Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом,
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.
Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,
Тоді до голодних і спраглих неси благодать.
Скільки душ, які прагнуть живого і чистого слова,
Що твій приклад побачать - і вслід за Ісусом підуть.
Пам'ятай: коли Бог - це твоє джерело і основа,
Через тебе приречені мир і надію знайдуть.
Не важливо, як ти - не диякон, пресвітер чи пастор,
Всі ми є тим листом, який Бог Своїм Духом писав.
Хай же світло твоє не дає іншим людям упасти,
Хай освітлює шлях від землі у святі небеса.
Що б в житті не було, я прошу, залишайся любов'ю,
І люби попри все: попри біль, і образи, і гнів.
Пам'ятай, що за грішних Ісус платив тілом і кров'ю,
І ще грішними нас понад все в світі цім полюбив.
Як же складно любить, коли люди на тебе не схожі,
Як характери різні, чи важко когось зрозуміть.
Сатана ж бо уміє вкладати думки нам ворожі
І ненависть, яка всю любов нищить в серці за мить.
Та не слухай його, хоч таким непомітним буває,
Протистань на колінах, не дай у собі панувать.
Любов - це насліддя, цінніше якого немає,
Не дозволь сатані з твого серця цей скарб розкрадать.
Бо любов - не лише виконання закону й Писання,
Це та сила, що здатна змінити комусь цілий світ.
Бо любов - наша зброя й дияволу протистояння
У житті, за яке зовсім скоро дамо всі ми звіт.
І що б там не було, я прошу, ти продовжуй боротись,
Хоч так глибоко ранять шипи на вузькому шляху.
Не лякайсь тісноти і що боляче можеш вколотись,
Бо ще гірше іти по дорозі, що повна гріху,
Бо ще гіршим є знать, що ти тут, на землі, тимчасово,
Але Бог більш не буде у небі на тебе чекать,
Адже ти проміняла й служіння, й молитву, і Слово
На те, що не зможе реальної радості дать.
І хоч часом здається: лиш біль ти на обрії бачиш,
Хоч питання стоять: та за що? та для чого? чому?
Хоч і хрест заважкий, і душа від безвиході плаче, -
Усе знає Господь, понад все ти довірся Йому.
Бо немає того, що Творцю і Царю неможливо,
Однак в Нього є план щодо тебе і твого життя.
Впокорись та чекай - і побачиш від Господа диво,
Зрозумієш, наскільки ти цінне для Нього дитя.
Пам'ятай, що Господь крізь століття на тебе дивися:
Із небес, в Гефсиманії, в час катувань, на хресті,
І волі Отця ради того Ісус покорився,
Щоб тобі дарувать небеса неймовірні й святі.
Шлях туди нелегкий, тож міцніше тримай свої весла,
Бачиш там, в далині сяє вічності світлий поріг.
І якщо ти для світу померла й з Ісусом воскресла,
То думай про те, і шукай лиш того, що вгорі.