Нові ритми та старі проблеми (про феромонні цикли жуків і дискусію навколо премії від НАНУ)
1. Відкритий лист до Національної академії наук України тут my.science.ua/vidkrytyj-lyst-... (внизу посилання на гугль-док із підписами)
2. Циркабідіанні ритми скарабеїв тут www.sciencedirect.com/science...
Пікірлер: 34
Прикольний відкритий лист, досить гострий, що до премії про яку навіть ніхто не чув.😮😮😅😅😊😊
@naukpopil
Ай бұрын
Ну от в тому й проблема, що така популяризація від НАНУ
Найлегше перемогти у конкурсі, який сам собі зробив. А якщо мати великі гроші чи доступ до них в іншому місті - то можна ще й премію нормальну виграти.
Дякую.
@naukpopil
Ай бұрын
Навзаєм
Щось мені здається,що більший процент програмістів теж має 48годинну добу)) З підписами гарна справа.Най буде швидкий продуктивний результат.А паперова купковість-це ще з совдепівських часів,просто бюрократизм передав естафету корупції.
@naukpopil
Ай бұрын
Дякую!
Я думав, спільне у скарабеїв і конкурсу НАНУ - це контент, з яким вони мають справу 😂 Дуже чекатиму на книжку!
@naukpopil
Ай бұрын
💅🏼💅🏼💅🏼
о, так, напишіть в книжці про аносматиків) готовий навіть бути піддослідним))
@naukpopil
Ай бұрын
напишемо, напишемо
Колись ставив над собою експеримент, і з'ясував, що за умови відсутності сонця, мені дуже зручно жити у 48-ми годинними циклами. Тепер буду знати, що я жук)
@naukpopil
Ай бұрын
ну насправді при відсутності сонця доба у людей у середньому дійсно дуууже подовжується, але якщо дійшло аж прям до 48 це цікаво. є ймовірність що у вас не просто проміжний хронотип, а його варіація "аритмік" але треба більше досліджень :)
@artemgoreslavtsev330
Ай бұрын
@@naukpopil експеримент був аматорський і одноразовий. Якби закінчив не тільки геологічний факультет, але й сусідній біологічний, можливо віднісся б до подібних експериментів більш уважно)
@naukpopil
Ай бұрын
до речі такі експерименти і історично часто саме геологи робили (бо лазили по печерах довго)
@artemgoreslavtsev330
Ай бұрын
@@naukpopil Читав про експерименти Мішеля Сіфра і займавсч спелеологією, що і привело мене на стежку подібних експериментів))
@naukpopil
Ай бұрын
клас) я один раз в школі була в печері атлантида і ще декілька разів десь в харківській області, коли моніторили кажанів в експедиції
Ну не треба так на скарабеїв, від них хоч є користь, яку можна порівняти з процесом Габера (хоча ще той контраверсійний персонаж). І цікаво було зараз глянути скільки підписали з часу мого підпису сьогодні в обід. Тепер в середині списку, тіль не знаю, наскільки добре це чи погано. І щодо запахів, то в футурамі щось було неправдоподібне
@naukpopil
Ай бұрын
Хехе і дякую за підпис Про футураму якщо щось конкретніше згадаєте - може піде як приклад)
Коментар, вподовбайка, віртуальні обіймашки та давно оформлена підписка - чек :)
@naukpopil
Ай бұрын
Оце топ-набір, дякую 🤗🤗🤗
Є одне питання про запахи, яке непокоїть мене з дитинства. Чому серед усіх видів природних рецепторів - візуальних, аудіальних, контактних та інших - саме запахи викликають у нас найреалістичніші асоціації минулого? І через роки, відчувши рідкісний але знайомий запах, ти ніби потрапляєш в минуле, і знову оживають люди, події, почуття?
@naukpopil
3 күн бұрын
Розлога відповідь на нього є в лекції про запахи (вона тут на каналі теж є), а коротка - тому що саме в нюховій цибулині навіть у дорослому віці триває нейрогенез, плюс запах проходить до центрів обробки найшвидше, плюс дуже це все перетинається з ділянками, які відповідають за пам’ять та емоції. Тому виходить все переплітається і коли ми «смикаєм за певний аромат» то витягаєм купу всього іншого
@aaoivashchenko6958
3 күн бұрын
@@naukpopil дякую, подивлюсь.
Маслова говорить на швидкості x2, комент пишеться, алгоритми рухаються
@naukpopil
Ай бұрын
Всьо чотко
Прикольно, але добре що ми не жуки.
@naukpopil
Ай бұрын
Не всі ми звісно, але таак
питання про запахи, я думаю що таке питання я можу поставити тільки тобі, бо інші науковці тупо не зрозуміють саме питання. значить, зір. і зору є фізичний процес - фотон врізається в якусь там чутливу ділянку ока і це створює сигнал в мозок відповідно до довжини фотона слух. вібрація повітря врізається в якусь там чутливу ділянку вуха і це створює сигнал в мозок відповідно до глибини та частоти вібрації суто фізичні процеси, все прозаїчно і зрозуміло а як нюх? молекула картоплі фрі врізається в чутливу ділянку носа і я відчуваю запах відповідно до чого? які у запаху характеристики? чи тут взагалі фізики нема, тільки хімія?
@naukpopil
Ай бұрын
Ти описав якраз суть! книжка точно відповість на це питання. Коротко: є запахові молекули і є рецептори для них але на відміну від всіх вищеописаних процесів як саме ти почуєш та охарактеризуєш запах буде залежати від уже твоїх характеристик. Тому молекули що спричиняють запах є але без «приймача» не буде нічого