там тебе, білокора Березо.